Постанова

від 31.05.2018 по справі 522/8178/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4136/18

Номер справи місцевого суду: 522/8178/17

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2018 року м. Одеса

Справа № 522/8178/17

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_4,

- відповідач - науково-виробнича фірма Екофарм товариство з обмеженою відповідальністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу науково-виробничої фірми Екофарм товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене під головуванням судді Загороднюка В.І. 17 січня 2018 рокув м. Одесі, у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до науково-виробничої фірми Екофарм товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення відшкодування моральної шкоди,

встановив:

У травні 2017 р. ОСОБА_4звернувся до суду із уточненим у вересні місяці вищезазначеним позовом, в якому остаточно просить: 1) визнати незаконним та скасувати наказ директора науково-виробнича фірма Екофарм товариство з обмеженою відповідальністю (далі - НВФ Екофарм ТОВ) від 09.02.2017 р. № 2; 2)визнати незаконним та скасувати наказ директора НВФ Екофарм ТОВ від 09.02.2017 р. № 3; 3)визнати незаконним та скасувати наказ директора НВФ Екофарм ТОВ від 10.02.2017 р. № 4; 4)визнати незаконним та скасувати наказ директора НВФ Екофарм ТОВ від 16.02.2017 р. № 5; 5) стягнути з НВФ Екофарм відшкодування моральної шкоди у розмірі - 64 000,00 грн.

ОСОБА_4 обґрунтовує свої вимоги тим, що 02.02.2015 р. він був прийнятий на роботу до НВФ Екофарм ТОВ. 30.11.2015 р. його призначено на посаду виконуючого обов'язки керівника Болградської філії. Наказом № 2 від 16.01.2017 р. № 2-К його призначено на посаду керівника групи постачання.

Наказом від 09.02.2017 р. № 2 йому винесено усне попередження, як вказано у наказі за некоректну поведінку і використання некоректної лексики по відношенню до співробітників.

Наказом від 09.02.2017 р. № 3 йому винесено усне попередження, як вказано у наказі за розповсюдження недостовірних відомостей третім особам і переговорів від імені фірми в особистих цілях.

Наказом від 10.02.2017 р. № 4 йому винесено усне попередження, як вказано у наказі за використання робочого часу в особистих цілях.

Наказом від 16.02.2017 р. № 5 йому винесено сувору догану і категорично заборонено перевіряти на співробітниках харчові продукти, які не пройшли відповідних експертиз на безпеку харчової продукції і офіційно не зареєстровані.

Вказані накази вважає незаконними. Порушень трудової дисципліни він не допускав. Підприємством не було перевірено чи мали насправді факти порушення ним трудової дисципліни. У чому конкретно та в якій формі вини виявилося порушення ним трудової дисципліни. Не було дотримано порядку застосування до нього стягнень.

Крім того, під час укладення з ним трудового договору йому не були роз'ясненні його права та обов'язки під розписку. У нього не вимагали надання письмових пояснень з приводу порушення трудової дисципліни. Такі види стягнень як усне попередження та сувора догана не передбачені трудовим законодавством.

Неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди у вигляді зниження його авторитету у трудовому колективі, душевних страждань, погіршенні самопочуття, додаткових зусиллях для організації його життя.

Враховуючи характер та глибину, суттєвість та значну тривалість у часі заподіяння душевних та інших страждань, тяжкість вимушених змін у його житті, з урахуванням вимог виваженості, розумності та справедливості розмір відшкодування завданої моральної шкоди становить - 64 000,00 грн..

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.01.2018 р. заява ОСОБА_4 від 17.01.2018 р. про залишення частини позовних вимог без розгляду задоволена.

Позовна заява ОСОБА_4 в частині визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень від 09.02.2017 р. № 2, від 09.02.2017 р. № 3, від 10.02.2017 р. № 4, від 16.02.2017 р. № 5 залишена без розгляду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.01.2018 р. стягнуто з НВФ Екофарм ТОВ на користь ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди у розмірі - 6 000,00 грн..

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у результаті незаконного притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності за наказами про накладення дисциплінарних стягнень від 09.02.2017 р. № 2, від 09.02.2017 р. № 3, від 10.02.2017 р. № 4, від 16.02.2017 р. № 5, які в подальшому були скасовані наказом НВФ Екофарм ТОВ, позивачу завдано моральної шкоди у вигляді душевних страждань, значного погіршення самопочуття, докладання додаткових зусиль для організації життя. Враховуючи ступінь вини відповідача, глибину, суттєвість та тривалість у часі заподіяних душевних страждань, тяжкість вимушених змін у житті позивача, з урахуванням вимог виваженості, розумності і справедливості розмір відшкодування моральної шкоди становить - 6 000,00 грн., тобто - по 1 500,00 грн. за кожний факт її заподіяння (а. с. 64 - 70).

НВФ Екофарм ТОВв апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

НВФ Екофарм ТОВвказує на те, що воно не отримувало доповнень до позову щодо стягнення відшкодування моральної шкоди. Відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди, оскільки спірні накази скасовані товариством. Позивач відмовився від позовних вимог про визнання спірних наказів незаконними та їх скасування. Позивач маніпулює своїми правами, оскільки у суді розглядається інша справа про визнання незаконним наказу про його звільнення з роботи, де останній також вимагає відшкодування моральної шкоди.

Представники НВФ Екофарм ТОВ у судовому засіданні підтримали викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

ОСОБА_5, представник ОСОБА_4, у відзиві на апеляційну скаргу вважає необхідним скаргу залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Вказує, що роботодавець, на якого покладено обов'язок з доведення правомірності накладення дисциплінарного стягнення, не довів законність спірних наказів. Доповнення до позову щодо стягнення відшкодування моральної шкоди були направлені відповідачу і отримані поштою 28.09.2017 р.. Відповідач не довів правомірність спірних наказів, тому суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про стягнення відшкодування моральної шкоди. Оскільки позов задоволено, вірним є висновок про стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору.

ОСОБА_5, представник ОСОБА_4, у судовому засіданні підтримав викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи та вимоги.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, вірно встановив вищевказані обставини по справі, дійшов правильного вищезазначеного висновку про необхідність задоволення позову. Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. 237-1 КЗпП України) та процесуального (ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України) права.

Між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення трудових прав працівника.

Згідно із статтею 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки беззаперечно встановлено, що спірні накази були скасовані НВФ Екофарм ТОВ під час розгляду справи, останнє не довело їх правомірність та дотримання порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів вважає вірним висновок суду про стягнення відшкодування моральної шкоди у розмірі - 6 000,00 грн.. Суд першої інстанції правильно при цьому врахував неодноразовість порушення трудових прав позивача, ступінь вини відповідача, глибину та тривалість у часі заподіяних душевних страждань, вимоги законності, виваженості, розумності і справедливості.

Доводи апелянта про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, як на його думку маніпулювання позивачем своїми правами, спростовуються наявними у справі доказами. ОСОБА_4 не позбавлений права заявляти вимоги про відшкодування моральної шкоди у кожному, як на його думку, випадку порушення його трудових прав.

Доводи апелянта про не отримання доповнень до позову щодо стягнення відшкодування моральної шкоди спростовуються відомостями представника позивача про направлення доповнень до позову відповідачу поштою та їх отримання 28.09.2017 р..

Оскільки позов задоволено суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача сплачений під час подання позову судовий збір (ст. 141 ЦПК України).

Таким чином, апеляційна скарга НВФ Екофарм ТОВє безпідставною, а тому її треба залишити без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів НВФ Екофарм ТОВ, а також для прийняття доводів апеляційної скарги останньої у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив :

Апеляційну скаргу науково-виробничої фірми Екофарм товариства з обмеженою відповідальністю- залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 08 червня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

О. М. Таварткіладзе