Ухвала

від 13.06.2018 по справі 820/2160/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 червня 2018 р. Справа № 820/2160/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосуда М.І., суддів : Лях О.П. , Яковенка М.М. розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2017р. по справі №820/2160/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2017р. задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

На зазначену постанову суду Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року визнано не поважними причини пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою та вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, із зазначенням інших підстав поновлення строку .

Відповідно до ч.3 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст.295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог вказаної ухвали, відповідачем направлено до Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що фактичною перешкодою для вчасного звернення до суду з апеляційною скаргою стало недостатність коштів для сплати судового збору.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

У пункті 40 та у пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "… якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та з підстав, які видаються непереконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду… Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Посилання апелянта на ухвалу Верховного Суду від 12.11.2016 року по справі №826/1722/14, якою податковому органу поновлено строк на оскарження судового рішення, судова колегія не приймає до уваги, оскільки суд касаційної інстанції у зазначеній ухвалі лише погодився із заявником щодо поважності пропуску такого строку.

В той же час, в прийнятій пізніше ухвалі від 08.05.2018 року по справі П/811/1369/17 (провадження №К/9901/47617/18) Верховним Судом висловлена обґрунтована протилежна правова позиція, згідно якої тимчасова відсутність коштів для сплати судового збору не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду, оскільки особам, які утримуються за рахунок державного бюджету, фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

З огляду на наведене та враховуючи, що апелянт є державним органом, якому фінансування витрат на оплату судового збору передбачено із державного бюджету, колегія суддів вважає клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження необґрунтованим, а підстави, вказані у ньому, неповажними.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, оскільки, судом визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2017р. по справі №820/2160/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня її підписання суддями.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3