Постанова

від 14.06.2018 по справі 204/7283/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3216/18 Справа № 204/7283/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство Струмок про встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду по земельній ділянці,-

в с т а н о в и л а:

13 листопада 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОК Садівницьке товариство Струмок про встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду по земельній ділянці. З урахуванням уточнень просила суд, встановити на її користь право безоплатного безстрокового користування земельною ділянкою, яке полягає у праві проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, щодо земельної ділянки, яка належить на праві постійного користування Обслуговуючому кооперативу Садівницьке товариство Струмок дорожнє полотно проїзду в районі ділянки № 212 вул. Василівська 180 Д м. Дніпро. Встановити, що земельний сервітут має поширюватись на частину земельної ділянки, зазначеної на ситуаційному плані розміщення проїзної частини дороги до СТ Енергетик 3 , на яку пропонується поширити право земельного сервітуту (а.с.2-5,83).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2018 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до Обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство Струмок про встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду по земельній ділянці - відмовлено (а.с.139-142).

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позов у повному обсязі (а.с.147-151).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначила, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтовану відмову в задоволенні позову про встановлення земельного сервітуту.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Згідно п.9 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 10 жовтня 2012 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 121010001006544, позивач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0737 га, розташованій в с/т Енергетик 3 , діл.№ 026, на території Красногвардійського району м. Дніпропетровська, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 14.09.2011 року № 82/15 (а.с.11), кадастровий номер земельної ділянки № 1210100000:07:006:0257 (а.с.11 зворот).

Згідно довідки голови правління садівничого товариства Енергетик 3 від 01.10.2017 року, ОСОБА_4 є членом садівничого товариства Енергетик 3 , користувачем земельної ділянки № 26, площею 0,0737 га за адресою: м. Дніпро, вул. Василівська, 184 Д, яка була надана в користування у 1992 році (а.с.12).

Земельна ділянка розміром 8,0 га., яка розташована за вищевказаною адресою: м. Дніпро, вул. Василівська, 184 Д, була надана у постійне користування Дніпропетровському підприємству міських електричних мереж для колективного садівництва, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 246445 від 12.02.1992 року, відповідно до рішення Новоолександрівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району від 10.01.1992 року (а.с.16-19).

Згідно листа відділу держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області головного управління держкомзему у Дніпропетровській області № 9058 від 27.11.2008 року встановлено, що згідно постанови Верховної ради від 11 липня 2001 року №2641-111 Про зміну меж м. Дніпропетровська Дніпропетровської області , та рішення Дніпропетровської міської ради від 30 листопада 2005 року №54/31 Про встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) межі м. Дніпропетровська садове товариство Енергетик-3 з 01.01.2006 року передано до м. Дніпропетровська (а.с.20).

Обслуговуючий кооператив Садівницьке товариство Струмок , розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Василівська, 180-Д (Красногвардійський район), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 21 липня 2016 року. ОСОБА_5 з 04 липня 2016 року є керівником обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство Струмок (а.с.63-65).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №047993, Обслуговуючий кооператив Садівницьке товариство Струмок зареєстровано 29.10.1987 року, місце знаходження юридичної особи: м. Дніпропетровськ, вул. Василівська, 180-Д, заміна свідоцтва про державну реєстрацію 02.06.2008 року (а.с.66).

Садівницьке товариство Струмок є постійним законним користувачем земельною ділянкою площею 17,33 гектарів на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП №002712, виданого 18 жовтня 2000 року, для ведення садівництва відповідно до рішення ХУ сесії ХХІІІ скликання Н-Олександрівської с/ради народних депутатів від 23 серпня 2000 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1405 (а.с.89-90).

Згідно п.1.2 Статуту обслуговуючого кооперативу Садівницького товариства Струмок 2017 р., Садівницьке товариство Струмок утворений на основі Рішення виконкому Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області від 16.07.1998 року, рішення №201-р, є обслуговуючим кооперативом. Обслуговуючий кооператив Садівницьке товариство Струмок є правонаступником усіх майнових та немайнових прав Садівничого товариства РУЧЕЕК (а.с.67-77).

Судом першої інстанції також встановлено, що причиною виникнення між сторонами спору стало пошкодження автодороги розташованої на території земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні СТ Струмок , внаслідок інтенсивного руху по ній автомобілів, у тому числі автомобілів членів СТ Енергетик 3 .

02 серпня 2017 року головою правління ОК СТ Струмок ОСОБА_5 було отримано письмову пропозицію члена садового товариства Енергетик-3 ОСОБА_4 щодо укладання Договору про встановлення земельного сервітуту на право проходу, проїзду по земельній ділянці на умовах безоплатного, постійного користування частиною земельної ділянки ОК Струмок (а.с.13).

На письмову пропозицію члена садового товариства Енергетик-3 ОСОБА_4 від 02 серпня 2017 року, головою правління ОК СТ Струмок ОСОБА_5 надано письмову відповідь, в якій зазначено, що ОК Садівниче товариство Струмок вважає неможливим підписання договору про встановлення сервітуту на право проходу/проїзду дорогами, оскільки це несе певне обтяження для земель, власником яких є ОК СТ Струмок відповідно до реєстраційних документів та суперечить волевиявленню більшої частини членів кооперативу. Крім того, у відповіді повідомлено, що рух будь-якого автотранспорту, який належить СТ Енергетик-3 , по внутрішнім дорогам ОК СТ Струмок буде припинено з 01 вересня 2017 року (а.с.14).

Члени обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство Струмок у зв'язку з вирубкою лісопосадки біля їх товариства, збільшенням випадків крадіжок та території кооперативу, а також з метою збереження автодоріг кооперативу у належному стані, звернулися з колективною заявою від 12.11.2016 року та просили обмежити рух транзитного транспорту через територію їх товариства (а.с. 91).

Факт вирубки лісопосадки біля садової ділянки № 212 та прокладення дороги підтверджується також листом інспекції з питань благоустрою ДМР від 29.01.2018 року № 3/1-19, згідно якого, після здійснення інспектування та виїздом на місце встановлено, що дійсно від садової ділянки № 212 обслуговуючого кооперативу Струмок до колишнього СТ Енергети-3 прокладений проїзд для автомобілів через лісопосадку. У місцевій раді відсутня інформація про вирубки вказаних зелених насаджень. Вказана дорога на балансі Дніпропетровської міської ради не перебуває (а.с. 132).

За результатами розгляду колективного звернення членів ОК СТ Струмок протоколом № 3 загальних зборів обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство Струмок від 19 серпня 2017 року вирішено встановити огорожі вздовж меж обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство Струмок та з 01.09.2017 року припинити рух транзитного транспорту (транспорту, який не належить членам кооперативу) всіма проїзними шляхами на території обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство Струмок (а.с.99-100, 101).

Згідно листа Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпропетровської міської ОСОБА_4 від 19 жовтня 2017 року № 4/1-486 встановлено, що дорога на території обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство Струмок , який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Васильківська, 180 Д, не знаходиться на балансі підприємств підпорядкованих департаменту (а.с.114).

Таким чином суд вважає встановленим той факт, що дорога, з метою руху по якій позивач просить встановити сервітут, перебуває на території обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство Струмок , якому відповідним рішенням надано земельну ділянку у постійне користування.

Згідно ситуаційного плану розміщення проїзної частини дороги до СТ Енергетик-3 встановлено, що дорога, для проїзду по якій позивач просить встановити сервітут, позначена чорним кольором; межі земельної ділянки СТ Струмок позначені коричневим кольором; частина вирубаної лісопосадки, через яку була облаштована дорога для проїзду до СТ Енергетик-3 позначена салатовим (світло-зеленим) кольором; земельна ділянка позивача позначена зеленим овалом; інші напрямки для проїзду до земельної ділянки позивача позначені зеленим (темно-зеленим) кольором (а.с. 129). Вказані обставини та позначення на ситуативному плані визнавалися усіма учасниками справи.

13 вересня 2017 року членами СТ Енергетик-3 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було складено Акт блокування проїзної частини дороги садового товариства Енергетик 3 м. Дніпро, вул. Василівська, 184-Д, згідно якого з боку ОК СТ Струмок відбувається блокування шляхом перекриття проїзної частини дороги, при під'їзді до в'їзду/виїзду СТ Енергетик 3 де забетоновані металеві конструкції під огорожу (а.с.21).

У листопаді 2017 року позивач звернулась до суду із позовом до Обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство Струмок про встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду по земельній ділянці. В обґрунтування зазначає, що з урахуванням місця розташування обох земельних ділянок, доступ до її земельної ділянки з дороги загального користування можливий виключно через земельну ділянку відповідача по дорозі, якою члени СТ Енергетик 3 постійно безперешкодно користувалися починаючи з 1992 року, так як іншого безпечного шляху потрапити до СТ Енергетик 3 не існує.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів перед судом та не надав належних доказів того, що він не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом, окрім як встановленням права земельного сервітуту на проїзд та прохід через земельну ділянку відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, згідно зі ст. 98 ЗК України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Статтями 401-404 ЦКУкраїни визначено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Згідно до роз'яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" при вирішенні спору про встановлення сервітуту, суд має враховувати, що земельний сервітут встановлюється відносно певного об'єкта і не залежить від власників цих об'єктів. При вирішенні вимог про визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Аналіз правових норм, що регулює спірні правовідносини з врахування викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України роз'яснень, свідчить, що суд може винести рішення про встановлення сервітуту, умови якого визначаються з урахуванням обставин справи, при доведеності позивачем обов'язкових умов для встановлення сервітуту, а саме не досягнення між сторонами попередньої домовленості про встановлення сервітуту, неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки та наявності плану земельної ділянки із чітким визначенням на місцевості меж дії земельного сервітуту, бо земельний сервітут відповідно до вимог ст. 100 ЗК України підлягає державній реєстрації.

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки в ефективному її використанні; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, а сервітут, який встановлюється, є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки.

При цьому слід враховувати, що з врахуванням вимог ст. 12, 81 ЦПК України, закон вимагає саме від позивача надання суду доказів того, що нормальне господарське використання своєї земельної ділянки неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки та він зобов'язаний довести, що задоволення його потреб неможливо здійснити яким-небудь іншим необтяжливим для відповідача способом.

Однак, на підтвердження вказаних обставин, позивачем не доведено перед судом того, що використання своєї земельної ділянки неможливо без обтяження сервітутом земельної ділянки перебуваючої у користуванні відповідача, як і не доведено неможливості задовольнити його потреби іншим способом.

З плану-схеми щодо розташування земельних ділянок СТ Струмок та СТ Енергетик-3 вбачається, що проїзд до будинку позивача можливий і іншим шляхом, а не тільки по дорозі, яка проходить по земельній ділянці СК Струмок , що також підтвердили допитані в судовому засіданні в суді першої інстанції свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Судом першої інстанції також встановлено, що інші шляхи, по яким позивач має можливість потрапити до своєї земельної ділянки, перебувають у задовільному стані, по ним їздять транспортні засоби. Факт того, що вказані шляхи використовуються членами межуючих між собою садівничих товариств, підтверджується також показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції не взяв до уваги доводи позивача про те, що іншій шлях понад урвищем перебуває у незадовільному стані та позбавляє можливості їздити по ньому, оскільки вказані твердження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судом обставинами. З цих самих підстав суд не взяв до уваги наданий позивачем акт огляду схилу урвища від 03.09.2017 року (а.с. 22).

До апеляційної скарги було додано складений експертом ОСОБА_12 висновок будівельно-технічного та земельно-технічного експертного дослідження № 1216-02 від 28.02.2018.

В суді першої інстанції вказаний висновок надано не було. Клопотань про проведення експертизи не заявлялося. Висновок був складений на замовлення голови правління обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Енергетик 330 , який не є стороною по даній справі. Крім того, колегія не може прийняти у якості належного письмового доказу висновок будівельно-технічного експертного дослідження № 1216-02 від 23.02.2018 (а.с.157-175), оскільки вказаний висновок містить інформацію, яка повністю суперечить поясненням наданим сторонами в судовому засіданні, а дослідження проводилось без попередження експерта про кримінальну відповідальність.

Суд першої інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, а також, врахувавши обставини справи, дійшов вірного й обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено належними доказами неможливість задоволення своїх потреб будь-яким іншим способом, окрім як встановлення земельного сервітуту на проїзд та прохід через земельну ділянку відповідача.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з ст.. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, правових підстав для його скасування немає, а тому доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Судові витрати понесені сторонами в зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст. 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: