Постанова

від 11.06.2018 по справі 904/10488/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2018 року м. Дніпро Справа № 904/10488/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2018, ухвалене суддею Васильєвим О.Ю., повний текст рішення складено 12.03.2018, у справі № 904/10488/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза"

про стягнення 173 547, 92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" про стягнення з останнього на свою користь штрафних санкцій по договору № 121/32 від 26.05.2017 у загальній сумі 173 547, 92 грн., а саме: пені за прострочення строків поставки продукції у сумі 131 378, 91 грн., штрафу за прострочення поставки продукції понад двадцять днів у розмірі семи відсотків від вартості продукції у сумі 13 566, 53 грн., штрафу за постачання неякісної продукції у сумі 28 602, 48 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2018 у справі № 904/10488/17 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" на користь позивача - Публічного акціонерного товариства "Центренерго" 131 378, 91 грн. - пені за прострочення строків поставки; 13 566, 53 грн. - штрафу за прострочення поставки понад двадцять днів у розмірі семи відсотків від вартості продукції; 28 602, 48 грн. - штрафу за постачання неякісної продукції та 2 603, 22 грн. - судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю (поставку) товарів №121/32 від 26.05.2017 щодо поставки частини продукції належної якості та у встановлений строк, а також передбаченої умовами договору (п.п. 9.2, 9.3.) відповідальності за порушення строків поставки продукції та за поставку неякісної продукції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" подало апеляційну скаргу про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2018 у справі № 904/10488/17 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що не отримував письмову заявку на поставку продукції від позивача, а тому, керуючись п. 5 додатку № 1 до договору здійснив поставку партії продукції у кількості 410 кг на загальну суму 15 196, 80 грн. достроково. При цьому, за доводами відповідача, він скористався правом дострокової поставки продукції, не чекаючи надходження письмової заявки від позивача, враховуючи, що усі суттєві умови поставки продукції сторонами були узгоджені, та з метою належного виконання зобов'язань за договором. Відповідач посилається на ті обставини, що позивач не надав належного доказу направлення відповідачу письмової заявки на поставку продукції, факт направлення заявки на адресу відповідача підтверджується лише поясненнями позивача, а тому з боку відповідача не було допущено прострочення поставки товару. Поштове повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення, надане позивачем, на якому міститься підпис представника відповідача, на думку відповідача, не є належним доказом такого відповідного направлення, оскільки з нього неможливо встановити, що знаходилось у цьому поштовому відправленні, і чи була це заявка на поставку продукції. В свою чергу, опис вкладення до цього відправлення не складався, а зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення не передбачає зазначення в ньому вмісту поштового відправлення. Відповідач зазначає і про те, що про намір виконати належним чином зобов'язання за договором свідчить і дострокова поставка продукції позивачу. В оскаржуваному рішенні суд зазначив, що відповідач отримав письмову заявку на поставку продукції 20.06.2017, тоді, за твердженням відповідача, не зрозуміло, чому відповідач, який за доводами позивача порушував строки поставки, почав відвантажувати продукцію з 29.05.2017. Відповідач також посилається на те, що суд не встановив, чи були завдані позивачу збитки у зв'язку з простроченням поставки, та вважає, що законним і справедливим було б зменшення заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій. Щодо нарахування штрафних санкцій за поставку продукції неналежної якості відповідач підтверджує, що дійсно на його адресу надходили телефонограми щодо виявлених недоліків у якості поставленої продукції, які були зафіксовані в актах вхідного контролю зварювальних матеріалів від 10.07.2017 та від 19.07.2017, на які відповідач надав відповіді щодо неможливості направлення свого представника для подальшого сумісного приймання продукції, враховуючи ситуацію в регіоні знаходження підприємства-контрагента, пов'язану з веденням бойових дій. Натомість, відповідач запропонував позивачу компромісне вирішення питання - замінити за власний рахунок продукцію неналежної якості на якісну. Після отримання від Вуглегірської ТЕС актів вхідного контролю спеціалістами підприємства відповідача був повторно проведений контроль якості електродів зварювальних, визнаних позивачем такими, що не відповідають вимогам ГОСТ 9466-75; при цьому продукція перевірялась тих же партій та тими ж параметрами, які згідно актів вхідного контролю зварювальних матеріалів не відповідали вимогам ГОСТу; за результатами перевірок відхилень у якості продукції виявлено не було. Згідно пояснень відповідача, його представник у судовому засіданні 06.03.2018 звернувся з усним клопотанням про залучення до матеріалів справи копії висновку Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона від 10.11.2017 щодо якості електродів марок УОНИ-13/55, ТМЛ-1У та ТМЛ-3У та обґрунтував неможливість подання цього доказу в межах підготовчого засідання тим, що участь у справі в якості кваліфікованого представника приймає вперше, а до 06.03.2018 участь у справі приймав представник, який не має юридичної освіти та не розуміє усіх особливостей господарського процесу. Зі змісту висновку Інституту вбачається, що якість електродів марок, які поставлялися на адресу відповідача за договором, відповідає вимогам ГОСТ. Хоча відповідач і запропонував позивачу компромісне рішення - заміна продукції за власний рахунок, але цей факт, як вважає відповідач, жодним чином не свідчить про те, що відповідач погодився з висновками позивача про поставку продукції неналежної якості.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що 20.06.2017 відповідачем отримана письмова заявка позивача на поставку продукції, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення, на якому міститься підпис представника відповідача про його отримання. Позивач зауважує, що умовами договору та додатку № 1 до договору не встановлено, що відправлення письмової заявки на поставку продукції має здійснюватись з описом вкладення. Відносно доводів відповідача щодо недоведеності факту поставки продукції неналежної якості позивач зазначає наступне. Позивач, належно виконуючи свої зобов'язання за договором, зокрема визначені пунктами 6.10 та 6.11., повідомляв відповідача про факт виявлення недоліків продукції з пропозицією для сумісного приймання-передачі продукції, що підтверджується телефонограмами. За наслідками виявлених недоліків відповідач повідомив позивача, що погоджується здійснити заміну неякісної продукції, і тим самим визнає факт поставки неякісної продукції, за що відповідно до п. 9.3. договору стягуються штрафні санкції. Представниками постачальника та покупця шляхом спільного проведення вхідних контролів були складені акти про фактичну якість зварювальних матеріалів від 14.08.2017 та від 21.08.2017, за якими продукція не відповідає якісним характеристикам та підлягає поверненню постачальнику. На вищевказаних актах фактичної якості зварювальних матеріалів містяться підписи представників обох сторін, ніяких застережень про незгоду когось з представників щодо наведеного в актах не зазначено. Поданий до суду відповідачем висновок Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона від 10.11.2017 щодо якості електродів марок УОНИ-13/55, ТМЛ-1У та ТМЛ-3У, на думку позивача, не спростовує факту поставки відповідачем продукції неналежної якості, оскільки зі змісту висновку неможливо встановити, чи відносяться досліджувані електроди до продукції, що поставлялась відповідачем позивачу саме за спірним договором. Позивач звертає увагу на те, що Розділом 6 договору визначено чіткий порядок приймання-передачі продукції, дотримуючись якого було складено акти вхідних контролів зварювальних матеріалів, акти фактичної якості зварювальних матеріалів, які складалися спільно з представниками відповідача, тобто продукція визнавалась постачальником як неякісна, про що свідчать підписи представників відповідача на вказаних актах. Щодо доводів відповідача про не розгляд судом першої інстанції можливості зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст. 233 ГПК України, позивач зазначає, що зменшення розміру штрафу/пені - це право суду, а не його обов'язок, при якому повинні враховуватись певні обставин, які у своїй сукупності утворюють винятковість. Разом з тим, позивач зазначає, що відповідачем не було надано жодного доказу, який би підтвердив винятковість обставин, у зв'язку з якими ним порушено умови договору. Окрім того, статтею 231 ГК України передбачено засоби забезпечення належного виконання умов договору, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки (як позивач), а саме пеня за кожен день прострочення виконання зобов'язання та штраф за прострочення понад певну кількість днів; дані санкції також були передбачені у договорі, укладеному між позивачем та відповідачем. Відповідач, як суб'єкт господарювання, що здійснює підприємництво на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, уклав з позивачем, суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, договір, за яким у разі порушення зобов'язання виникає відповідальність у вигляді штрафних санкцій, визначена умовами п. 9.3. договору та прямою нормою ГК України - ст. 231.

11.06.2018 позивачем подані письмові пояснення, у яких останній додатково обґрунтовує свої доводи щодо поставки відповідачем неякісної продукції, про що у судовому засіданні у цю ж дату зазначив і представник позивача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2018 розгляд апеляційної скарги у справі призначено у судове засідання на 30.05.2018.

У судовому засіданні 30.05.2018 оголошено перерву у судове засідання на 11.06.2018.

У судовому засіданні 11.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги, меж, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши виступи представників сторін у судових дебатах, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2017 Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" (постачальник) уклали договір про закупівлю (поставку) товарів №121/32 (надалі - Договір) (а.с. 19-25, т. 1), відповідно до умов якого (п. 1.1., п. 1.2.) постачальник зобов'язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов Договору.

Найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість, строки (графік) поставки та інші характеристики продукції зазначені в Додатках до Договору (п. 1.3. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору ціною Договору є загальна сума цін на продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за цим Договором.

Ціни на продукцію визначаються в Додатку до Договору (п. 2.2. Договору).

Розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому Додатком до Договору (п. 2.5. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно Додатку до Договору.

Місце, строк (графік) поставки продукції визначається в Додатках до Договору (п. 3.2. Договору).

Фактичний об'єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця, яка є невід'ємною частиною даного Договору; при цьому, покупець на підставі своїх письмових заявок, в межах запланованого в Договорі обсягу продукції, має право перерозподіляти продукцію між вантажоотримувачами без додаткового погодження з постачальником (п. 3.3. Договору).

В п. 1 Додатку № 1 до вищезазначеного Договору (а.с. 26, т. 1) сторони погодили найменування, асортимент, кількість та ціну продукції, а саме, 44310000-6 Вироби з дроту (зварювальні матеріали):

Найменування продукціїГОСТ, ТУ, ДСТУ, кресленняКод згідно ДК 021:2015 (4 цифра)Од. виміруКількістьЦіна без ПДВ за од. виміру, грн.Сума, грн. (без ПДВ) Електроди АНО-4-4, 0ГОСТ 9466-75 44310000-6кг 4 435, 00 22, 40 99 344, 00 Електроди ЭА- 395/9-3,0ГОСТ 9466-75 44310000-6кг 280, 00 370, 40 103 712, 00 Електроди ЭА- 395/9-4,0ГОСТ 9466-75 44310000-6кг 210, 00 298, 35 62 653, 50 Електроди ТМЛ-1У-3,0ГОСТ 9466-75 44310000-6кг 285, 00 32, 10 9 148, 50 Електроди ТМЛ-1У-4,0ГОСТ 9466-75 44310000-6кг 185, 00 32, 10 5 938, 50 Електроди ТМЛ-3У-3,0ГОСТ 9466-75 44310000-6кг 345, 00 33, 60 11 592, 00 Електроди ТМУ-21У-3,0ГОСТ 9466-75 44310000-6кг 215, 00 22, 90 4 923, 50 Електроди УОНИ-13/45-4,0ГОСТ 9466-75 44310000-6кг 40, 00 20, 00 800, 00 Електроди УОНИ-13/55-3,0ГОСТ 9466-75 44310000-6кг 405, 00 20, 95 8 484, 75 Електроди УОНИ-13/55-4,0ГОСТ 9466-75 44310000-6кг 2 100, 00 20, 18 42 378, 00 Електроди ЦЛ-39-2,5ГОСТ 9466-75 44310000-6кг 370, 00 46, 75 17 297, 50 Електроди ЦУ-5-2,5ГОСТ 9466-75 44310000-6кг 125, 00 29, 60 3 700, 00 Дріт 3 Св-08АГОСТ 2246-70 44310000-6кг 105, 00 17, 55 1 842, 75 Дріт 0,8 Св- 08Г2СГОСТ 2246-70 44310000-6кг 50, 00 42, 90 2 145, 00 Загальна вартість продукції без ПДВ, грн.: 373 960, 00 ПДВ 20%, грн.: 74 792, 00 Загальна вартість продукції з ПДВ, грн.: 448 752, 00

Відповідно до п. 2. Додатку №1 до Договору: загальна вартість продукції без ПДВ - 373 960, 00 грн., крім того ПДВ 20% - 74 792, 00 грн., загальна вартість продукції з ПДВ - 448 752, 00 грн.

Умови розрахунків: протягом 30 календарних днів після підписання акту приймання-передачі продукції (п. 3. Додатку №1 до Договору).

Постачальник здійснює поставку продукції залізницею (автомобільним транспортом) на умовах поставки - DDP (Вуглегірська ТЕС) згідно "Інкотермс 2010"; відвантажувальні реквізити вантажоодержувачів: Вуглегірська ТЕС ПАТ "Центренерго": 84792, Донецька область, м. Світлодарськ; код вантажоодержувача: 7053; станція призначення: Світлодарськ Донецької залізниці, код 494209 (п. 4. Додатку №1 до Договору).

Пунктом 5. Додатку №1 до Договору сторони погодили строк поставки: протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця з можливістю дострокової поставки, у період з 29.05.2017 по 31.07.2017.

Згідно п. 5.1. Договору приймання - передача продукції за цим Договором здійснюється сторонами на підставі "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості", затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_1 СРСР від 15.06.1965 №П-6 зі змінами і доповненнями, "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості", затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_1 СРСР від 25.04.1966 №П-7 зі змінами і доповненнями, з урахуванням особливостей, передбачених даним Договором; в разі наявності розбіжностей між умовами Договору і Інструкціями П-6, П-7, перевага надається умовам Договору.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання -передачі продукції; в разі якщо фактична передача продукції і дата підписання акту приймання-передачі продукції не співпадають - до підписання акту приймання передачі продукції (в т.ч. в період приймання продукції за кількістю та якістю), продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання.

Відповідно до п. 6.1. Договору постачальник зобов'язаний передати (поставити) покупцеві продукцію, якість, номенклатура, асортимент, кількість, комплектність та інші характеристики якої відповідають умовам Договору та вимогам чинного законодавства України.

Пунктом 9.1. Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини перша та друга ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач направив відповідачу письмову заявку № 23/1741 від 26.05.2017 про поставку продукції, визначеної у Додатку № 1 до Договору, на загальну суму 448 752, 00 грн. з ПДВ на Вуглегірську ТЕС ПАТ "Центренерго" (а.с. 30, т. 1). Вищезазначену заявку отримано відповідачем 20.06.2017, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 31, т. 1).

Отже, останнім днем поставки відповідно до умов Договору та Додатку № 1 (п. 5) до Договору є 20.07.2017.

Як вбачається з актів приймання - передачі продукції по Договору (а.с. 32-46, т. 1), позивач поставив відповідачу на Вуглегірську ТЕС продукцію відповідно до:

- акту приймання - передачі № 1 від 29.05.2017 у кількості 410 кг на загальну суму 15 196, 80 грн. з ПДВ;

- акту приймання - передачі № 2 від 07.06.2017 у кількості 2075 кг на загальну суму 55 776, 00 грн. з ПДВ;

- акту приймання - передачі № 3 від 21.06.2017 у кількості 1610 кг на загальну суму 113 271, 00 грн. з ПДВ;

- акту приймання - передачі № 3 від 10.07.2017 у кількості 1 755 кг на загальну суму 46 100, 04 грн. з ПДВ;

- акту приймання - передачі № 8 від 25.07.2017 у кількості 637, 50 кг на загальну суму 17 071, 66 грн. з ПДВ;

- акту приймання - передачі № 9 від 09.08.2017 у кількості 137, 50 кг на загальну суму 7 528, 96 грн. з ПДВ;

- акту приймання - передачі № 10 від 11.08.2017 у кількості 400 кг на загальну суму 17 346, 00 грн. з ПДВ;

- акту приймання - передачі № 11 від 18.08.2017 у кількості 290 кг на загальну суму 11 431, 80 грн. з ПДВ;

- акту приймання - передачі № 12 від 18.08.2017 у кількості 115 кг на загальну суму 51 115, 20 грн. з ПДВ;

- акту приймання - передачі № 13 від 21.08.2017 у кількості 1075 кг на загальну суму 27 105, 00 грн. з ПДВ;

- акту приймання - передачі № 14 від 22.08.2017 у кількості 243, 54 кг на загальну суму 70 759, 06 грн. з ПДВ;

- акту приймання - передачі № 15 від 18.09.2017 у кількості 120 кг на загальну суму 4 262, 40 грн. з ПДВ;

- акту приймання - передачі № 16 від 18.09.2017 у кількості 131, 46 кг на загальну суму 3 476, 00 грн. з ПДВ;

- акту приймання - передачі № 17 від 10.10.2017 у кількості 145, 00 кг на загальну суму 8 134, 50 грн. з ПДВ;

- акту приймання - передачі № 18 від 22.11.2017 у кількості 5 кг на загальну суму 177, 60 грн. з ПДВ.

Таким чином, під час виконання Договору відповідачем поставка частини продукції (за актами приймання - передачі продукції №№8-18) на суму 218 408, 18 грн. здійснена з порушенням строків, встановлених Договором та Додатком № 1 до Договору.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач є суб'єктом господарювання державного сектора економіки, оскільки державна частка у статутному капіталі товариства перевищує п'ятдесят відсотків (ч. 2 ст. 22 ГК України).

Частиною другою ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 9.2. Договору сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2 відсотків вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів - додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості і крім цього постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником зобов'язань за цим Договором, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції і 3-х відсотків річних.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення строків виконання негрошового зобов'язання у відсотках від вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, наведену у постанові від 03.12.2013 у справі № 3-35гс13 (справа господарського суду № 908/43/13-г) стосовно того, що в разі невиконання зобов'язань з поставки товару до боржника може бути застосована пеня. На таку пеню не розповсюджується дія Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки зобов'язання з поставки товару не є грошовим.

Факт порушення строків поставки частини продукції підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки частини продукції позивачем відповідно до п. 9.2. Договору нараховано відповідачу та заявлено до стягнення з нього пеню у загальній сумі 131 378, 91 грн. (прострочення поставки за актами приймання - передачі продукції №№8-18; пеня розрахована від вартості продукції, поставленої з порушенням строку, - 218 408, 18 грн.); штраф за прострочення поставки частини продукції понад двадцять днів у розмірі 7% від вартості продукції у сумі 13 566, 53 грн. (прострочення поставки за актами приймання - передачі продукції №№ 10-18, розрахований від суми 193 807, 56 грн.).

Перевіркою здійснених позивачем розрахунків пені та штрафу у розмірі 7% судом встановлено їх обґрунтованість та арифметичну вірність.

За положеннями статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк) (ст. 675 ЦК України).

Згідно п. 6.2. Договору якість продукції повинна відповідати стандартам, ТУ, іншій технічній документації або зразкам, вимогам, що зазначені в Договорі, а також іншим нормам, стандартам, регламентам і вимогам, встановленим діючими нормативними актами України та умовами даного Договору.

Відповідно до п. 7. Додатку №1 до Договору якість продукції повинна відповідати таким стандартам, ТУ, іншій технічний документації або зразкам: якість продукції повинна відповідати технічній документації, кресленням, зазначеним у пункті 1 цього Додатку №1 до Договору, та не повинна шкодити довкіллю.

Згідно з п. 8 Додатку №1 до Договору гарантійний строк на продукцію повинен бути не менше 12 місяців від дати поставки.

В разі виявлення покупцем недоліків продукції під час її приймання, відповідні недоліки фіксуються сторонами в Акті приймання-передачі продукції (п. 6.9. Договору).

В разі виявлення недоліків продукції при відсутності представника постачальника, покупець повинен призупинити приймання продукції та терміново (не пізніше наступного робочого дня) повідомити постачальника про факт виявлення недоліків з пропозицією прибути для сумісного приймання-передачі продукції (п. 6.10. Договору).

У випадку неприбуття уповноваженого представника постачальника протягом двох робочих днів з дати направлення останньому відповідного повідомлення, а також у разі незгоди постачальника з виявленими недоліками, покупець має право залучити для вирішення питання незалежну спеціалізовану організацію або особу, що має необхідну кваліфікацію та право на проведення досліджень відповідного виду продукції, висновок якої є остаточним і обов'язковим для прийняття сторонами (п. 6.11. Договору).

При відмові покупця від прийняття неякісної продукції, постачальник забезпечує вивезення продукції з території вантажоотримувача та оплачує (відшкодовує) покупцю всі витрати, які пов'язані з постачанням неякісної продукції (п. 6.17. Договору).

Поставка відповідачем позивачу неякісної продукції підтверджується актами вхідного контролю зварювальних матеріалів, складеними приймальною комісією Вуглегірської ТЕС, від 21.06.2017, 10.07.2017, 19.07.2017, 25.07.2017, 09.08.2017, 18.08.2017, 21.08.2017 (а.с. 47-48, 51-52, 56-57, 61-62, 66-67, 73-74, 80-81, т. 1).

Вуглегірська ТЕС неодноразово призупиняла приймання продукції неналежної якості (електродів зварювальних), про факт виявлення недоліків у поставленій продукції регулярно повідомляла відповідача телефонограмами № 08/1524 від 22.06.2017, № 08/1694 від 11.07.2017, № 08/1778 від 20.07.2017, № 08/1824 від 26.07.2017, № 08/1931 від 10.08.2017, № 08/2030 від 18.08.2017, № 08/2055 від 21.08.2017 (а.с. 49, 54, 59, 64, 69, 76, 83, т. 1), в яких зазначалось в чому полягають недоліки продукції - невідповідність продукції вимогам ГОСТу 9466-75, та просила відповідача направити на Вуглегірську ТЕС свого представника, уповноваженого дорученням на право підписання акту з приймання продукції за кількістю та якістю; до цих повідомлень додавався акт вхідного контролю аналізу якості. Телефонограмами № 08/1694 від 11.07.2017, № 08/1778 від 20.07.2017, №08/1824 від 26.07.2017, № 08/1931 від 10.08.2017, № 08/2030 від 18.08.2017, № 08/2055 від 21.08.2017 відповідачу в якості альтернативи було запропоновано також здійснити заміну неякісної продукції.

Відповідач (постачальник) відповідав позивачу листами № 241 від 22.06.2017, № 253 від 11.07.2017, № 264 від 20.07.2017, № 271 від 28.07.2017, в яких повідомляв про неможливість направити свого представника та погоджувався на заміну неякісної продукції якісною найближчим часом (а.с. 50, 55, 60, 65, т. 1), листами № 290 від 11.08.2017 року та № 411 від 18.08.2017 (а.с. 70, 77, т. 1) постачальник повідомляв позивача про прибуття своїх представників на Вуглегірську ТЕС для проведення спільного приймання продукції за якістю, яка за результатами спільно складених актів, підлягала поверненню постачальнику.

Відповідно до наявних в матеріалах справи актів про фактичну якість зварювальних матеріалів (а.с. 71-72, 78-79, 84-85, т. 1), складених комісійно за участі представників як позивача, так і відповідача, комісія дійшла висновку про те, що електроди не прийняті для виконання зварювальних робіт виробів та вузлів на Вуглегірській ТЕС, підлягають поверненню постачальнику, що узгоджується з положеннями п.п. 6.10., 6.11. Договору.

Згідно п. 9.3. Договору за порушення постачальником умов зобов'язання щодо якості продукції стягується штраф у розмірі 20 відсотків від ціни неякісної продукції і, крім цього, постачальник відшкодовує понесені покупцем збитки.

У зв'язку з поставкою неякісного товару, позивачем відповідно до п. 9.3. Договору було нараховано відповідачу та заявлено до стягнення з нього 28 602, 48 грн. - штрафу за постачання неякісної продукції (загальна ціна неякісної продукції 143 012, 40 грн.).

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку штрафу у розмірі 20% судом встановлено його обґрунтованість та арифметичну вірність.

На час прийняття рішення у справі відповідач належних доказів своєчасної поставки продукції належної якості або сплати штрафних санкцій не надав.

З урахуванням умов Договору суд першої інстанцій дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення строків поставки продукції у сумі 131 378, 91 грн., штрафу за прострочення поставки понад двадцять днів у розмірі семи відсотків від вартості продукції у сумі 13 566, 53 грн., штрафу за постачання неякісної продукції у сумі 28 602, 48 грн.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо не отримання ним заявки позивача № 23/1741 від 26.05.2017 та щодо не допущення ним прострочення поставки продукції за спірним Договором.

Умовами Договору та Додатку № 1 до Договору не передбачено способу направлення заявки на поставку продукції та порядку оформлення такого відправлення.

Позивач надав зі свого боку належні докази вручення відповідачу відповідного поштового відправлення - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого лист позивача вручено відповідачу 20.06.2017, та яке містить помітку з вихідним номером заявки № 23/1741.

Суд не погоджується з доводами відповідача, що позивач не довів, що саме отримано відповідачем за цим відправленням, оскільки опис вкладення до листа не складався. Інших доказів направлення позивач не має змоги надати у зв'язку з наведеним; відповідач зі свого боку не довів, що за цим відправленням ним отримано інші документи, а не заявку № 23/1741 від 26.05.2017 на поставку продукції; ні журналу вхідної кореспонденції, ні інших документів, у яких здійснюється реєстрація вхідної кореспонденції відповідача останнім не надано, як не надано і документів (матеріалів) отриманих відповідачем за цим відправленням.

Ті обставини, що відповідач, скориставшись умовами Договору та Додатку № 1 (п. 5) до Договору почав відвантаження продукції 29.05.2017, тобто до моменту отримання заявки, не спростовують факту прострочення поставки решти продукції, що встановлено вище.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності належних доказів в підтвердження факту поставки ним неякісної продукції.

Обставини поставки неякісної продукції підтверджуються самими діями відповідача, який погодився замінити поставлену продукцію. Окрім того, в матеріалах справи наявні і докази складення актів фактичної якості зварювальних матеріалів, підписаних представниками відповідача, в яких зафіксовано факт поставки неякісної продукції.

Поданий відповідачем висновок Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона від 10.11.2017 щодо якості електродів марок УОНИ -13/55, ТМЛ-1У та ТМЛ-3У (а.с. 140-142, т. 1) правомірно не прийнятий судом першої інстанції, оскільки його подано після закінчення підготовчого провадження та без поважних причин неподання його в строки, передбачені ГПК України. Ті обставини, що відповідача у справі представляла особа, яка не має достатньої кваліфікації та не обізнана з господарським процесом, не є поважною причиною неподання доказу своєчасно, відповідач не обмежений у виборі представників, які здійснюють захист його інтересів. За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Окрім того, зі змісту вказаного висновку не вбачається, що дослідження здійснювалось саме щодо продукції, поставленої відповідачем позивачу за спірним Договором. До того ж, відповідність якості певних зразків з партій електродів не свідчить про відповідність якості решти продукції.

Також, колегія суддів не вбачає у діях суду першої інстанції порушень норм процесуального права у зв'язку з недослідженням підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення.

Зменшення розміру штрафних санкцій є правом суду, а не його обов'язком. Питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій відповідачем не порушувалось у суді першої інстанції; відповідні докази, які б доводили підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відповідачем не надавалися, тоді як судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

За положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі, доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на Товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза".

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2018 у справі № 904/10488/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2018 у справі № 904/10488/17 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повна постанова складена 13.06.2018.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Л.М. Білецька

Суддя А.Є. Чередко