Постанова

від 12.06.2018 по справі 805/2685/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 червня 2018 року

справа №805/2685/17-а

адміністративне провадження №К/9901/3952/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.,

за участю представників

позивача - Оверченко М.І. за довіреністю від 06 червня 2018 року,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Арніка на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у складі колегії суддів Компанієць І.Д., Васильєвої І.А., Ястребової Л.В. у справі №805/2685/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арніка до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Арніка (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 06 липня 2017 року, якими застосовані штрафні (фінансові) санкції №0002441203 на суму 579 791 грн 40 коп. та №0002451203 на суму 148 323 грн 88 коп., з мотивів безпідставності застосування штрафу обумовленої наявністю підстав звільнення від відповідальності його, як суб'єкта, який проводить свою господарську діяльність на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

30 серпня 2017 року постановою Донецького окружного адміністративного суду позов Товариства задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 06 липня 2017 року № 0002441203 та №0002451203.

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції висновувався на безпідставності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки внаслідок обставин непереборної сили, що підтверджено належними документами, позивач був позбавлений такої можливості.

24 жовтня 2017 року постановою Донецького апеляційного адміністративного суду постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов Товариства задоволено частково, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 06 липня 2017 року № 0002441203 в частині визначення штрафу в розмірі 401390 грн 60 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нове рішення у справі виходив з наявності у позивача Сертифікату Торгово-промислової палати України №4149, виданого 28 квітня 2015 року, який на думку суду має обмежений термін дії щодо податкового обов'язку платника податків, внаслідок чого головним вважав не факт наявності обставин непереборної сили, а підставу, яка спонукала платника податку для отримання цього Сертифікату.

13 листопада 2017 року Товариством подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року.

Товариство доводить наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення строків сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток, з огляду на встановлення обставин непереборної сили (форс-мажору) статтею 2 Закону №1669 та іншими нормативними актами, як актами прямої дії, які встановлюють цю обставину, визначають території її дії і звільняють від відповідальності.

15 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувано справу №805/2685/17-а із Донецького окружного адміністративного суду.

01 грудня 2017 року справа №805/2685/17-а надійшла з Донецького окружного адміністративного суду до Вищого адміністративного суду України.

27 грудня 2017 року справу №805/2685/17-а передано до Верховного Суду.

03 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги №К/9901/3952/17 прийняті до провадження цього суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю зовнішньо торгівельна фірма "Арніка", є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за № 20362685, за відомостями з якого місцезнаходженням є 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 72, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області з 19 квітня 1994 року.

Податковим органом (відповідачем у справі) проведено камеральну перевірку за результатами якої складено акт від 14 червня 2017 року №740/05-99-12-03/05-15/20362685 своєчасності сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток Товариством за період з 30 липня 2014 року по 18 травня 2015 року.

На підставі акту перевірки керівником податкового органу 06 липня 2017 року прийнятті податкові повідомлення-рішення за порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток (авансовий внесок з податку на прибуток) встановлених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України на підставі пункту 126.1 статті 126 цього кодексу до позивача застосований штраф.

Податковим повідомленням-рішенням №0002441203 Товариство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 579 791,40 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2 898 957 грн сум авансового внеску (1/12) згідно Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік , виходячи із граничних термінів сплати 30 липня 2014 року, 30 серпня 2014 року, 30 вересня 2014 року, 30 жовтня 2014 року, 30 листопада 2014 року, 30 грудня 2014 року, 30 січня 2015 року.

Податковим повідомленням-рішенням №0002451203 Товариство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 148 323,88 грн за затримку сплати (погашення) грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1483238 грн. 81 коп. сум авансового внеску (1/12) згідно Податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2013 рік та 2014 рік, виходячи з граничного терміну сплати 18 березня 2015 року, 30 березня 2015 року та 30 квітня 2015 року.

Як правильно встановили суди попередніх інстанцій порушення граничних термінів сплати самостійно визначеного платником податків грошового зобов'язання з податку на прибуток доведено актом перевірки та не є спірним між сторонами.

Спірним питання даної справи є наявність або відсутність обставин які обумовлюють звільнення позивача, що здійснював свою діяльність в зоні проведення антитерористичної операції від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податку, з огляду на приписи Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон 1669).

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, що призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених зокрема цим Кодексом.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон №1669-VII, що набув чинності 15 жовтня 2014 року, який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону №1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (далі - Указ № 405) та датою набрання чинності Указом Президента України "Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України".

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу №405.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція". Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час. 2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України". Зазначене розпорядження опубліковано 8 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України "Урядовий портал".

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053".

Суд зазначає, що вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час. Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р та №1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить місто Донецьк та місто Краматорськ.

Статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Отже, підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, зокрема невчасну сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відтак, Сертифікат є документом, який засвідчує настання обставин непереборної сили, а не існування впродовж всього терміну антитерористичної операції, оскільки територія проведення та період проведення антитерористичної операції встановлені Законом та нормативно-правовими актами, які наведенні у цьому рішенні.

Торгово-промисловою палатою України Товариству з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельній фірмі "Арніка" видано сертифікат № 4149 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), якими засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01 липня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території м. Донецьк та м. Краматорськ, в дотриманні норм законодавчих актів, а саме сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановленими нормативно-правовими актами.

Позивач у спірний період був зареєстрований як платник податків та перебував на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції у м. Донецьку, здійснював основну господарську діяльність у м. Донецьк, м. Краматорськ Донецької області.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки внаслідок обставин непереборної сили, що підтверджено належними документами, позивач був позбавлений такої можливості. Наявність форс-мажорних обставин спростовує протиправність діяння позивача в розумінні пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України.

Згідно статті 11 Закону № 1669-VII, закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, внаслідок чого Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Арніка задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі №805/2685/17-а скасувати.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у справі №805/2685/17-а залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: С.С. Пасічник

В.П. Юрченко