Ухвала

від 14.06.2018 по справі 563/694/18

КОРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 563/694/18

УХВАЛА

14 червня 2018 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Опришко П.З. розглянувши заяву ТзОВ ЛЕНДКОМ СИМОНІВ про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ТзОВ ЛЕНДКОМ СИМОНІВ до ТзОВ СЕЛЯНСЬКЕ АГРО , ОСОБА_1про визнання недійсним договору оренди землі, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ ЛЕНДКОМ СИМОНІВ звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати недійсним договір оренди землі від 20.06.2017 року укладений між ТзОВ СЕЛЯНСЬКЕ АГРО та ОСОБА_1.

Разом з позовною заявою, позивачем також подано заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, у тому числі, але не виключно державним реєстраторам, нотаріусам, як державним реєстраторам, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень, заборони вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо земельної ділянки (об'єкта нерухомого майна) з кадастровим номером НОМЕР_1.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що Корецьким районним судом Рівненської області 21.03.2017 року задоволено позовну заяву ТзОВ ЛЕНДКОМ СИМОНІВ та визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 05.05.2015 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Селянське Агро" про передачу в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення під кадастровим номером НОМЕР_1. Проте, ОСОБА_1 та ТОВ "Селянське Агро" до винесення рішення у справі, яке набрало законної сили розірвано договір оренди землі № б/н від 05.05.2015 року та укладено новий договір № б/н від 20.06.2017 року. Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки існує вірогідність подальшої передачі речового права (оренди) земельної ділянки на користь третіх осіб в будь-який час, навіть після прийняття рішення судом на користь позивача, а тому ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі задоволення позову буде неможливий.

Дослідивши надані матеріали, вважаючи їх достатніми для винесення судового рішення, суд прийшов до таких висновків.

Згідно рішення Корецького районного суду Рівненської області у справі № 563/716/16 від 21.03.2017 року задоволено позовну заяву ТОВ Лендком Симонів до ТОВ Селянське Агро , ОСОБА_1, третя особа Корецьке РУЮ про визнання недійсним договору оренди землі. Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 05.05.2015 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Селянське Агро" про передачу в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення під кадастровим номером НОМЕР_1. Дане рішення набрало законної сили 31.05.2017 року.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна № 120438700 від 12.04.2018 року між ОСОБА_1 та ТзОВ Селянське Агро 26.06.2017 року укладено новий договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано державним реєстратором КП Центр реєстрації прав Корецької районної ради.

Згідно ч.1 т 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.150 ЦПК України одним із способів забезпечення позову є заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї статті.

У відповідності до ч.1 ст.151 ЦПК України суд, у провадження якого перебуває справа, за заявою позивача може вжити заходи щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може продати, приховати, знищити майно, знецінити його, тощо, і гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з п.10 ці заходи мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

З аналізу вказаної норми слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Подання позову, а також відкриття провадження не зупиняють оскаржуваних дій, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Натомість, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна - земельних ділянок, не свідчить про передчасний висновок суду про протиправність дій відповідача.

Зазначене свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, до ухвалення рішення в справі, оскільки відповідачі - ТзОВ СЕЛЯНСЬКЕ АГРО та ОСОБА_1знаючи про можливість визнання недійсним договору оренди землі від 20.06.2017 року вправі розірвати даний договір та укласти новий договір, що в подальшому утруднить або унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позову та для відновлення прав та інтересів позивача в майбутньому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

А тому суд дійшов висновку, що забезпечення позову є доцільним, однак лише шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо відповідних об'єктів нерухомого майна. Покладення ж такої заборони на осіб, які відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004, не є державними реєстраторами, вважатиметься нераціональним заходом.

Встановлення саме такого заходу забезпечення адміністративного позову до вирішення спору судом у даній справі відповідатиме предмету заявленого позову та, водночас, не зумовить фактичного вирішення спору по суті, позаяк буде спрямовано виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного, достатнім та адекватним способом забезпеченням позову є заборона особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки.

З огляду на викладене, керуючись ст.151 ЦПК України, суд -

ухвалив :

Заяву ТзОВ ЛЕНДКОМ СИМОНІВ про забезпечення позову - задоволити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна:

земельної ділянки сільськогосподарського призначення під кадастровим номером НОМЕР_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 /п'ятнадцяти/ днів з дня її підписання. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Опришко П.З.