Постанова

від 14.06.2018 по справі 569/5436/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 року м. Рівне

справа № 569/5436/16-ц

провадження № 22-ц/787/784/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), ОСОБА_1, ОСОБА_2

учасники справи:

позивач - Національний природній парк "Дермансько-Острозький"

відповідач - ОСОБА_3

представник відповідача-адвокат ОСОБА_4

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області в складі судді Ковальова І.М. від 22 лютого 2018 року, постановленого в 15год. 33 хв. в м. Рівне,

в с т а н о в и в :

Національний природний парк Дермансько-Острозький звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в розмірі 31 876 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що, перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки директора Національного природного парку Дермансько-Острозький , будучи наділений організаційно-розпорядчими повноваженнями, ОСОБА_3 не забезпечив належний порядок збереження ввіреного йому майна.

Стверджує, що ОСОБА_3 не вжив заходів щодо визначення місця для належного зберігання саджанців, не прийняв на посаду завідувача розсадника чи визначив іншу особу, відповідальну за їх догляд. Саджанці були посаджені на приватній земельній ділянці, особи, з якою не були укладені жодні договірні відносини, не покладена матеріальна відповідальність за їх збереження. Вважає дану поведінку відповідача протиправною, у зв'язку з якою Національному природному парку Дермансько-Острозький була завдана шкода у вигляді нестачі саджанців розміром 23 376 грн.

Крім того зазначає, що відповідач при звільненні також не вжив заходів щодо належної передачі документації (не визначив особи чи комісії для її передання-приймання, не склав відповідного акту). Зокрема зазначає, що в розпорядженні позивача відсутні частково оплачені звіти експерта по оцінці рухомого та нерухомого майна, оцінка якого була замовлена на підставі відповідних договорів за підписом відповідача. У зв'язку з чим, позивач зазнав збитків в розмірі 8500 грн.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_3 завдану останнім шкоду в загальному розмірі 31 876 грн.

Рішенням Рівненського міського суду від 22 лютого 2018 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь Національного природного парку Дермансько-Острозький кошти в сумі 31 876 грн. та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 1 378 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявлені позовні вимоги були доведені належними та допустимими доказами, а саме те, що відповідач не вжив заходів щодо організації належного порядку зберігання майна, не визначив особи чи комісії для передання-приймання товарно-матеріальних цінностей (саджанців) та документації (звітів з оцінки майна), не склав акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей (саджанців) та документації (звітів з оцінки майна) при звільненні з роботи, відповідач дані вимоги не спростував і такими діями позивачу були завдані збитки, тому позов підлягає до задоволення.

В поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що одразу після призначення його на посаду виконуючого обов'язки директора, ним було встановлено відсутність значної кількості бухгалтерської документації та матеріальних цінностей. У зв'язку з чим, у період з 3.02.2015 року по 28.04.2015 року посадовими особами Державної фінансової інспекції у Рівненській області проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Національного природного парку Дермансько- Острозький за період з 5.08.2011 року по 31.01.2015 року, результати якої оформлено актом від 29.04.2015 року №17-07-06/21. Під час даної ревізії попередній (і нинішній) директор ОСОБА_5 повертав матеріальні цінності парку, які знаходилися у його особистому користуванні ( транспорт, навантажувач, оргтехніку тощо).

Також ОСОБА_5 невідомо звідки у лютому 2015 року доставлено спірні кущі - туї 507 шт., ялівцю козацького і самшиту 288 шт. Кущі були ним викопані та знаходилися у ящиках.

Зазначені кущі 13.02.2015 року відповідно до договору про тимчасове відповідальне зберігання комісією із працівників парку передано на тимчасове відповідальне зберігання ОСОБА_6 Передача кущів здійснювалася у зимовий період (морозну пору), яка не являється сприятливою для пересадки саджанців.

При цьому чітко не визначена була і ціна кущів (кущі були не однакового вегетативного періоду та різної сортності). Так, у акті ревізії зазначено, що на час повернення ОСОБА_7 кущів їх вартість складала, зокрема, туї - 50 гривень. Однак, при визначенні збитків чогось вартість кущів туї вже визначається позивачем у розмірі 67 грн. У той же час, згідно інформації із всесвітньої мережі Інтернет вартість одно, дворічних саджанців туї складає орієнтовно 10- 20 грн. У зв'язку з чим, вважає, що у позовній вимозі позивачем завищена вартість кущів.

У зв'язку із звільненням 27.04.1015р. ОСОБА_6, кущі на земельній ділянці останнього були викопані працівниками Парку (ОСОБА_8, Зеленчук та ОСОБА_9 та ін.) та були перевезені у село Ілляшівка на подвір'я ОСОБА_8, який також являється працівником Парку, який погодився без оплати надати місце для кущів та доглядати рослини.

13.05.2015 року, відповідач був звільнений з посади виконуючого обов'язки директора Парку. Відповідні документи при звільненні оформлялися у Міністерстві та зауважень, претензій при звільненні не було.

Пояснює, що на час звільнення були відсутні посадовці, кому він міг передати документи, в тому числі і договір та акт приймання передачі кущів з ОСОБА_8, копії висновків експертиз та інші документи він залишив у сейфі, ключ від якого передав працівникам Парку (юристу та діловоду). Копії даних документів у нього відсутні та не були зроблені, оскільки, він не підозрював, що хтось може ці документи викрасти або приховати, використавши такі дії проти нього.

Наголошує, що у Парку відсутні будь-які землі, на яких можливо вирощувати кущі, а власник (Міністерство) і попередні керівники Парку не вжили заходів для отримання земель ( у власність, землекористування, оренду тощо) та не створили належних умов для своєчасної передачі документів, тому вважає, що він взагалі не може нести матеріальну відповідальність за кущі.

Також вважає безпідставним рішення суду щодо стягнення із нього вартості експертиз замовлених Парком у приватного підприємства Експерт-Рівне-Консалт .

Так, оплачені Парком висновки експертів, навіть якщо звіти і вилучені правоохоронними органами чи втрачені, можливо повторно отримати у ПП Експерт- Рівне-Консалт , про що зазначається у наявних в матеріалах справи договорах.

А за неоплачені Парком договори він не може нести відповідальність, оскільки такі оплати підлягають організацією замовником, а не керівником.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує щодо доводів викладених в апеляційній скарзі та просить рішення суду залишити без змін.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах ліквідовано Апеляційний суд Рівненської області та утворено Рівненський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Рівненську область, з місцезнаходженням у місті Рівному.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Рівненської області.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та це встановлено судом, що наказом Міністра екології та природних ресурсів України від 7 листопада 2014 року №439-о ОСОБА_3 призначено на посаду виконуючого обов'язки директора Національного природного парку Дермансько-Острозький .

Наказом Міністра екології та природних ресурсів України від 13 травня 2015 року №152-о ОСОБА_3 звільнено з посади виконуючого обов'язки директора Національного природного парку Дермансько-Острозький за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України.

З наведеного вбачається, що в період з 7 листопада 2014 року по 13 травня 2015 року ОСОБА_3 займав посаду виконуючого обов'язки директора Національного природного парку Дермансько-Острозький .

Доводи позовної заяви зводяться до неналежного виконання обов'язків ОСОБА_3 під час його перебування на посаді виконуючого обов'язки директора Національного природного парку Дермансько-Острозький , внаслідок яких позивач зазнав збитків в розмірі 31 876 грн., і які, на думку останнього, повинен відшкодувати відповідач.

Відповідно до ч.4 ст.136 КЗПп України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Згідно п. 1.4. Розділу 1 Положення про Національний природний парк Дермансько-Острозький останній підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.

Враховуючи спірні правовідносини, які склалися між сторонами, положення ч. 4 ст. 136 КЗпП України та те, що Національний природний парк Дермансько-Острозький знаходиться в підпорядкуванні Міністерства екології та природних ресурсів України, то саме міністерство, як вищестоящий в порядку підлеглості орган повинен звертатись до суду з даним позовом.

На дану обставину суд першої інстанції уваги не звернув і розглянув спір за позовом неналежного позивача.

Колегія суддів вважає, що оцінка доведеності та обґрунтованості позовних вимог, доводів апеляційної скарги є передчасною, оскільки вони можуть бути предметом розгляду при новому розгляді справи судом за позовом належного позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи.

З огляду на те, що позовні вимоги заявлені неналежним позивачем у справі, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

Понесені відповідачем витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги слід стягнути з Національного природного парку "Дермансько-Острозький" у сумі 2067грн.(ч.1 та ч.13 ст.141 ЦПК України)

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, ч.4 ст.136 КЗпП України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 22 лютого 2018 року скасувати.

Національному природного парку "Дермансько-Острозький" в задоволенні позову до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди відмовити.

Стягнути з Національного природного парку "Дермансько-Острозький" (місцезнаходження м.Остріг вул.Мануїльського,88, ЄДРПОУ 37592777) на користь ОСОБА_3 (мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги в сумі 2067(дві тисячі шістдесят сім)грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судді: Бондаренко Н.В.

ОСОБА_2

ОСОБА_1