Рішення

від 07.06.2018 по справі 818/1537/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 р. Справа № 818/1537/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "КРМЗ" до Державної фіскальної служби України, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання КРМЗ (далі - позивач, ТОВ Виробниче об'єднання КРМЗ ) звернулось до суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Трансенергомаш (третя особа - ТОВ Трансенергомаш ), в якій просило скасування рішення від 11.01.2018 №554731/40159025 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.11.2017 №1 та зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну від 01.11.2017 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Свої вимоги мотивував тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідачем порушено п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено чіткого критерію оцінки ступеня ризику, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку та не зазначено конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом №567. Позивач вказує на те, що на вимогу фіскального органу платником податків було надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.

Ухвалою суду від 20.04.218 було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 10.05.2018.

В судовому засіданні 10.05.2018 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву (а.с.177-180), в якому представник просила відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що реєстрація виписаної податкової накладної була зупинена відповідно до вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Зазначила, що при обробці податкової накладної, направленої позивачем на реєстрацію, встановлено, що вона відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Мінфіну України від 13.06.2017 №567 - виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УТК ЗЕД 8607. Товариству запропоновано було надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішення. Однак, позивачем не було надано достатніх документів, які б підтверджували здійснення операції, яка є об'єктом оподаткування податку на додану вартість. Додатково представник зазначив, що деякі документи, що були подані позивачем, взагалі неможливо було відкрити та дослідити.

10.05.2018 було оголошено перерву до 07.06.2018 з метою надання часу для підготовки та подання додаткових пояснень і доказів сторонами (а.с.184).

В судове засідання 07.06.2018 представник третьої особи не з'явився, повідомлений належним чином, у зв'язку з чим суд вважав можливим розглядати справу у його відсутності.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Вказала, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є обґрунтованим, правомірним, а відтак, скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 31.08.2017 між позивачем та ТОВ Трансенергомаш було укладено договір поставки №31/08/17. Згідно Специфікації № 2 від 02.10.2017 позивач зобов'язався виготовити та поставити ТОВ Трансенергомаш товар: нижня рама МД з форкамерами в кількості 2 шт., верхня рама МД в кількості 2 шт., борт поздовжній 5ТП.050.707 в кількості 4 шт., валик 6ТП.715.005-20 в кількості 40 шт. загальною вартістю 3 655 210,76грн. з ПДВ. Згідно п.3 Специфікації №2 від 02.10.2017 до даного договору, умови оплати наступні: 80% від вартості товару позивач сплачує на умовах попередньої оплати протягом 5 банківських днів з дати підписання специфікації та отримання рахунку від Постачальника, 20% від вартості товару Покупець сплачує в день відвантаження товару і підписання видаткової накладної, попередньо перевіривши товар на відповідність попередньо замовленому (а.с.39-48).

01.11.2017 за першою з подій (сплата коштів) позивачем було складено і направлено до ДФС України на реєстрацію податкову накладну №1 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ 1 974 168,60 грн., з яких загальна сума ПДВ складає 329 028,10 грн. (а.с.9).

Однак, 23.11.2017 позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій було повідомлено, що реєстрація податкової накладної зупинена на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. Також було повідомлено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8607.. та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с.10).

На вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2017, позивачем 22.12.2017 було направлено в електронному вигляді повідомлення №10 (а.с.11) щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої була зупинена та документи на підтвердження реальності здійснення операції, а саме: договір з підрядником на виготовлення товару ПрАТ Конотопський ремонтно-механічний завод , специфікація №2 до договору, договір з покупцем ТОВ Трансенергомаш , специфікація №2 до договору, договір оренди складського приміщення, договір оренди офісного приміщення, банківська виписка на попередню оплату, оборотно-сальдова відомість по рахунку № 631, по рахунку № 361. Також позивачем було надано пояснення про те, що податкова накладна була складена на попередню оплату товару по договору № 31/08/17 від 31.08.2017 р. зі строком постачання 45 робочих днів після отримання попередньої оплати в обсязі згідно п.3 специфікації №2 (а.с.11,14-24).

Але позивачем було отримано квитанцію №1 від 22.12.2017, в якій зазначено про те, щоб платник податків подбав про прийом квитанції №2 (а.с.12), а згодом, на початку січня 2018р. - квитанцію №2 від 22.12.2017, в якій зазначено: результат обробки - документ не прийнято (а.с.13).

03.01.2018 повторно позивачем було складено та направлено в електронному вигляді повідомлення №10 (а.с.25) щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній та пояснення про те, що податкова накладна на попередню оплату товару по договору № 31/08/17 від 31.08.2017 зі строком постачання 45 робочих днів після отримання попередньої оплати в обсязі згідно п.3 специфікації № 2. А також повторно надано документи на підтвердження реальності здійснення операції, а саме: договір з підрядником на виготовлення товару ПрАТ Конотопський ремонтно-механічний завод , специфікація №2 до договору, договір з покупцем ТОВ Трансенергомаш , специфікація №2 до договору, договір оренди складського приміщення, договір оренди офісного приміщення, банківська виписка на попередню оплату, оборотно-сальдова відомість по рахунку № 631, по рахунку № 361 (а.с.25,27-36,38-66,74,126-132,135-138).

Однак, 11.01.2018 комісією ДФС України було прийнято рішення №554731/40159025 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2017 з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с.37).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) в редакції чинній на час прийняття рішення про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року за №567, чинного на час виникнення спірних правовідносин. Пунктом 6, на який посилається відповідач в квитанції від 23.11.2017 (а.с.10), повідомляючи про зупинення реєстрації податкової накладної позивача, встановлено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2,3 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

З наведеного вбачається, що зазначений відповідачем пункт має три підпункти з самостійними критеріями, за якими має здійснюватися моніторинг податкових накладних. Також передбачено окремі самостійні наслідки у випадку встановлення відповідності податкової накладної критеріям, зазначеним в кожному з підпунктів. Крім того, кожен з визначених в підпунктах першому, другому та третьому критеріїв містить ряд складових, наявність яких має бути встановлена при оцінці відповідності такому критерію податкової накладної та віднесенні певної господарської операції до ризикових. Формулювання підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, наведене відповідачем в квитанції від 23.11.2017 (а.с.10), а саме: податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8607.., тобто зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем в даному випадку, на переконання суду, здійснено з підстав, що не передбачена законодавством.

Варто відмітити, що визначення фіскальним органом у вищезазначеній квитанції (а.с.10) конкретного критерію ризиків прямо впливав на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких містився в зазначеному вище наказі Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567. Однак, у квитанції від 23.11.2017 (а.с.10) фіскальним органом, в порушення пп.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано ані чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких був встановлений на той час наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567.

На вимогу відповідача, позивачем на адресу фіскального органу направлено копії документів та пояснення до вищезгаданої господарської операції, в тому числі, документи щодо підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої була зупинена, а саме: договір з підрядником на виготовлення товару ПрАТ Конотопський ремонтно-механічний завод , договір з покупцем ТОВ Трансенергомаш , договір оренди складського приміщення, договір оренди офісного приміщення, банківська виписка на попередню оплату, оборотно-сальдова відомість по рахунку № 631, по рахунку № 361. Також позивачем було надано пояснення про те, що податкова накладна на попередню оплату товару по договору № 31/08/17 від 31.08.2017 згідно п.3 специфікації № 2.

Однак, 11.01.2018 комісією ДФС України було прийнято рішення №554731/40159025 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2017 з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с.37).

В той же час, варто відмітити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 за №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації , що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, було визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу ;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, рішення Комісії ДФС України, повинно було містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування , або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення (а.с.37), в ньому не міститься чітких визначень підстав для прийняття Комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, будь-якого обґрунтування такого рішення відповідачем ні в самому рішенні, що оскаржуються, так і в ході судового розгляду не наведено. Не надано будь-яких пояснень щодо того, які саме з поданих позивачем документів складені з порушенням законодавства, в чому такі порушення полягають, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та не надано ніяких доказів таких висновків. Не відкриття фіскальним органом певного документа, поданого позивачем, на переконання суду не може свідчити про його неподання.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначає, що позивачем не подано усіх, передбачених Вичерпним переліком... документів, а тому були підстави для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, суд вважає таке тлумачення нормативного акту хибним, оскільки наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, яким в тому числі було затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було передбачено подання платниками податків, зокрема для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, договорів, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. При цьому, суд вважає безпідставним позицію відповідача про обов'язкове подання в кожному випадку усіх встановлених Переліком документів, а його назву слід розуміти як неможливість витребування у платника податків не передбачених цим переліком документів. На користь цього свідчить той факт, що податкова накладна складено позивачем за фактом попередньої оплати і такі дії, відповідають вимогам Податкового кодексу України. На цій стадії господарської операції наявні лише докази сплати коштів та відсутні будь-які інші документи, що свідчать про фактичне передачу товарів постачальником покупцю.

Відповідач, оцінюючи податкові накладні на їх відповідність встановленим критеріям ризику та вимагаючи подання документів, зобов'язаний в кожному випадку приймати до уваги специфіку діяльності платника податку та характер конкретної господарської операції, за якою складається податкова накладна. При цьому в момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент були зареєстровані платниками податку на додану вартість, складення податкової накладної за першою з подій, відповідає вимогам Податкового кодексу України, а доводи відповідача не спростовують ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Додатково варто відмітити, що оскаржуване рішення було прийнято на підставі норми п. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України, яка на момент прийняття рішення вже втратила чинність.

А отже, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд визнає, що відповідачем не доведено правомірності прийняття ним рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, а зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ Трансенергомаш , та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 01.11.2017 №1, оскаржуване рішення є таким, що не відповідає вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити їх захист серед іншого, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України). За приписами п. 4 ч. 2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 57-1 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році (01.01.2018) та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році щодо зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, згідно пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України, в редакції станом на момент зупинення спірної податкової накладної, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997, Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені .

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.11.2017 №1, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України на користь ТОВ Виробниче об'єднання КРМЗ в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 3524,00грн., сплаченого згідно платіжного доручення від 12.04.2018 №382 (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "КРМЗ" (41600, Сумська область, м.Конотоп, вул.Парківська, буд.18, код ЄДРПОУ 40159025) до Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4а, код ЄДРПОУ 36562474) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 11.01.2018 №554731/40159025 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.11.2017 №1, виданої товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання КРМЗ .

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну, видану товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання КРМЗ від 01.11.2017 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "КРМЗ" (41600, Сумська область, м.Конотоп, вул.Парківська, буд.18, код ЄДРПОУ 40159025) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 3524,00грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн. 00коп.).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 12.06.2018.

Суддя І.Г. Шевченко