Ухвала

від 12.06.2018 по справі 448/780/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 448/780/18

Провадження № 1-кс/448/189/18

У Х В А Л А

Іменем України

12.06.2018 року слідчий суддя Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , заступника начальника СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 та представника ТзОВ «Агрокультура Мостиська» (юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження) - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська клопотання заступника начальника СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_2 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, погодженим з прокурором Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_2 , в рамках кримінального провадження №42018141180000020 від 01.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.

Мотивуючи клопотання, начальник СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 покликається на те, що на території Судововишнянської ОТГ за межами с.Дмитровичі Мостиського району Львівської області ТзОВ «Агрокультура Мостиська» самовільно зайняла земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 5,1285га з кадастровим номером 4622482200:03:004:0060 та частину земельної ділянки площею 4 га (на земельній ділянці площею 17,0708 га з кадастровим номером 4622482200:06:000:0195) шляхом посіву сільськогосподарських культур, внаслідок чого заподіяла шкоду інтересам держави.

Вказує, що є достатні підстави вважати, що вказані земельні ділянки були самовільно зайняті та засіяні сільськогосподарськими культурами саме ТзОВ «Агрокультура Мостиська» та такі ділянки й надалі можуть використовуватися при проведенні різного роду сільськогосподарських робіт, в тому числі і збору урожаю.

З огляду на наведене, з метою збереження речових доказів, а саме земельних ділянок та посіву сільськогосподарських культур, відшкодування значної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, просить накласти арешт на земельну ділянку площею 5,1285 га, кадастровий номер 4622482200:03:004:0060, на якій знаходяться посіви сільськогосподарської культури озимої пшениці, цільове призначення землі запасу, частину земельної ділянки площею 4 га (на земельній ділянці площею 17,0708 га з кадастровим номером 4622482200:06:000:0195), на якій знаходяться посіви сільськогосподарської культури озимої пшениці, цільове призначення землі запасу, які знаходяться на території Судововишнянської ОТГ Мостиського району Львівської області. Крім того, просить заборонити будь-кому користуватися, розпоряджатися даними земельними ділянками, а також володіти, користуватися, розпоряджатися врожаєм озимої пшениці, незаконно засіяної на вказаних земельних ділянках у будь-який спосіб до розгляду кримінального провадження №42018141180000020 від 01.06.2018 року чи до прийняття відповідного рішення прокурором чи судом.

Слідчий в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання з наведених у ньому мотивів.

Прокурор в судовому засіданні підтримала заявлене слідчим клопотання. Просить задовольнити клопотання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Зазначила, що на даний час є відповідні акти, які посвідчують самовільність зайняття земельних ділянок ТзОВ «Агрокультура Мостиська» та представник юридичної особи не заперечує вказаний факт.

Представник ТзОВ «Агрокультура Мостиська» (юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження) - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого про арешт майна заперечив та зазначив, що таке не відповідає вимогам ст.171 КПК України, а саме заявлене клопотання не відображає підстав накладення арешту відповідно до положень ст.170 КПК України та не містить належного обґрунтування необхідності арешту майна; в клопотанні слідчого не зазначений розмір заподіяної шкоди; шкода в розмірі 10552,87 грн., на яку наявне покликання в матеріалах, доданих до клопотання, вже повністю відшкодована ТзОВ «Агрокультура Мостиська» Судововишнянській міській раді Мостиського району Львівської області, а керівник ТзОВ «Агрокультура Мостиська» вже притягнутий до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття вказаних земельних ділянок, що у відповідності до вимог ст.61 Конституції України виключає можливість повторного притягнення до відповідальності за одні і ті ж діяння; зазначені земельні ділянки не є майном ТзОВ «Агрокультура Мостиська», такі не перебувають ні на праві власності, ні праві користування в товариства та товариство з часу винесення відповідного припису та притягнення керівника до адміністративної відповідальності не обробляє вказаних земельних ділянок.

Заслухавши в судовому засіданні думку слідчого та прокурора щодо необхідності задоволення заявленого клопотання, а також заперечення представника ТзОВ «Агрокультура Мостиська», проаналізувавши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У порушення зазначених вимог закону у клопотанні не зазначено та до нього не додані відповідні документи, які підтверджують кому саме належать на праві власності земельні ділянки, що підлягають арешту.

Клопотання мотивоване необхідністю відшкодування заподіяної шкоди, однак у самому клопотанні відсутні будь-які покликання на розмір заподіяної шкоди, а до клопотання не долучено документа, який би підтверджував розмір заподіяної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Згідно п.6 ч.2 ст.242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо: визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч. 6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Слідчим в судовому засіданні не пред`явлено відповідних доказів, яким б було визначено розмір заподіяних матеріальних збитків.

Оскільки не визначено розмір заподіяних збитків, а тому неможливо встановити співмірність завданої шкоди та вартість майна, на яке необхідно накласти арешт.

Крім того, клопотання мотивоване необхідністю збереження речових доказів. При цьому у матеріалах клопотання відсутні протоколи огляду земельних ділянок та немає жодної постанови про визнання земельних ділянок та/або виявлених на них посівів сільськогосподарських культур речовими доказами.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи вищевикладене приходжу до переконання, що дане клопотання про арешт майна слід повернути прокурору для усунення недоліків на строк, який не може перевищувати сімдесят дві години.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.98, 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №42018141180000020 від 01.06.2018 року - повернути прокурору для усунення недоліків клопотання, встановивши строк для усунення недоліків - сімдесят дві години з моменту отримання ухвали слідчого судді.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_1