Рішення

від 11.06.2018 по справі 904/905/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2018м. ДніпроСправа № 904/905/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Імпекс", м. Дніпро

про зобов'язання визнати кредиторські вимоги та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №10311-К-О від 21.12.2017, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП Імпекс" в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги позивача з заборгованості за договором № б/н від 16.07.2013, яка утворилася станом на 15.01.2018 у розмірі 73 709 грн. 64 коп., з яких: 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 23 153 грн. 69 коп. - заборгованість за відсотками, 6 070 грн. 00 коп. - заборгованість з комісії, 33 335 грн. 95 коп. - пеня, 1 150 грн. 00 коп. - заборгованість за послугою розрахунково-касового обслуговування, та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за спірним договором у нього утворилась заборгованість перед банком у заявленій сумі. З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач довідався, що ТОВ "ВІП Імпекс" перебуває у стані припинення, у зв'язку із чим 16.01.2018 направив на адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами від 16.01.2018 № 20170801РВ0000000812 Однак, 19.02.2018 вищезазначена заява була повернута неврученою на адресу банку. Наведене свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов'язку щодо визнання реально існуючої заборгованості перед банком та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна юридичної особи, яка ліквідується, що стало причиною звернення позивача із даним позовом до господарського суду.

Ухвалою господарського суду від 12.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 17.04.2018.

Ухвалою господарського суду від 17.04.2018 підготовче судове засідання відкладено на 08.05.2018, у зв'язку із неявкою представника відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду від 08.05.2018 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 07.06.2018.

Ухвалою господарського суду від 05.06.2018 розгляд справи призначений на 11.06.2018, у зв'язку із перебуванням судді Рудь І.А. у відрядженні 07.06.2018.

11.06.2018 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог від 11.06.2018, в якій зазначив, що у прохальній частині позову допущено описку в даті, станом на яку виникли кредиторські вимоги та просив вважати вірною дату 15.01.2018.

У призначені судові засідання представник відповідач не з'явився та не надав витребувані судом документи.

На адресу суду повернулися конверти з ухвалами від 12.03.2018, 17.04.2018, що направлялись на адресу відповідача, з відмітками відділення поштового зв'язку Повернуто за закінченням строку зберігання .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику , за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Господарський суд зазначає, що ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 12.03.2018, 11.06.2018).

Крім того, на підтвердження направлення відповідачу ухвали від 08.05.2018 до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копія реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Дніпропетровській області з повідомленням від 10.05.2018 № 108 та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки за вказаних вище підстав, він вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи належним чином.

Відповідно до ст.165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представник позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2013 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІП Імпекс" (клієнт) підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якої клієнт приєднався до "ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг" (надалі - ОСОБА_2), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 16.07.2013 (надалі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору клієнту встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26007050229440 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.

За змістом п. 3.2.1.1.16. ОСОБА_2 при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "ОСОБА_2 і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підійшов і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі). Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно -цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 2. ст. 639 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3. ОСОБА_2 кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

За змістом п. 3.2.1.1.8 ОСОБА_2 проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "ОСОБА_2 і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. ОСОБА_2 ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 10 000 грн. 00 коп. Однак, відповідач свої зобов'язання за договором порушив, а саме не сплатив своєчасно кошти для погашення заборгованості.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 3.2.1.4 ОСОБА_2 затверджений порядок розрахунків, згідно якого, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця ("період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36,00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Згідно із п. 3.2.1.2.3.4. ОСОБА_2 має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами", змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 ОСОБА_2 при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п., п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п., п. 3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 3.2.1.5.4 ОСОБА_2 сторони узгодили, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1. ОСОБА_2 передбачено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань Сторонами за цим Договором.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач отримані кредитні кошти не повернув, відсотки за їх користування та комісію не сплатив, у зв'язку із чим позивач був змушений звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за спірним договором, яка станом на 23.06.2015 складала 28 068 грн. 48 коп., з яких: 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 8 578 грн. 13 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 7 600 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1 890 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2015 у справі № 904/8298/15 позовні вимоги ПАТ КБ „Приватбанк» задоволені у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Імпекс" на користь банку заборгованість за договором банківського обслуговування № б/н від 16.07.2013 у загальному розмірі 28 068 грн. 48 коп.

20.11.2015 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2015 видано наказ.

Як зазначає позивач, ТОВ ВІП Імпекс рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2015 по справі № 904/8298/15 не виконало, у зв'язку із чим станом на 15.01.2018 заборгованість відповідача за договором № б/н від 16.07.2013 становить 73 709 грн. 64 коп. і складається з наступного:

- 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, яка виникла 27.08.2013 і стала простроченою 03.01.2014;

- 23 153 грн. 69 коп. - заборгованість за відсотками за період з 27.09.2013 по 15.01.2018;

- 6 070 грн. 00 коп. - заборгованість з комісії за період з 01.10.2013 по15.01.2018;

- 33 335 грн. 95 коп. - пеня за період з 02.10.2013 по 15.01.2018;

- 1 150 грн. 00 коп. - заборгованість за послугою розрахунково-касового обслуговування за період з червня 2014 по грудень 2017.

Заборгованість відповідача підтверджується договором банківського обслуговування № б/н від 16.07.2013, випискою банка по рахунку відповідача, обґрунтованим розрахунком суми боргу тощо.

Позивач стверджує, що як стало відомо ПАТ КБ "Приватбанк" з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП Імпекс" (49000, м. Дніпро, вул. Аржанова, буд. 2, ідентифікаційний код 37375040) перебуває в стані припинення.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 від 12.03.2018 (а.с. 78), за ідентифікаційним кодом 37375040 зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП Імпекс", місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Аржанова, буд. 2. В графі: Відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення вказаного витягу міститься запис: 23.05.2015 - в стані припинення, за судовим рішенням .

Позивач подав до суду постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 по справі № 804/19185/14 (а.с. 93-94), відповідно до якої адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП Імпекс про припинення юридичної особи - задоволено. Припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю ВІП Імпекс (49000, м. Дніпро, вул. Аржанова, буд. 2, ідентифікаційний код 37375040).

16.01.2018 ПАТ КБ "Приватбанк" направило голові ліквідаційної комісії ТОВ "ВІП Імпекс" заяву з кредиторськими вимогами. На підтвердження направлення вказаної заяви відповідачу позивач надав копії опису вкладення та фіскального чеку (а.с. 66).

Проте, 19.02.2018 вищезазначена заява була повернута неврученою на адресу позивача, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" (а.с. 67).

Позивач зазначає, що вказана обставина свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії ТОВ "ВІП Імпекс" від виконання обов'язку щодо визнання реально існуючої заборгованості перед ПАТ КБ "Приватбанк" та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується, що стало підставою для звернення банку із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч. 1-2 ст. 1067 Цивільного кодексу України).

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (ст. 1068 Цивільного кодексу України).

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу (ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник свої зобов'язання за Договором не виконав, а отже, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на 15.01.2018 становить 40 373 грн. 69 коп. і складається з наступного:

- 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, яка виникла 27.08.2013 і стала простроченою 03.01.2014;

- 23 153 грн. 69 коп. - заборгованість за відсотками за період з 27.09.2013 по 15.01.2018;

- 6 070 грн. 00 коп. - заборгованість з комісії за період з 01.10.2013 по15.01.2018;

- 1 150 грн. 00 коп. - заборгованість за послугою розрахунково-касового обслуговування за період з червня 2014 по грудень 2017.

Перевіркою виконаних позивачем вказаних нарахувань судом порушень умов Договору та чинного законодавства не встановлено.

Водночас, перевіряючи наданий розрахунок пені, судом встановлено, що банком при виконанні розрахунку пені не враховані приписи п. 3.2.1.5.4 ОСОБА_2, у зв'язку із чим, згідно перерахунку суду заборгованість відповідача з пені становить загальну суму 23 649 грн. 90 коп.

Відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно зі ст. 105 Цивільного кодексу України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як вже зазначалось, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач з 23.05.2015 перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення позивача як кредитора про ліквідацію відповідача.

Приписами ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна вимога кредитора, зокрема, щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається ліквідаційною комісією, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

За змістом ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду; проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

На момент розгляду справи доказів затвердження ліквідаційного балансу відповідача в матеріалах справи відсутні.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, беручи до уваги існування заборгованості відповідача за Договором банківського обслуговування № б/н від 16.07.2013, суд вважає протиправним ухилення ліквідатора відповідача від визнання кредиторських вимог ПАТ КБ "Приватбанк" та приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Імпекс" в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги позивача з заборгованості за договором № б/н від 16.07.2013, яка утворилася станом на 15.01.2018, у розмірі 64 023 грн.59 коп. й складається з заборгованості за кредитом в сумі 10 000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками в сумі 23 153 грн. 69 коп., заборгованості по комісії в сумі 6 070 грн. 00 коп., заборгованості по пені в сумі 23 649 грн. 90 коп. та заборгованості за послугою розрахунково-касового обслуговування рахунку в сумі 1 150 грн. 00 коп., та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу обґрунтовані, підтверджені належними доказами та є, що підлягають задоволенню у повному обсязі У решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП Імпекс" (49000, м. Дніпро, вул. Аржанова, буд. 2, ідентифікаційний код 37375040) в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) за договором № б/н від 16.07.2013 у загальному розмірі 64 023 грн.59 коп., що виникли станом на 15.01.2018 й складаються з заборгованості за кредитом в сумі 10 000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками в сумі 23 153 грн. 69 коп., заборгованості по комісії в сумі 6 070 грн. 00 коп., заборгованості по пені в сумі 23 649 грн. 90 коп. та заборгованості за послугою розрахунково-касового обслуговування рахунку в сумі 1 150 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Імпекс" (49000, м. Дніпро, вул. Аржанова, буд. 2, ідентифікаційний код 37375040) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 1 530 грн. 46 коп. (одну тисячу п'ятсот тридцять грн. 46 коп.) витрат по сплаті судового збору.

У решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_3

Повне рішення складено 13.06.2018