Постанова

від 17.05.2018 по справі 910/10562/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2018 р. Справа№ 910/10562/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Маковея Ю.І.,

представників:

від боржника - арбітражний керуючий Косякевич С.О.,

від ТОВ "МСУ-Карпати" - арбітражний керуючий Ігнатів О.Л.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 24.01.2018 (суддя Чеберяк П.П.)

у справі №910/10562/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" (код 03449901)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати" про повернення майна та виключення з ліквідаційної маси задоволено частково; зобов'язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати" середні секції САРМ в кількості 5 штук, що знаходяться на мостовому переході на км 19+720 автомобільної дороги місцевого значення Галич - Цвітова через річку Сівка, а також елементи мосту МІК-П в кількості 24 штуки, що знаходяться на мостовому переході на км. 0+978 автомобільної дороги місцевого значення Дубовиця - Войнилів; в іншій частині заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2018, ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог ТОВ "МСУ-Карпати".

Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково ототожнив юридичну особу-боржника та арбітражного керуючого-ліквідатора, зобов'язавши останнього виконати обов'язок з повернення майна, оскільки не з'ясував обставин чи брав арбітражний керуючий Косякевич С.О. на себе зобов'язання з повернення будь-якого майна. Оскільки арбітражний керуючий не є стороною у справі про банкрутство, то він не може відповідати за виконання зобов'язань юридичної особи-боржника. Також, ліквідатор у скарзі зазначив, що позивач не підтвердив належність йому на праві власності спірного майна, оскільки не подав суду оригінали відповідних правовстановлюючих документів. Також, скаржник вказує, що суд першої інстанції в порушення приписів чинного ГПК України розглянув подану позовну заяву як клопотання у справі про банкрутство, а не в порядку загального позовного провадження. Окрім того, арбітражний керуючий Ігнатів О.Л. не може бути належним представником позивача, оскільки відповідні відомості щодо керівника не були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10562/14, розгляд справи призначено на 20.03.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 розгляд справи № 910/10562/14 відкладено на 17.04.2018; зобов'язано Господарський суд міста Києва надіслати до Київського апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/10562/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" (код 03449901).

В судовому засіданні 17.04.2018 була оголошена перерва до 17.05.2018 відповідно до ст. 216 ГПК України.

В судовому засіданні ліквідатор боржника підтримав вимоги апеляційної скарги.

Ліквідатор ТОВ "МСУ-Карпати" заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції від 24.01.2018 - без змін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи вважає, що оскаржувана ухвала підлягає зміні, з огляду на наступне.

Провадження у даній справі про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2014 порушено провадження у справі № 910/10562/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича

Ухвалою попереднього засідання від 10.12.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 15 037 311,89 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2015 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ", задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор" та відкрито процедуру санації боржника, керуючим санацією боржника призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О.

Постановою Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 припинено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" та повноважень керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Косякевича С.О., Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О.

20.10.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати" про повернення майна та виключення майна з ліквідаційної маси.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати" просило зобов'язати ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Косякевича С.О. повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати" рухоме майно, , що належать останньому на праві власності та було передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" на підставі договору оренди елементів МІК-П № 50-10 від 20.10.2008 та договору оренди елементів САРМа № 49-10 від 17.10.2008, а саме:

середні секції САРМ в кількості 5 штук, що знаходяться на мостовому переході на км 19+720 автомобільної дороги місцевого значення Галич - Цвітова через річку Сівка;

елементи мосту МІК-П в кількості 24 шт., що знаходиться на мостовому переході на км 0+978 автомобільної дороги місцевого значення Дубовиця - Войнилів.

Заперечуючи проти задоволення позовної заяви, ліквідатор банкрута зазначив, що попереднім керівництвом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" ліквідатору будь-яких договорів оренди, укладених з боржником, передано не було, а при проведенні інвентаризації майнових активів банкрута, майно зазначене у вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати" та яке б належало останньому, виявлено не було.

Частково задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати", місцевий господарський суд, пославшись на недоведеність фактичних обставин повернення з орендного користування спірного рухомого майна, дійшов висновку про задоволення заяви в частині зобов'язання ліквідатора повернути спірне майно, а в частині зобов'язання виключити спірне майно з ліквідаційної маси банкрута постановлено відмовити, у зв'язку з недоведенням обставин включення спірного майна до ліквідаційної маси банкрута.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 17.10.2008 та 20.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" (орендар) були укладені договори оренди елементів МІК-П № 50-10 та елементів САРМ № 49-10 за умовами яких орендодавець зобов'язувався передати в оренду орендарю середні секції САРМ комплектуючі мосту в кількості 5 штук, а також елементи мосту МІК-П в кількості 24 шт.

Пунктом 2.1 даних договорів передбачено, що передача обладнання передається на підставі акту приймання-передачі.

Згідно Актів приймання-передачі № 17 від 17.10.2008 та № 18 від 20.10.2008 орендодавець виконав взяті на себе зобов'язання щодо передачі в оренду визначеного умовами договорів майна.

Відповідно до п. 3.1 договорів оренди договір вступає в силу з моменту його підписання та дії до повного виконання об'ємів робіт. Продовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до даного договору. У випадку відсутності додаткової угод про продовження строку дії даного договору від припиняє свою дію в строк, зазначений у вказаному пункті.

Згідно п. 6.1 передача (повернення) обладнання здійснюється у відповідності до п. 2.1 даного договору і оформлюється документально шляхом підписання двостороннього акта приймання передачі.

За умовами ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ст. 781 Цивільного кодексу України договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Положеннями ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Положеннями ст. 38 Закону про банкрутство встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Зокрема формування та включення до ліквідаційної маси усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлення в ході ліквідаційної процедури встановлено положеннями ч. 2 ст. 41 та ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство та відноситься до повноважень ліквідатора банкрута.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства на переконання колегії суддів місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що оспорюючи правомірність віднесення майна до ліквідаційної маси, особа, яка подає відповідну заяву, повинна підтвердити належність їй цього майна (на праві власності або господарського відання) шляхом надання відповідних правовстановлюючих документів.

В підтвердження набуття права власності на спірне рухоме майно, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати" подав договір від 10.10.2008, за умовами якого продавець (ТОВ Захід-Навігатор ) зобов'язався передати у власність, а покупець (ТОВ "МСУ-Карпати") прийняти та оплатити комплект моста САРМ, елементи мосту МІК-П, згідно видаткової накладної.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "МСУ-Карпати" купив комплект моста САРМ та елементи мосту МІК-П загальною вартістю 1314060,24 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-000439 від 16.10.2008, податковою накладною від 16.10.2008, а також випискою з рахунку у банківській установі.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати" підтвердило право власності на спірне рухоме майно за допомогою належних та достатніх доказів.

В той же час, боржник не подав докази на підтвердження повернення з орендного користування спірного майна. При цьому, колегією суддів відхиляються посилання ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. на відсутність у банкрута первинної документації щодо орендних правовідносин із ТОВ "МСУ-Карпати", оскільки невиконання керівником підприємства-банкрута передати бухгалтерську та іншу документацію ліквідатору не звільняє останнього виконувати свої обов'язки передбачені Законом про банкрутство в частині виявлення майнових активів банкрута та включення їх до ліквідаційної маси.

Разом з тим, погоджуючись із висновком суду першої інстанції про відхилення вимог щодо зобов'язання виключити спірне майно із ліквідаційної маси банкрута, колегія суддів констатує відсутність такого обов'язку ліквідатора у зв'язку з неподанням будь-яких доказів на підтвердження таких обставин.

Втім, зобов'язуючи ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" повернути спірне майно, суд першої інстанції не врахував, що арбітражний керуючий Косякевич С.О. відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство не є стороною у справі про банкрутство (якими є кредитори та боржник), а лише діє від імені підприємства-банкрута в ліквідаційній процедурі реалізуючи права та виконуючи обов'язки, встановлені ст. 41 Закону про банкрутство, з метою погашення вимог кредиторів та припинення діяльності боржника шляхом його ліквідації.

Тобто, в даному випадку, суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права, а відтак оскаржувана ухвала в частині покладення обов'язку повернути спірне майно саме на арбітражного керуючого підлягає зміні, оскільки зобов'язаною особою є боржник як особа наділена право та дієздатністю.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності повноважень у арбітражного керуючого Ігнатіва О.Л. представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати", оскільки вказаний арбітражний керуючий призначений ліквідатором ухвалою Господарського суду Івано-Франкіської області від 13.06.2017 у справі № 909/522/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати", яка набрала законної сили та є чинною станом на час звернення із позовною заявою до Господарського суду міста Києва, а відповідні відомості внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Щодо оригіналів документів, якими Товариство з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати" обґрунтовує свої вимоги, колегія суддів встановила обставини виїмки їх оригіналів згідно протоколу виїмки від 18.06.2010 на підставі постанови про проведення виїмки слідчим слідчого відділу податкової міліції ДПА в Івано-Франківській області від 11.03.2010 та протоколу виїмки від 17.06.2010 на підставі постанови про проведення виїмки слідчим слідчого відділу податкової міліції ДПА в Івано-Франківській області від 20.05.2010. Тобто, існує об'єктивна неможливість дослідження оригіналів відповідних документів у зв'язку з їх приєднанням до матеріалів кримінальної справи №320583, порушеної відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати".

Також, колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та помилкового розгляду позовної заяви в межах справи про банкрутство, а не в порядку загального позовного провадження, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 30 ГПК України справи у спорах з майновими вимогами до боржника розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника, при цьому згідно з ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство саме суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, оскільки за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи, що суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права при розгляді позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати" про зобов'язання ліквідатора повернути рухоме майно, ухвала від 24.01.2018 в цій частині підлягає зміні, а в решті оскаржувану ухвалу належить залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 у справі № 910/10562/14 змінити в частині зобов'язання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати" рухоме майно.

3. Викласти пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 у справі № 910/10562/14 в наступній редакції:

"Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22; ідентифікаційний код 03449901) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати" (77503, Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Б. Хмельницького, 13; ідентифікаційний код 36092398) середні секції САРМ в кількості 5 штук, що знаходяться на мостовому переході на км 19+720 автомобільної дороги місцевого значення Галич - Цвітова через річку Сівка, а також елементи мосту МІК-П в кількості 24 штуки, що знаходяться на мостовому переході на км 0+978 автомобільної дороги місцевого значення Дубовиця - Войнилів".

4. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 у справі № 910/10562/14 залишити без змін.

5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" області в сумі 2400,00 грн.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.06.2018.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко