Постанова

від 07.06.2018 по справі 925/1700/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2018 р., м. Київ Справа№ 925/1700/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Михайлик Л.Г.,

від відповідача: Білий М.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія "Юнітранс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.03.2018р., м. Черкаси (повний текст складено 21.03.2018р.) у справі №925/1700/17 (суддя Чевгуз О.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до Приватного підприємства "Компанія "Юнітранс"

про стягнення 2849290,00 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар у сумі 2849290,00 грн, пені у сумі 179640,00 грн та 7% штрафу у сумі 174650,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором №КИВ153К-С від 04.12.2014р. щодо передачі Позивачу попередньо оплаченого ним товару та неповерненням Відповідачем Позивачу на вимогу останнього суми попередньої оплати, яка становить 2495000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.03.2018р. у справі №925/1700/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 2495000,00 грн боргу, 179640,00 грн пені, 174650,00 грн штрафу та 42735,35 грн судових витрат на сплату судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки Відповідачем в строк до 15.06.2017р. не було здійснено поставку товару Позивачу на суму 2495000,00 грн, Позивач відповідно до п.8.5. договору листом-вимогою від 11.08.2017р. №130-2-21/4568 повідомив Відповідача про відмову від поставки товару та правомірно вимагав повернення суми попередньої оплати. З огляду на непоставку товару Відповідачем Позивач на підставі п.8.4, 8.5 договору правомірно нарахував Відповідачеві пеню та штраф.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 16.03.2018р. у справі №925/1700/17 скасувати та прийняти нове, яким відмовити повністю в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що не відповідає фактичним обставинам справи твердження місцевого суду про те, що Відповідач не поставив оплачений Позивачем товар у визначений договором строк у повному обсязі. Так, Відповідач зазначає, що оскільки специфікація №4 від 01.06.2017р. не була підписана Відповідачем, то відповідно до п.3.3 договору між сторонами не була погоджена кількість, строк та місце поставки, ціна та загальна вартість товару.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі №925/1700/17, розгляд апеляційної скарги призначено на 29.05.2018р.

11.05.2018р. Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач просив рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Так, Позивач вказав, що позиція Відповідача, викладена у апеляційній скарзі, спрямована на уникнення виконання згідно з договором зобов'язань поставити товар на суму отриманої ще у 2015 році попередньої оплати.

У судовому засіданні 29.05.2018р. оголошено перерву до 07.06.2018р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

04.12.2014р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №КИВ153К-С, відповідно до п.1.1. якого Відповідач зобов'язується передати у власність Позивача зерно українського походження врожаю 2014 року (надалі - товар), а Позивач зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Згідно з п.3.1. договору одиницею виміру товару, що поставляється на умовах даного договору, є метрична тонна (далі - МТ).

Відповідно до п.3.2. договору товар за даним договором поставляється партіями протягом періоду, вказаного в специфікаціях до цього договору.

Згідно з п.3.3. договору кількість, строк та місце поставки, ціна та загальна вартість товару для кожної партії, що поставляється згідно цього договору, визначається в специфікаціях до цього договору, які підписуються сторонами щодо кожної партії товару та є невід'ємними частинами (додатками) цього договору.

Відповідно до п.4.1. договору базис поставки товару за цим договором - СРТ авто згідно правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, за винятком застережень, прямо передбачених даним договором. Місце поставки кожної окремої партії товару зазначається в специфікаціях.

Згідно з п.4.2. договору датою поставки товару вважається дата переоформлення товару на ім'я Позивача за складським документом на зерновому складі. Дата видаткової накладної співпадає з датою переоформлення товару на ім'я Позивача за складським документом на складі.

Відповідно до п.5.1. договору оплата товару, що поставляється за даним договором, проводиться в національній валюті України шляхом 100% попередньої оплати грошових коштів протягом строку зазначеного в специфікаціях.

Відповідно до п.5.2. договору датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Позивача.

Згідно з п.8.4. договору у випадку не поставки або несвоєчасної поставки товару згідно умов даного договору, Відповідач сплачує Позивачу на вимогу останнього пеню у розмірі 0,1% загальної вартості непоставленої партії товару за кожен день прострочення

Згідно з п.8.5 договору сторони погодили, що у випадку прострочення зобов'язання по поставці товару, визначеного специфікацією, більш як на 30 (тридцять) календарних днів, Позивач може частково або в повному обсязі відмовитись від договору і вимагати від Відповідача повернення оплачених коштів по даному договору. В цьому випадку Відповідач зобов'язаний протягом 3 банківських днів, з моменту отримання письмової та/або факсової вимоги Позивача про повернення коштів, повернути Позивачу всі оплачені кошти по даному договору, а також сплатити Позивачу штраф в розмірі 7% від загальної вартості непоставленої партії товару.

В порушення п.3.2., 3.3. укладеного договору сторонами не були підписані специфікації про погодження кількості, строку поставки, ціни та загальної вартості товару, що поставляється згідно цього договору.

Проте, 05.12.2014р. Позивач на виконання укладеного договору та на підставі виставленого Відповідачем рахунку №59 від 05.12.2014р. здійснив передплату на рахунок Відповідача в сумі 2495000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №25698 від 05.12.2014р. з призначенням платежу: сплата за кук. 3 кл. зг. рах. №59 від 05.12.2014р. по дог. №КИВ153К-С від 04.12.2014р. В т.ч. ПДВ 20% 415833,33 грн. Тендеру не підлягає. та не заперечується Відповідачем.

19.02.2015р. Позивач на виконання укладеного договору та на підставі виставленого Відповідачем рахунку №20 від 18.02.2015р. здійснив передплату на розрахунковий рахунок Відповідача на суму 539737,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №773 від 19.02.2015р. з призначенням платежу: сплата за кук.3 кл. зг.рах. №20 від 18.02.2015р. по дог.№КИВ153К-С від 04.12.2014р. В т.ч. ПДВ 20% 89956,17 грн. Тендеру не підлягає. та не заперечується Відповідачем.

19.02.2015р. Відповідач на виконання укладеного договору поставив Позивачу кукурудза 3 клас у кількості 152,9 т, ціною з ПДВ 3530,00 грн, на загальну суму 539737,00 грн, що підтверджується прибутковою накладною №801 від 19.02.2015р.

17.03.2015р. Позивач на виконання укладеного договору та на підставі виставленого Відповідачем рахунку №27 від 16.03.2015р. здійснив передплату на розрахунковий рахунок Відповідача на суму 609000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1349 від 17.03.2015р. з призначенням платежу: сплата за кук.3 кл. зг. рах. №27 від 16.03.2015р. по дог.№КИВ153К-С від 04.12.2014р. Без ПДВ. Тендеру не підлягає. та не заперечується Відповідачем.

17.03.2015р. Відповідач на виконання укладеного договору поставив Позивачу товар - пшениця 3 клас група А у кількості 150 т, ціною з ПДВ 4060,00 грн, на загальну суму 609000,00 грн, що підтверджується прибутковою накладною №1598 від 17.03.2015р.

31.05.2017р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою №130-2-21/3196 погодити умови поставки, підписати відповідні специфікації та поставити товар на суму отриманої попередньої оплати, яка становить 2495000,00 грн в строк до 15.06.2017р. (вказаний строк поставки зерна був встановлений в специфікаціях наданих Відповідачу з вимогою). Також Позивач запропонував Відповідачу у разі наявності зауважень надати власний проект специфікації на суму 2495000,00 грн, а в разі неможливості поставити товар повернути суму попередньої оплати. Позивачем до листа додано 5 варіантів специфікацій. Вказану вимогу Відповідач отримав 02.06.2017р., що підтверджується підписом ОСОБА_4

11.08.2017р. у зв'язку із тим, що Відповідачем в строк до 15.06.2017р. не було здійснено поставку товару Позивачу на суму 2495000,00 грн, Позивач відповідно до п.8.5. договору звернувся до Відповідача з листом-вимогою №130-2-21/4568, в якому повідомив Відповідача про відмову від поставки товару та вимагав повернення суми попередньої оплати не пізніше, ніж через сім днів з моменту отримання цієї вимоги. Вказану вимогу Відповідач отримав 18.08.2017р., що підтверджується роздруківкою із сайту Укрпошти.

Листом від 28.08.2017р. вих№8-П Відповідач звернувся до Позивача у відповідь на лист-вимогу та вказав, що не має можливості поставити зернові в строк до 15.06.2017р. у зв'язку із відсутністю у нього товару.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вірно встановлено місцевим судом, між сторонами укладено договір поставки №КИВ153К-С від 04.12.2014р., на виконання якого Позивач здійснив передплату на розрахунковий рахунок Відповідача на загальну суму 3643737,00 грн, проте Відповідач лише частково виконав зобов'язання за договором та поставив Позивачу на виконання умов договору товар на загальну суму 1148737,00 грн . Отже, Відповідач не виконав умови договору щодо поставки товару на загальну суму 2495000,00 грн.

У подальшому Позивач звернувся до Відповідача з вимогою №130-2-21/3196 від 31.05.2017р. погодити умови поставки, підписати відповідні специфікації та поставити товар на суму отриманої попередньої оплати, яка становить 2495000,00 грн в строк до 15.06.2017р. Також Позивач запропонував Відповідачу у разі наявності зауважень надати власний проект специфікації на суму 2495000,00 грн, а в разі неможливості поставити товар повернути суму попередньої оплати.

Вказану вимогу Відповідач отримав 02.06.2017р., проте Відповідач жодну із специфікацій не підписав, власного варіанту специфікації не запропонував, товар не поставив, суму попередньої оплати у розмірі 2495000,00 грн Позивачу не повернув.

Апеляційний суд зазначає, що в укладеному сторонами договорі строки поставки товару визначені не були. В порушення п.3.2., 3.3. укладеного договору сторонами не були підписані специфікації про погодження кількості, строків та ціни товару, що поставляється за договором. Проте, оплата та поставка товару за договором здійснювалася сторонами шляхом виставлення Відповідачем рахунку на оплату товару, оплати цього рахунку Позивачем та поставки Відповідачем оплаченого товару. Отже, кількість та вартість товару погоджувались сторонами шляхом виставлення рахунків та їх оплати.

Судом встановлено, що Позивач сплатив Відповідачу за договором спірну суму коштів 2495000,00 грн за кукурудзу 3 класу на підставі виставленого Відповідачем рахунку №59 від 05.12.2014р. Даний рахунок Сторонами суду не поданий, проте його наявність та отримання на підставі цього рахунку коштів Відповідач не заперечує. Таким чином, Відповідач виставивши вказаний рахунок, Позивач сплативши за цим рахунком кошти, та Відповідач прийнявши вказані кошти, погодили поставку за укладеним договором кукурудзи 3 класу вартістю 2495000,00 грн.

Направивши Відповідачу вимогу №130-2-21/3196 від 31.05.2017р., Позивач скористався своїм правом відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України та визначив строк поставки товару на суму 2495000,00 грн до 15.06.2017р. Отже, строк поставки кукурудзи, оплаченої платіжним дорученням №25698 від 05.12.2014р. на суму 2495000,00 грн є таким, що настав.

Оскільки, Відповідачем у строк до 15.06.2017р. не було здійснено поставку товару, Позивач відповідно до п.8.5. договору звернувся до Відповідача з листом-вимогою №130-2-21/4568 від 11.08.2017р., в якому повідомив Відповідача про відмову від поставки товару та вимагав повернення суми попередньої оплати не пізніше, ніж через сім днів з моменту отримання цієї вимоги. Вказану вимогу Відповідач отримав 18.08.2017р.

За вказаних обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку, що Відповідач зобов'язаний був повернути суму попередньої оплати у розмірі 2495000,00 грн в строк не пізніше 25.08.2017р.

Однак, Відповідач не виконав вимогу Позивача про повернення попередньої оплати та надіслав відповідь на лист-вимогу від 28.08.2017р. вих№8-П, відповідно до якої зазначив, що не має можливості поставити зернові в строк до 15.06.2017р. у зв'язку з відсутністю товару.

Апеляційний суд зазначає, що Відповідач, діючи добросовісно, не був позбавлений можливості звернутися до Позивача до 15.06.2017р. щодо неможливості поставки товару у визначений Позивачем строк та направити Позивачу свої пропозиції щодо погодження іншого строку поставки товару. Проте Відповідач таким правом не скористався та надав відповідь лише після направлення Позивачем листа про розірвання договору поставки та повернення суми попередньої оплати.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар у сумі 2849290,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України.

Також Позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у сумі 179640,00 грн, 7% штрафу у сумі 174650,00 грн у зв'язку із неналежним виконання Відповідачем умов договору поставки.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно ст.546, 549 Цивільного кодексу України та ст.199 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вірно зазначено місцевим судом, на підставі п.8.4. договору Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню у розмірі 0,1% загальної вартості непоставленої партії, яка становить 179640,00 грн за період з 16.06.2017р. по 26.08.2017р. З огляду на вказане позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, на підставі п.8.5 договору Позивач правомірно нарахував Відповідачеві штраф у розмірі 7% від загальної вартості непоставленого товару, який складає 174650,00 грн. З огляду на вказане позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Апеляційним судом відхиляються доводи Відповідача, зазначені в апеляційній скарзі, в тому числі, що специфікація №4 від 01.06.2017р. не була підписана Відповідачем, а тому то відповідно до п.3.3 договору між сторонами не була погоджена кількість, строк та місце поставки, ціна та загальна вартість товару з підстав зазначених вище.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду згідно з ст.277 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія "Юнітранс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.03.2018р. у справі №925/1700/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.03.2018р. у справі №925/1700/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Приватне підприємство "Компанія "Юнітранс".

Повний текст складено та підписано 12.06.2018р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко