Ухвала

від 14.06.2018 по справі 750/1023/18

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №750/1023/18

Провадження №1-кс/750/2155/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 року м. Чернігів

Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , вивчивши клопотання слідчого у кримінальному провадженні начальника відділення СВ Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_2 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018270010000116 від 05.01.20178 року, -

В С Т А Н О В И В:

12.06.2018 року слідчий у кримінальному провадженні начальник відділення СВ Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , в якому, з метою забезпечення відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням та з метою позбавлення підозрюваного права на відчуження, розпорядження майном, просить накласти арешт на: 1/4 чотирикімнатної квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 19.10.2012 виданого Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, вартість частки майна становить 227 500 (двісті двадцять сім тисяч п`ятсот) гривень; 1/2 житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину 1-5886 від 22.12.2009 виданого Чернігівською районною нотаріальною конторою, вартість частки майна становить 390000 (триста дев`яносто тисяч) гривень, з метою забезпечення заборони відчуження такого майна.

Вивчивши клопотання про арешт майна з доданими до нього документами, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

За змістом абзацу 2 частини 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.6статті 170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Разом зтим,конкретних посиланьна цейінститут клопотанняне містить,в частиніобсягу шкоди,завданої діями(бездіяльністю)підозрюваного,чи обґрунтуваннярозміру цивільногопозову,як іна самцивільний позовЧернігівської обласноїдержавної адміністрації,заявлений врамках даногокримінального провадження.Крім того,у клопотаннізазначено проспричинення державів особіЧернігівської обласноїдержавної адміністраціїзбитків,але незазначено чиє такийрозмір збитківвідповідно ірозміром шкодиабо жціною цивільногопозову у кримінальному провадженні.

Недодержання зазначених вимог щодо питань, пов`язаних із заходами забезпечення кримінального провадження, є підставою для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, що випливає зі змісту ч.3 ст. 172 КПК України.

З урахуванням наведеного, клопотання підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 172 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні начальника відділення СВ Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_2 про накладення арешту на майно повернути прокурору Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення недоліків 72 години.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1