Вирок

від 14.06.2018 по справі 592/282/18

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/282/18

Провадження № 1-кп/592/267/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представників потерпілого: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченої: ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми кримінальне провадження № 12015200440001942 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Межиріч, Лебединського р-ну, Сумської обл. , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка тимчасово не працює, розлученої, яка має вищу освіту, українки, громадянки України, раніше не судимої в силу ст. 89 КК України,

у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Досудовим розслідуванням було встановлено, що відповідно до наказу голови правління Сумської міської громадської організації Автогараж Берізка (код 23295038, зареєстрованого за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 28/2) ОСОБА_8 № 2 від 01.01.2011 року, ОСОБА_7 з 01.01.2011 року було призначено на посаду бухгалтера зазначеної організації на 0,5 ставки. 01.01.2011 року бухгалтером СМГО Автогараж Берізка ОСОБА_7 було підписано посадову інструкцію бухгалтера, затверджену головою правління СМГО Автогараж Берізка ОСОБА_8 . 01.01.2011 року бухгалтером СМГО Автогараж Берізка ОСОБА_7 було підписано договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до якого вона прийняла на себе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за забезпечення та збереження ввірених їй матеріальних цінностей та коштів. Обіймаючи посаду бухгалтера СМГО Автогараж Берізка , ОСОБА_7 виконувала обов`язки, передбачені посадовою інструкцією, Типовим положенням про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 року № 59 та Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуску 1 Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності , затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року № 336. Відповідно до вказаних документів, будучи бухгалтером, ОСОБА_7 забезпечувала дотримання на СМГО Автогараж Берізка вимог бухгалтерського обліку, проводила всі нарахування, розрахунки з організаціями, з якими укладені договори, проводила нарахування заробітної плати працівникам, відповідала за ведення поточного обліку платежів за гаражі, складала та подавала у встановлені строки фінансову звітність, вела чіткий облік фінансової документації, забезпечувала повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, тощо. Таким чином, обіймаючи посаду бухгалтера СМГО Автогараж Берізка , ОСОБА_7 виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції в організації, тобто була службовою особою відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та примітки 1 до ст. 364 КК України. У ОСОБА_7 , яка обіймала посаду бухгалтера СМГО Автогараж Берізка , була наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, мала доступ до грошових коштів організації, які надходили від членів автокооперативу у вигляді членських внесків та інших платежів відповідно п. 7.2 розд. VII статуту організації, у невстановлений під час досудового слідства день на початку січня 2011 року, виник умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом привласнення грошових коштів СМГО Автогараж Берізка . Перебуваючи на посаді бухгалтера СМГО Автогараж Берізка , будучи наділеною обов`язком ведення поточного обліку сплати членських внесків та інших платежів членами організації, нарахування та виплати заробітної плати, перебуваючи за адресою місцезнаходження організації: м. Суми, вул. Тополянська, 28/2, в період часу з 01.01.2011 року до 19.12.2014 року ОСОБА_7 приймала від членів автокооперативу грошові кошти у вигляді членських внесків та інших платежів, про що в книгах обліку членських внесків робила відповідні записи. Надалі, з метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, направленого на привласнення грошових коштів СМГО Автогараж Берізка , діючи з єдиним умислом та з метою особистого збагачення, розуміючи, що протоколом загальних зборів членів СМГО Автогараж Берізка від 05.12.2010 року, який був нотаріально посвідчений, було встановлено розмір виплати голові правління та бухгалтеру заробітної плати в розмірі 700 грн. за місяць, зловживаючи своїм службовим становищем в період часу з 01.04.2011 року до 31.12.2011 року ОСОБА_7 нарахувала голові правління ОСОБА_8 та собі, як бухгалтеру, заробітну плату в розмірі 840 грн. за кожний місяць, з яких було відраховано загальнообов`язкові платежі. Тим самим ОСОБА_7 розтратила грошові кошти СМГО Автогараж Берізка в розмірі 1066,50 грн. , які безпідставно виплатила голові правління ОСОБА_8 , а також привласнила грошові кошти в розмірі 1066,50 грн. , які безпідставно виплатила собі та використала на особисті потреби. Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення грошових коштів СМГО Автогараж Берізка , діючи з єдиним умислом та з метою особистого збагачення, ОСОБА_7 частину прийнятих в період часу з 01.01.2011 року до 19.12.2014 року від членів автокооперативу грошових коштів вносила до каси організації, про що робила відповідні записи в касових книгах. Іншу частину прийнятих в автокооперативі грошових коштів від членів, у невстановлені досудовим слідством дні, в період часу з січня 2011 року по грудень 2014 року, на загальну суму 42119,79 грн. , діючи з єдиним умислом, із корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, ОСОБА_7 обернула на власну користь та використала на особисті потреби. Таким чином, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в період часу з квітня 2011 року по грудень 2011 року, ОСОБА_7 розтратила грошові кошти СМГО Автогараж Берізка на загальну суму 1066,50 грн. та в період часу з січня 2011 року по грудень 2014 року привласнила грошові кошти СМГО Автогараж Берізка на загальну суму 42119,79 грн. , чим спричинила збитки СМГО Автогараж Берізка на загальну суму 43186,29 грн. . Вчиняючи розтрату грошових коштів на загальну суму 1066,50 грн. та привласнення грошових коштів на загальну суму 42119,79 грн. , належних СМГО Автогараж Берізка , які були їй ввірені та перебували в її віданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, ОСОБА_7 усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачала їх суспільно небезпечні наслідки та бажала настання цих наслідків, тобто вчинила злочин з прямим умислом. Своїми протиправними діями, які виразились у розтраті грошових коштів СМГО Автогараж Берізка на загальну суму 1066,50 грн. та у привласненні грошових коштів СМГО Автогараж Берізка на загальну суму 42119,79 грн. , які були їй ввірені та перебували в її віданні, чим спричинила збитки СМГО Автогараж Берізка на загальну суму 43186,29 грн. , ОСОБА_7 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України, тобто привласнення, розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Допитана всудовому засіданніобвинувачена ОСОБА_7 свою винуу вчиненнінею кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.191 КК України, визнала повністю та пояснила суду про те, що у вчиненому вона щиро кається. Також обвинувачена ОСОБА_7 пояснила суду про те, що вона дійсно привласнила, розтратила чуже майно шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Вона просила суд суворо її не карати та призначити їй покарання, не пов`язане з ізоляцією від суспільства, без реального відбування покарання. Вона просила суд надати їй можливість відшкодувати шкоду, заподіяну її злочинними діями. Цивільний позов вона визнала частково, а саме: в розмір, зазначеному в обвинувальному акті, на суму 43186,29 грн. .

Незважаючи нате,що обвинувачена ОСОБА_7 своювину визналаповністю,її винау вчиненнінею кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.191 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, які були досліджені, оголошені, оглянуті та перевірені в судовому засіданні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку, а саме:

Показаннями представниці потерпілого ОСОБА_5 , допитаної в судовому засіданні, яка пояснила суду про те, що обвинувачена ОСОБА_7 привласнила, розтратила майно Громадської організації Автогараж Берізка шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за обставин, які зазначені в обвинувальному акті. При призначенні виду та міри покарання вона наполягала на призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 суворого покарання, а саме: у виді позбавлення волі та його подальшого реального відбування. Вона просила цивільний позов Громадської організації Автогараж Берізка задовольнити та стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 на користь Громадської організації Автогараж Берізка 126226,62 грн. .

Показаннями представниці потерпілого ОСОБА_6 , яка пояснила суду про те, що обвинувачена ОСОБА_7 привласнила, розтратила майно Громадської організації Автогараж Берізка шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за обставин, які зазначені в обвинувальному акті. При призначенні виду та міри покарання вона наполягала на призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 суворого покарання, а сам: у виді позбавлення волі та його подальшого реального відбування. Вона просила цивільний позов Громадської організації Автогараж Берізка задовольнити частково та стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 на користь Громадської організації Автогараж Берізка 43186,29 грн. .

Показаннями свідка ОСОБА_9 , допитаного в судовому засіданні, який пояснив суду про те, що про вчинений злочин йому відомо зі слів членів Громадської організації Автогараж Берізка .

Показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , допитаних в судовому засіданні, якій дали аналогічні показання.

Посадовою інструкцією бухгалтера, затвердженою 01.01.2011 року головою правління СМГО Автогараж Берізка ОСОБА_8 , із змісту якої вбачається, що бухгалтер СМГО Автогараж Берізка зобов`язаний проводити вчасно і якісно утримання та перерахування податків з працівників громадської організації, проводити нарахування заробітної плати працівникам громадської організації, згідно штатного розпису та укладених угод, інформувати їх про зміни в оплаті праці та своєчасно видавати заробітну плату працівникам; несе особисту відповідальність за правильність нарахування, своєчасність нарахування, розмір нарахування та терміни нарахування; відповідає персонально за неправильне нарахування коштів за завідомо невірними документами, неповними документами, або ж зовсім без надання документів; відповідає за свою документацію, її чіткість, якість, правдивість; відповідає за порушення тих вимог, які встановлені цією посадовою інструкцією (а. с. 92 94) .

Договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, підписаним 01.01.2011 року головою правління СМГО Автогараж Берізка ОСОБА_8 та бухгалтером СМГО Автогараж Берізка ОСОБА_7 , із змісту якого вбачається, що бухгалтер СМГО Автогараж Берізка приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення та збереження ввірених йому матеріальних цінностей, коштів (а. с. 95) .

Висновком судової економічної експертизи № 1089 від 26.02.2015 року, згідно висновкам якого дослідженням наданих документів, з урахуванням наданої слідством неофіційної бухгалтерської документації (Журналу приходу членських внесків та видатків , Книги надходжень внесків членів СМГО Автогаража Берізка з 17.08.2013 року 28.12.2013 року ) , за умови відповідності наданих звітних документів та даних неофіційної бухгалтерської документації даним бухгалтерського обліку СМГО Автогараж Берізка , документально підтверджується різниця між сумою надходжень та сумою витрат СМГО Автогараж Берізка за період з 08.12.2013 року по 19.12.2014 року у розмірі 40139,79 грн. . Відхилення у сумі 12207,42 грн. між даними, встановленими у Акті перевірки № б/н від 13.05.2015 року, та даними експертизи виникли: - на суму 3535,15 грн. внаслідок включення в Акті перевірки № б/н від 13.05.2015 року надходжень у період до 08.12.2013 року; - встановити причини відхилення на суму 8672,27 грн. (12207,42 грн. 3535,15 грн. ) , не надається за можливе (а. с. 96 111) .

Із змісту досудової доповіді, підготовленої 22.03.2018 року Ковпаківським районним сектором Сумського міськрайонного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на виконання ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.01.2018 року, вбачається, що, беручи до уваги інформацію щодо обвинуваченої: історію правопорушення, особистісні характеристики, умови життєдіяльності, соціальне оточення, ставлення до правопорушення, мотивацію до зміни способу життя, середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, у разі якщо провина обвинуваченої буде доведена, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, при застосуванні соціально-виховних заходів, для впливу на поведінку особи з метою запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень (а. с. 36, 67 70) .

Керуючись законом, даючи остаточну оцінку доказам, які підтверджують вину обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, суд категорично встановив їхню належність, допустимість, достовірність, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, для повного та правильного вирішення питань, зазначених в ст. 368 КПК України, при ухваленні вироку.

Згідно ч. 1 ст.62Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

У відповідності ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно п. 2 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Оцінюючи доказив сукупності,суд визнаєдоведеним обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненнінею кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.191 КК України, у повному обсязі.

Зіставивши ознакикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.191 КК України,і встановленісудом ознакизлочинного діяння,вчиненого обвинуваченою ОСОБА_7 ,суд дійшоввисновку проте,що вонивідповідають одинодному.Таким чином,суд визнаєдоведеним обвинувачення ОСОБА_7 увчиненні неюкримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.191 КК України, а, отже, її злочинні дії необхідно кваліфікувати привласнення, розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_7 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Злочин,передбачений ч.2ст.191 КК України, вчинений обвинуваченою ОСОБА_7 , згідно ч. 3 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року (із змінами і доповненнями) , згідно якому, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень) , склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку) , його матеріальний стан тощо.

Як особа обвинувачена ОСОБА_7 характеризується наступним чином: - має постійне місце реєстрації та місце проживання (а. с. 128) ; - раніше не судима в силу ст. 89 КК України (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41796664) (а. с. 129) ; - має на утриманні неповнолітню дитину: сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 130) ; - на диспансерному обліку в диспансерному відділенні комунальному закладі Сумської обласної ради Обласний наркологічний диспансер не перебуває (а. с. 131) ; - звернення з приводу надання психіатричної допомоги в комунальному закладі Сумської обласної ради Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер ім. О. В. Співака відсутні (а. с. 132) ; - позитивно характеризується за місцем проживання (а. с. 134) .

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю злочину; - позитивна характеристика винної (а. с. 134) ; - наявність на утриманні винної неповнолітньої дитини (а. с. 130) ; - повне визнання винною своєї вини у вчиненні злочину.

Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, позитивна характеристика винної при призначенні покарання обґрунтовується тим, що така поведінка в побуті, за місцем роботи, навчання, як правило, свідчить про відсутність у такої особи стійких антисуспільних поглядів.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, наявність на утриманні винної неповнолітньої дитини при призначенні покарання обґрунтовується принципом гуманізму, справедливості, індивідуалізації покарання. Наявність на утриманні винної малолітньої дитини розуміється як надання винною відповідній особі матеріального забезпечення, яке майже завжди є основним джерелом існування для такої особи. Крім того, наявність на утриманні винної неповнолітньої дитини означає, що винна бере безпосередню участь в її вихованні та здійсненні щодо неї інших батьківських обов`язків. Наявність на утриманні неповнолітньої дитини, окрім її матеріального забезпечення, означає також, що винна здійснює догляд за нею, якщо ця особа потребує стороннього догляду. Державі не може бути байдуже, у якому становищі опиняться особи, які знаходяться на утриманні винної, після засудження останньої. Крім того, держава повинна піклуватися про фізичний та моральний розвиток неповнолітньої дитини у повноцінній сім`ї, адже бездоглядність дітей завжди була однією із причин дитячої злочинності.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, повне визнання винною своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , згідно ст. 67 КК України, судом встановлено не було.

Що стосується думки представниці потерпілого ОСОБА_5 про необхідність визнання ОСОБА_7 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та визнання її виконавцем злочину, згідно ч. 2 ст. 27 КК України, то суд дійшов наступного висновку.

Із змісту ч. 1 ст 337 КПК України вбачається, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Оскільки ОСОБА_7 висунуте обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, оскільки судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, відтак суд дійшов висновку про те, що в даному в даному випадку в діях обвинуваченої ОСОБА_7 наявні лише ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винної та інші обставини справи, враховуючи думку представниць потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які при призначенні виду та міри покарання наполягали на призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, відтак суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченій ОСОБА_7 покарання, необхідного й достатнього для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, у виді позбавлення волі, з позбавленням її права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративних функцій в сфері бухгалтерського обліку та аудиту на підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, із звільненням її від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Строк позбавлення волі суд визначає з урахуванням декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 .

11.01.2018 року до початку судового розгляду представницею потерпілого ОСОБА_5 був заявлений цивільний позов, в якому вона просила стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 на користь Громадської організації Автогараж Берізка (банківські реквізити: КВЕД НОМЕР_1 , розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , МФО 337568, ВАТ СФ Ощадбанку) матеріальну шкоду, завдану її протиправними діями, в сумі 126226,62 грн. (сто двадцять шість тисяч двісті двадцять шість грн. 62 коп. ) (а. с. 17, 18) .

25.04.2018 року представниця потерпілого ОСОБА_5 надала суду уточнену позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок злочину по кримінальному провадженню № 12015200440001942 від 21.03.2015 року, в якій вона зазначила про те, що на розгляді Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться кримінальне провадження № 12015200440001942 від 21.03.2015 року щодо обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, в частині привласнення, розтрати грошових коштів громадської організації Автогараж Берізка (КВЕД 23295038) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Громадська організація Автогараж Берізка є неприбутковою юридичною особою, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 28/2, поштовий індекс 40022, має ідентифікаційний код 23295038, діє на підставі Статуту, створена та зареєстрована в установленому законом порядку, що підтверджується випискою з єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.12.2016 року. До 26.12.2016 року організація мала назву Сумська міська громадська організація Автогараж Берізка . Зміну назви проведено на виконання вимог Закону України Про громадські об`єднання . Згідно обвинувального акту по даній справі вказаним злочином громадській організації Автогараж Берізка було заподіяно матеріальну шкоду на суму 43186,29 грн. (сорок три тисячі сто вісімдесят шість грн. 29 коп. ) . У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Оскільки обвинувачена ОСОБА_7 у добровільному порядку не відшкодувала організації неправомірно привласнену суму грошових коштів, визначену в обвинувальному акті, організація зазнала ще матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Керуючись Постановою ВСУ від 01.10.2014 року по справі № 6-113цс14, з огляду на те, що обвинувачена ОСОБА_7 скоїла злочин щодо незаконного заволодіння грошовими коштами шляхом їх привласнення з використанням службового становища і які не повернула по сьогоднішній день, можна вважати, що у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України у ОСОБА_7 виникло зобов`язання перед ГО Автогараж Берізка , а оскільки таке зобов`язання зводиться до сплати грошей, відтак, є грошовим зобов`язанням і підпадає під застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме: - нарахування інфляційних втрат на суму боргу; - трьох процентів річних за відповідний період неповернення боргу, які входять до складу грошового зобов`язання й є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування привласненими ним грошовими коштами. Розрахунок суми збитків через втрату купівельної спроможності української гривні організація провела у відповідності до листа ВСУ від 03.04.1997 року № 62-97 Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ , де зазначено про те, що для визначення індексу інфляції за любий період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою. Крім того, в листі зазначається, якщо відомі індекси за рік, то для спрощення можна використовувати річні індекси інфляції. Для розрахунку суми збитків через втрату купівельної спроможності української гривні, на суму грошових коштів привласнених ОСОБА_13 за ч. 2. ст. 191 КК України в сумі 43186,29 грн. взято період з грудня 2013 року до 01.01.2018 року. Згідно офіційних даних Головного управління статистики у Сумській області та офіційних даних на сайті Державного комітету статистики України: - індекс інфляції за грудень 2013 року = 100,5 % ; - індекс інфляції за 2014 рік = 124,9 % ; - індекс інфляції за 2015 рік = 143,3 %; - індекс інфляції за 2016 рік = 112,4 % ; - індекс інфляції за 2017 рік = 113,7 % . Враховуючі ці дані про індекси інфляції, керуючись рекомендаціями ВСУ від 03.04.1997 року щодо розрахунку, індекс інфляції за період з грудня 2013 року до 01.01.2018 року складає: 100,5 % х 124,9 % х 143,3 % х 112,4 % х 113,7 % = 229,88 %, що в грошовому еквіваленті до суми привласнених коштів 43186,29 грн. з урахуванням індексу інфляції буде складати: 43186,29 грн. х 229,88 % = 99276,64 грн. , а сума збитків від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, відповідно, складає: 99276,64 грн. 43186,29 грн. = 56090,35 грн. (п`ятдесят шість тисяч дев`яносто грн. 35 коп. ) . Для розрахунку суми збитків з урахуванням трьох відсотків річних визначається кількість днів, протягом яких не повернуті кошти організації з 01.01.2014 року до 01.01.2018 року, яка становить 1461 день, що від суми грошового зобов`язання станом на 01.01.2018 року складає: 43186,29 грн. х 3 % : 365 днів х 1461 день = 5185,90 грн. (п`ять тисяч сто вісімдесят п`ять грн. 90 коп. ) . Таким чином, загальна сума збитків громадської організації Автогараж Берізка від знецінення грошових коштів, які привласнила ОСОБА_7 внаслідок вчинення злочину та не повернула, становить: 56090,35 грн. + 5185,90 грн. = 61276,25 грн. (шістдесят одна тисяча двісті сімдесят шість грн. 25 коп. ) . Крім того, службова особа ОСОБА_7 за період з 20.08.2013 року до 19.12.2014 року, використовуючи службове становище, умисно завдала додаткових збитків через невиконання вимог Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Податкового кодексу України, а саме: перестала сплачувати обов`язкові внески та податки на нараховану зарплату найманим працівникам організації та накопичила заборгованість по єдиному соціальному внеску в сумі 30944,82 грн. за період з 20.08.2013 року, а по земельному податку в сумі 933,48 грн. за 2014 рік. На цю заборгованість згідно рішень ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області організації було нараховано штрафів та пені на суму 16523,49 грн. . За позовом ДПІ у м. Сумах Сумським окружним адміністративним судом від 23.12.2014 року було накладено штраф у сумі 510,00 грн. за невчасне подання бухгалтером ОСОБА_7 податкової звітності форми 1-ДФ за 2-й квартал 2014 року. Загальна сума сплачених у 2015 році штрафів та пені по вищезазначеній заборгованості 2013-2014 років становить 17033,49 грн. . Втрати від інфляційних процесів за 2016-2017 роки щодо сплачених штрафів і пені становлять: (17033,49 грн. Х (112,4 % : 100 % х 113,7 % : 100 % ) 17033,49 грн. = 4735,11 грн. . Загальна сума матеріальних збитків ГО Автогараж Берізка , завданих службовою особою ОСОБА_7 станом на 01.01.2018 року становить 126226,62 грн. (сто двадцять дві тисячі двісті двадцять шість грн. 62 коп. ) : - 43186,29 грн. за рахунок привласнення грошових коштів; - 61271,93 грн. за рахунок знецінення привласнених грошових коштів; - 17033,49 грн. за сплачені штрафи та пеню по накопиченій ОСОБА_7 заборгованості по сплаті обов`язкових податків і внесків у 2013-2014 роках; - 4735,11 грн. за рахунок знецінення грошових коштів сплачених штрафів і пені. Керуючись ст. 128 КПК України; п. 3 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 1166 ЦК України; Постановою ВСУ від 01.10.2014 року по справі № 6-113цс14; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна ; листом Верховного Суду України від 03.04.1997 року Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ , вона просила стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 на користь Громадської організації Автогараж Берізка (банківські реквізити: КВЕД НОМЕР_1 , розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , МФО 337568, ВАТ СФ Ощадбанку) матеріальну шкоду, завдану її протиправними діями, в сумі 126226,62 грн. (сто двадцять дві тисячі двісті двадцять шість грн. 62 коп. ) , а саме: - 43186,29 грн. за рахунок привласнення грошових коштів; - 61271,93 грн. за рахунок знецінення привласнених грошових коштів; - 17033,49 грн. у вигляді зайвих витрат за сплачені штрафи та пеню по накопиченій заборгованості по сплаті обов`язкових податків і внесків у 2013-2014 роках згідно рішень ДПІ м. Суми; - 4735,11 грн. за рахунок знецінення грошових коштів сплачених штрафів і пені (а. с. 136 138) .

Суд бере до уваги положення п. п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна № 3 від 31.03.1989 року (із змінами і доповненнями) , згідно яким при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК України, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК України. Вирішуючи при ухваленні вироку питання про відшкодування шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам.

Зобов`язання із заподіяння шкоди, зобов`язання із правопорушення або деліктні зобов`язання є найпоширенішим видом недоговірних зобов`язань. Зобов`язання із заподіяння шкоди це зобов`язання, які виникають внаслідок порушення майнових чи особистих немайнових прав абсолютного характеру і мета яких забезпечити поновлення прав потерпілого за рахунок заподіювача шкоди або особи, відповідальної за шкоду. Цивільне законодавство, охороняючи права та інтереси як фізичних, так і юридичних осіб, передбачає відшкодування шкоди, яка заподіяна як внаслідок невиконання договірних зобов`язань, так й у випадках, коли між сторонами договірні відносини відсутні взагалі. Залежно від підстав виникнення зобов`язань щодо відшкодування шкоди вирізняють договірну та недоговірну (деліктну) відповідальність. Як договірна, так і недоговірна відповідальність мають спільні риси: - спільна мета поновити порушені права; - мають майновий характер; - реалізуються примусово силами юрисдикційних органів; - виконують попереджувальну та виховну функції. Водночас між договірною відповідальністю і недоговірною (деліктною) відповідальністю існують певні відмінності: 1) договірна відповідальність настає тоді, коли сторони перебувають у відносних правовідносинах, недоговірна в абсолютних; 2) договірна відповідальність покладається на порушника договору або на особу, яка за договором відповідає за порушника (поручитель, гарант) , недоговірна на порушника або на особу, яка за законом відповідає за порушника (батьки, опікуни, лікувальна установа) або взагалі на третю особу, в інтересах якої вчинюються дії (заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності) ; 3) договірна це додатковий обов`язок, який приєднується до невиконаного обов`язку (поставити продукцію та сплатити штраф, тощо) , а недоговірна це новий обов`язок замість невиконаного (заподіяв шкоду відшкодуй) ; 4) договірна відповідальність передбачена як законом, так і договором, недоговірна виключно законом; 5) договірна відповідальність виступає у вигляді відшкодування збитків, стягнення пені, штрафу, неустойки, а недоговірна виключно у вигляді відшкодування збитків.

Отже, суд дійшов висновку про те, що цивільний позов Громадської організації Автогараж Берізка , заявлений представницею потерпілого головою правління Громадської організації Автогараж Берізка ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_7 на користь Громадської організації Автогараж Берізка 126226,62 грн. на відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_7 на користь Громадської організації Автогараж Берізка 43186,29 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Речових доказів по справі немає (а. с. 3) .

Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта відсутні (а. с. 3) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 62, 63, 68 Конституції України; ст. ст. 11, 12, 50 52, 55, 63, 65 67, 75, 76, 191 КК України; ст. ст. 17, 21, 24, 43, 128, 129, 366 371, 373 376, 392, 393, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_7 винуватою упред`явленому їйобвинуваченні увчиненні неюзлочину,передбаченого ч.2ст.191 КК України.

Призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративних функцій в сфері бухгалтерського обліку та аудиту на підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності на строк 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного судом основного покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо вона протягом визначеного іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;

4) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Громадської організації Автогараж Берізка , заявлений представницею потерпілого головою правління Громадської організації Автогараж Берізка ОСОБА_5 , про стягнення з ОСОБА_7 на користь Громадської організації Автогараж Берізка 126226,62 грн. на відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Громадської організації Автогараж Берізка 43186,29 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив вирок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_1