Рішення

від 12.06.2018 по справі 910/1611/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2018Справа № 910/1611/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рожнятівнафта"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Метан-Трейдінг Україна" та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в місті Києві

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 Київська філія публічного акціонерного товариства "Місто Банк"

про визнання права власності на грошові кошти, зняття арешту з грошових коштів

за участю представників сторін:

позивача: Вовк С.С.

відповідача-1: не з`явились

відповідача-2: не з`явились

третьої особи: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рожнятівнафта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Метан-Трейдінг Україна" та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в місті Києві про визнання права власності на грошові кошти в сумі 1 701 600, 00 грн., що містяться на банківському рахунку № 26004001030544, відкритому у Київській філії акціонерного товариства "Місто Банк" на ім`я товариства з обмеженою відповідальністю "Метан-Трейдінг Україна", які помилково перераховані платіжним дорученням № 3688 від 11.01.2018 та зняття арешту з грошових коштів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2018 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Рожнятівнафта" залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 19.02.2018 позивач на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху подав платіжне доручення № 3758 від 16.02.2018 на суму 1 762, 00 грн. в якості доказу, що підтверджує сплату судового збору за вимогу немайнового характеру.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1611/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.03.2018. Зазначеною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Київську філію публічного акціонерного товариства "Місто Банк".

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 13.03.2018 позивач подав заяву про зміну предмета позову, збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідача.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 13.03.2018 та 02.04.2018 відповідач1 подав письмові заяви про визнання позову та розгляд справи без участі його представника. Крім того, 29.03.2018 третя особа подала клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Суд ухвалою від 13.03.2018 задовольнив клопотання відповідача1 та третьої особи про розгляд справи без участі їх представників, оскільки участь сторін в судових засіданнях є їх процесуальним правом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 підготовче засідання відкладено на 03.04.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 14.03.2018 представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 21.03.2018 представник відповідача1 подав письмові пояснення, в яких позов підтримав та просив суд його задовольнити та 29.03.2018 заяву про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні 03.04.2018 розглянуто заяву позивача про зміну предмета позову, збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідача, за результатами розгляду поданої заяви суд відмовив позивачу в прийнятті до розгляду заяви про зміну предмета позову, збільшення розміру позовних вимог, виходячи з наступного.

У своїй заяві про зміну предмету позову позивач додатково просив суд звільнити грошові кошти з-під арешту, накладеного постановою про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Бялого М.Г. та з-під арешту накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.04.2017 у кримінальній справі № 757/22896/17-к.

Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Крім того, позивач пунктом 3 заяви про зміну предмета позову, збільшення розміру позовних вимог просив суд зобов'язати Київську філію публічного акціонерного товариства "Місто Банк" перечислити 1 701 600, 00 грн., що знаходяться на банківському рахунку № 26004001030544 товариства з обмеженою відповідальністю "Метан-Трейдінг Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рожнятівнафта".

Зазначена у заяві філія публічного акціонерного товариства "Місто Банк" не є юридичною особою, тому не може бути відповідачем у даній господарській справі. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що спірні грошові кошти знаходяться на банківському рахунку відповідача1, а не на власному рахунку банківської установи.

В даному випадку, банківська установа лише обслуговує цей рахунок і, відповідно, суд не може зобов'язати Київську філію публічного акціонерного товариства "Місто Банк" розпоряджатися грошовими коштами, які йому не належать.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 08.05.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 08.05.2018 представник позивача подав заяву про зміну предмета позову.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи наведене та наявність доказів направлення іншим учасникам справи заяви про зміну предмету позову, суд ухвалою від 08.05.2018 прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову та відклав розгляд справи до 15.05.2018.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу 2 строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач 2 не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час і місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 14.05.2018 відповідач-1 подав заяву про визнання позову та розгляд справи без участі його представника.

Оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони, суд задовольнив клопотання відповідача1 про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/1611/18 до судового розгляду по суті.

Представник відповідача 2 у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 12.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Платіжним дорученням №3688 від 11.01.2018 позивач перерахував на поточний рахунок №26004001030544 відповідача 1, відкритий Київською філією акціонерного товариства Місто банк , 1 701 600, 00 грн з призначенням платежу оплата за обладнання зг.накл.№1 від 18.12.2017… .

За твердженням позовної заяви дане перерахування грошових коштів було здійснено позивачем помилково, оскільки договірних відносин з відповідачем 1 він не мав. Накладна №1 від 18.12.2017 на обладнання (додаток 7 до позовної заяви) надана іншою юридичною особою, з якою позивачем 13.12.2017 укладено договір купівлі-продажу №1217-124.

Згідно пункту 1.23 статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу. Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини суб'єкта переказу відбувається зарахування цих грошових коштів на рахунок неналежного отримувача є помилковим переказом.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно.

Виходячи з наведених правових норм, саме у відповідача 1 виникло цивільно-правове зобов'язання повернути грошові кошти, що належать позивачу.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 12.01.2018 звернувся до відповідача 1 з листом-вимогою №17/1 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів.

Листом №12/01-1 від 12.01.2018 відповідач1 повністю визнав заявлені вимоги щодо зарахованих на його банківський рахунок грошових коштів, проте повідомив про неможливість їх повернення власнику у зв'язку з накладеним виконавчою службою арештом.

Відповідач 1 надав обслуговуючому банку (третя особа у справі) 19.02.2018 платіжне доручення №2 від 14.02.2018 на зворотне перерахування позивачу 1 701 600, 00 грн, яке повернуто без виконання з огляду на накладені арешти:

- відповідачем 2 у виконавчому провадженні №54000224 за наказом Господарського суду міста Києва у справі №910/12781/16 на суму 7 679 541,54 грн;

- Печерським районним судом міста Києва у справі 757/22896/17-к без обмеження суми.

Таким чином, відповідач 1 з незалежних від його волі причин не міг виконати свій обов'язок повернути безпідставно отримані грошові кошти позивача. Крім того, наявні докази свідчать, що відповідач 1 не заперечував належність цих коштів позивачу.

Матеріали справи не містять доказів заперечення або невизнання прав власника цих грошових коштів також і відповідачем 2 та третьою особою у справі.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, у тому числі, визнання права.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Обов'язок доведення наявності як самого права так і факту його невизнання або оспорювання одним або кожним з відповідачів процесуальним законодавством покладено на позивача.

Оскільки не доведено інше, судом встановлено відсутність фактичних підстав для твердження про оспорювання або невизнання права позивача на помилково перераховані грошові кошти з боку інших учасників даного судового розгляду.

Іншими словами, позивачем доведено суду факт наявності права, проте не доведено факт невизнання цього права одним або кількома відповідачами чи будь-якими іншими особами.

За відсутності факту порушення права позивача відсутня необхідність та процесуальна можливість надати цьому праву примусового захисту.

Виходячи з наведеного, суд вирішив, що позовна вимога про визнання права власності на грошові кошти у сумі 1 701 600, 00 грн задоволенню не підлягає.

Крім вимоги про визнання права власності, позивачем заявлено вимоги про звільнення його грошових коштів від обтяження арешту та зобов'язання Київську філію акціонерного товариства Місто банк перерахувати 1 701 600, 00 грн з поточного рахунку відповідача 1 на рахунок позивача.

Зазначені вимоги судом також не можуть бути задоволені з огляду на наступне.

Обмеження прав позивача на належні йому грошові кошти стали наслідком його особистої недбалої поведінки.

Більш як за півроку до здійснення цієї банківської транзакції на рахунок отримувача було накладено арешти судовими рішеннями (у першому випадку на стадії виконання, у другому - прямим судовим рішенням у кримінальному провадженні).

Встановлені обмеження на видаткові операції з рахунку відповідача 1 ніяким чином не залежать від волі ні відповідача 1 ні третьої особи у справі.

Питання повернення помилково перерахованих грошових коштів мало бути вирішеним у рамках виконавчого провадження за судовим рішенням та відповідного кримінального провадження.

Доказів звернення позивача до державного виконавця та слідчого матеріали даної справи не містять та суду не надано.

Право на виконання судових рішень є невід'ємною частиною права на суд.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження (стаття 1 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Частиною першою статті 74 цього ж Закону встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відтак, якщо зняття арешту з майна не пов'язано зі спором про право на це майно, особа, яка вважає себе власником спірного майна, повинна звернутися до державної виконавчої служби з вимогою про зняття арешту з її майна. У випадку відмови державної виконавчої служби у знятті арешту з майна, останній повинен звернутися до суду з вимогою про оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Рожнятівнафта" до товариства з обмеженою відповідальністю "Метан-Трейдінг Україна" та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в місті Києві про визнання права власності на грошові кошти, зняття арешту з грошових коштів відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.06.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк