Ухвала

від 14.06.2018 по справі 910/7086/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 14.06.2018Справа №  910/7086/18     Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака Олексія Миколайовича, розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада Принт» (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19) про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Артбукс»(04070, м. Київ, вул. п. Сагайдачного, буд. 25Г) про стягнення заборгованості у розмірі 10   282,96 грн., з яких 10  025,46 грн. основного боргу та 74,71 грн. нарахованої пені, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за договором № 260116-1 від 26.01.2016, на підставі ст. ст.     525, 526, 530, 625, 901, Цивільного кодексу України, ст.  ст. 181, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 154, 155, 159 Господарського процесуального кодексу України, - ВСТАНОВИВ: 04.06.2018 до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріада Принт» (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19) із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Артбукс»(04070, м. Київ, вул. п. Сагайдачного, буд. 25Г) про стягнення заборгованості у розмірі 10   282,96 грн., з яких 10  025,46 грн. основного боргу та 74,71 грн. нарахованої пені, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за договором № 260116-1 від 26.01.2016. 14.06.2018 за вказаною заявою Господарським судом міста Києва був виданий судовий наказ за вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада Принт» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Артбукс» основного боргу у сумі 10   025,46 грн. Дослідивши подану заяву в іншій частині - щодо вимог про стягнення з боржника нарахованої пені у розмірі 74,71 грн., суддя приходить до висновку, що у цій частині заява про видачу судового наказу задоволенню не підлягає. Положеннями ст. 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України). Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до п. 5.6 договору, за прострочення платежу виконавець має право стягнути з замовника пеню у розмірі 0,5 % суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Позивач за прострочення строків сплати коштів за договором № 260116-1 від 26.01.2016, керуючись п. 5.6 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 74,71 грн. Наразі суд зазначає наступне. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов'язання -  є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. Відповідно до п. 2.6 договору, розрахунки за виготовлену продукцію замовник зобов'язаний здійснити  наступним чином, якщо інше не вказано в додатках до договору: - 50% попередня оплата продукції; - 50% протягом 7 календарних днів з моменту виготовлення  продукції. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок або в касу «виконавця». Беручи вищенаведене до уваги та з урахуванням доказів, поданих позивачем, суд встановив, що останній прийом-передача позивачем відповідачу продукції був здійснений 12.06.2017, отже відповідач  був зобов'язаний здійснити оплату за зазначену продукцію до 19 червня 2017 року включно(прострочення починається з 20.06.2017). Період нарахування пені за прострочення здійснення оплати відповідачем по договору позивач визначає з 25.05.2018 по 01.06.2018. Разом із тим, як було встановлено судом раніше, прострочення за саму останню поставку  починається з 20.06.2017. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до п. 2.5 ч. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” № 14 від 17.12.2013,  щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Враховуючи все вищенаведене у сукупності, керуючись чинним законодавством України, з урахуванням умов договору, а також наявним простроченням платежів по договору, господарський суд відмовляє у заявленій вимозі – нарахованій пені у сумі 74,71 грн, оскільки нарахування останньої здійснено поза межами шестимісячного періоду, від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Враховуючи вищенаведене, заявлена вимога про стягнення нарахованої пені у розмірі  553,71 грн. не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою. Відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. Керуючись ст.ст. 147 - 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя - УХВАЛИВ: 1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріада Принт» у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Артбукс»  про стягнення нарахованої пені у сумі 74,71 грн. 2. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                                               Спичак О.М.