Рішення

від 12.06.2018 по справі 500/2658/18

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/2658/18

Провадження № 2-а/500/77/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі головуючого - судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Сирбу Г.В.,

позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно- будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови № 602 від 27 грудня 2017 року, прийняту головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн і закриття справи про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що між ним та Ергюль Ерджан 12.10.2016 року був укладений договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 46.3 кв.м. Згідно цього договору оренди, позивач передав Ергюль Ерджан це нежитлове приміщення в оренду, однак в даному договорі не вказано що це приміщення буде використовуватися під закусочну. Відповідно до п. 1.1.3. Договору оренди, цільове призначення приміщення нежитлове приміщення. Позивач не знав і не міг знати, що Орендар, буде використовувати це приміщення під закусочну. Позивач особисто не вчиняв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , тобто по суті, він не є суб'єктом правопорушення. Після того, як позивач дізнався, що Ергюль Ерджан без його згоди переобладнав приміщення під закусочну, він розірвав с ним договір оренди. За змістом норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про вчинення особою адміністративного правопорушення складається виключно в присутності цієї особи. Однак, позивач не був присутній під час складання протоколу, не отримував від відповідача протокол про адміністративне правопорушення про вчинення ним правопорушення, відповідно йому не роз'яснювалися права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, тобто з боку відповідача порушено право позивача подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Таким чином, відповідачем допущено суттєві порушення положень КУпАП під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що позбавило його можливості надати пояснення по факту правопорушення, а також пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. В постанові від 27.12.2017 року, вказано, що позивач не з'явився на розгляд справи. Однак, відповідач не викликав ОСОБА_1 для участі у розгляду справи. Про існування вищевказаної постанови № 602 від 27.12.2017 року, він дізнався лише 27 квітня 2018 року при отриманні пошти від Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС. Виходячи з Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2009 року за № 270, особа вважається належним чином повідомленою у тому разі, коли йому не лише направлено на адресу повідомлення, а й доведено факт йото вручення адресатові під розписку. Однак, позивачу не було вручено під розписку повідомлення про розгляд справи відносно нього. Таким чином, відповідачем було суттєво порушено процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі, щодо його права бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, докази, користуватися юридичною допомогою захисника, що потягло за собою прийняття протиправного рішення.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, однак про причини неявки суду не повідомив. Надав письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на підставі направлення для проведення позапланової перевірки № 1444 від 24.10.2017 року проведено позапланова перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова. буд. 44. Перевіркою з виїздом на місце за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 44 із залученням представників Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, у присутності ОСОБА_1 було встановлено, що 3/10 частини житлового будинку по пр. Суворова, 44 було реконструйовано під закусочну.За результатами перевірки були складені матеріали: акт, протокол, припис від 20.12.2017 року. Від підпису зазначених документів позивач відмовився та вони згідно законодавства були надіслані поштою.Крім того, 27.12.2017 року Департаментом за результатами поведеної перевірки та встановлених порушень вимог містобудівного законодавства, та з урахуванням того, що з моменту проведення Департаментом перевірки з боку позивача жодних документів спростовуючи правопорушення не було надано, та позивач до Департаменту не звертався, розглянувши матеріали перевірки була винесена Постанова за №602 по справі про адміністративне правопорушення. Постанова згідно законодавства була надіслана поштою.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що згідно договору міни від 18.12.2014 року ОСОБА_1 є власником 3/10 частки будинку житлової будівлі, який розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 44 (а.с. 18).

Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_3 було складено Акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 1444.

Також головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_3 було складено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.12.2017 року.

Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 20.12.2017 року, з якого вбачається, що за результатами позапланової перевірки реконструкція 3/10 частини житлового будинку під закусочну за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 44.

Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП (в редакції на момент виникнення спірних правопорушень) у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 20.12.2017 року відносно ОСОБА_1 не зазначено час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Відповідно до ст. 254 КУпАП (в редакції на момент виникнення спірних правопорушень) про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 256 названого Кодексу у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

За змістом наведених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про вчинення особою адміністративного правопорушення складається виключно в присутності цієї особи.

Проте, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, нібито, відмовився від підписання протоколу та його отримання. В протоколі відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушено право позивача подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також не роз'яснено йому права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу.

При цьому відповідачем не було надано належних та допустимих доказів відмови позивача від підписання та отримання протоколу.

Аналогічну за змістом правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016 року (справа № 814/2424/14, головуючого- Зайця В.С., № рішення 55469236).

Згідно ч. 5 ст. 96 КУпАП передбачена відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті.

27.12.2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_3 прийнято постанову № 602 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн.

З вищезазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1 самочинно без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно - будівельного контролю - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), виконав будівельні роботи з реконструкції частини житлового будинку під закусочну за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 44.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно договору оренді від 12.10.2016 року ОСОБА_1 передав Ергюль Ерджан в оренду за плату у тимчасове користування об'єкт нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 44 (а.с. 13).

З урахуванням наявності договору оренді від 12.10.2016 року, суд вважає, що посадовою особою під час прийняття постанови № 602 від 27.12.2017 року не з'ясовувалась обставина, хто саме виконав будівельні роботи з реконструкції частини житлового будинку під закусочну за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 44.

Відповідно до п. 3 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

В порушення вимог ст. 278 КУпАП головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_3 не було з'ясовано чи був сповіщений позивач належним чином про розгляд адміністративної справи та була винесена постанова № 602 від 27.12.2017 року.

У справі Стрижак проти України Європейський суд з прав людини у рішенні від 8 листопада 2005 року констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду на відмову повідомити заявника про дату та час слухання у цій справі.

Європейський суд з прав людини у справі Коробов проти України (рішення від 21 липня 2011 року, яке набуло статусу остаточного 21 жовтня 2011 року) встановив, що при розгляді справи Коробова проти України в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції було допущено порушення ст. 3, п. 1 ст. 6 Конвенції, зокрема, й через те, що суд апеляційної інстанції розглянув подану апеляцію на постанову місцевого суду без його участі та таким чином обмежив його право бути присутнім під час розгляду справи.

Також рішенням Європейського суду з прав людини по справі Жук проти України від 21 жовтня 2010 року, яке набуло статусу остаточного від 11 квітня 2011 року, констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції. При цьому Європейський суд у своєму рішенні в пунктах 25 і 26 наголосив про те, що принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище по відношенню до протилежної сторони.

Наведені положення Конвенції та практика Європейського суду, що відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються при розгляді справ як джерело права.

Таким чином, відповідачем було суттєво порушено процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі, щодо права позивача бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, докази, користуватися юридичною допомогою захисника.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що усунення вищезазначених процесуальних порушень можливо під час нового розгляду справи, суд вважає за необхідне частково задовольнити позов ОСОБА_1 і скасувати постанову № 602 від 27 грудня 2017 року, прийняту головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн і надіслати справу на новий розгляд до Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції в Одеській області - задовольнити частково.

Скасувати постанову № 602 від 27 грудня 2017 року, прийняту головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн і надіслати справу на новий розгляд до Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції в Одеській області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 12 червня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_4