АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/5753/15 Справа № 200/13598/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Колодяжна Н.Є.
Категорія 53
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді: Колодяжної Н. Є.
суддів - Баранніка О.П., Лисичної Н.М.
при секретарі - Самокиші О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ ГАПА - Україна - про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ТОВ ГАПА-Україна просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2014 року, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, вважає рішення законним, таким, що повинне бути залишене без змін, виходячи з наступного.
Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що, починаючи з травня 2013 року відповідачем позивачці, як і іншим працівникам підприємства, не виплачувалася заробітна плата.
Позивачка звернулася до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська із позовом до ТОВ "ГАПА-Україна" про зобов"язання видати трудову книжку та сплатити середній заробіток за час затримки її видачі.
В ході розгляду вказаної справи представником відповідача була надана суду копія наказу про звільнення позивачки з роботи, про який вона довідалася лише 25.06.2014 року під час ознайомлення з матеріалами даної справи, після чого звернулася до суду із позовом про поновлення на роботі, а тому райсуд обгрунтовано вважав строк на звернення до суду з даним позовом таким, що пропущений з поважних причин та на підставі ст.ст.233, 234 поновив його.
Встановлено, що працюючи на посаді заступника директора комерційної діяльності ТОВариства "ГАПА-Україна наказом від 23.01.2014. позивачку було звільнено за п.2 ст.41 КЗпПУ з підстав втрати довір*я. Такими підставами, викладеними у наказі, Товариство вважало: порушення позивачкою трудової дисципліни- запізнення на роботу, самовільне залишення роботи, повідомлення про невихід на роботу постфактум, ігнорування зауважень та бесід з керівником, невиконання службових обов*язків, плану
продажу продукції, виконання замовлень, невідомих власнику, з метою одержання додаткових коштів, співучасть у викраденні документів.
Вірно оцінивши підстави звільнення та вимоги закону, райсуд зробив обґрунтований висновок про те, що наказ та звільнення позивачки відбулися з порушенням трудового законодавства.
Так, пунктом 2 ч.1 ст.41 КЗпП України передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір"я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Виходячи із змісту даної норми закону, з підстав, викладених у даному пункті, можуть бути звільнені з роботи лише особи, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, з якими укладені договори про матеріальну відповідальність.
Докази того, що позивачка безпосередньо обслуговувала грошові, товарні або культурні цінності, які саме, та чи були вони нею одержані під звіт, чи був з нею відповідачем укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність- відсутні. У наказі про звільнення не наведено, які саме винні дії здійснила ОСОБА_2 у розумінні п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України, коли саме, в чому конкретно виразилася її вина, що призвела до втрати до неї довіри з боку керівництва відповідача. Будь-які дані про те, що відповідачем з приводу певних винних дій проводилися перевірки, службове розслідування, їх висновки, чи витребовувалося пояснення від ОСОБА_2,- відповідачем суду не були надані.
Таким чином, райсудом вірно встановлено, що позивачку звільнено з роботи за відсутності підстав, передбачених п. 2 ст. 41 КЗпП України, вона не належить до категорії працівників, які можуть бути звільненні на підставі втрати довіри до них, а тому зроблений правильний висновок, що вона підлягає поновленню на роботі.
При вирішенні цього питання райсуд врахував, що у ТОВ ГАПА-Україна виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації не існує, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2014 року стягнуто з ТОВ ГАПА-Україна на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки у розмірі 2444 грн. 16 коп.. та те, що період затримки у терміні видачі позивачці трудової книжки складав 38 днів, а саме: з 23.01.2014 року і до дати направлення листа з трудовою книжкою - 01.03.2014 року. А в зв*язку з цією обставиною та на підставі ст.235 КЗпПУ вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу, відрахувавши період з 02.03.2014 року по час розгляду даної справи - 10.11.2014 року, тобто 8 міс. та 8 днів.
Для розрахунку суми, що підлягала стягненню суд обгрунтовано взяв розмір щомісячної заробітної плати позивачки, вказаний в довідці ТОВ ГАПА-Україна від 30.12.2013 року № 30/3, (оскільки інша довідка відповідачем за весь час розгляду справи надана не була), який на день звільнення складав 1117,37 грн., та вирахував розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_2Б, що склав 52 грн. 70 коп. (1117,37 грн. : 21,2) та середній заробіток за час вимушеного прогулу, що склав 9360 грн. 56 коп. При цьому слід зазначити, що вирахувана судом сума середньомісячної зарплати є меншою, ніж сума, що вираховувалась судом при розгляді справи відносно затримки видачі трудової книжки.
Доводи апеляційної скарги, що суд необґрунтовано взяв до уваги довідку про заробітну плату від 30.12.2013. з тих підстав, що вона підписана самою позвачкою, яка є заінтересованою особою, - не можуть бути підставою для скасування рішення, з огляду на те, що іншої довідки на протязі усього часу розгляду справи відповідач не надав, крім того, ця довідка має також підпис головного бухгалтера та скріплена печаткою підприємства. Ніяких висновків, процесуальних документів щодо осіб позивачки та головного бухгалтера про притягнення їх до кримінальної відповідальності на час розгляду та перегляду справи - не мається.
Твердження, що суд неповно вивчив усі обставини справи, порушив процесуальний закон, - протирічать дійсним обставинам, матеріалам справи та мотивам, наведеним у рішенні.
Підстав для скасування або зміни рішення - не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ТОВ ГАПА - Україна - відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у 20-денний строк у касаційному порядку.
Головуючий Н.Є. Колодяжна
Судді: О.П. Бараннік
ОСОБА_3
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2015 |
Оприлюднено | 14.06.2018 |
Номер документу | 74640262 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Колодяжна Н. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні