Постанова

від 12.06.2018 по справі 826/12908/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12908/16 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Джапартс до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Джапартс звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо складення акту від 22 квітня 2016 року №4239/26-58-12-01-35848208 про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних з ПДВ позивача за жовтень, листопад, грудень 2015 року та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 28 квітня 2016 року №00089411201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 05 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій останній просить скасувати постанову та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не в повній мірі з'ясовано обставини справи та не взято до уваги твердження та аргументи відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

22 квітня 2016 року відповідачем складено акт про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по ПДВ позивачем за жовтень-грудень 2015 року, згідно з висновками якого, позивачем порушено граничний термін реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акту перевірки, 28 квітня 2016 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 30569,79 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо складання акту перевірки протиправними, а оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних (жовтень-грудень 2015 року) повинна застосовуватися ст. 120-1 ПК України у редакції, чинній на момент вчинення такого порушення. Отже, контролюючий орган міг застосувати штрафні санкції, передбачені ст. 120-1 ПК України (до 01 січня 2016 року) тільки у відповідності до порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Разом з тим, станом на момент вчинення порушення позивачем (жовтень-грудень 2015 року) порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, на підставі якого контролюючим органом застосувалися б штрафні санкції, визначені ст. 120-1 ПК України, не затверджено.

Однак, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 22 квітня 2016 року відповідачем складено акт про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість ТОВ Джапартс за період жовтень, листопад, грудень 2015 року, згідно з висновками якого позивачем порушено граничний термін реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, зі змісту акту перевірки вбачається, що:

- податкова накладна від 21 жовтня 2015 року №32 зареєстрована 20 листопада 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 15;

- податкова накладна від 24 жовтня 2015 року №41 зареєстрована 20 листопада 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 12;

- податкова накладна від 30 жовтня 2015 року №50 зареєстрована 20 листопада • 15 року, кількість днів затримки реєстрації - 6;

- податкова накладна від 02 листопада 2015 року №1 зареєстрована 20 листопада 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 3;

- податкова накладна від 02 листопада 2015 року №2 зареєстрована 20 листопада 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 3;

- податкова. накладна від 02 листопада 2015 року №3 зареєстрована 20 листопада 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 3;

- податкова накладна від 02 листопада 2015 року №4 зареєстрована 20 листопада 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 3;

- податкова накладна від 04 листопада 2015 року №5 зареєстрована 20 листопада 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 1;

- податкова накладна від 12 листопада 2015 року №21 зареєстрована 12 грудня 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 15;

- податкова накладна від 12 листопада 2015 року №22 зареєстрована 12 грудня 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 15;

- податкова накладна від 19 листопада 2015 року №30 зареєстрована 12 грудня 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 8;

- податкова накладна від 19 листопада 2015 року №32 зареєстрована 12 грудня 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 8;

- податкова накладна від 19 листопада 2015 року №33 зареєстрована 12 грудня 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 8;

- податкова накладна від 23 листопада 2015 року №35 зареєстрована 12 грудня 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 4;

- податкова накладна від 23 листопада 2015 року №36 зареєстрована 12 грудня 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 4;

- податкова накладна від 24 листопада 2015 року №37 зареєстрована 12 грудня 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 3;

- податкова накладна від 24 листопада 2015 року №38 зареєстрована 12 грудня 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 3;

- податкова накладна від 25 листопада 2015 року №39 зареєстрована 12 грудня 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 2;

- податкова накладна від 03 грудня 2015 року №11 зареєстрована 30 грудня 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 12;

- податкова накладна від 03 грудня 2015 року №12 зареєстрована 30 грудня 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 12.

Загальна сума ПДВ - 305697,90 грн., ставка штрафу - 10%, сума штрафу - 30569,79 грн.

На підставі висновків акту перевірки, 28 квітня 2016 року відповідачем було прийнято оскаржуване рішення, яким за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних у ЄРПН до позивача було застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 30569,79 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже, в акті, складеному за результатами проведення камеральної перевірки, можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

При проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з ПДВ, Регламентом оновлений вичерпний перелік порушень, у результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. До такого переліку порушень не вноситься встановлення порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Суд зазначив, що термін реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а тому контролюючим органом, не у спосіб, встановлений законодавством, складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація податкових накладних.

Нормами ПК України встановлено, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевірити дані ЄРПН та у разі виявлення збіжності провести документальну позапланову виїзну перевірку.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 120№.1 ст. 120№ ПК України (в редакції чинній до 01.01.2016) порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування. - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Згідно з п. 120№.2 ст. 120№ ПК України відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику ПДВ, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну, податкову і митну політику (п. 120№.3 ст. 120№ ПК України).

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 №909-УІІІ (який набрав чинності з 01.01.2016) п. 120№.3 ст. 120№ ПК України, а разом із ним вимога про обов'язкове застосування контролюючим органом порядку застосування штрафних санкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику виключено.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що у випадку виявлення факту несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, в тому числі й за період до 01 січня 2016 року, контролюючий орган вправі накладати такі санкції на відповідних платників ПДВ згідно ст. 120№ ПК України.

Згідно постанови Верховного суду України від 07.02.2018 у справі №К/9901/3714/17 (826/13930/16), відповідно до приписів ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24 грудня 2015 року №909-VIII не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Фактично, цим законом було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатись погіршенням становища платника податків.

Отже податкові накладні які були складені після 01 жовтня 2015 року, відповідно як у даній справі у листопаді та грудні 2015 року мають бути зареєстровані у ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Враховуючи наведені норми права, якщо податкові накладні були складені після 01 жовтня 2015 року і фактично зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то до платника податку, відповідального за їх реєстрацію в ЄРПН, застосовуються штрафні санкції, визначені у ст. 120№ ПК України.

У період порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних п. п. 120№.3 ст. 120№ ПК України передбачалось, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Однак Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24 грудня 2015 року № 909-VIII названий пункт ст. 120№ ПК України було виключено.

Касаційний суд з цього приводу зазначив, що прийняття чи не прийняття Порядку застосування штрафних санкцій (штрафу), передбачених ст. 120№ ПК України за порушення 15-денного терміну реєстрації податкових накладних, не може впливати на дію вказаної норми ПК України або скасовувати її дію. Відсутність порядку застосування штрафних санкцій не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої ПК України за несвоєчасну реєстрацією податкових накладених та не свідчить про відсутність у податкового органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення, передбаченого вказаним Кодексом.

Законом України Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24 грудня 2015 року № 909-VIII не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Фактично, цим законом було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатись погіршенням становища платника податків.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та є підставою для їх скасування.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року - скасувати, та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Джапартс - відмовити .

Повний текст постанови складено 14 червня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма