Ухвала

від 13.06.2018 по справі 924/1876/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"13" червня 2018 р. Справа № 924/1876/15

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши заяву про надання відстрочки виконання рішення суду у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001", смт. Теофіполь, Хмельницька область

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт", м. Гадяч, Полтавська область

2) фермерського господарства "Михнівка", с. Михнівка, Теофіпольський р-н, Хмельницька область

про стягнення 4292165,93 грн.,

представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №25/5 від 26.12.2017 р.

відповідача 1 (заявника): ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 27.09.2016 р.

відповідача 2: не з'явився

ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.01.2016 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001", смт. Теофіполь, Хмельницька область до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт", м. Гадяч, Полтавська область 2) фермерського господарства "Михнівка", с. Михнівка, Теофіпольський р-н, Хмельницька область про стягнення 4292165,93 грн.

Вирішено стягнути з ТОВ „Білогір'я молокопродукт» на користь ТОВ „Україна 2001» 3228112,18 грн. заборгованості за поставлений товар, 1006786,61 грн. пені, 56267, 14 грн. 3% річних, 66116, 83 грн. судового збору. А також стягнуто з фермерського господарства „Михнівка» на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Україна 2001» 1000 грн. заборгованості, 13,22 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення 01 лютого 2016 року видано відповідні судові накази.

04 червня 2018 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" надійшла заява про надання відстрочки виконання рішення суду, у якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 19.01.2016 року у справі №924/1876/15 на 15 місяців; зняти арешти з коштів, що знаходяться на рахунках та належать ТОВ "Білогір'я молокопродукт" на час відстрочки виконання рішення суду, накладені у виконавчому провадженні №51783146; зняти з майна, що належить ТОВ "Білогір'я молопродукт" арешт, накладений у виконавчому провадженні №51783146 на час відстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2018 року, вказану заяву передано для розгляду судді Заверусі С.В.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.06.2018 року дану заяву призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 13.06.2018 року.

Повноважний представник позивача в засіданні та наданому суду відзиві на заяву від 11.06.2018 року просить суд відмовити в задоволенні заяви. В обґрунтування заперечень посилається на практику Європейського суду з прав людини щодо обов'язковості виконання судових рішень. Наголошує на удаваності намірів заявника щодо погашення заборгованості в майбутньому.

З вказаних мотивів вважає, що наведені відповідачем 1 обставини не є винятковими та такими, які б надавали можливість для відстрочки виконання рішення суду.

Щодо вимоги про зняття арештів вважає, що такі дії вправі здійснювати лише державний виконавець, а питання про оскарження дій державного виконавця заявником не ставиться.

Представник заявника подану ним заяву про відстрочку підтримав з мотивів, викладених у заяві.

ДВС та відповідач 2 не скористалися правом участі своїх представників в судовому засіданні, причин не повідомили.

Суд, розглянувши заяву про надання відстрочки виконання рішення суду, матеріали справи №924/1876/15, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 19.2. розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання , зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 331 ГПК України врегульовано питання відстрочення виконання судового рішення. Зокрема, сторона наділена правом звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочення виконання судового рішення. Така заява розглядається у десятиденний строк з дня її надходження із повідомленням учасників справи.

Підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови .

Системний аналіз зазначеної статті ГПК України свідчить про те, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Крім того, розглядаючи питання про відстрочку виконання рішення суду, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

В пункті 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", зокрема, зазначено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За змістом ст. ст. 73-74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктами 1-2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як свідчать матеріали справи, на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 19.01.2016 року та наказу господарського суду від 01.02.2016 року заявник є боржником ТОВ "Україна 2001" на суму 3228112,18 грн. заборгованості за поставлений товар, 1006786,61 грн. пені, 56267, 14 грн. 3% річних, 66116, 83 грн. судового збору.

Звертаючись до суду із розглядуваною заявою, ТОВ "Білогір'я молокопродукт" зазначає, що після 2014 року ним втрачено основні ринки збуту, зокрема, ринок Російської Федерації. Тому станом на даний час на підприємстві недостатні грошові резерви, в підтвердження чого надає довідки банків про відсутність коштів на рахунках від 23.05.2018 року та 25.05.2018 року.

Окрім того, додатково вказує, що з 11.09.2016 року по 30.09.2016 року невідомими особами блокувалися всі в'їзди та виїзди на територію ТОВ "Білогір'я молокопродукт", в результаті чого 12.09.2016 року за фактом перешкоджання господарській діяльності відповідача 1 було відкрито кримінальне провадження, інформацію про яке внесено до ЄРДР №120162400900000175 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 206 КК України. Внаслідок таких дій, як наголошує заявник, діяльність товариства була повністю зупинена, введено простій, про що також складено акт №1 про простій від 11.09.2016 року та видано наказ №308 від 11.09.2016 року. На підтвердження відповідач 1 також наводить сертифікат №6863 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Полтавською ТПП від 11.10.2016 року №24.12-07/597.

За результатами аналізу фінансового стану ТОВ "Білогір'я молокопродукт" встановлено, що всі показники фінансового стану товариства станом на 31.03.2018 року мають незадовільне значення, зокрема, заборгованість по заробітній платі складає 2616 тис. грн.

Заявник звертає увагу суду, що негайне виконання винесених судами рішень про стягнення з товариства коштів призведе до істотного погіршення фінансового стану відповідача 1, поставить під загрозу його подальшу фінансово-господарську діяльність, що може призвести до його повної неплатоспроможності та створити загрозу банкрутства.

З вищенаведеного, з метою організації та створення умов для подальшого виконання рішення суду, покращення власного фінансового стану, виконання своїх зобов'язань як перед позивачем у даній справі, так і перед третіми особами, просить суд відстрочити виконання судового рішення у справі №924/1876/15 на 15 місяців, а також зняти арешти з коштів та майна, накладені в межах виконавчого провадження.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 55, ст. 129-1, п. 9 ч. 1 ст. 129).

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення №18-рп/2012 від 13.12.2012 р. зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, зокрема, у справі Жовнер проти України , заява № 56848/00, рішення від 29.06.2004 р., зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що судове рішення, відстрочити виконання якого просить відповідач 1, прийнято ще у січні 2016 року, в той час, як припис ч. 5 ст. 331 ГПК України чітко передбачає можливість відстрочення виконання судового рішення у строк, що не перевищує одного року з дня його ухвалення.

Одночасно, з часу відкриття виконавчого провадження та станом на зараз заявником не надано жодного доказу часткового погашення заборгованості або/та вжиття інших дій, спрямованих на зменшення негативних наслідків для позивача. Аналогічно відсутні докази потенційної можливості виконання рішення суду у майбутньому.

Окрім того, заявником не наведено суду, а останнім не встановлено, обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Зокрема наведення обгрутувань та доказів до поданої заяви, не є свідченням істотного ускладнення виконання рішення суду та неможливості його виконання протягом значного часу, в тому числі більше двох років.

Враховуючи вищенаведене, обов'язковість виконання судових рішень, недопустимості завдання шкоди одній із сторін, сплив річного строку з дня ухвалення судового рішення, суд приходить до висновку про відмову в відстроченні виконання судового рішення від 19.01.2016 року у справі №924/1876/15 на 15 місяців, та відповідно, задоволення заяви в цій частині.

Стосовно зняття арештів з рахунків та майна заявника, накладених в межах виконавчого провадження, судом зауважується, що вчинення вказаної дії не передбачено чинним процесуальним законодавством. Натомість, у випадку незгоди з такими діями державного виконавця боржник не позбавлений можливості звернутися зі скаргою на дії державного виконавця. Таким чином, у таких вимогах також слід відмовити.

Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви №30/05 від 30.05.2018 року товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" про надання відстрочки виконання рішення суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарження протягом 10 днів до Рівненського апеляційного господарського суду.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 5 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу (30600, Хмельницька область, смт. Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 37В) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення; 3- відповідачу 1 (37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 82, офіс 23) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення; 4 - відповідачу 2 (30641, Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, с. Михнівка, вул. Молодіжна, 6) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення; 5 - відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області (29018, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Тернопільська, будинок 13/2) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.