Рішення

від 12.06.2018 по справі 816/1074/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1074/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вязун К.Ю.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Будкіна С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

13.04.2018 позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 06.04.2018, зокрема, надав позовну заяву оформлену у відповідності до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до поданої позовної заяви, позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у задоволенні клопотань про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площами 80,2000 га (кадастровий НОМЕР_1), 9,2000 га (кадастровий НОМЕР_2) та 28,1791 га (кадастровий НОМЕР_3) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області та надання даних земельних ділянок у користування (оренду), викладену у листі №2420/0/26-18 від 14.03.2018;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр.ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області (кадастровий НОМЕР_1, площа 80,2000 га);

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр.ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області (кадастровий НОМЕР_2, площа 9,2000 га);

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр.ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області (кадастровий НОМЕР_3, площа 28,1791 га).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що неодноразово звертався до відповідача з клопотаннями про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площами 80,2000 га (кадастровий НОМЕР_1), 9,2000 га (кадастровий НОМЕР_2) та 28,1791 га (кадастровий НОМЕР_3) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області та надання даних земельних ділянок у користування (оренду). Однак, відповідачем в задоволенні вказаних клопотань було відмовлено у зв'язку з тим, що: - в землевпорядній документації мають місце розбіжності щодо обмежень; - документація має подаватися в оригіналах або у посвідчених у встановленому порядку копіях, - за інформацією, наданою відділом Держгеокадастру у Семенівському районі Полтавської області земельні ділянки площами 9,2000 га та 28,1791 га належать до земель колективної власності; - земельна ділянка площею 80,2000 га належить до земель природоохоронного призначення; - розпоряджатися землями, що включені до земель, переданих у колективну власність, можуть виключно загальні збори колишніх колгоспників, включених до списку - додатку до державного акту на колективну власність. Разом з тим, такі твердження відповідача не відповідають дійсним обставинам справи. Як наслідок, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області безпідставно відмовлено у затверджені технічної документації.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримували, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на підстави, викладені у письмовому відзиві на позов. Зауважував, що позивачем при подачі 26.02.2018 клопотань про затвердження проектів землеустрою щодо відведення запитуваних земельних ділянок не були в повній мірі враховані зауваження управління, викладені в попередньому листі від 01.12.2017 №15704/6-17. Вказував на необхідність уточнення даних щодо віднесення (не віднесення) земельних ділянок до земель водного фонду. Зазначав, що в представленій на розгляд землевпорядній документації мають місце розбіжності щодо обмежень, в також, що документація має подаватися в оригіналах або у посвідчених у встановленому порядку копіях. Наполягав на тому, що за інформацією, наданою відділом Держгеокадастру у Семенівському районі Полтавської області земельні ділянки площами 9,2000 га та 28,1791 га належать до земель колективної власності, а земельна ділянка площею 80,2000 га належить до земель природоохоронного призначення, при цьому, розпоряджатися землями, що включені до земель, переданих у колективну власність, можуть виключно загальні збори колишніх колгоспників, включених до списку - додатку до державного акту на колективну власність потребують.

Суд, заслухавши доводи позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

26.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотаннями про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площами 80,2000 га (кадастровий НОМЕР_1), 9,2000 га (кадастровий НОМЕР_2) та 28,1791 га (кадастровий НОМЕР_3) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області та надання даних земельних ділянок у користування (оренду) (том 1 а.с. 61-63).

Листом від 14.03.2018 №2420/0/26-18 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило ОСОБА_1, що за результатами розгляду клопотань останнього встановлено, що ним не в повній мірі враховані зауваження до проектної документації, викладені в листі від 01.12.2017 №15704/6-17. Потребують уточнення дані щодо віднесення (не віднесення) земельних ділянок до земель водного фонду. В представленій на розгляд землевпорядній документації мають місце розбіжності щодо обмежень. Відповідно до вимог частини 4 статті 186 1 Земельного кодексу України документація із землеустрою має подаватися в оригіналі або у посвідчених, у встановленому порядку, копіях. Крім того, за інформацією, наданою відділом Держгеокадастру у Семенівському районі Полтавської області земельні ділянки площами: - 9,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_2, - 28,1791 га, кадастровий номер НОМЕР_3, відповідно до розробленого і в установленому законодавством порядку затвердженого "Проекту роздержавлення і приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства "Горошинське" Семенівського району Полтавської області 1996" належать до земель колективної власності. Земельна ділянка площею 80,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, відповідно до розробленого і в установленому законодавством порядку затвердженого "Проекту роздержавлення і приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства "Горошинське" Семенівського району Полтавської області 1996" належить до земель природоохоронного призначення. Якщо ж земельна ділянка була включена до земель, переданих у колективну власність, то розпоряджатися цими землями можуть виключно загальні збори колишніх колгоспників, включених до списку - додатку до державного акту на колективну власність. Враховуючи вищевикладене, клопотання ОСОБА_1 про затвердження землевпорядної документації залишені без задоволення.

Не погодившись з рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України, зокрема, частиною 2 передбаченою , що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац 1 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту ґ) частини 2 статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документації із землеустрою.

За приписами частини 2 статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до частини 4 статті 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Так, частиною 1 статті 186 1 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В силу положень частин 4, 5 статті 186 1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Частиною 3 статті 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до частини 10 статті 123 Земельного кодексу України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 13 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Аналіз наведених положень Земельного кодексу України та Закону України "Про землеустрій" свідчить, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають погодженню у порядку статті 186 1 Земельного кодексу України, після чого відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зобов'язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у користування.

З матеріалів справи вбачається, що проекти землеустрою, які надавалися позивачем разом з клопотаннями від 26.02.2018 на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, містили наступні матеріали: - пояснювальні записки; - завдання на виконання робіт; - клопотання ОСОБА_1 від 19.10.2015 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою; - накази Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою; - копії паспорта ОСОБА_1, ідентифікаційного коду та трудової книжки останнього; - довідки з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; - креслення перенесення меж земельних ділянок в натурі; - журнали польових вимірювань земельних ділянок, абриси польових вимірів, схеми прив'язки земельних ділянок, каталоги координат точок, розрахунки середньоквадратичної похибки межового знаку, схеми до каталогу координат земельних ділянок; - плани зон обмежень та сервітутів; - кадастрові плани земельних ділянок; - переліки обмежень на земельні ділянки на наявні земельні сервітути; - висновки археологічної експертизи; - викопіювання із плану земель Горошинської сільської ради, викопіювання місця розташування земельних ділянок, викопіювання з картограм агровиробничих груп ґрунтів; - акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання; - висновки державної експертизи землевпорядної документації; - копії кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника (том 1 а.с. 79-245, том 2 а.с. 1-68).

Всі матеріали проектів землеустрою посвідчені підписом ОСОБА_1 та містять печатки сертифікованого інженера-землевпорядника Соловйової Ю.В., у зв'язку з чим судом відхиляються як безпідставні доводи відповідача з приводу невідповідності землевпорядної документації приписам статті 4 статті 186 1 Земельного кодексу України.

Поряд з цим, землевпорядна документація, яку просив затвердити позивач у своїх клопотаннях від 26.02.2018, пройшла погодження в порядку, визначеному статтею 186 1 Земельного кодексу України.

Так, висновками відділу Держгеокадастру у Семенівському районі Полтавської області від 15.08.2016 №149/41-16, №147/41-16 та №151/41-16 погоджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області площами 9, 2000 га, 24,1721 га та 80,2000 га відповідно та зазначено про відсутність у відділу Держгеокадастру у Семенівському районі Полтавської області будь-яких зауважень до вищевказаних проектів землеустрою (том 1 а.с. 107-108, 204-205, том 2 а.с. 27-28).

Окрім того, на підставі даних проектів землеустрою державним кадастровим реєстратором проведено державну реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, визначено їх кадастрові номери. На підтвердження державної реєстрації земельних ділянок позивачем до матеріалів справи надано витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки: - від 23.02.2018 №НВ-5307055122018 - земельна ділянка площею 9,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_2; - від 01.03.2017 №НВ-5305413252017 - земельна ділянка площею 80,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_1; - від 01.03.2017 №НВ-5305413312017 - земельна ділянка площею 28,1791 га, кадастровий номер НОМЕР_3 (том 1 а.с. 64-78).

Також суд відмічає, що з наявних у матеріалах справи листів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 28.10.2016 №9088/6-16, від 18.11.2016 №9943/6-16, від 28.09.2017 №13498/6-17 та від 01.12.2017 №15704/6-17 (том 1 а.с. 20, 49, 55) слідує, що позивач вже неодноразово звертався до відповідача із клопотаннями про затвердження проектів землеустрою на бажані земельні ділянки, однак кожного разу отримував відмову, при цьому, кожен з листів-відмов містив в якості підстав для відмови інші недоліки проектів землеустрою, ніж ті, на які наголошувало управління у кожному з попередніх листів-відмов.

За викладених обставин, судом критично оцінюються посилання відповідача у оскаржуваному листі-відмові від 14.03.2018 №2420/0/26-18 на недоліки у оформленні землевпорядної документації, а саме, щодо потреби уточнення даних щодо віднесення (не віднесення) запитуваних земельних ділянок до земель водного фонду та наявність розбіжностей щодо обмежень в представленій на розгляд землевпорядній документації.

Зауваження відповідача на ту обставину, що позивачем при подачі 26.02.2018 клопотань про затвердження проектів землеустрою щодо відведення запитуваних земельних ділянок не були в повній мірі враховані зауваження управління, викладені в попередньому листі від 01.12.2017 №15704/6-17 судом відхиляються, оскільки управлінням у відмові від 14.03.2018 взагалі не конкретизовано, які ж саме зауваження до проектів землеустрою, що вказувалися у листі від 01.12.2017 №15704/6-17, не були в враховані позивачем.

Посилання управління у листі-відмові від 14.03.2018 №2420/0/26-18 на те, що земельні ділянки площами 9,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_2 та 28,1791 га, кадастровий номер НОМЕР_3 належать до земель колективної власності відповідно до розробленого і в установленому законодавством порядку затвердженого "Проекту роздержавлення і приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства "Горошинське" Семенівського району Полтавської області 1996", внаслідок чого в управління не має повноважень на розпорядження ними, суперечать положенням частини 3 статті 78 Земельного кодексу України, згідно якої земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності та частині 1 статті 84 Земельного кодексу України, згідно якої у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно частини 2 статті 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Зазначені обставини підтверджуються витягами з Державного земельного кадастру від 23.02.2018 №НВ-5307055122018 та від 01.03.2017 №НВ-5305413312017, згідно з якими земельні ділянки площами 9,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_2 та 28,1791 га, кадастровий номер НОМЕР_3, перебувають у державній власності (том 1 а.с. 64-68, 74-78).

Також відповідно до інформації відділу Держгеокадастру у Семенівському районі Полтавської області від 08.02.2016 вих.№31-1624-99.3-75/33-16, яка міститься у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_2, що відводяться в оренду гр. ОСОБА_1, вказані земельні ділянки належать до земель запасу та є землями сільськогосподарського призначення (том 1 а.с. 192, том 2 а.с. 16). Інформація надана згідно Державної статистичної звітності по формі 6-зем станом на 01.01.2016 по Горошинській сільській раді Семенівського району Полтавської області.

Відтак, суд дійшов висновку про безпідставність посилання відповідача на віднесення вказаних земельних ділянок до земель колективної власності та відсутність у останнього повноважень щодо передачі їх у користування позивачу.

З приводу доводів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у листі-відмові від 14.03.2018 №2420/0/26-18 стосовно того, що земельна ділянка площею 80,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, відповідно до розробленого і в установленому законодавством порядку затвердженого "Проекту роздержавлення і приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства "Горошинське" Семенівського району Полтавської області 1996" належить до земель природоохоронного призначення, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Згідно з частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За приписами статті 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 46 Земельного кодексу України визначено, що до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

Так, у листі Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації від 09.11.2016 №4901/03-03-06 зазначено, що згідно з поданим картографічним матеріалам по відведенню земельної ділянки гр. ОСОБА_1, земельна ділянка, яка відводиться для ведення фермерського господарства в оренду, площею 80,2000 га, на території Горошинської сільської ради Семенівського району за межами населених пунктів, не відноситься до територій та об'єктів природно-заповідного фонду області (том 1 а.с. 94).

Також за повідомленням Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації від 31.10.2017 №2940/03-03-06, яке міститься у проекті землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 80,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, у межах вказаної земельної ділянки станом на 31.10.2017 природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність і перебувають на обліку в Департаменті, відсутні (том 1 а.с. 95).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.03.2017 №НВ-5305413252017, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, належить до земель сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) державної власності (том 1 а.с. 69-73).

Крім того, відповідно до інформації відділу Держгеокадастру у Семенівському районі Полтавської області від 12.08.2016 вих.№31-1624-99.3-425/33-16, земельна ділянка площею 80,2000 га обліковується як земля сільськогосподарського призначення, інформація надана згідно Державної статистичної звітності по формі 6-зем станом на 01.01.2016 по Горошинській сільській раді Семенівського району Полтавської області (том 1 а.с. 100).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність посилання відповідача на віднесення вказаної земельної ділянки до земель природоохоронного призначення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення, викладене в листі від 14.03.2018 №2420/0/26-18, про відмову у затвердженні проектів землеустрою Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області діяло не на підставі та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною та скасування вказаної відмови у задоволенні клопотань про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площами 80,2000 га (кадастровий НОМЕР_1), 9,2000 га (кадастровий НОМЕР_2) та 28,1791 га (кадастровий НОМЕР_3) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області та надання даних земельних ділянок у користування (оренду), суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти рішення про затвердження документації із землеустрою та надання у користування (оренду) гр. ОСОБА_1 земельних ділянок площами 80,2000 га, кадастровий НОМЕР_1, 9,2000 га, кадастровий НОМЕР_2 та 28,1791 га, кадастровий НОМЕР_3, за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної відповіді, вона не містить законних підстав для відмови у задоволенні клопотань про затвердження проектів землеустрою.

Відповідно до норм чинного законодавства повноваження відповідача щодо вирішення клопотань про затвердження проектів землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

При цьому, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області як суб'єкт владних повноважень повинен діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а його дискреційні повноваження обмежені вимогами цих законів.

Питання надання оцінки проектам землеустрою безпосередньо відносяться до повноважень відповідача, і суд не може перебирати на себе ці функції.

Враховуючи те, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти рішення про затвердження документації із землеустрою та надання у користування (оренду) гр. ОСОБА_1 земельних ділянок площами 80,2000 га, кадастровий НОМЕР_1, 9,2000 га, кадастровий НОМЕР_2 та 28,1791 га, кадастровий НОМЕР_3, за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи, що під час розгляду справи встановлено протиправність відмови Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у затвердженні проектів землеустрою на запитувані земельні ділянки, викладеної в листі від 14.03.2018 №2420/0/26-18, суд для повного захисту прав позивача у даних спірних правовідносинах, відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площами 80,2000 га (кадастровий НОМЕР_1), 9,2000 га (кадастровий НОМЕР_2) та 28,1791 га (кадастровий НОМЕР_3) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області та надання даних земельних ділянок у користування (оренду), з урахуванням висновків суду.

За викладених обставин позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у задоволені клопотань про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площами 80,2000 га (кадастровий НОМЕР_1), 9,2000 га (кадастровий НОМЕР_2) та 28,1791 га (кадастровий НОМЕР_3) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області та надання даних земельних ділянок у користування (оренду), викладену у листі №2420/0/26-18 від 14.03.2018.

Зобов'язати повторно Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площами 80,2000 га (кадастровий НОМЕР_1), 9,2000 га (кадастровий НОМЕР_2) та 28,1791 га (кадастровий НОМЕР_3) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області та надання даних земельних ділянок у користування (оренду).

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15 червня 2018 року.

Головуючий суддя Г.В. Костенко