Рішення

від 04.06.2018 по справі 805/2541/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 р. Справа№805/2541/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Промисловий альянс 2012 (код ЄДРПОУ 37790181, юридична адреса: 83015, м Донецьк, вул. Челюскінців, 169/17; поштова адреса: 61103, м. Харків, абонентська скринька № 495)

до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8)

про визнання протиправною відмову щодо прийняття податкових накладних, визнання податкових накладних прийнятими і зареєстрованими

за участю третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883670, 87549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. А. Куїнджі, 93)

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов.

від відповідача: ОСОБА_2 - за дов.

від третьої особи: ОСОБА_2 - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Промисловий альянс 2012 звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмову Державної фіскальної служби України прийняти податкові накладні, подані Приватним підприємством Промисловий альянс 2012 від 24 березня 2017 року № 24, від 27 березня 2017 року № 25, від 30 березня 2017 року № 27, від 31 березня 2017 року № 28, № 29, № 30, від 3 квітня 2017 року № 6, № 7, від 4 квітня 2017 року № 8, від 5 квітня 2017 року № 9, № 10, від 6 квітня 2017 року № 11, від 10 квітня 2017 року № 12, № 13, від 19 квітня 2017 року № 14, від 30 квітня 2017 року № 15, № 16, від 31 травня 2017 року № 1, № 2, № 3, оформлених квитанціями № 1 від 12 лютого 2018 року, податкова накладна від 30 червня 2017 року № 1, оформлену квитанцією № 1 від 12 березня 2018 року, податкову накладну від 31 липня 2017 року № 6, оформлену квитанцією № 1 від 27 березня 2018 року, податкові накладні від 31 серпня 2017 року № 1, від 30 вересня 2017 року № 2, від 31 жовтня 2017 року № 1, від 30 листопада 2017 року № 2, від 29 грудня 2017 року № 1, від 31 січня 2018 року № 1, від 28 лютого 2018 року № 1, оформлених квитанціями № 1 від 12 березня 2018 року, визнання прийнятими і зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у день фактичного отримання Державною фіскальною службою України податкові накладні, подані Приватним підприємством Промисловий альянс 2012 від 24 березня 2017 року № 24, від 27 березня 2017 року № 25, від 30 березня 2017 року № 27, від 31 березня 2017 року № 28, № 29, № 30, від 3 квітня 2017 року № 6, № 7, від 4 квітня 2017 року № 8, від 5 квітня 2017 року № 9, № 10, від 6 квітня 2017 року № 11, від 10 квітня 2017 року № 12, № 13, від 19 квітня 2017 року № 14, від 30 квітня 2017 року № 15, № 16, від 31 травня 2017 року № 1, № 2, № 3 - датою 12 лютого 2018 року, податкова накладна від 30 червня 2017 року № 1 - датою 12 березня 2018 року, податкова накладна від 31 липня 2017 року № 6 - датою 27 березня 2018 року, податкові накладні від 31 серпня 2017 року № 1, від 30 вересня 2017 року № 2, від 31 жовтня 2017 року № 1, від 30 листопада 2017 року № 2, від 29 грудня 2017 року № 1, від 31 січня 2018 року № 1, від 28 лютого 2018 року № 1 - датою 12 березня 2018 року.

Ухвалою від 10 квітня 2018 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 805/2541/18-а та призначив підготовче засідання на 14 травня 2018 року, під час якого було оголошено перерву до 4 червня 2018 року. Ухвалою від 4 червня 2018 року суд закрив підготовче провадження за адміністративним позовом Приватного підприємства Промисловий альянс 2012 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмову щодо прийняття податкових накладних, визнання податкових накладних прийнятими і зареєстрованими та призначив судовий розгляд адміністративної справи по суті на 4 червня 2018 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 2 лютого 2017 року позивачем підписаний з Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області договір про визнання електронних документів № 191220161. 12 лютого 2018 року позивач не зміг зареєструвати податкову накладну від 24 березня 2017 року № 24 в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку у Єдиному реєстрі податкових накладних, виписану для ТзОВ Промисловий вектор . Згідно квитанції від 12 лютого 2018 року № 1 документ було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 12 лютого 2018 року, однак не прийнято у зв'язку із виявленням помилки: Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником '37790181' договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору. . 14 лютого 2018 року позивач направив заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів, у відповідь на що отримав квитанцію від 14 лютого 2018 року № 1 про те, що документ не прийнято, оскільки виявлена помилка: договір не прийнято. Діє договір про визнання електронних документів від 2 лютого 2017 року №191220161 . Отже, як зазначає позивач, ним було отримано підтвердження, що укладений ним із Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області договір про визнання електронних документів від 2 лютого 2017 року №191220161 є діючим. Таким чином, враховуючи той факт, що договір про визнання електронних документів №191220161 від 2 лютого 2017 року не втратив своєї юридичної значимості для реалізації позивачем свого права на подання податкових документів в електронному вигляді, крім того, вказаний договір не розірваний (не припинений) у встановленому законом порядку та продовжує свою дію, то відповідач, зобов'язаний за цим договором здійснити прийняття поданих позивачем податкових накладних в електронній формі. Позивач зазначає, що цей обов'язок був порушений відповідачем, що призвело до необґрунтованого неприйняття податкових документів в електронному вигляді від позивача.

Відповідач до суду надав відзив на позовну заяву, яким заперечував проти задоволення позовних вимог позивача. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що між позивачем та третьою особою по справі 2 лютого 2017 року був укладений договір про визнання електронних документів. При цьому, позивач продовжує перебувати у м. Донецьку, яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 включено до переліку населених пунктів на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу 4 зазначеного договору орган ДФС не несе відповідальності за порушення обміну інформацією, що виникло внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключення та перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника податків. У поясненнях, наданих відповідачем під час судового засідання 4 червня 2018 року, викладена аналогічна позиція.

Третя особа по справі до суду надала пояснення, в яких зазначила, що згідно ІС Архів електронної звітності - Договори договір про визнання електронних документів від 2 лютого 2017 року на районному рівні розглянуто 3 лютого 2017 року та присвоєно стан Прийнятий , про що платника податків повідомлено у другій квитанції за № НОМЕР_1 в односторонньому порядку не розривався, термін дії сертифікатів ЄЦП та договору про визнання електронної звітності до 12 грудня 2018 року. Крім того, також підтримав позицію відповідача, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 м. Донецьк, яке є податковою адресою позивача, включено до переліку населених пунктів на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу 4 зазначеного договору орган ДФС не несе відповідальності за порушення обміну інформацією, що виникло внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключення та перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника податків.

Крім того, позивач до суду надав відповідь на відзив відповідача на позовну заяву позивача, в якому підтвердив свою позицію, викладену у позовній заяві та, зокрема зазначив, що посилання відповідача на те, що позивач перебуває у м. Донецьку, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки зазначене не є підставою для неприйняття податкових документів позивача в електронній формі. Крім того, позивач зазначає, що протягом квітня - травня 2017 року ним неодноразово направляв на реєстрацію в електронній формі податкові накладні, однак жодна із них не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв'язку з чим, позивач неодноразово направляв письмові запити третій особі по справі із проханням повідомити про причини неможливості реєстрації податкових накладних засобами телекомунікаційного зв'язку, які третя особа отримувала, проте жодної відповіді позивач не отримав.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне підприємство Промисловий альянс 2012 включене до ЄДРПОУ за номером 37790181, узятий на облік платника податків в органи державної податкової служби 5 липня 2011 року за № 51369, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 5 липня 2011 року, зареєстрований як платник податку на додану вартість з 15 серпня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом № 100347836 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

2 лютого 2017 року між позивачем та третьою особою по справі був укладено договір про визнання електронних документів № 191220161. Позивачем було отримано квитанцію № 2 від 3 лютого 2017 року про прийняття документу. Предметом укладеного договору про визнання електронних документів є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Договір, відповідно до пункту 2 розділу 1, надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органів ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до пункту 3 розділу 6 договору договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

12 лютого 2018 року позивач не зміг зареєструвати податкову накладну від 24 березня 2017 року № 24 в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку у Єдиному реєстрі податкових накладних, виписану для ТзОВ Промисловий вектор . Згідно квитанції № 1 від 12 лютого 2018 року документ було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 12 лютого 2018 року о 12 год. 38 хв., однак не прийнято у зв'язку із виявленням помилки: Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником '37790181' договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору.

Судом встановлено, що 14 лютого 2018 року позивач направив третій особі по справі заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів, у відповідь на що отримав квитанцію № 1 від 14 лютого 2018 року про те, що документ не прийнято, оскільки виявлена помилка: договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 02.02.2017 № 191220161.

Крім того, позивачем було направлено третій особі по справі на реєстрацію податкові накладні від 27 березня 2017 року № 25, від 30 березня 2017 року № 27, від 31 березня 2017 року № 28, № 29, № 30, від 3 квітня 2017 року № 6, № 7, від 4 квітня 2017 року № 8, від 5 квітня 2017 року № 9, № 10, від 6 квітня 2017 року № 11, від 10 квітня 2017 року № 12, № 13, від 19 квітня 2017 року № 14, від 30 квітня 2017 року № 15, № 16, від 31 травня 2017 року № 1, № 2, № 3, оформлених квитанціями № 1 від 12 лютого 2018 року, податкова накладна від 30 червня 2017 року № 1, оформлену квитанцією № 1 від 12 березня 2018 року, податкову накладну від 31 липня 2017 року № 6, оформлену квитанцією № 1 від 27 березня 2018 року, податкові накладні від 31 серпня 2017 року № 1, від 30 вересня 2017 року № 2, від 31 жовтня 2017 року № 1, від 30 листопада 2017 року № 2, від 29 грудня 2017 року № 1, від 31 січня 2018 року № 1, від 28 лютого 2018 року № 1, оформлених квитанціями № 1 від 12 березня 2018 року., на кожну із яких було отримано квитанції про доставку документів до центрального рівня Державної податкової служби України і їх неприйняття формулюванням щодо виявленої помилки: Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником '37790181' договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору. .

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України серед інших обов'язків платників податків передбачено і обов'язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року № 320/15011 (далі - Інструкція № 233).

Пунктом 1 розділу 2 вказаної Інструкції закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором. Для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Пунктом 5 розділу III Інструкції № 233 встановлено, що платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст тримірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Відповідно до пункту 7 розділу III Інструкції № 233, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку: платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. Платником податків фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності); після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків; після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Аналізуючи зазначені вище норми діючого законодавства, суд дійшов до висновку, що підставами для відмови у прийнятті податкової звітності є недійсність електронного цифрового підпису, закінчення строку дії сертифіката відкритого ключа, наявність помилок у податковій накладній та у розрахунку до неї або декларації з податку на додану вартість.

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлені статтею 201 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регулює Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною пунктом 201.16 статті 201 Кодексу (далі - комісія), прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 5 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Як встановлено в пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, податковим законодавством передбачено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначений вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як було встановлено судом вище, що позивач 12 лютого 2018 року, 12 березня 2018 року та 27 березня 2018 року реєстрував податкові накладні, які були доставлені до ДФС України, однак не прийняті відповідачем.

Відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій, причиною для відмови у прийнятті вищевказаних первинних документів бухгалтерського обліку є: Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником '37790181' договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору. . Однак, зі змісту укладеного 2 лютого 2017 року між позивачем та третьою особою по справі договору про визнання електронних документів слідує, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. Отже, в силу приписів Податкового кодексу України та умов договору, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації. Проте, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що договір від 2 лютого 2017 року № 191220161 прийнятий Центральним порталом прийому звітності ДФС України, про що свідчить квитанція № 2 від 3 лютого 2017 року. Тобто, на виконання вимог вказаної вище Інструкції, позивач має відповідний договір, термін дії якого не сплив, але не має можливості надсилати звітність засобами електронного зв'язку, оскільки сервіс надає відповідь про відсутність укладеного договору. При цьому, матеріали справи не містять доказів, що позивач повідомлявся про розірвання (припинення) договору про визнання електронних документів. Таким чином, договір не втратив своєї юридичної значимості для реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді. Враховуючи, що договір про визнання електронних документів не розірваний (припинений) у встановленому законом порядку та продовжує свою дію, то відповідач зобов'язаний за цим договором здійснити прийняття поданих позивачем документів, а саме: податкові накладні від 24 березня 2017 року № 24, від 27 березня 2017 року № 25, від 30 березня 2017 року № 27, від 31 березня 2017 року № 28, № 29, № 30, від 3 квітня 2017 року № 6, № 7, від 4 квітня 2017 року № 8, від 5 квітня 2017 року № 9, № 10, від 6 квітня 2017 року № 11, від 10 квітня 2017 року № 12, № 13, від 19 квітня 2017 року № 14, від 30 квітня 2017 року № 15, № 16, від 31 травня 2017 року № 1, № 2, № 3, оформлених квитанціями № 1 від 12 лютого 2018 року, податкова накладна від 30 червня 2017 року № 1, оформлену квитанцією № 1 від 12 березня 2018 року, податкову накладну від 31 липня 2017 року № 6, оформлену квитанцією № 1 від 27 березня 2018 року, податкові накладні від 31 серпня 2017 року № 1, від 30 вересня 2017 року № 2, від 31 жовтня 2017 року № 1, від 30 листопада 2017 року № 2, від 29 грудня 2017 року № 1, від 31 січня 2018 року № 1, від 28 лютого 2018 року № 1, оформлених квитанціями № 1 від 12 березня 2018 року.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання представника відповідача та третьої особи на те, що позивач продовжує перебувати у м. Донецьку, яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 включено до переліку населених пунктів на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Та, що відповідно до пункту 3 розділу 4 зазначеного договору орган ДФС не несе відповідальності за порушення обміну інформацією, що виникло внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключення та перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника податків, оскільки зазначене не є підставою для неприйняття податкових документів позивача в електронній формі. Доказів існування таких обставин відповідачем суду не надано.

Крім того, позивачем до суду були надані пояснення, викладені у відповіді на відзив відповідача та докази, які свідчать про тривалість здійснення відповідачем протиправних дій щодо неприйняття електронної звітності позивача (податкові накладні), зокрема 6 квітня 2017 року позивач не зміг зареєструвати податкову накладну № 29 від 31 березня 2017 року в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку у Єдиному реєстрі податкових накладних, виписану для ТзОВ Промисловий вектор . Згідно квитанції № 1 від 6 квітня 2017 року документ було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 6 квітня 2017 року в 15:45:36, однак не прийнято у зв'язку із виявленням помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: '3779018 . Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів . Отримавши квитанцію № 1 від 6 квітня 2017 року із відміткою про виявлені помилки, а саме у зв'язку із можливим припиненням дії договору про визнання електронних документів, позивач направив на реєстрацію новий договір про визнання електронних документів, але отримав відмову у прийнятті документу у зв'язку з тим, що діючий Договір присутній: від 2 лютого 2017 року № 191220161 . Крім того, 8 квітня 2017 року позивач спробував ще раз зареєструвати новий договір про визнання електронних документів № 191220161 від 6 квітня 2017 року, але знову отримав відповідь про неприйняття документу. 3 травня 2017 року позивач знов спробував зареєструвати податкову накладну № 29 від 31 березня 2017 року в електронному вигляді, у відповідь на що отримав квитанцію № 1 від 3 травня 2017 року із зазначенням того, що документ було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 3 травня 2017 року в 11:57:13, однак не прийнято у зв'язку із виявленням помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233, а саме: -ЄДРПОУ: '37790181'. Можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів . У зв'язку із вищевикладеним позивач направляв неодноразово письмові запити третій особі із проханням повідомити про причини неможливості реєстрації податкових накладних засобами телекомунікаційного зв'язку. Зокрема, на лист № 07-04-01 від 7 квітня 2017 року, № 26-06-01 від 26 червня 2017 року, № 07-08-01 від 7 серпня 2017 року жодної відповіді отримано не було, про що відповідач не заперечував. Також позивачем були направлені письмові звернення до Прем'єр-міністра України № 13-05-01 від 13 травня 2017 року і до Міністра фінансів України № 22-05- 01 від 22 травня 2017 року із проханням роз'яснити причини неможливості реєстрації податкових накладних і податкової звітності засобами телекомунікаційного зв'язку та припинення дії договору, про визнання електронних документів в односторонньому порядку з боку органу ДФС. Міністерство фінансів України надало відповідь від 2 червня 2017 року № 26030-06- 10/14732 Щодо розгляду листа , яким позивача було повідомлено про направлення за належністю до Державної фіскальної служби України листа ПП Промисловий альянс 2012 для розгляду. У свою чергу, відповідач листом від 24 травня 2017 року №111.89/6/99-99-08-02-01-15 і листом від 14 червня 2017 року № 12758/6/99-99-08-02-01-15 повідомила позивача про направлення його звернень до Головного управління ДФС у Донецькій області для розгляду та надання відповіді. Відповідь на вищевказане звернення позивача було отримано від Головного управління ДФС у Донецькій області листом № 8986/10/05-99-08-04-11 від 8 червня 2017 року Щодо надання відповіді , яким було повідомлено про те, що станом на 7 червня 2017 року договір про визнання електронних документів від 2 лютого 2017 року є діючим. При цьому у вищевказаному листі міститься посилання на те, що відповідно до пункту 3 розділу 4 договору орган ДФС не несе відповідальності за порушення обміну інформацією, що виникло внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключення та перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника податків. Позивач направив лист № 30-06-01 від 30 червня 2017 року Товариству з обмеженою відповідальністю Інформаційно-технічний центр Професіонал для отримання відповіді на питання, чи була виконана доставка податкових накладних 6 квітня 2017 року, відправлених через комп'ютерну програму M.E.Doc на приймальний шлюз ДФС, а саме Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області. Відповідь на день подання позовної заяви від ТОВ Інформаційно- технічний центр Професіонал позивачем отримано не було, про що свідчать матеріали справи.

Таким чином, враховуючи, що податкові накладні оформлені позивачем відповідно до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких правових підстав для відмови у прийнятті вищевказаних документів.

При цьому, суд враховує, що всі електронні документи (податкові накладні) подавались позивачем до третьої особи по справі та були доставлені до ДФС України, як адміністратора автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів , та не прийняті саме ДФС України, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з нормами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, за наведених обставин та відповідно до статей 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Судовий збір сплачений відповідно до квитанції від 22 березня 2018 року у сумі 1762 грн.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства Промисловий альянс 2012 (код ЄДРПОУ 37790181, юридична адреса: 83015, м Донецьк, вул. Челюскінців, 169/17; поштова адреса: 61103, м. Харків, абонентська скринька № 495) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) про визнання протиправною відмову щодо прийняття податкових накладних, визнання податкових накладних прийнятими і зареєстрованими задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України прийняти податкові накладні, подані Приватним підприємством Промисловий альянс 2012 від 24 березня 2017 року № 24, від 27 березня 2017 року № 25, від 30 березня 2017 року № 27, від 31 березня 2017 року № 28, № 29, № 30, від 3 квітня 2017 року № 6, № 7, від 4 квітня 2017 року № 8, від 5 квітня 2017 року № 9, № 10, від 6 квітня 2017 року № 11, від 10 квітня 2017 року № 12, № 13, від 19 квітня 2017 року № 14, від 30 квітня 2017 року № 15, № 16, від 31 травня 2017 року № 1, № 2, № 3, оформлених квитанціями № 1 від 12 лютого 2018 року, податкова накладна від 30 червня 2017 року № 1, оформлену квитанцією № 1 від 12 березня 2018 року, податкову накладну від 31 липня 2017 року № 6, оформлену квитанцією № 1 від 27 березня 2018 року, податкові накладні від 31 серпня 2017 року № 1, від 30 вересня 2017 року № 2, від 31 жовтня 2017 року № 1, від 30 листопада 2017 року № 2, від 29 грудня 2017 року № 1, від 31 січня 2018 року № 1, від 28 лютого 2018 року № 1, оформлених квитанціями № 1 від 12 березня 2018 року.

Визнати прийнятими і зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у день фактичного отримання Державною фіскальною службою України податкові накладні, подані Приватним підприємством Промисловий альянс 2012 від 24 березня 2017 року № 24, від 27 березня 2017 року № 25, від 30 березня 2017 року № 27, від 31 березня 2017 року № 28, № 29, № 30, від 3 квітня 2017 року № 6, № 7, від 4 квітня 2017 року № 8, від 5 квітня 2017 року № 9, № 10, від 6 квітня 2017 року № 11, від 10 квітня 2017 року № 12, № 13, від 19 квітня 2017 року № 14, від 30 квітня 2017 року № 15, № 16, від 31 травня 2017 року № 1, № 2, № 3 - датою 12 лютого 2018 року, податкова накладна від 30 червня 2017 року № 1 - датою 12 березня 2018 року, податкова накладна від 31 липня 2017 року № 6 - датою 27 березня 2018 року, податкові накладні від 31 серпня 2017 року № 1, від 30 вересня 2017 року № 2, від 31 жовтня 2017 року № 1, від 30 листопада 2017 року № 2, від 29 грудня 2017 року № 1, від 31 січня 2018 року № 1, від 28 лютого 2018 року № 1 - датою 12 березня 2018 року.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Промисловий альянс 2012 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 4 червня 2018 року. Повне судове рішення складено 14 червня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.