Рішення

від 05.06.2018 по справі 647/531/18

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/531/18

№ провадження 2/647/283/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді В.С.Миргород

при секретарі І.В.Татаровській

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/531/18 за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Фермерського господарства "Агро - Альянс" про розірвання договору оренди землі,

за участю представників сторін:

від позивача - представник за довіреністю ОСОБА_3

від відповідача -за договором адвокат ОСОБА_4 , суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до Бериславського районного суду Херсонської області з позовом до Фермерського господарства "Агро - Альянс" про розірвання договору оренди землі. В позовній заяві посилається на те, що позивачі у 2006 році у рівних частках успадкували після смерті ОСОБА_5, земельну ділянку площею 18.06 га, яка знаходиться в оренді у фермерського господарства Агро-Альянс , згідно договору оренди від 26.09.2005 року. 21.04.2008 року уклали договір про внесення змін до вище зазначеного договору в частині зміни орендодавців. Пунктом 2 договору передбачено, що вміст гумусу по Тюріну в орному шарі ґрунту на орендованих землях складає 2.80%. В 2009 році Інститут охорони ґрунтів України зробив аналіз стану ґрунту на орендованій земельній ділянці і виявив, що орендар не повністю виконує п.17 договору оренди від 26.09.2005 року, але родючість ґрунту з боку вмісту гумусу практично не змінилася, а погіршення показників вмісту мінералів можливо скоригувати правильною роботою з добривами. У 2010 році термін дії договору було продовжено на 20 років до 2025 року. Позивачі вважають, що після поновлення терміну дії договору оренди землі на двадцять років, орендар практично перестав приділяти увагу якісному стану земельної ділянки, не займався поповненням мінеральної складової ґрунту, та систематично не виконує п. 17 договору оренди землі в частині здійснення ґрунтоохоронних заходів з метою запобігання погіршенню якісного стану ґрунту земельної ділянки. За період з 2014 до 2017 року, коли земельна ділянка знаходилася у в користуванні ФГ Агро-Альянс , зміст гумусу знизився на 0.4 відносних відсотка, підвищився рівень солонцюватості ґрунту від слабкого рівня до середнього, що є вкрай негативним фактором, відзначилося підвищення умісту важких металів, таких як кадмій, свинець та ртуть, що свідчить про неправильне використання гербіцидів, а використання земельної ділянки способом, який привів до зниження вмісту гумусу, суттєвого зниження хімічної складової ґрунту, збільшення складової важких металів та зниження еколого-агрохимичного стану ґрунту на половину - тягне за собою заборону використання належної їм земельної ділянки.

Пунктом 38 Договору оренди від 26.09.2005 року передбачена можливість припинити договір шляхом розірвання у наслідок невиконання однією із сторін обов'язків, передбачених договором.

В жовтні 2017 року через свого представника ОСОБА_6, позивачі звернулися до відповідача з пропозицією припинити орендні відносини в зв'язку з невиконанням орендарем обов'язку щодо охорони землі, але згоди не досягнуто, тому вимушені були звернутися до суду з метою захисту свого права на належний екологічний стан земельної ділянки шляхом припинення відносин з орендарем, який систематично не виконує обов язки по договору оренди. В зв'язку з вищезазначеним просили суд припинити договір оренди земельної ділянки від 26 вересня 2005 року шляхом розірвання в частині оренди земельної ділянки з кадастровим № 6520686700:03:012:0003, площею 18.06 га, внаслідок систематичного невиконання орендарем ОСОБА_7 господарством Агро-Альянс обов'язків щодо захисту екологічного стану ґрунту та стягнути судові витрати .

Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 07.03.2018 року провадження по справі відкрито та призначено підготовче судове засідання на 02.04.2018 року. Відповідачу встановлено п ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Не погоджуючись з позовними вимогами представником відповідача адвокатом ОСОБА_4 було надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що розірвання договору оренди в односторонньому порядку регламентовано ч.2 ст. 651 ЦК України, а саме: істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Пунктом 38 договору оренди передбачено, що умовами розірвання договору є, зокрема, невиконання стороною договірних обов'язків. З доданих до позову документів не вбачається, що зниження вмісту гумусу в ґрунтах орендованої земельної ділянки відбулося саме в зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язків щодо збереження родючості ґрунтів. Наголосила на тому, що договір було укладено на масив загальною площею 171,57 га., і в пункті 2 договору зазначено, що вміст гумусу в орному шарі грунту на орендованих землях становить 2,8 %, тобто в договорі зазначено середній вміст гумусу по всьому масиву 171,57 га, а окремо заміри вмісту гумусу на земельній ділянці з кадастровим номером 6520686700:03:012:0003 на момент укладення договору не проводилися, тому надані докази не доводять не виконання орендарем своїх обов'язків за договором. Крім того, деякі надані докази по справі викликають сумніви стосовно періоду проведених досліджень, часу та місця складання відповідних довідок та висновків та інших причин. У довідці щодо динаміки еколого-агрохімічних показників за періодами дослідження (2003-2017 р.р.) відсутні відомості про час, місце та порядок відібрання зразків, довідка не містить дати складання та охоплює період не охоплений договором оренди. Еколого-агрохімічний паспорт земельної ділянки за 2003 рік надано на масив площею 228.3 га, у якому не зазначено вміст гумусу на земельній ділянці з кадастровим номером 6520686700:03:012:0003, площею 18.06 га, еколого-агрохімічний паспорт земельної ділянки за 2009 рік надано на масив площею 231,47 га, у якому не зазначено вміст гумусу на земельній ділянці з кадастровим номером 6520686700:03:012:0003, площею 18.06 га, еколого-агрохімічний паспорт земельної ділянки за 2017 рік надано на бланку №064197, в той самий час еколого-агрохімічний паспорт земельної ділянки за 2014 рік надано без дати видачі та терміну дії на бланку №064198. До відзиву було надано оборотно-сальдову відомість по добривах, видаткові накладні на закупівлю добрив для підготовки ґрунту до посіву; використовувалися добрива: аміачна селітра, карбамід, що доводить виконання орендарем обов'язку по удобренню ґрунтів.

Вважає, що за таких обставин порушень умов договору оренди з боку відповідача щодо збереження родючості ґрунту не вбачається, що доводить відсутність підстав для розірвання договору в односторонньому порядку та просили в позові відмовити та відшкодувати відповідачу понесені витрати.

Ухвалою суду від 02.04.2018 року за клопотання представника позивачів за довіреністю ОСОБА_3 було продовжено підготовче судове засідання до 24.04.2018 року.

Представник позивачів за довіреністю ОСОБА_3 не погоджуючись з поданими у відзиві запереченнями звертає увагу, на те, що аргументи відповідача не є суттєвими для вирішення справи по суті, оскільки факт придбання та внесення мінеральних добрив не свідчить про те, що добрива були належної якості та вносилися без порушення технологічних правил відповідно до потреби і саме на оспорюваний земельній ділянці. Наголосила на тому, що динаміка показника родючості грунту йде на спад, і до закінчення терміну дії договору цей показник досягне рівня показникам пустелі, при цьому з власника не знімається відповідальність за стан родючості грунту на земельній ділянці, яка знаходиться в його власності. Зазначила, що в узагальненій довідці не можливо відобразити деталі методики визначення стану грунту, оскільки вона є підтвердженням архівних відомостей, які визнаються державою, як статистичні дані. Вважає, що до кінця дії договору оренди земельна ділянка втратить корисні властивості, на збереження яких позивач розраховувала при укладанні договору оренди землі, а тому звернулась до суду з метою розірвання договору оренди землі в тій частині, яка належить позивачам.

Ухвалою суду від 07.05.2018 року за клопотання представника позивачів за довіреністю ОСОБА_3 було оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 14.05.2018 року. Під час підготовчого судового засідання було вирішено питання, зазначені у частині другій статті 197 ЦПК України, у зв'язку з чим на підставі ч. 2 п.3 ст. 200 цього Кодексу, суд після закінчення підготовчого судового засідання розпочинає розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивачів за довіреністю ОСОБА_3 позов підтримала у повному обсязі з підстав зазначених у ньому та відповіді на відзив. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача ФГ Агро Альянс в судове засідання не з явився був повідомлений належним чином,про день, місце та час розгляду справи, до суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності, інтереси відповідача у судовому засіданні представлятиме за договором адвокат ОСОБА_4

Відповідно до ст..13, 223 ЦПК України це є волевиявленням заявника, яким він з урахуванням принципу диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) розпорядився на власний розсуд , суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності сторони, належним чином повідомленої про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Адвокат ОСОБА_4, яка діє за договором в інтересах відповідача ФГ Агро-Альянс позов не визнала, підтримала відзив на позов, додатково зазначила, що з порушенням ОСОБА_8 проводився позивачем відбір грунту на дослідження, а тому довідка Херсонської філії ДУ Інститут охорони грунтів України про стан родючості є недопустимим доказом, викликають сумнів час виготовлення еколого-агрохімічних паспортів земельної ділянки, також позивачем не надано суду доказів того, що під час укладення договору оренди у 2005 році вміст гумусу на спірній земельній ділянці відповідав 2.80%, просила відмовити у задоволенні позову.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням представника позивача, свідок ОСОБА_9, суду пояснила, що у 2014 році до Інституту охорони грунтів звернувся ОСОБА_6 з дорученням від позивачів, для проведення аналізу грунту земельної ділянки. Оскільки він є власником частини поля, то проведення агрохімічних обстеженнь, внесення даних показників та їх порівняння здійснювалось за період 2014 року та 2017 року всього масиву і еколого-агрохімічний паспорт видавався на його ділянку з його кадастровим номером, але із зазначенням загальних характеристик всього масиву. Агрохімічний паспорт земельної ділянки складається з більше 30 показників, даний аналіз проводиться за спеціальною методикою. У 2014 році замовнику було видано агрохімічний паспорт на конкретну ділянку, що розташована на території Степнянської сільської ради, з 16 контуру, але за даними всього масиву поля.

На запитання представника відповідача стосовно замовника проведення обстежень у 2003, 2009 роках, свідок пояснила, що кожні 5 років проводиться загальнонаціональний моніторинг стану грунтів, з боку держави проводиться контроль за його станом, а з 2012 року частково залучались кошти землекористувачів. Існує таке поняття, як оцінковий бал - це агрохімічна характеристика земельної ділянки та її еколого-агрохімічна оцінка. З аналізу цих даних вбачається динаміка погіршення стану грунту. Аналіз проводиться шляхом умовного розбивання ділянки на сектори, з яких беруться проби, котрі досліджуються та на підставі цих даних складаються середні показники, які відображають загальну картину стану грунту на всьому масиві ділянки. З еколого - агрохімічного паспорту земельної ділянки вбачається, що збільшилась засоленість грунтів, тобто відношення токсичних речовин до корисних, що характеризується збільшенням кількості натрію, яка знижує урожайність і є негативним фактором. Чим більше в землі корисних речовин, тим вона більш продуктивна. Для відновлення 1% родючості грунту згідно досліджень, необхідно 100 років при дотриманні всіх правил і норм догляду. Причинами зниження показників родючості грунтів є комлекс причин: не дотримання балансу корисних речовин, не завжди дотримується правил проведення сівозмін, неправильне внесення як органічних так і мінеральних добрив, відсутність необхідних мікроелементів, недотримання технології їх внесення та інші. Для підтримки балансу врожайності необхідно вносити як мінеральні, так і органічні добрива. Також існує такий показник, як ресурс врожайності , згідно якого можна передбачити, врожай з певної земельної ділянки. Щодо природних чинників зниження родючості грунтів слід віднести кліматичні умови, недотримання сівозміни, відсутність дощів, що також опосередковано впливає на родючість грунту.

На питання адвоката ОСОБА_4 стосовно відбору зразків грунту, свідок пояснила, що замовнику було роз'яснено методику відбору зразків грунту, який відповідно до акту відбору зробив це у присутності представника сільської ради, представника лабораторії при цьому не було, що не дає стовідсоткової гарантії дотримання методики відбору грунту для проведення аналізу його родючості. Стосовно відсутності в агрохімічному паспорті дати документу, свідок пояснила, що дані надані із загального реєстру відомостей. Стверджувати, що стовідсоковою причиною зниження родючості грунту є господарська діяльність орендаря не можна.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням представника позивача, свідок ОСОБА_10, пояснив, що існує такий показник, як еколого-агрохімічний бал, який є індикатором щодо визначення родючості грунтів, при його зниженні, погіршується родючість грунту, а відповідно і зменшується оціночна вартість землі.

На запитання представника позивача коли проводилось обстеження 16 контуру та яким чином це відбувалося, свідок пояснив, що конкретна ділянка розбивається на 20 секторів - елементарні ділянки, з яких беруться проби по всьому масиву та виводиться середній показник, відібрані зразки шифруються і зберігаються в спеціальному архиві . Обстеження проводяться кожні 5 років, наступне з яких буде проведено в 2019 році. Стосовно відбору зразків для проведення досліджень у 2017 році, свідок пояснив, що вони були відібрані замовником, який привіз їх самостійно до лабораторії, відбір грунту проводився без участі їх представника. Відомості, які містяться у висновку за 2017 рік є опосередковані по всьому масиву ділянки 16 контуру. Щодо природних підстав зниження родючості грунту, пояснив, що показників дуже багато, це залежить від методів обробітку землі, способів збереження родючості, також такого процесу, як вивітрювання та інших.

05.06.2018 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом..

Вимоги ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України зобов'язують суд з'ясувати обставини, що обґрунтовують заявлені вимоги, на підставі наданих на їх підтвердження доказів.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Судом було роз'яснено право сторонам по справі заявляти клопотання про витребування судом доказів, якщо у сторін існують складності в їх отриманні, подавати відповідні докази, заявляти клопотання про витребування документів та призначення експертиз по справі. Відносно надання суду будь-яких інших доказів сторони наголошували на тому, що надали до справи всі наявні в них докази.

Судові органи, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечують захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, інтересів суспільства і держави.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Заслухавши представників сторін, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що вимоги позову не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV.

За змістом ст. 1 вказаного Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об'єктами оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 Закону ).

Статтею 13 Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З договору оренди земельної ділянки від 26.09.2005 року вбачається, що з одного боку, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, як орендодавці , а з другого боку ФГ Агро-Альянс , в особі голови ОСОБА_20, уклали договір оренди, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 171.57 га, в т.ч. 171.57 га із земель громадян- власників державних актів на право власності на земельні ділянки, в такому якісному стані: 71е - черноземи південні важко суглинкові, бал бонітету-45. Вміст гумусу по Тюріну в одному шарі грунту на орендованих землях становить 2.80% ( а.с.11).

21.04.2008 року укладено Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 26.09.2005 року, згідно якого у зв язку зі зміною власника земельної ділянки переданої у оренду замість орендодавця ОСОБА_5 в Договорі оренди зазначити орендодавцями - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а.с.17). 01.12.2010 року укладено Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 26.09.2005 року, згідно якого поновлено термін дії договору оренди строком на 20 років з урахуванням ротації сільськогосподарських культур (а.с.20). Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України). За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Договір оренди від 26.09.2005 року та зміні до цього договору зареєстровані у встановленому законом порядку.

З витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 109244617 сформованого 27.12.2017 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6520686700:03:012:0003 площею 18,0638 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Степнянської сільської ради належить на праві спільної часткової власності по 1/2 кожному ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та знаходиться в оренді згідно договору оренди землі від 26.09.2018 року № 040571500228, договору про внесення змін до Договору оренди, серія та номер : 4АА002128-0400871500007 від 21.04.2008 року, договору про внесення змін до Договору оренди, серія та номер 4АА002128-041071500047 від 01.12.2010 року, розмір орендної плати складає 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, строк дії договору оренди: поновлено на 20 років з правом пролонгації, орендар: ОСОБА_7 господарство АГРО-АЛЬЯНС , КОД ЄДРПОУ 31275022. В реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, державного реєстру іпотек відомості щодо вказаної земельної ділянки відсутні. (а.с. 7-9, 11, 17, 20).

Пунктом 17 Договору передбачені умови збереження стану об єкта оренди: Орендар зобов язаний здійснювати грунтоохоронні заходи з метою запобігання погіршення якісного стану земельних ділянок та якісного стану суміжних земельних ділянок і довкілля в цілому.

Згідно п.28 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів.

За приписами статей 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначеного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 96 ЗК України та ч.3 ст. 410 ЦК України передбачено, що землекористувач зобов язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації. Частинами 2,3 ст.152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою,і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються в тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно ст. 1 Закону України Про охорону земель , родючість ґрунту - це здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту.

Згідно ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , псування земель - порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Згідно ст. 35 Закону України Про охорону земель землекористувачі зобов'язані, зокрема: підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування еколого безпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

Згідно ст. 28 Закону України Про охорону земель , стандартизація і нормування в галузі охорони земель полягають у забезпеченні екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом визначення вимог щодо якості земель, родючості ґрунтів і допустимого антропогенного навантаження та господарського освоєння земель. Згідно ст. 29 Закону України Про охорону земель - нормативні документи в галузі охорони земель розробляються, затверджуються, перевіряються і переглядаються в порядку, встановленому Законом України "Про стандартизацію".

Відповідно до ст. 30 Закону України Про охорону земель у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлюються такі нормативи:

гранично допустимого забруднення ґрунтів;

якісного стану ґрунтів;

оптимального співвідношення земельних угідь;

оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах;

показників деградації земель та ґрунтів.

Нормативи в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно ст. 37 Закону України Про охорону земель та ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , з метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо:

вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ;

використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель. З метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення. Дані агрохімічної паспортизації земель використовуються в процесі регулювання земельних відносин при: передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки; зміні власника земельної ділянки або землекористувача; проведенні грошової оцінки земель; визначенні розмірів плати за землю; здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів.

Форму агрохімічного паспорта та порядок його ведення встановлює центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

Позивачем не надано суду вищезазначеного документу, а саме агрохімічного паспорту станом на 2005 рік, тобто на період укладення Договору оренди, так само не надано будь-яких інших доказів на підтвердження недотримання орендарем екологічного землеробства, що призвело б до погіршення стану земельної ділянки. Так з наданої суду саме позивачем довідки щодо динаміки еколого-агрохімічних показників за періоди дослідження (2003-2017 роки) вбачається, що у 2009 році при використанні землі ФГ Агро Альянс вміст гумусу земельної ділянки збільшився з 2.8 % до 2.86% (а.с.26).

З доданих позивачем до матеріалів справи доказів суд не вбачає порушення вимог земельного законодавства з боку відповідача. Крім того, в матеріалах справи відсутній акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, акт обстеження земельної ділянки. На підтвердження погіршення стану родючості земельної ділянки позивач надав довідку про стан родючості грунту за результатами еколого-агрохімічного моніторингу (2014-2017 роки), згідно якої за результатами еколого-агрохімічного моніторингу двох останніх періодів дослідження (2014 та 2017рр.) визначається суттеві зміни якісних характеристик грунтового покриву. За періоди дослідження визначено тенденцію до зниження умісту гумусу (органічної складової) в грунті на 0.4 відносних відсотка, також позивач до довідки надав агрохімічні паспорти за зазначений період (а.с.23-25).

Дані документи суд не може прийняти у якості належного доказу погіршення родючості грунту з наступних підстав: у судовому засіданні свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_10, які є працівниками Херсонської філії ДУ Інститут охорони грунтів України суду пояснили, що дійсно ними на замовлення ОСОБА_22, який діяв за дорученням від позивачів провели дослідження земельної ділянки на підставі наданих ним особисто зразків грунту, які він відбирав разом з землевпорядником Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Саму процедуру відібрання зразків не бачили, а тому 100% не можуть гарантувати правильність відбору зразків грунту, відповідно до ОСОБА_18 відібрання зразків, на підставі яких було проведено дослідження. Суду пояснили, що на погіршення стану родючості впливає той фактор, що Херсонська область є зоною ризикованого землеробства, також має значення не дотримання балансу корисних речовин, правил проведення сівозмін, неправильне внесення як органічних так і мінеральних добрив, відсутність необхідних мікроелементів, недотримання технології їх внесення та інші. Для підтримки балансу врожайності необхідно вносити як мінеральні, так і органічні добрива. Також існує такий показник, як ресурс врожайності , згідно якого можна передбачити, врожай з певної земельної ділянки. Щодо природних чинників зниження родючості грунтів слід віднести кліматичні умови, недотримання сівозміни, відсутність дощів.

Нормативним документом, який регулює правила відбору ґрунтових проб, є "ДСТУ ISO 10381-2:2004 Якість грунту. Відбирання проб. Частина 2. Настанови з методів відбирання проб" та ГОСТ 17.4.3.01-83 (СТ СЭВ 3847-82) Почвы. Общие требования к отбору проб, які в даному випадку при відборі проб грунту були порушені, що підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_10, які є працівниками Херсонської філії ДУ Інститут охорони грунтів України , проводили дослідження, надали свої висновки та даний факт у судовому засіданні не був спростований.

Суду для дослідження надано позивачем еколого-агрохімічний паспорт поля за 2014 та 2017 роки, які не мають серії, у яких не зазначено період обстеження, дата його складання та до якого часу вони є дійсними. Паспорт за 2014 рік має номер 064198, а за 2017 рік має номер 064197, що викликає сумнів у достовірності даних паспортів (а.с.24-25).

З наданих позивачем та досліджених в судовому засіданні еколого-агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки за 2003 та 2009 роки, у яких не зазначено період обстеження, дата його складання та до якого часу вони є дійсним, також у 2003 році зазначено про дослідження земельної ділянки площею 228.3 га у період не охоплений спірним Договором оренди, а тому даний документ не може бути прийнятий як доказ у даному спорі підтверджуючий порушення відповідачем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів. Що стосується паспорту за 2009 рік, то слід зазначити, що у паспорті зазначено що предметом дослідження є земельна ділянка розміром 231.47 га, землекористувачем якої є ФГ Агро-Альянс , натомість предметом спору є земельна ділянка розміром 18.06 га.(а.с.27-28). Надана позивачем довідка щодо динаміки еколого-агрохімічних показників за періодами дослідження (2003-2017 рр.) (за даними еколого-агрохімічних паспортів) земельної ділянки, розташованої в межах Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області (контур 16), кадастровий номер 6520686700:03:012:0003, площею 18.06 га, землекористувач ФГ Агро-Альянс з вищезазначених підстав також не підтверджує порушення відповідачем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів.

Якщо б мало місце суттєві зміни якісних характеристик грунтового покриву у бік погіршення, то позивач був би довести суду, що це відбулось саме з вини відповідача та у зв язку з порушенням ним п.31 Договору оренди.

Таким чином, суд не може визнати належними надані позивачем докази на підтвердження факту порушення відповідачем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів з урахуванням приписів ст. 78 ЦПК України та п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі , згідно яких доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За умовами частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п. "г" ч. 1 ст. 141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам.

Статтею 31 Закону передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи-орендаря;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або самим договором. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду, в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених Законом України Про оренду землі та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом та іншими законами України. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року (справа № 6-1998цс15), яка за ст.360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів України.

Наведене вище дає суду підстави вважати, що для розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку позивач не навів підстав передбачених законом.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні представник позивача не надав доказів наявності підстав припинення договору оренди, передбачених ст. 141 ЗК України та ст. 31 Закону України Про оренду землі . Посилання позивача на п.38 договору оренди землі від 26.09.2005 року як на підставу припинення договору оренди, суд оцінює критично, оскільки п.38 зазначеного договору передбачає, що договір оренди припиняється за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та у разі випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом. Відповідно до п. 39 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Підстав для припинення договору оренди, передбачених ст..38 Договору оренди землі позивачі суду не надали. Враховуючи наявність підстав для відмови у задоволення позову, з позивача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись Законом України Про оренду землі , Законом України Про охорону земель , Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Законом України "Про стандартизацію", ст..ст.5, 93 ЗК України, ст.ст.. 626, 651, 792 ЦК України, ст.ст.12,13,77,81,141, 259,263-265,268 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Фермерського господарства "Агро - Альянс" про розірвання договору оренди землі - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, АДРЕСА_1, РНКОПП НОМЕР_1.

Представник позивача ОСОБА_3, Херсонська область, м. Берислав, вул. Губайдуліна, б. 69, РНКОПП НОМЕР_2.

Відповідач ОСОБА_7 господарство "Агро - Альянс", Херсонська область, Бериславський район, село Костирка, вул. Фермерська, буд. 1код, ЄДРПОУ 31275022.

Представник відповідача ОСОБА_4, вул..Нова,6/4 смт. Козацьке Бериславського району Херсонської області, НОМЕР_3, НОМЕР_4.

Повне рішення суду складено 14.06.2018 року.

Суддя В. С. Миргород