Рішення

від 22.05.2018 по справі 808/1349/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року (о 15 год. 25 хв.)Справа № 808/1349/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Агаєва Р.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Інтегра (код ЄДРПОУ 39867376, місцезнаходження 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 78)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39833546, місцезнаходження 69032, м, Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25)

про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Пром-Інтегра (далі - ТОВ Пром-Інтегра , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (надалі - ГУ Держпраці у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 164 від 21.04.2017, винесену заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_4.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві та додаткових поясненнях (вх. № 19071 від 04.07.2017, №22919 від 16.08.2017, №24196 від 05.09.2017, № 26407 від 28.09.2017) посилається на приписи Цивільного кодексу України та зазначає, що серед форм реалізації права щодо забезпечення необхідного рівня життя людини, крім укладення трудових договорів, передбачена можливість укладання фізичною особою, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, цивільно-правових договорів на виконання робіт або надання послуг, що за своєю суттю є договорами підряду та регулюються виключно нормами цивільного законодавства, законодавство про працю на такі відносини не поширюється. Вказує, що між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 існували цивільно-правові відносини на підставі цивільно-правових договорів, відповідно до п. 8.2 яких чітко визначено, що на виконавця не розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку, виконавець самостійно й на власний ризик організовує виконання цього договору у відповідності до його умов та вимог цивільного законодавства тощо. За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а його результат, який визначається після закінчення роботи та оформлюється актами здавання-приймання виконаних робіт (надання послуг), на підставі яких здійснюється їх оплата. Оскільки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 роботи передбачені договорами завершені не були - акти приймання-передачі не були підписані, а тому підстав для нарахування та виплати винагороди за цивільно-правовим договором не існувало. Із посиланням на ст. 234 Цивільного кодексу України зауважує, що відповідачем взято на себе функції та повноваження суду з питань визнання укладених договорів фіктивними та прихованими трудовими. Єдиною підставою для визнання існування фактичних трудових відносин є підписи вказаних осіб у документах з питань охорони праці. Проте, проставляння підписів у зазначених у Акті документах з питань охорони праці носила формальний характер та були здійснені на вимогу замовника позивача. Щодо наданих відповідачем табелів робочого часу вказує, що вказані документи є фактично документами, які підтверджують лише факт прибуття і перебування вказаних осіб на території ПАТ Запоріжкокс в період з 01.01.2017 по 16.03.2017, із них вбачається, що для виконання робіт, передбачених цивільно-правовими договорами від 08.07.2017, особи прибували без чіткого графіку, в різні дня місяця і перебували на території підприємства в різні дні у різну кількість годин. Таким чином, на думку позивача, можна зробити висновок, що вказані особи не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку, самі організовували свою роботу, виконували її на власний розсуд і ризик, що додатково підтверджує хибність висновків, викладених у спірному Акті відповідача.

Ухвалою судді від 19.12.2017 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 18 січня 2018 року.

18 січня 2018 року підготовче провадження відкладене на 21 лютого 2018 року.

23 січня 2018 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (№ 2438), у якому, зокрема, зазначає, що на підставі Договору від 30.11.2016 №3535 ТОВ Пром-інтегра в якості підрядника взяло на себе зобов'язання здійснити капітальний ремонт збірника води №1 із заміною шахтних сходів. За цим Договором, а саме п. 1.3, субпідрядники можуть залучатись лише за письмовою згодою Замовника, проте жодної письмової згоди ПАТ Запоріжкокс або інших підтверджень такого залучення не має, тобто на думку представника відповідача, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мали право бути присутніми на підприємстві лише як працівники позивача на підставі Договору від 30.11.2016 №3535 та здійснювати виключно роботи щодо капітального ремонту збірника води №1 із заміною шахтних сходів. Щодо наданих позивачем цивільно-правових договорів зазначає, що вони не містять переліку робіт, строку їх виконання, вартості робіт, а також суми винагороди, яка повинна бути виплачена виконавцю, порядок і строк їх виплати, а роботи, до яких залучались вказані особи передбачать виконання небезпечних робіт, а також відносяться до тих, що мають постійний характер виконання. Більш того, за поясненнями посадових осіб підприємством акти виконаних робіт за зазначеними угодами не підписувались, доказів, що спростовували дане твердження позивачем не надано. Що стосується ОСОБА_5 пояснює, що відповідно до трудової книжки останнього він був прийнятий на посаду виконавця робіт на ТОВ Пром-інтегра з 07.11.2016, тобто до 07.11.2016 трудові відносини не можна вважати офіційними. Так, підприємством був наданий протокол №58 від 14.09.2016 засідання комісії з перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб підприємств, установ та організацій до обов'язків яких належать виконання заходів пожежної безпеки ДП Запорізький навчально-курсовий комбінат , у якому ОСОБА_5 зазначений як майстер ТОВ Пром-інтегра , при цьому, документального підтвердження щодо оформлення трудового договору з останнім до 07.11.2016 позивачем не надано. Вважає цивільно-правові договори, надані позивачем, не можна вважати укладеними, оскільки їх істотною умовою є розмір і порядок оплати, проте фактично її не було погоджено. Більш того, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підпорядковувались вимогам охорони праці, що підтверджується витягами з протоколів, журналами реєстрації інструктажів з питань охорони праці, журналом реєстрації вступного інструктажу, плану організації та виробництва газонебезпечної роботи, нарядами-допусками. Ураховуючи викладене, вважає, що позивач здійснив фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору, адже при виконанні небезпечних робіт укладання трудового договору прямо передбачено законодавством. За наявності ознак, притаманних трудовим відносинам, повинен укладатись трудовий договір, а не цивільно-правова угода.

Крім того, позивачем до суду надано відповідь на відзив відповідача (вх. №3446 від 01.02.2018), у якій додатково звертає увагу суду, що відповідачем у відповідності до п. 38 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2011 №1232, та п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2013 №509, не підтверджено факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем у встановленому порядку на запити голови спеціальної комісії або у судовому порядку. Разом із цим, на думку представника позивача, штраф за неналежне оформлення трудових відносин із працівником може бути накладений посадовими особами контролюючого органу лише на підставі рішення суду, в якому буде зафіксовано та встановлено факт оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладання договору, та період такої роботи.

Ухвалою суду від 14.03.2018 зупинено провадження у справі на час необхідний сторонам для примирення до 23 квітня 2018 року.

23 квітня 2018 року провадження у справі поновлено.

Відповідно до ухвали суду від 23.04.2018 закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 22 травня 2018 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив. Просить адміністративний позов задовольнити та скасувати оскаржуване рішення відповідача.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили та просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення) та оголошено про час виготовлення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ Пром-інтегра (код ЄДРПОУ 39867376) є юридичною особою, яка зареєстрована 01.07.2015, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Види діяльності: 25.30 Виробництво парових котлів, крім котлів центрального опалення, 46.62 Оптова торгівля верстатами, 33.12 Ремонт і тех. Нічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення 33.20 Установлення та монтаж і устаткування, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

У період з 30.03.2017 по 31.03.2017 на підставі наказу управління Держпраці у Запорізькій області від 17.03.2017 № 416р на проведення перевірки, направлення на перевірку від 28.03.2017 № 3598373 головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ГУ Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_3 провів позапланову перевірку ТОВ Пром-інтегра , за результатами якої складений акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 08-02-007/0359. Як зафіксовано в зазначено акті, під час перевірки виявлені такі порушення законодавства:

- ст. 24 КЗпП України має місце допуск до роботи працівників ТОВ Пром-інтегра до роботи без укладання та належного оформлення трудового договору. Так, відповідно до наданих підприємством документів, на посаді виконроба з 07.11.2016 працював ОСОБА_5, про що свідчить запис в трудовій книжці (АС №670763) під №13 про прийняття на посаду згідно із наказом №31 від 07.11.2016. Також підприємством направлено повідомлення про прийняття на роботу, яке надійшло до органу ДФС 07.11.2016 о 09-23 год. Однак, підприємством також був направлений протокол №58 від 14.09.2016 засідання комісії з перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб підприємств, установ та організацій, до обов'язків яких належить виконання заходів пожежної безпеки ДП Запорізький навчально-курсовий комбінат , у якому ОСОБА_5 зазначений як майстер ТОВ Пром-інтегра . Документального підтвердження щодо оформлення трудового договору з ОСОБА_5 з 14.09.2016 по 07.11.2016 підприємством не надано. Що стосується фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підприємством були надані по дві цивільно-правові угоди, укладені з цими особами 08.07.2016 із строком дії з 08.07.2016 по 08.07.2017. Предметом цих угод зазначено: по-перше - виконання монтажних робіт, по-друге - організація та координація автотранспорту, управління запасами, ведення документообігу. Координатором процесу виконання роботи за умовами цієї угоди покладено на уповноваженого представника Замовника в особі ОСОБА_5 Цивільно-правова угода за своєю правовою природою є різновидом договору підряду. Суттєвими умовами договору підряду є, зокрема, період роботи, строк їх виконання, вартість, умови щодо якості виконання роботи, а також винагорода, яка виплачується виконавцю, строк та порядок виплати. Зазначені угоди не містять переліку робіт, строку їх виконання, вартість робіт, а також суми винагороди, яка повинна бути виплачена виконавцю, строк та порядок її виплати. За поясненнями посадових осіб підприємства акти виконаних робіт за зазначеними угодами не підписувалися. Виходячи з викладеного, вбачаються ознаки фіктивності укладених угод, оскільки їх зміст свідчить про те, що їх вчинено без наміру створення правових наслідків за цими угодами, а спрямовані на приховування трудових відносин. Відповідно до протоколу №891 від 19.09.2016 засідання комісії перевірки знань з питань пожежної безпеки ДП Запорізький навчально-курсовий комбінат ОСОБА_7 (зварник), ОСОБА_8, ОСОБА_6 (монтажники), як працівники ТОВ Пром-інтегра пройшли перевірку знання програми спеціального курсу (пожежно-технічного мінімуму). Також, згідно із журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці підприємства ПАТ Запоріжкокс , розпочатого 24.05.2016, ОСОБА_7 (газозварник), ОСОБА_8 (монтажник), ОСОБА_6 (газозварник), проходили первинний інструктаж з питань охорони праці 24.05.2016, а згідно з журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці ТОВ Пром-інтегра ПАТ Запоріжкокс , розпочатого 03.01.2017, зазначені особи 03.01.2017 проходили повторний інструктаж, а 18.01.2017 позаплановий інструктаж з питань охорони праці. З чого слідує, що перелічені особи перебували у трудових відносинах з підприємством та допускалися до роботи без належного оформлення трудових відносин з 24.05.2016.

- ч. 1, 2 ст. 115 та ч. 1 ст. 24 КЗпП України має місце порушення строків виплати заробітної плати. Так, заробітна плата працівникам, у тому числі ОСОБА_5, за листопад та грудень 2016 року виплачувалась один раз відповідно 21.12.2016 та 11.01.2017. Заробітна плата за січень 2017 року виплачувалась двічі 31.01.2017 та 16.02.2017, тобто пізніше визначеного законодавством терміну.

Технічний директор ТОВ Пром-інтегра був ознайомлений з актом перевірки та 31.03.2017 отримав його примірник на 16 сторінках. При цьому, директор підприємства підписав акт, зазначивши, що заперечення будуть подані до 07 квітня 2017 року.

На підставі висновків Акту та вказаних порушення відповідачем 07 квітня 2017 року було винесено припис №08-02-007/0359-0215, яким позивача зобов'язано:

1. усунути порушення вимог ст. 24 КЗпП України - у подальшому не допускати порушення трудового законодавства щодо укладення та оформлення трудового договору.

2. усунути порушення вимог ч. 1, 2 ст. 115 та ст. 24 Закону України Про оплату праці - вжити заходи щодо виплати заробітної плати у строк відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідачем направлено на адресу підприємства повідомлення про розгляд справи 21 квітня 2017 року о 14 год. 30 хв., яке отримано тех. директором ТОВ Пром-інтегра .

За результатами розгляду справи про накладення фінансових санкцій ГУ Держпраці у Запорізькій області за підписом заступника начальника прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.04.2017 № 164, якою до позивача відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 384 000,00 грн.

Вказану постанову отримано тех.директором ТОВ Пром-інтегра особисто 21 квітня 2017 року, що підтверджується його підписом на цій постанові.

Листом від 10.05.2017 №172-05-17 позивач на виконання вимог припису №08-02-007/0359-0215 від 07.04.2017 повідомив, що підприємством дотримані вимоги законодавства України про працю та усунено наступні порушення:

Згідно із вимогами ст. 24 КЗпП України не допускає до роботи працівників без укладення та належного оформлення трудового договору. Підтвердженням є працевлаштування фізичної особи - ОСОБА_9, який виявив своє конституційне право на працю шляхом укладання трудового договору. Згідно із ст. 24 КЗпП України при працевлаштуванні ОСОБА_9 були виконані всі норми, що передбачають вимоги, що стосуються документів, які має надати особа при працевлаштуванні;

Згідно із вимогами ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України Про оплату праці - ТОВ Пром-інтегра було вжито заходи щодо виплати заробітної плати у строки відповідно до вимог чинного законодавства, а саме заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Проте, вважаючи прийняту відповідачем постанову про накладення штрафу протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовані положеннями Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V.

З аналізу абз. 2 ст.1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності випливає, що під органами державного нагляду (контролю) слід розуміти уповноважені законом центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, державні колегіальні органи, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог статті 259 КЗпП України нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929-р Питання Державної служби з питань праці , на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96).

Відповідно до п. 1 цього Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 54 п. 4 Положення № 96 передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Відповідно до пп. 5, 6 п. 6 Положення про Державну службу України з питань праці, співробітники цього органу мають право безперешкодно проводити без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та фіксувати факти порушення законодавства.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення № 96).

Згідно з Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів від 02.07.2012 № 390 (далі - Порядок № 390), перевірки можуть бути плановими та позаплановими, а також можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або у приміщенні органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до п. п. 3, 4 Порядку № 390 позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

Як встановлено судом, у березня 2017 року ГУ Держпраці у Запорізькій області було проведена перевірка позивача, за результатами якої встановлено порушення останнім, зокрема, ст. 24 КЗпП України має місце допуск до роботи працівників ТОВ Пром-інтегра до роботи без укладання та належного оформлення трудового договору.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З аналізу перелічених положень законодавства вбачається, що у разі фактичного допуску до роботи працівника без оформлення трудового договору юридичні особи притягаються до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 96000 грн. (мінімальна заробітна плата станом на момент виявлення порушення 3200 грн.).

Частиною 4 ст. 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.2003 № 509 затвердив Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 4 Порядку № 509).

Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (пункт 6 Порядку № 509).

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (пункт 7 Порядку № 509).

Встановлено, що представник позивача був повідомлений про розгляд справи про накладення штрафу та приймав участь у її розгляді, не надавши заперечення щодо виявлених під час перевірки порушень, доказів протилежного позивачем суду надано не було.

Відповідно до п. 8 Порядку № 509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Жодних порушень вказаних норм під час прийняття оскаржуваної постанови судом не встановлено.

У даному випадку спірним питанням є правомірність/неправомірність прийнятої відповідачем постанови про накладення на позивача штрафу з підстав наявності/відсутності фактів вчинення порушень законодавства про працю.

З приводу вказаних обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що ТОВ Пром-інтегра укладалися договори: цивільно-правовий договір від 08.07.2016 із громадянином ОСОБА_5 (Виконавець) про виконання монтажу в строк з 08 липня 2016 року по 08 липня 2017 року; цивільно-правова угода від 08.07.2016 із громадянином ОСОБА_8 (Виконавець) з виконання робіт з організації та координації автотранспорту, управління запасами, ведення документообігу; цивільно-правова угода від 08.07.2016 із громадянином ОСОБА_6 (Виконавець) з виконання робіт з організації та координації автотранспорту, управління запасами, ведення документообігу; цивільно-правова угода від 08.07.2016 із громадянином ОСОБА_7 (Виконавець) з виконання робіт з організації та координації автотранспорту, управління запасами, ведення документообігу.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

А у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Натомість, у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 постанови Пленуму від 06.11.1992 №9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Нормами ст. 24 КзпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Натомість, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Як вбачається з наведених вище договорів від 08.07.2016, укладених позивачем з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 їх предметом є виконання монтажних робіт, а також організація та координація автотранспорту, управління запасами, ведення документообігу. Координатором процесу виконання роботи за умовами цієї угоди покладено на уповноваженого представника Замовника в особі ОСОБА_5

Цивільно-правова угода за своєю правовою природою є різновидом договору підряду. Суттєвими умовами договору підряду є, зокрема, період роботи, строк їх виконання, вартість, умови щодо якості виконання роботи, а також винагорода, яка виплачується виконавцю, строк та порядок виплати.

Проте, зазначені угоди не містять переліку робіт, строку їх виконання, вартість робіт, а також суми винагороди, яка повинна бути виплачена виконавцю, строк та порядок її виплати.

За поясненнями представника підприємства акти виконаних робіт за зазначеними угодами не підписувалися, оскільки роботи передбачені договорами завершені не були - акти приймання-передачі не були підписані, а тому підстав для нарахування та виплати винагороди за цивільно-правовим договором не існувало.

Суд критично ставиться до таких тверджень представника позивача, оскільки як встановлено судом згідно із журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці підприємства ПАТ Запоріжкокс , розпочатого 24.05.2016, ОСОБА_7 (газозварник), ОСОБА_8 (монтажник), ОСОБА_6 (газозварник), проходили первинний інструктаж з питань охорони праці ще 24.05.2016, тобто до укладення вказаних цивільно-правових угод. Крім того, позивачем не надано суду податкової звітності, у якій відображено суму винагороди за договором цивільно-правового характеру, укладеними до 08.07.2016 із зазначенням першого коду типу нарахувань - сума заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), а також податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2016 року, у якому зазначено податкові номери вказаних осіб, суми виплаченого та нарахованого доходу, код податкового розрахунку 102, тобто виплата відповідно до умов цивільно-правового договору.

Що стосується ОСОБА_5 пояснює, що відповідно до трудової книжки останнього він був прийнятий на посаду виконавця робіт на ТОВ Пром-інтегра з 07.11.2016, тобто до 07.11.2016 трудові відносини не можна вважати офіційними. Так, підприємством був наданий протокол №58 від 14.09.2016 засідання комісії з перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб підприємств, установ та організацій до обов'язків яких належать виконання заходів пожежної безпеки ДП Запорізький навчально-курсовий комбінат , у якому ОСОБА_5 зазначений як майстер ТОВ Пром-інтегра , при цьому, документального підтвердження щодо оформлення трудового договору з останнім до 07.11.2016 позивачем не надано.

Таким чином, з огляду на предмет укладеного договору та поняття трудового договору, аргументи позивача про цивільно-правовий характер відносин між ТОВ Пром-інтегра та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.

Статтею 18 Закону України Про охорону праці № 2694-ХІІ від 14.10.1992 передбачено, що до робіт з підвищеною небезпекою не допускаються працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

Крім того, ст. 21 Закону України Про охорону праці визначає, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , у додатку 2 до якого затверджено Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, на виконання яких суб'єкт господарювання зобов'язаний отримати дозвіл, у додатку 6 затверджено Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, що виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, у додатку 7 до якого затверджено Перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатується (застосовується) на підставі декларації відповідальності матеріально - технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Згідно з п. 1.7 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці , який затверджено наказом Державного Комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 №15: Робота з підвищеною небезпекою - це робота в умовах впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників або така, де є потреба в професійному доборі, чи пов'язана з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров'ю, майну, довкіллю. На підприємствах на основі Переліку, з урахуванням специфіки виробництва, роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці .

Враховуючи вимоги закону про необхідність одержання дозволу на виконання робіт з підвищеною небезпекою, навіть при укладенні договору підряду, предметом якого є виконання робіт підвищеної небезпеки, підрядник (виконавець) зобов'язаний мати відповідний дозвіл на виконання таких робіт.

30 листопада 2016 року між ПрАТ Запоріжкокс (Замовник) та ТОВ Пром-інтегра (Підрядник) укладений Договір №3535 (підряду на поточні ремонтні і технічне обслуговування), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного Договору роботи по Капітальному ремонту збірника води №1 V=80м куб. в ЦУ із заміною шахтних сходів інв. №6200060 ЦУ, перелік яких наведено в кошторисній документації. Роботи виконуються на території ПрАТ Запоріжкокс .

Відповідно до п. 1.3 Договору №3535 від 30.11.2016 сторони допускають, за умови надання у письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціалізованих підприємств (організацій) для виконання окремих об'ємів (об'єктів, етапів, видів) робіт для виконання даного Договору.

При цьому, за умовами п. 1.4 субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами; мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), які достатні для виконання робіт; мати досвід виконання аналогічних робіт.

Однак, жодної письмової згоди ПАТ Запоріжкокс або інших підтверджень такого залучення не має, тобто ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мали право бути присутніми на підприємстві лише як працівники позивача на підставі Договору від 30.11.2016 №3535 та здійснювати виключно роботи щодо капітального ремонту збірника води №1 із заміною шахтних сходів.

Отже, виходячи з вищевикладеного, за результатами розгляду справи встановлено:

- роботи, на виконання яких ТОВ Пром-інтегра укладало цивільно-правові угоди з фізичними особами за своїм технологічним процесом відносяться до робіт з підвищеною небезпекою та потребують спеціального дозволу на їх виконання, який відсутній у фізичних осіб - підрядників;

- зазначені роботи відносяться за КВЕД до робіт постійного характеру ТОВ Пром-інтегра , тобто їх можуть виконувати штатні працівники підприємства, які пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці. При цьому, судом враховано, що до матеріалі справи відповідачем долучено докази того, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підпорядковувались вимогам охорони праці, що підтверджується витягами з протоколів, журналами реєстрації інструктажів з питань охорони праці, журналом реєстрації вступного інструктажу, плану організації та виробництва газонебезпечної роботи, нарядами-допусками;

- відповідно до умов цивільно-правових угод фізичні особи - підрядники для виконання робіт використовували матеріали та устаткування ТОВ Пром-інтегра .

Проаналізувавши зазначені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що укладені між ТОВ Пром-інтегра та вказаними особами договори носять суто формальний характер та оформлені з метою ухилення від належного оформлення фактичних трудових відносин з працівником.

За результатами розгляду справи, судом встановлено факти прийняття позивачем на роботу вказаних осіб за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; факт роз'яснення вказаним особам прав і обов'язків та інформування під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де вони працювали, небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Таким чином, враховуючи специфіку роботи підприємства, а саме розвідувальне буріння та інші спеціалізовані будівельні роботи, ТОВ Пром-інтегра фактично було допущено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 , 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Інтегра (код ЄДРПОУ 39867376, місцезнаходження 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 78) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39833546, місцезнаходження 69032, м, Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 01.06.2018.

Суддя І.В. Батрак