Постанова

від 27.11.2018 по справі 808/1349/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

27 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 808/1349/17

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Інтегра

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року (головуючий суддя Батрак І.В., повний текст складено 01.06.2018р.) у справі №808/1349/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Інтегра до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и В :

ТОВ Пром-Інтегра звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 21.04.2017р. №164, якою до позивача застосовані штрафні санкції у зв'язку з допуском працівників до роботи без оформлення трудового договору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на положення Цивільного кодексу України та зазначав, що серед форм реалізації права щодо забезпечення необхідного рівня життя людини, крім укладення трудових договорів, передбачена можливість укладання фізичною особою, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, цивільно-правових договорів на виконання робіт або надання послуг, що за своєю суттю є договорами підряду та регулюються виключно нормами цивільного законодавства, законодавство про працю на такі відносини не поширюється. Вказував, що між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 існували цивільно-правові відносини на підставі цивільно-правових договорів, відповідно до п. 8.2 яких чітко визначено, що на виконавця не розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку, виконавець самостійно й на власний ризик організовує виконання цього договору у відповідності до його умов та вимог цивільного законодавства тощо.

З цих підстав, позивач вказував на необґрунтованість висновків відповідача щодо допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору і, які наслідок, вказував на неправомірність оскарженої постанови про застосування штрафних санкцій.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано встановленими обставинами справи, які свідчать про факти прийняття позивачем на роботу вказаних осіб за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; факт роз'яснення вказаним особам прав і обов'язків та інформування під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де вони працювали, небезпечних і шкідливих виробничих факторів. З цих підстав, судом зроблено висновок про те, що встановлені у цій справі обставини свідчать про фактичні трудові взаємовідносини між позивачем та вказаними особами. З приводу позиції позивача, що між

підприємством та зазначеними особами були укладені цивільно-правові угоди на виконання робіт, суд першої інстанції вказав на те, що укладені між ТОВ "Пром-інтегра" та вказаними особами договори носять суто формальний характер та оформлені з метою ухилення від належного оформлення фактичних трудових відносин з працівником.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Не погоджуючись з рішенням суду позивач зазначав те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків щодо формальності укладених цивільно-правових угод. З цього приводу скаржник вказує на те, що договорам, які укладені з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 притаманні всі ознаки цивільно-правових угод, а тому відносини, що виникають на їх основі, не можуть бути визнані трудовими. Крім цього, за позицією позивача, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо ненадання позивачем доказів, які б підтверджували факт виконання робіт за цивільно-правовими угодами, доказів проведення оплати виконаних робіт, доказів сплати відповідних податків. З цього приводу скаржник вказує на те, що такі докази не могли бути надані позивачем, оскільки роботи, які передбачені цивільно-правовими договорами, завершені не були. Також позивач вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно прийнято до уваги, як докази трудових відносин, документи, які надані відповідачем та які свідчать про перебування зазначених осіб на території ПрАТ Запоріжкоскс та виконання газонебезпечних робіт. З цього приводу позивач зазначає те, що такі документи складені ПрАТ Запоріжкоскс , без участі позивача, що могло вплинути на об'єктивність викладеної в них інформації, у тому числі і інформації про те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є працівниками позивача. З цих підстав, вказуючи на формальність складених документів, як-то проведення інструктажу щодо техніки безпеки, ведення відповідних журналів, позивач зазначає про безпідставність висновків суду першої інстанції про те, що встановлені обставини справи свідчать про фактичні трудові взаємовідносини між позивачем та вказаними особами.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ТОВ "Пром-інтегра" (код ЄДРПОУ 39867376) є юридичною особою, яка зареєстрована 01.07.2015, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Види діяльності: 25.30 Виробництво парових котлів, крім котлів центрального опалення, 46.62 Оптова торгівля верстатами, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення 33.20 Установлення та монтаж і устаткування, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

У період з 30.03.2017 по 31.03.2017 на підставі наказу управління Держпраці у Запорізькій області від 17.03.2017 № 416р на проведення перевірки, направлення на перевірку від 28.03.2017 № 3598373 головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ГУ Держпраці у Запорізькій області Трещук Ю.Ф. провів позапланову перевірку ТОВ "Пром-інтегра" з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Підставою для проведення позапланова заходу державного контролю стало те, що за інформацією управління Держпраці у Запорізькій області, 16.03.2017р. о 14 годині 30 хвилин на території ПАТ Запоріжкокс стався груповий нещасний випадок зі смертельними наслідками чотирьох працівників ТОВ Пром-Інтегра : ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, монтажника, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, майстра виробничої дільниці, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, електрогазозварника, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, електрогазозварника.

За результатами позапланової перевірки було складено акт № 08-02-007/0359, в якому зафіксовано порушення:

- ст. 24 КЗпП України має місце допуск до роботи працівників ТОВ "Пром-інтегра" до роботи без укладання та належного оформлення трудового договору. Так, відповідно до наданих підприємством документів, на посаді виконроба з 07.11.2016 працював ОСОБА_1, про що свідчить запис в трудовій книжці (АС №670763) під №13 про прийняття на посаду згідно із наказом №31 від 07.11.2016. Також підприємством направлено повідомлення про прийняття на роботу, яке надійшло до органу ДФС 07.11.2016 о 09-23 год. Однак, підприємством також був направлений протокол №58 від 14.09.2016 засідання комісії з перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб підприємств, установ та організацій, до обов'язків яких належить виконання заходів пожежної безпеки ДП "Запорізький навчально-курсовий комбінат", у якому ОСОБА_1 зазначений як майстер ТОВ "Пром-інтегра". Документального підтвердження щодо оформлення трудового договору з ОСОБА_1 з 14.09.2016 по 07.11.2016 підприємством не надано. Що стосується фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підприємством були надані по дві цивільно-правові угоди, укладені з цими особами 08.07.2016 із строком дії з 08.07.2016 по 08.07.2017. Предметом цих угод зазначено: по-перше - виконання монтажних робіт, по-друге - організація та координація автотранспорту, управління запасами, ведення документообігу. Координатором процесу виконання роботи за умовами цієї угоди покладено на уповноваженого представника Замовника в особі ОСОБА_1 Цивільно-правова угода за своєю правовою природою є різновидом договору підряду. Суттєвими умовами договору підряду є, зокрема, період роботи, строк їх виконання, вартість, умови щодо якості виконання роботи, а також винагорода, яка виплачується виконавцю, строк та порядок виплати. Зазначені угоди не містять переліку робіт, строку їх виконання, вартість робіт, а також суми винагороди, яка повинна бути виплачена виконавцю, строк та порядок її виплати. За поясненнями посадових осіб підприємства акти виконаних робіт за зазначеними угодами не підписувалися. Виходячи з викладеного, вбачаються ознаки фіктивності укладених угод, оскільки їх зміст свідчить про те, що їх вчинено без наміру створення правових наслідків за цими угодами, а спрямовані на приховування трудових відносин. Відповідно до протоколу №891 від 19.09.2016 засідання комісії перевірки знань з питань пожежної безпеки ДП "Запорізький навчально-курсовий комбінат" ОСОБА_3 (зварник), ОСОБА_4, ОСОБА_2 (монтажники), як працівники ТОВ "Пром-інтегра" пройшли перевірку знання програми спеціального курсу (пожежно-технічного мінімуму). Також, згідно із журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці підприємства ПАТ "Запоріжкокс", розпочатого 24.05.2016, ОСОБА_3 (газозварник), ОСОБА_4 (монтажник), ОСОБА_2 (газозварник), проходили первинний інструктаж з питань охорони праці 24.05.2016, а згідно з журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці ТОВ "Пром-інтегра" ПАТ "Запоріжкокс", розпочатого 03.01.2017, зазначені особи 03.01.2017 проходили повторний інструктаж, а 18.01.2017 позаплановий інструктаж з питань охорони праці. З чого слідує, що перелічені особи перебували у трудових відносинах з підприємством та допускалися до роботи без належного оформлення трудових відносин з 24.05.2016.

- ч. 1, 2 ст. 115 та ч. 1 ст. 24 КЗпП України має місце порушення строків виплати заробітної плати. Так, заробітна плата працівникам, у тому числі ОСОБА_1, за листопад та грудень 2016 року виплачувалась один раз відповідно 21.12.2016 та 11.01.2017. Заробітна плата за січень 2017 року виплачувалась двічі 31.01.2017 та 16.02.2017, тобто пізніше визначеного законодавством терміну.

На підставі висновків Акту та вказаних порушення відповідачем 07 квітня 2017 року було винесено припис №08-02-007/0359-0215, яким позивача зобов'язано:

1. усунути порушення вимог ст. 24 КЗпП України - у подальшому не допускати порушення трудового законодавства щодо укладення та оформлення трудового договору.

2. усунути порушення вимог ч. 1, 2 ст. 115 та ст. 24 Закону України "Про оплату праці" - вжити заходи щодо виплати заробітної плати у строк відповідно до вимог чинного законодавства.

Листом від 10.05.2017 №172-05-17 позивач на виконання вимог припису №08-02-007/0359-0215 від 07.04.2017 повідомив, що підприємством дотримані вимоги законодавства України про працю та усунено наступні порушення:

згідно із вимогами ст. 24 КЗпП України не допускає до роботи працівників без укладення та належного оформлення трудового договору. Підтвердженням є працевлаштування фізичної особи - ОСОБА_7, який виявив своє конституційне право на працю шляхом укладання трудового договору. Згідно із ст. 24 КЗпП України при працевлаштуванні ОСОБА_7 були виконані всі норми, що передбачають вимоги, що стосуються документів, які має надати особа при працевлаштуванні;

згідно із вимогами ч.1, 2 ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України "Про оплату праці" - ТОВ "Пром-інтегра" було вжито заходи щодо виплати заробітної плати у строки відповідно до вимог чинного законодавства, а саме заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Крім цього, за результатами перевірки ГУ Держпраці у Запорізькій області прийнято постанову про накладення штрафу від 21.04.2017 № 164, якою до позивача, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, застосовано штрафні санкції у розмірі 384 000,00 грн.

Не погодившись із постановою про накладення штрафу, позивач звернувся з позовом до суду. При цьому, неправомірність оскарженої постанови позивач пов'язує з тим, що підприємство не мало трудових взаємовідносин з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивачем до перевірки було надано цивільно-правовий договір від 08.07.2016 із громадянином ОСОБА_1 (Виконавець) про виконання монтажу в строк з 08 липня 2016 року по 08 липня 2017 року; цивільно-правова угода від 08.07.2016 із громадянином ОСОБА_4 (Виконавець) з виконання робіт з організації та координації автотранспорту, управління запасами, ведення документообігу; цивільно-правова угода від 08.07.2016 із громадянином ОСОБА_2 (Виконавець) з виконання робіт з організації та координації автотранспорту, управління запасами, ведення документообігу; цивільно-правова угода від 08.07.2016 із громадянином ОСОБА_3 (Виконавець) з виконання робіт з організації та координації автотранспорту, управління запасами, ведення документообігу.

З огляду на позицію позивача щодо відсутності трудових взаємовідносин між підприємством та зазначеними особами, з посиланням на укладені цивільно-правові угоди, суд першої інстанції правильно виходив з того, що визначальним є розмежування предмету трудового договору та цивільно-правової угоди.

З цього приводу суд першої інстанції обґрунтовано послався на наступне.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Натомість, у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 постанови Пленуму від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Нормами ст. 24 КзпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Натомість, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, суд першої інстанції правильно вказав на те, що основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що зазначені угоди не містять конкретного переліку робіт, строку їх виконання, вартість робіт, а також суми винагороди, яка повинна бути виплачена виконавцю, строк та порядок її виплати.

У вказаних цивільно-правових угодах визначено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виконують роботи з організації та координації автотранспорту, управління запасами, ведення документообігу. Цивільно-правовий договір від 08.07.2016 із громадянином ОСОБА_1 (Виконавець) передбачав виконання монтажу в строк з 08 липня 2016 року по 08 липня 2017 року.

В той же час, встановлені обставини справи свідчать про те, що зазначені особи фактично виконували роботи на території ПрАТ Запоріжкокс , з яким позивачем укладено Договір підряду на поточні ремонтні і технічні роботи, в якості: ОСОБА_3 - зварника, ОСОБА_8 - монтажника, ОСОБА_9 - монтажника, ОСОБА_1- майстра, що підтверджується протоколами №58, 891 (т.1 а.с.75, 76).

При цьому, з вказаних протоколів вбачається те, що вказані особи є працівниками ТОВ Пром-Інтегра .

Крім цього, встановлені обставини свідчать про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 підпорядковувавсь вимогам охорони праці, техніки безпеки на робочому місці, відповідно до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці від 24.05.2016, Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці від 03.01.2017, Журналу реєстрації вступного інструктажу від 08.07.2016; Плану організації та виробництва газонебезпечної на небезпечної роботи № 567.

Позивач вказує на те, що вказані протоколи та Журнали, які стосуються перевірки знань з питань пожежної безпеки, з питань охорони праці, складалися ПрАТ Запоріжкокс , без участі позивача, що могло вплинути на об'єктивність викладеної в них інформації та взагалі носять суто формальний характер, у зв'язку з чим не можуть використовуватися в якості належних доказів.

З приводу таких аргументів позивача суд апеляційної інстанції вважає можливим погодитися з висновками суду першої інстанції, які зроблено за результатами дослідження умов договору, який укладено між позивачем та ПрАТ Запоріжкокс .

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що 30 листопада 2016 року між ПрАТ "Запоріжкокс" (Замовник) та ТОВ "Пром-інтегра" (Підрядник) укладений Договір №3535 (підряду на поточні ремонтні і технічне обслуговування), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного Договору роботи по "Капітальному ремонту збірника води №1 V=80м куб. в ЦУ із заміною шахтних сходів" інв. №6200060 ЦУ, перелік яких наведено в кошторисній документації. Роботи виконуються на території ПрАТ "Запоріжкокс".

Відповідно до п. 1.3 Договору №3535 від 30.11.2016 сторони допускають, за умови надання у письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціалізованих підприємств (організацій) для виконання окремих об'ємів (об'єктів, етапів, видів) робіт для виконання даного Договору.

При цьому, за умовами п. 1.4 субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами; мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), які достатні для виконання робіт; мати досвід виконання аналогічних робіт.

Оскільки, жодної письмової згоди ПАТ "Запоріжкокс" або інших підтверджень такого залучення не надано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені особи мали право бути присутніми на підприємстві лише як працівники позивача.

Крім цього, відповідно до Листа ТОВ ПРОМ-ІНТЕГРА від 06.04.2017 № 130-04-17 на підприємстві ТОВ Запоріжкокс працювало 4 працівника ТОВ ПРОМ-ІНТЕГРА (т.1 а.с.105), які в 2017 році здійснювали роботи щодо виготовлення та монтажу водозбірника №1 та підпорядковувались режиму роботи підприємства, а саме, 5-ти денному робочому тижню з 8-годинним робочим днем. Підпорядкування робочому часу підприємства також підтверджується Супровідною запискою ПРАТ Запоріжкокс від 19.04.2017 №19/29 з доданими Табелем робочого часу з 01.01.2017 по 31.01.2017 від 19.04.2017, Табелем робочого часу з 01.03.2017 по 31.03.2017 від 19.04.2017, Табелем робочого часу з 01.02.2017 по 28.02.2017 від 19.04.2017 (т.1 а.с. 127-136).

Окрім того, відповідно до Наряду-допуску від 03.03.2017 № 389 на проведення вогневих робіт на вибухонебезпечних та вибухопожаронебезпечних об'єктах, Наряду-допуску від 03.03.2017 №391 на проведення вогневих робіт на вибухонебезпечних та вибухопожаронебезпечних об'єктах, Наряду-допуску від № 469 на виконання робіт підвищеної небезпеки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, працівники ТОВ ПРОМ- ІНТЕГРА , у складі бригад здійснювали роботи пов'язані з підвищеною небезпекою (т.1 а.с.147-152).

Отже, встановлені обставини справи та надані суду докази в їх сукупності, свідчать про факти прийняття позивачем на роботу вказаних осіб за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; факт роз'яснення вказаним особам прав і обов'язків та інформування під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де вони працювали, небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені у цій справі обставини свідчать про фактичні трудові взаємовідносини між позивачем та вказаними особами.

Вказаний факт також підтверджується і Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5, Актами за формою Н-1, складених за результатами спеціального розслідування нещасного випадку, у межах якого проводилася і позапланова перевірка позивача. З висновків вказаних актів вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 загинули при виконанні трудових обов'язків перед ТОВ Пром-Інтегра .

Посилання позивача на окремі думки членів комісії, які зроблені під час спеціального розслідування нещасного випадку, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги з огляду на те, що вони по-перше: не спростовують висновків комісії, а по-друге: вказані окремі думки, в частині відсутності трудових взаємовідносин, висловлені особами, які входили до складу комісії від ТОВ Пром-Інтегра .

Посилання позивача на укладенні цивільно-правові угоди, враховуючи встановлені обставини справи, які, зокрема, свідчать про те, що обумовлені цими угодами роботи не відповідали роботам, які фактично виконувалися вказаними особами, суд вважає безпідставними і з цього приводу погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладені між ТОВ "Пром-інтегра" та вказаними особами договори носять суто формальний характер та оформлені з метою ухилення від належного оформлення фактичних трудових відносин з працівником.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та положень вказаної норми права, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Інтегра залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі №808/1349/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строки, визначені ст.329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено 27.11.2018р.

Повний текст постанови складено 28.11.2018р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк