Постанова

від 14.06.2018 по справі 910/17066/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2018 р. Справа№ 910/17066/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Гончарова С.А.

секретар судового засідання Даниленко Т.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 14.06.2018.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Володимирський ринок"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 01.02.2018 ( повний текст рішення складено 12.02.108)

у справі № 910/17066/17 (суддя Маринченко Я.В. )

за позовом Комунального підприємства "Володимирський ринок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Англійський сад"

про стягнення 77780,71 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного 29.12.2014 між сторонами Договору про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі № 29-12/14, позивач надавав відповідачу послуги з оренди трьох торгівельних місць, однак відповідач своєчасно та в повному обсязі орендну плату не сплачував, заборгувавши позивачу 71000 грн. У зв'язку з цим, позивач просив стягнути з відповідача вищевказану суму боргу, а також нараховану пеню в розмірі 5980,34 грн. та 700,37 грн. трьох процентів річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі №910/17066/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Англійський сад" на користь Комунального підприємства "Володимирський ринок" 61200 (шістдесят одну тисячу двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 4625 (чотири тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 32 коп. пені, 549 (п'ятсот сорок дев'ять) грн. 17 коп. трьох процентів річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1365 (одна тисяча триста шістдесят п'ять) грн. 37 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить Змінити рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2018 у справі № 910/17066/17 виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Англійський сад" на користь Комунального підприємства "Володимирський ринок" основний борг в розмірі 71100,00 (сімдесят одна тисяча сто) гривень 00 копійок, 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 700,37 (сімсот) гривень 37 копійок та пеню за несвоєчасну оплату послуг у розмірі 5 980,34 (п'ять тисяч дев 'ятсот вісімдесят) гривень 34 копійки."

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, наслідком чого стало прийняття Господарським судом міста Києва незаконного та необґрунтованого рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Куксова В.В., суддів Яковлєва М.Л., Станіка С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Володимирський ринок" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі № 910/17066/17, призначено справу до розгляду на 19.04.2018.

19.04.2018 судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням головуючого судді Кукосва В.В. у відпустці.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2018 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Яковлєва М.Л., Гончарова С.А., у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Володимирський ринок" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі №910/17066/17 прийнято до провадження у визначеному складі суддів, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснити у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 29.12.2014 між сторонами укладено Договір про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі № 29-12/14, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послугу протягом визначеного в Договорі строку у вигляді надання можливості користуватися трьома торгівельними місцями, що розташовані в квітковому павільйоні ринку на умовах, визначених Договором, та інші послуги для здійснення торгівлі (п. 1.1, 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. вказаної угоди (у редакції Додаткового договору від 19.04.2016) вартість послуг ринку, крім відшкодування вартості спожитої електроенергії, визначається сторонами в сумі 9900 грн., у т.ч. ПДВ 20 % у сумі 1650 грн., за один календарний місяць, згідно з встановленими позивачем тарифами.

Пунктом 2.3. даного правочину передбачено, що відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки з позивачем один раз на місяць з першого до п'ятого календарного дня місяця, в якому будуть надаватися послуги, та здійснювати 100 % авансовий платіж у розмірі, визначеному п. 2.1. Договору.

Згідно з п. 6.1. зазначеної угоди остання укладається строком на 60 календарних днів і набирає чинності з дня її підписання сторонами. Договір вважається подовженим на наступний аналогічний строк, якщо не менш ніж за 30 днів до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить письмово про розірвання Договору.

Відповідно до п. 6.2. зазначеного правочину всі зміни та доповнення до нього мають бути зроблені письмово. Всі додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами, якщо складені письмово та підписані особисто чи уповноваженими представниками сторін.

Як зазначив позивач, за грудень 2016 року та січень 2017 року відповідач сплачував по 9000 грн., замість 9900 грн., та починаючи з лютого 2017 року по серпень 2017 року включно не вносив плату взагалі, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 71000 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.04.2016 між сторонами укладено Додатковий договір до Договору, відповідно до якого вартість послуг ринку становить 9900 грн. за місяць.

Водночас, суд першої інстанції зауважив, що Господарський суд міста Києва при винесенні рішення від 19.06.2017 у справі №910/5134/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017, дійшов висновку про відсутність підстав для визнання Додаткового договору від 19.04.2016 недійсним.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що з урахуванням встановлених у рішенні суду від 19.06.2017 у справі №910/5134/17 обставин щодо оплати відповідачем орендної плати в розмірі 9900 грн. за період з травня 2016 року по лютий 2017 року та, в той же час, часткової сплати відповідачем грошових коштів у розмірі 18000 грн. 30.01.2017 (докази врахування якої у рішенні відсутні), заборгованість останнього станом на серпень 2017 року складає 61200 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2018 у справі №910/5134/17 виправлено описку допущену в абзаці 2 сторінки 6 мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 у справі №910/5134/17 та ухвалено: замість "кошти в розмірі 9 900,00 грн. за період з травня 2016 року по лютий 2017 року" читати "кошти в розмірі 9 900 грн. за період з травня 2016 року по листопад 2016 року та в розмірі 9 000,00 грн. за період з січня 2017 року по лютий 2017 року".

Як встановлено колегією суддів та підтверджено матеріалами, згідно банківських виписок з системи Клієнт-Банк ПАТ Укрексімбанк за період з 01.05.2016 по 03.03.2017 оборотно-сальдовою відомістю за період з 01.01.2015 по 23.12.2016 та розрахунком заборгованості ТОВ Англійський сад за договором від 29.12.2014 №29-12/14 за період з 19.04.2016 по 12.05.2017, що містяться в матеріалах судової справи №910/5134/17 та були досліджені судом, вбачається що суму 9900.00 грн. ТОВ Англійський сад сплачувало КП Володимирський ринок у період з травня 2016 року по листопад 2016 року (включно), а не по лютий 2017.

Перевіривши доданий скаржником до апеляційної скарги розрахунок заборгованості, колегія суддів дійшла висновку про те, що з урахуванням встановлених у рішенні суду від 19.06.2017 у справі №910/5134/17 обставин (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.02.2018) щодо оплати відповідачем орендної плати в розмірі 9900 грн. за період з травня 2016 року по листопад 2016 року та в розмірі 9000 грн. за період з січня 2017 по лютий 2017 року, заборгованість останнього станом на серпень 2017 року складає 71100 грн.

Таким чином, враховуючи підписання між сторонами Додаткового договору від 19.04.2016, в якому останні дійшли згоди встановити орендну плату в розмірі 9900 грн., та який в установленому законом порядку недійсним не визнаний та є чинним, суд дійшов висновку про необґрунтованість заперечень відповідача щодо односторонньої зміни позивачем розміру орендної оплати за Договором.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заперечення відповідача щодо ненадання позивачем послуг за Договором та перешкоджання користування торгівельними місцями, оскільки жодних доказів наявності вказаних фактів відповідачем не було додано, а посилання останнього на встановлення даних обставин рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2017 у справі № 910/5134/17 не знайшли свого підтвердження. Так, у вказаному рішенні суду зазначено, що невиконання орендодавцем (позивачем) своїх обов'язків за Договором у вигляді ненадання можливості користуватися на території критого ринку трьома торговельними місцями не підтверджується належними та допустимими доказами і не можуть бути підставою для визнання додаткового договору від 19.04.2016 недійсним.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - зміні.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Володимирський ринок" - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі №910/17066/17 - змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі №910/17066/17 у наступній редакції:

"1) Позов задовольнити повністю.

2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Англійський сад на користь Комунального підприємства Володимирський ринок суму заборгованості за договором від 29.12.2014 №29-12/14 в розмірі 71100 (сімдесят одна тисяча сто гривень) грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 700, 37 (сімсот гривень 37 копійок) грн., та пеню за несвоєчасну оплату послуг у розмірі 5980, 34 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 34 копійки) грн., що разом складає 77780, 71 (сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят гривень 71 копійка) грн."

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Англійський сад (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 43/45, офіс 16, ідентифікаційний код 39472620) на користь Комунального підприємства "Володимирський ринок" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 115, ідентифікаційний код 01565129) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/17066/17 повернути суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 14.06.2018.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

С.А. Гончаров