Постанова

від 12.06.2018 по справі 922/1232/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2018 р. Справа № 922/1232/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 26.03.2018 року №40-1264/33; адвокат ОСОБА_2, за довіреністю від 03.05.2018 року №40-1904/55, договір від 03.05.2018 року, свідоцтво №317 від 23.04.2010 року;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків (вх. 1055 Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.05.2018 року, постановлену у приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Прохоров С.А.), повний текст якої складено 14.05.2018 року, у справі №922/1232/18

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,

до ОСОБА_3 підприємства фірми "ОСОБА_1 і К", м. ,Харків,

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_3 підприємства "фірма "ОСОБА_1 і К"", в якій просив суд стягнути з останнього на свою користь 73 420, 25 грн. (в т.ч. заборгованість за невиконання договірних зобов'язань у сумі 58445 грн. 43 коп. за договором № 4941 від 01.03.02 р. за період з березня 2015 р. по лютий 2018 р., 8 646,95. інфляційних втрат, 2074,93 3% річних, 4252,94 пені).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2018 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

Позивач з вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на наступне.

Згідно з відомостями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідач не є припиненим, а лише знаходиться в стані припинення.

Отже, відповідач існує як юридична особа і до відповідного реєстру не внесено запис щодо припинення даної юридичної особи, а тому, на думку апелянта, правових підстав для відмови у відкритті провадження не існує.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2018р. суддею доповідачем по справі №922/1232/18 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.05.2018 року у справі № 922/1232/18; учасникам справи встановлено строк до 08.06.2018 року на протязі якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 12.06.2018 року.

У судовому засіданні 12.06.2018 року представники позивача підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі.

Представник відповідача в судове засідання 12.06.2018 року не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам та є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Як вбачається з інформації, розміщеної на офіційному сайті УДППЗ Укрпошта, копія ухвали суду апеляційної інстанції від 31.05.2018 року, яка була надіслана відповідачу за належною адресою, вказаною в позовній заяві та в апеляційній скарзі, не вручена під час доставки.

Також, вказана ухвала суду була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України , колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ОСОБА_3 підприємства фірми «Айзберг і К» 73 420, 25 грн. (в т.ч. заборгованість за невиконання договірних зобов'язань у сумі 58445 грн. 43 коп. за договором № 4941 від 01.03.2002 р. за період з березня 2015 р. по лютий 2018 р., 8 646,95. інфляційних втрат, 2074,93 3% річних, 4252,94 пені).

Місцевий господарський суд відмовляючи КП "Харківські теплові мережі" у відкритті провадження у справі, з посиланням на п. 6 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, вказав на те, що згідно ОСОБА_3 з ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань від 14.05.2018 року № НОМЕР_1, 10.06.2014 року було внесено запис № 14801130001059363 про внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи ОСОБА_3 підприємства фірми «Айзберг і К» , правонаступництва даної юридичної особи, також, не вбачається.

Колегія суддів з такими висновками господарського суду першої інстанції не погоджується та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За приписами ст. 104 Цивільного кодексу України , юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Тобто, припинення вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб.

Статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Згідно п.4 ст.1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація юридичних осіб (державна реєстрація) це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.7 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

З ОСОБА_3 підприємства фірми "ОСОБА_1 і К" вбачається, що в рядку Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення вказано, що відповідач знаходиться в стані припинення з 10.06.2014 року.

Отже, відсутні підстави вважати завершеним процес припинення ОСОБА_3 підприємства фірми «Айзберг і К» , оскільки на даний час відповідного запису до Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не внесено.

Підставою для правонаступництва є факт припинення юридичної особи, який пов'язується з днем внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Вказаної правової позиції дійшов Верховний Суд України у постанові від 21.06.2017 р. у справі №905/1775/15.

Аналогічний висновок, також, міститься у постановах Вищого господарського суду України від 17.01.2017 р. у справі №905/1274/16 та від 20.07.2016 року у справі №905/1081/15.

Окрім того, згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Загальними засадами державної реєстрації є принцип об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону , обов'язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі, врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом.

У відповідності до п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України, саме лише прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання не позбавляє його статусу юридичної особи, і до внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності він, зокрема, може виступати учасником судового процесу в загальному порядку.

За таких обставин, оскільки відповідач існує як юридична особа і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не внесено запис про припинення даної юридичної особи, відсутні правові підстави для позбавлення відповідача статусу юридичної особи, який може виступати учасником судового процесу в загальному порядку.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 6 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Разом з тим, апелянт в прохальній частині апеляційної скарги просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі.

Втім, відповідно до приписів частини 3 статті 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції, зокрема, ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє часткове підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції, оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до господарського суду Харківської області.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч. 3 ст. 271, ч.6 ст. 275, п. 4 ч. 1 статті 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.05.2018р. у справі №922/1232/18 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13.06.2018 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.