Постанова

від 05.06.2018 по справі 903/133/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 903/133/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - Проскуровського В.В. (адвокат, ордер),

відповідача - Савчука П.П. (ректор), Самолюка В.В. (адвокат, ордер),

третьої особи - не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу Луцького національного технічного університету

на рішення Господарського суду Волинської області від 23.11.2016 (суддя Костюк С.В.) та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 (судді: Грязнов В.В., Мельник О.В., Василишин А.Р.) у справі

за позовом Приватного підприємства "Житлобуд-1"

до Луцького національного технічного університету

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Волинській області,

про стягнення заборгованості за договором

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У лютому 2015 року Приватне підприємство "Житлобуд-1" (далі - ПП "Житлобуд-1") звернулося з позовом до Луцького національного технічного університету (далі - ЛНТУ) про стягнення 1 257 962,40 грн заборгованості за договором будівельного підряду від 30.05.2008 № 19/08-244-гв.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за березень - липень 2012 року та довідок про вартість виконаних будівельних робіт за березень-липень 2012 року.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду Волинської області від 23.11.2016, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2018, позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення і постанова мотивовані встановленням факту виконання позивачем підрядних робіт та їх прийняття відповідачем, однак матеріали справи не містять доказів добровільної оплати відповідачем вартості підрядних робіт.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ЛНТУ просить рішення та постанову скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 92, 207, 215, 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 48, 51 Бюджетного кодексу України (далі - БК) у редакції, яка діяла до 01.01.2011, наголошуючи на тому, що суди безпідставно не звернули уваги на той факт, що договір підряду та додаткова угода до нього є нікчемними правочинами, оскільки не погоджені у Державній казначейській службі України, а тому прийняті до виконання без достатніх бюджетних асигнувань; на документах проставлена печатка адміністративно-господарської частини відповідача, а не гербова, відсутні підпис і печатка інспектора з технічного нагляду. Крім того, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції невмотивовано відмовив у зупиненні провадження у справі на час призначення будівельно-технічної експертизи у ході проведення досудового розслідування кримінального провадження. Також скаржник зазначає, що в порушення вимог статей 7, 13, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судами не дотримано принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи та принципу змагальності сторін.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

У поданих до суду поясненнях на касаційну скаргу третя особа підтримує доводи скаржника щодо недійсності правочину з огляду на застосування положень статті 48 БК та статті 215 ЦК.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.04.2008 відповідачем було розміщено оголошення про заплановану закупівлю №19925, предмет закупівлі: загально-будівельні роботи з реконструкції учбово-лабораторного корпусу. За результатами розгляду конкурсних пропозицій учасників торгів, позивача було визнано переможцем торгів та акцептовано його пропозицію. На адресу позивача було направлено повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, а також зазначено, що з ПП "Житлобуд-1" буде укладено договір на закупівлю загально-будівельних робіт з реконструкції учбово-лабораторного корпусу.

30.05.2008 ПП "Житлобуд-1" (підрядник) та ЛНТУ (замовник) уклали договір будівельного підряду №19/08-244-гв (далі - Договір), за умовами якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався на свій ризик виконати та здати закінчені загально-будівельні роботи з реконструкції учбово-лабораторного корпусу ЛНТУ відповідно до погодженого кошторису, а замовник надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проект-но-кошторисну та дозвільну документацію, прийняти від підрядника роботи та оплатити їх (пункт 1.1 Договору).

Під роботами, зазначеними у пункті 1.1 Договору, сторони мають на увазі загально-будівельні роботи з реконструкції кафе "Меридіан", разтошованого по вул. Даньшина, 10 у м. Луцьку під учбово-лабораторний корпус ЛНТУ (пункт 1.2 Договору).

Ціна договору становить 3 831 582 грн, у т.ч. ПДВ 20 % та визначається у договірній ціні, яка є невід'ємною частиною Договору (додаток № 2) і може бути змінена лише за згодою сторін у випадках визначених цим Договором (пункт 2.1 Договору).

Фінансування робіт, відповідно до пункту 8.1 Договору здійснюється за кошти державного бюджету.

Протягом 10 банківських днів з дати підписання договору замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 10 % від вартості матеріальних ресурсів визначених у договірній ціні, для організації початку виконаних робіт (пункт 8.2 Договору).

Підрядник зобов'язаний виконати та передати замовнику роботи за актом прийому-передачі робіт до 30.05.2011. Передача робіт підрядником і їх прийняття замовником оформлюється актом приймання-передачі (пункти 4.1, 9.4 Договору).

Згідно з пунктом 10.2.2 Договору замовник зобов'язаний прийняти та оплатити в установленому порядку виконані підрядником роботи. Договором визначено, що оплата виконаних робіт за договором здійснюється у безготівковій формі. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт, їх вартість (пункти 11.1, 11.2 Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

Відповідно до погодженої сторонами договірної ціни, локального кошторису № 2-1-1, підсумкової відомості ресурсів, загальновиробничих витрат на реконструкцію учбово-лабораторного корпусу ЛНТУ по вул. Даньшина, 10 у м. Луцьку від 30.05.2008 договірна ціна робіт становить 3 831 582 грн.

Матеріали справи свідчать, що Українською державною інвестиційною експертизою наданий позитивний висновок комплексної державної експертизи робочого проекту Реконструкція кафе "Меридіан" під учбово-лабораторний корпус ЛДТУ (від 02.12.2008 вих.№1801/7-08), згідно якого робочий проект рекомендується до затвердження в його проектних показниках, а Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Волинської області видано ЛНТУ дозвіл на виконання робіт від 31.12. 2008 №2538.

Додатковою угодою від 21.04.2011 №1 до Договору сторони передбачили, що у зв'язку з відсутністю фінансування і пов'язаного з цим призупинення робіт, сторони обмежили обсяг робіт і пролонгували термін закінчення робіт до 30.12.2015.

На виконання умов Договору, ПП "Житлобуд-1" виконало роботи на загальну суму 1 257 962,40 грн, що стверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за березень - липень 2012 року №№ 1- 5, які підписані представником замовника - Баховським М.В. та скріплені печаткою адміністративно-господарської частини ЛНТУ, та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за березень - липень 2012 року, які підписані представником замовника - Баховським М.В. та скріплені гербовою печаткою університету.

Висновком №8390 комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 03.10.2016 встановлено, що роботи за Договором на об'єкті "Реконструкція кафе "Мередіан" під учбово-лабораторний корпус ЛДТУ" зазначені в актах виконаних будівельних робіт за березень - липень 2012 року №№ 1- 5 (типова форма КБ-2в) та довідках про вартість виконаних будівельних робіт за березень - липень 2012 року (типова форма КБ-3) на загальну суму 1 257 962,40 грн є фактично виконаними. Підрядні роботи відображені в актах виконаних робіт (типова форма КБ-2в) та довідках (типова форма КБ-3) відповідають локальному кошторису №2-1-1 до Договору.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів добровільної оплати відповідачем вартості підрядних робіт, виконаних за Договором, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідно до "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області та на підставі наказу господарського суду Волинської області від 06.04.2015 протягом 13-18 серпня 2015 року з ЛНТУ було стягнуто 1 283 121,65 грн на користь ПП "Житлобуд-1".

Відповідно до положень статей 11, 629 ЦК господарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК).

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (стаття 875 ЦК).

Аналогічно відносини будівельного підряду регулює стаття 318 ГК.

Матеріалами справи доведено, що з моменту укладення 30.05.2008 Договору між сторонами виникли відносини будівельного підряду.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК, частина 7 статті 193 ГК).

Ураховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість та доведеність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Доводи скаржника та третьої особи про те, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на той факт, що договір підряду і додаткова угода до нього є нікчемними правочинами, оскільки непогоджені з Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області та прийняті до виконання без достатніх бюджетних асигнувань, і це, на думку відповідача, є підставою для відмови в позові колегія суддів вважає помилковими з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 48 БК зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.

Суди попередніх інстанцій посилаючись на положення статті 96 ЦК, якою передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, дійшли правомірного висновку, що оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1 статті 1 ЦК), що регулюються актами цивільного законодавства України, тому відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не звільняє його від обов'язку виконати зобов'язання за договором, яке не припинилось відповідно до приписів глави 50 ЦК.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правомірним посилання суду першої інстанції на приписи частини 2 статті 617 ЦК, частини 2 статті 218 ГК, постанову Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446|3-28гс12 з аналогічного спору та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005, згідно якого відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Також суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що печатка адміністративно-господарської частини, також як і гербова печатка, є печатками університету, які зареєстровані в журналі реєстрації печаток і штампів університету. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про втрату зазначених печаток, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами.

Місцевим судом правомірно не прийняті доводи скаржника, що акти виконаних робіт були скріплені печаткою, кліше якої містить слова "Міністерство освіти і науки України", тоді як мали бути слова "Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України", оскільки оформлення актів сторонами у пізніший час не спростовує факту виконання будівельних робіт.

За змістом абзацу 1 частини 3 статті 92 ЦК орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац 2 частини 3 статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за господарським договором, відповідно до статті 320 ГПК вирок суду у кримінальному провадженні або ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили можу стати підставою для перегляду рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

На час ухвалення рішення у цій справі, кримінальне провадження внесене 08.05.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015030010000055 тривало.

Доводи скаржника про неправомірність відхилення судом апеляційної інстанції клопотання про зупинення провадження у справі № 903/133/15 до надання експертного висновку у кримінальному провадженні №42015030010000055 є помилковими, оскільки статтями 227, 228 ГПК такої підстави для зупинення провадження у справі не передбачено. При цьому, відповідно до статті 75 ГПК, підставами звільнення від доказування, зокрема, є вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Статтею 86 ГПК передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Згідно зі статтею 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені рішення та постанова судами попередніх інстанцій ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Луцького національного технічного університету залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 23.11.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 у справі № 903/133/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков