Постанова

від 05.06.2018 по справі 820/4874/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Шляхова О.М.

05 червня 2018 р. Справа № 820/4874/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Донець Л.О. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

19.10.2017 року позивач приватне підприємство СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ (подалі - ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ , підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області (подалі - ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган, відповідач) від 18.07.2017 року № 000172140, яким підприємству згідно з пп. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (подалі - ПК України) на підставі акту перевірки № 1194/20-40-14-01-08/36372798 від 19.06.2017 року за встановлені порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 462168,75 грн., у тому числі, 369735,00 грн. - за податковими зобов'язаннями, 92433,75 грн. - за штрафними санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 18.07.2017 року № 0001731401, яким підприємству згідно з пп. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК України на підставі акту перевірки № 1194/20-40-14-01-08/36372798 від 19.06.2017 року за встановлені порушення п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, пп. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192, абз. 19 п. 201.10 ст. 201 ПК України збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 513920,00 грн., у тому числі, 411136,00 грн. - за податковими зобов'язаннями, 102784,00 грн. - за штрафними санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 18.07.2017 року № 0001741401, яким підприємству згідно з пп. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК України на підставі акту перевірки № 1194/20-40-14-01-08/36372798 від 19.06.2017 року за встановлені порушення пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПК України збільшено суму грошового зобовязання за платежем акцизний податок (пальне 14021900) в сумі 502721,25 грн., у тому числі, 402177,00 грн. - за податковими зобов'язаннями, 100544,25 грн. - за штрафними санкціями.

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями. В обґрунтування своєї позиції, зокрема, зазначає, що висновки контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій зроблені на припущеннях, які ґрунтуються лише на наявності кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами ряду суб'єктів господарювання, у тому числі і його контрагентом, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364-1, ч.1 ст. 366 КК України. Позивач наполягає на правильності податкового обліку з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємств та акцизного податку за результатами реально проведених господарських операцій із контрагентом.

Позивач зазначає, що контролюючим органом при проведенні перевірки не доведено належними доказами того, що спірний правочин підприємства з його контрагентом - ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД вчинявся з метою безпідставного набуття податкової вигоди з податку на додану вартість, акцизного податку та податку на прибуток підприємств. В акті перевірки щодо підприємства позивача контролюючим органом зроблені помилкові висновки про порушення позивачем норм ПК України, які базуються не на первинних документах, а виключно на інформації про наявність кримінального провадження, яка отримана із загальнодоступних джерел, проте належним чином не закріплена процесуальним шляхом - вироком суду. Твердження відповідача про відсутність реального проведення господарських операцій спростовуються первинними документами, долученими до матеріалів справи та які надавались фахівцям контролюючого органу під час проведення перевірки.

Заперечуючи проти позову ГУ ДФС у Харківській області зазначає, що ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктом господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єктів оподаткування та несплати податків. За наведених обставин, відповідач вважає, що оскаржувані рішення контролюючого органу винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року (постанова у повному обсязі виготовлена 11.12.2017 року) позовні вимоги ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ задоволені наступним чином:

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 18.07.2017 року № 0001721401, яким ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ визначені грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 462168,75 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 18.07.2017 року № 0001731401, яким ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 513920,0 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 18.07.2017 року № 0001741401, яким ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ визначені грошові зобов'язання з акцизного податку в сумі 502721,25 грн.

Судом проведений розподіл судових витрат, а саме: стягнуто з ГУ ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ (код 36372798, юридична адреса: 61066, м. Харків, просп. Московський, буд. 269) у розмірі 22182,16 грн.

Суд першої інстанції визначився про те, що первинні документи складені за результатами взаємовідносин позивача із ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД відповідають вимогам до оформлення первинних документів, які висуваються нормами Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (подалі - Закон № 996-XIV) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (полалі - Положення № 88), з усіма обов'язковими реквізитами, не мають дефектів форми, змісту або походження, що в свою чергу підтверджує реальність вчинених підприємством господарських операцій.

Суд зазначив, що матеріали справи доводять факт виконання ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ зобов'язань за правочином, укладеним з ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД , які були виконані шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що, в свою чергу, означає втрату підприємством права власності на ці кошти. В ході судового розгляду не виявлено і фактів повернення цих коштів до ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ , наявності у підприємства та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб).

Судом також не виявлені обставини та докази на їх підтвердження, які б доводили невикористання позивачем отриманого товару у межах власної господарської діяльності, не виявлено будь-яких фактичних даних, які б засвідчували відсутність у ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ об'єктивної потреби на укладання цього правочину, неспівпадання предмету правочину з напрямом господарської діяльності ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ , фізичну відсутність придбаного товару.

Наявність в Єдиному реєстрі податкових накладних (подалі - ЄРПН) складених постачальником та зареєстрованих податкових накладних звільняє покупця отримувача цих накладних від будь-якої відповідальності як платника ПДВ за виключенням випадку вжиття з цим постачальником взаємоузгоджених зловмисних (тобто протиправних) свідомих дій з неправомірного одержання податкової вигоди, тобто за своєю правовою суттю співучасті у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 191, 205, 209, 212 КК України. Доказів наявності таких обставин у спірних правовідносинах сторонами справи до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (подалі - КАС України), у редакції Закону від 03.10.2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15.12.2017 року, не виявлено.

Також суд зазначив, що за відсутності вироку у відношенні посадових осіб ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД , а також посилання відповідача на досудове розслідування, яке проводиться за фактом ймовірного підроблення сертифікатів відповідності інших виробників, ніж тих, продукція, яких була придбана позивачем у ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД , не вказує на противоправний характер діяльності позивача, та не можуть слугувати доказами для висновків про податкові правопорушення.

Висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України є помилковим та спростовується даними податкового та бухгалтерського обліку, оскільки первинні документи свідчать, що позивачем дотримані вимоги щодо визначення бази оподаткування, - постачання придбаних товарів здійснювалось за ціною, що перевищує ціну їх придбання.

Суд визначився, що стороною відповідача не доведено порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо акцизного податку, передбаченого пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПК України.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач ГУ ДФС у Харківській області, посилаючись на недотримання судом першої інстанції вимог КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, недосконалий аналіз доказів по справі, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ відмовити у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що фактично ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону № 996-XIV та пп. 2.1 і 2.2 Положення № 88. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону № 996-XIV відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва, таким чином, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону № 996-XIV, в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

При перенесенні ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів бухгалтерського обліку порушено норми частини п'ятої ст. 9 Закону № 996-XIV, п. 1.2 Положення № 88, та абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291.

Згідно з даними бухгалтерського обліку та первинними документами, перевіркою встановлено випадки, коли підприємством здійснювалась реалізація товарів нижче ціни придбання таких товарів, оскільки базу оподаткування операцій з постачання товарів підприємство визначало виключно виходячи з їх договірної вартості.

Оскільки фактично ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) і складено первинні документи всупереч норм діючого законодавства, то наступні акцизні накладні, виписані ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД на адресу ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ є документально не підтвердженими, а тому зареєстрованими безпідставно та неправомірно.

Первинні документи, надані до перевірки, вказують на те, що ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ фактично не отримувало дизельне паливо від ТОВ Надежда трейд , але при обчисленні бази оподаткування врахувало акцизні накладні, отримані від ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД . Оскільки ПП Слобожанські ресурси не надало до перевірки доказів придбання дизельного палива від інших суб'єктів господарювання, то відповідно до вимог ПК України, саме позивач має сплатити акцизний податок.

Заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги, позивач ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ зазначає, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні ухвали Печерського районного суду м. Києва за результатами розгляду клопотань слідчого в рамках кримінального провадження № 42016000000003026. Названі судові акти містять посилання на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що є підозра про підроблення сертифікатів відповідності на імпортні партії нафтопродуктів виробництва нафтопереробних заводів Республіки Білорусь ВАТ НАФТАН , ВАТ Мозирський НПЗ .

Натомість, наявні у матеріалах справи докази доводять, що пальне, яке придбавав позивач у ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД , вироблено СЗАТ ЭНЕРГО-ОИЛ (Республіка Белорусь) та СП ТОВ НЕОНАФТА (Республіка Білорусь), відповідні відомості зазначені на сертифікатах відповідності, які надавались до перевірки.

Таким чином, зазначене досудове розслідування проводиться за фактом ймовірного підроблення сертифікатів відповідності інших виробників, ніж тих, продукція, яких була придбана позивачем у ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД , і не є належним доказом податкових правопорушень ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ .

Позивач зазначає, що суд вірно встановив, що відомості отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків до їх закріплення процесуальним шляхом -вироком суду, оскільки такі відомості отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства не є доказами, а лише відомостями про джерело таких фактів. Обов'язковим для адміністративного суду є лише вирок у кримінальній справі, в якому встановлено ті чи інші обставини, що стосуються суті спору.

Крім цього, первинні документи, складені за результатами операцій, які призвели до зміни в структурі активів платника податків, підтверджують реальність вчинених підприємством господарських операцій.

Обставинами, які безумовно свідчать про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД та позивачем є використання товарів, придбаних у ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД , у власній господарській діяльності ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ , а також наявність у позивача необхідної матеріально-технічної бази та сумісністю проведених господарських операцій із напрямом господарської діяльності підприємства.

Позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про відсутність з боку позивача порушень податкового обліку по податку на додану вартість, податку на прибуток та акцизному податку.

Висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України також повністю спростовуються наданими первинними документами та матеріалми справи.

Позивач вказує на необґрунтованість та недоведеність апеляційної скарги, зміст якої спотворює обставини спірних правоідносин та містить відверто неправдиві відомості.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

У відповідності до приписів пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 ПК України.

Так, відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом положень п. 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 ПК України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

У відповідності до вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Судом установлено, що на підставі направлень на перевірку від 19.05.2017 року №№ 3150, 3151, 3152, виданих ГУ ДФС у Харківській області, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст.ст. 75, 77 ПК України, фахівцями ГУ ДФС у Харківській області проведена планова виїзна документальна перевірка ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ (податковий номер 363727798) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 19.06.2017 року № 5020/20-40-14-03-08/36372798 , яким встановлено порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток за 4 квартал 2016 року в сумі 369735,0 грн., п. 188.1, ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192, абз. 19 п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 411136,0 грн., в тому числі за липень 2015 року на суму 320,0 грн., за жовтень 2016 року на суму 203504,0 грн., за грудень 2016 року 207312,0 грн.; пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПК України, в результаті чого занижено суму акцизного податку на суму 402177,0 грн., в тому числі за жовтень 2016 року в сумі 199784,0 грн., за грудень 2016 року в сумі 202393,0 грн. /а.с. 39-73/.

Означених висновків контролюючий орган дійшов з огляду на встановлене під час перевірки те, що ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ у перевіреному періоді мало взаємовідносини з контрагентом - постачальником ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД (податковий номер 39787584).

Між ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД та ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ укладено договір від 21.10.2016 року № 219/С/НТ, відповідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти і своєчасно здійснити оплату товару (дизельне пальне). На підставі даного договору ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД на адресу ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ виписано податкові та видаткові накладні.

Стосовно ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД відповідно до Єдиного реєстру судових рішень України контролююжчим органом установлено наступне.

П'ятим слідчим відділом управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003026 від 25.10.2016 року за фактом вчинення службовими особами ТОВ ЄВРОСТАНДАРТ-АВТОГАЗ , ТОВ РІЗАЛТ-НАФТОПРОДУКТИ , ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД , ПП Компанія НАДЕЖДА , ТОВ СОЮЗ 2000 , ТОВ НВП Дін ЛТД , ВЦ 10 Хіммотологічний Центр , ТОВ ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що службові особи ТОВ ЄВРОСТАНДАРТ-АВТОГАЗ , ТОВ РІЗАЛТ-НАФТОПРОДУКТИ , ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД , ПП Компанія НАДЕЖДА , ТОВ СОЮЗ 2000 , вступивши у змову з вітчизняними органами сертифікації (ТОВ НВП Дін ЛТД , ВЦ 10 Хіммотологічний Центр , ТОВ ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА ), організували схему імпорту з Республіки Білорусь недоброякісних нафтопродуктів шляхом внесення в офіційні документи (сертифікати відповідності, протоколи випробувань тощо) недостовірних відомостей щодо їх походження.

Для підтвердження походження імпортних партій нафтопродуктів, а також для проведення їх сертифікації, заводом-виробником вказаного товару видається доручення резиденту України на вчинення відповідних дій в уповноважених органах. Разом з тим, шляхом співставленая виданих ТОВ ЄВРОСТАНДАРТ-АВТОГАЗ , ТОВ РІЗАЛТ-НАФТОПРОДУКТИ , ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД , ПП Компанія НАДЕЖДА , ТОВ СОЮЗ 2000 сертифікатів відповідностей на імпортні партії нафтопродуктів виробництва нафтопереробних заводів Республіки Білорусь ВАТ НАФТАН , ВАТ Мозирський НПЗ в системі УкрСЕПРО та інформації заводів щодо фактичної видачі вказаним структурам довіреностей встановлено, що переважна частина обсягу нафтопродуктів сертифікована та імпортована за підробленими довіреностями вказаних НПЗ.

Надання вказаними суб'єктами господарювання офіційних документів з внесеними недостовірними відомостями щодо походження імпортної нафтопродукції до органів сертифікації та митних органів України, на думку перевіряючих, свідчить про незаконне походження вказаного товару, його подальшу протиправну переробку на підконтрольних нафтобазах та міні НПЗ, а також реалізацію даної недоброякісної продукції через власну мережу АЗС.

Посилаючись на Технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 року № 927, яким передбачено, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива, фахівці відповідача дійшли висновку, що продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують її якість та безпеку, є небезпечною та підлягає вилученню з обігу.

Таким чином, ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України занижено суму інших доходів всього в сумі 2 054081 грн. (податок на прибуток - 369735 грн.; санкція - 92433,75 грн.), у тому числі: у 4 кварталі 2016 року на 2054081 грн.

Також в акті перевірки визначено, що фактично ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону № 996-XIV та пп. 2.1 і 2.2 Положення № 88. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону № 996-XIV відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону № 996-XIV, в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

При перенесенні ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів бухгалтерського обліку порушено норми частини п'ятої ст. 9 Закону № 996-XIV, п. 1.2 Положення № 88, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за № 893/4186.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року встановлено їх заниження всього в сумі 320 грн., у тому числі по періодам: у липні 2015 року в сумі 320 грн.

Згідно з даними бухгалтерського обліку та первинними документами, перевіркою встановлено випадки, коли підприємством здійснювалась реалізація товарів нижче ціни придбання таких товарів.

Перевіряючими зазначено, що ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ у порушення вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України базу оподаткування операцій з постачання товарів визначало виключно виходячи з їх договірної вартості.

Перевіркою повноти визначення акцизного податку за період з 01.03.2016 року по 31.03.2017 року установлено його заниження всього в сумі 402177 грн., у тому числі за жовтень 2016 року в сумі 199784 грн., за грудень 2016 року в сумі 202393 грн.

Проведеною перевіркою відображених показників у деклараціях встановлено, що ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ є оптовим постачальником пального.

В порушення вимог пп. 213.1.12 п. 231.1 ст. 213 ПК України підприємством занижено суму акцизного податку всього в сумі 402177 грн., в тому числі за жовтень 2016 року в сумі 199784 грн., за грудень 2016 року в сумі 202393 грн.

Вартість отриманого дизельного палива без ПДВ у сумі 205 081 грн. була включена до складу собівартості реалізованих запасів у 4 кварталі 2016 року.

У бухгалтерському обліку вартість придбаних товарів відображена по дебету рахунку 28 Товари та кредиту рахунку 631 Розрахунки з постачальниками , в подальшому по дебету рахунку 90 Собівартість реалізованих товарів та кредиту рахунку 28 Товари .

На кінець періоду, що перевірявся, а саме: станом на 31.12.2016 року загальна кредиторська (дебіторська) заборгованість ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ перед ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД становила 0 грн. відповідно до бухгалтерського рахунку 631 Розрахунки з постачальниками .

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.07.2017 року № 0001721401, яким визначені грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 462168,75 грн. (у тому числі, 369735,0 грн. - за податковими зобов'язаннями, 92433,75 грн. - за штрафними санкціями); № 0001731401, яким визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 513920,0 грн. (у тому числі, 411136,0 грн. - за податковими зобов'язаннями, 102784,0 грн. - за штрафними санкціями); № 0001741401, яким визначені грошові зобов'язання з акцизного податку в сумі 502721,25 грн. (у тому числі, 402177,0 грн. - за податковими зобов'язаннями, 100544,25 грн. - за штрафними санкціями) /а.с. 9, 10, 11/.

Рішенням ДФС України від 05.10.2017 року № 22302/6/99-99-11-01-01-25 скарга підприємства на вищезаначені податкові повідомлення-рішення залишена без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін /а.с. 13-22/.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ , колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що під економічною вигодою розуміється потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. При цьому під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV, для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Крім того, приписами ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

Отже одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З аналізу наведених норм убачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до вимог п. 1.2 ст. 1 Положення № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 Положення № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Наведені норми свідчать про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не відбувалось, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом установлено, що позивач ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ у перевіряємому періоді мав фінасово-господарські взаємовідносини з ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД .

На підтвердження взаєморозрахунків з ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД позивачем до перевірки надано договір постачання нафтопродуктів від 21.10.2016 року № 219/С/НТ /а.с. 81-85/.

Згідно умов цього договору, позивач придбав у власність нафтопродукти:

1) паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С УКТ ЗЕД 2710 19 43 00 у кількості 36125,0 л., що підтверджується: видатковою накладною від 21.10.2016 року № 11093 на суму 610512,50 грн. (у тому числі ПДВ - 101752,08 грн.), податковою накладною від 21.10.2016 року № 960 (зареєстрована в ЄРПН 02.11.2016 року), акцизною накладною від 21.10.2016 року № 12178 (зареєстрована в ЄРАН 03.11.2016 року), товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів від 21.10.2016 року № Р11093, паспортом якості СЗАО ЭНЕРГО-ОИЛ від 03.10.2016 року № 4-Э на паливо дизельне експортне ТДЕ EN 590, сертифікатом відповідності на паливо дизельне № UA1.066.0034604-16, розрахунком у безготівковій формі на суму 610512,50 грн. (платіжне доручення від 21.10.2016 року № 944);

2) паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С УКТ ЗЕД 2710 19 43 00 у кількості 36125,0 л., що підтверджується: видатковою накладною від 27.10.2016 року № 11515 на суму 610512,50 грн. (у тому числі ПДВ - 101752,08 грн.), податковою накладною від 21.10.2016 року № 961 (зареєстрована в ЄРПН 02.11.2016 року), акцизною накладною від 27.10.2016 року № 12679 (зареєстрована в ЄРАН 10.11.2016 року), товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів від 27.10.2016 року № Р11515, паспортом якості СЗАО ЭНЕРГО-ОИЛ від 03.10.2016 року № 4-Э на паливо дизельне експортне ТДЕ EN 590, сертифікатом відповідності на паливо дизельне № UA1.066.0034604-16, розрахунком у безготівковій формі на суму 610512,50 грн. (платіжне доручення від 21.10.2016 року № 945);

3) паливо дизельне експортне ТДЕ ЄН 590 УКТ ЗЕД 2710 19 43 00 у кількості 36125,0 л., що підтверджується: видатковою накладною від 14.12.2016 року № 14060 на суму 610512,50 грн. (у тому числі ПДВ - 101752,08 грн.), податковою накладною від 13.12.2016 року № 369 (зареєстрована в ЄРПН 27.12.2016 року), акцизною накладною від 14.12.2016 № 15385 (зареєстрована в ЄРАН 26.12.2016 року), товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів від 14.12.2016 № Р14060, паспортом якості СП ООО НЕОНАФТА (Республіка Білорусь) від 30.11.2016 року № 3-Н на паливо дизельне експортне ТДЕ EN 590, сертифікатом відповідності на паливо дизельне № UA1.066.0040336-16, розрахунком у безготівковій формі на суму 610512,50 грн. (платіжні доручення від 13.12.2016 року № 993 на суму 330000,0 грн., від 13.12.2016 року № 994 на суму 180000,0 грн., від 13.12.2016 року № 995 на суму 100512,50 грн.);

4) паливо дизельне експортне ДТ-3-К5 сорт F УКТ ЗЕД 2710 19 43 00 у кількості 36400,0 л., що підтверджується: видатковою накладною від 19.12.2016 року № 14160 на суму 633360,0 грн. (у тому числі ПДВ - 105560,0 грн.), податковою накладною від 14.12.2016 року № 370 (зареєстрована в ЄРПН 28.12.2016 року), податковою накладною від 19.12.2016 № 588 (зареєстрована в ЄРПН 03.01.2017 року), акцизною накладною від 19.12.2016 № 15574 (зареєстрована в ЄРАН 03.01.2017 року), товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів від 19.12.2016 року № Р14160, паспортом якості СП ООО НЕОНАФТА (Республіка Білорусь) від 30.11.2016 року № 3-Н на паливо дизельне експортне ТДЕ EN 590, сертифікатом відповідності на паливо дизельне № UA1.066.0040336-16, розрахунком у безготівковій формі на суму 633360,0 грн. (платіжні доручення від 14.12.2016 року № 998 на суму 628575,0 грн., від 19.12.2016 року № 1001 на суму 4785,0 грн.).

Колегія суддів зазначає, що означений правочин є діючим, укладеним між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, його предметом не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони правочину мають правовий статус платників ПДВ у періоді його укладення та виконання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи, колегія суддів установила, що вони відповідають вимогам до їх оформлення в розумінні Закону № 996-XIV та Положення № 88, мають всі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону № 996-XIV, ст. 44 ПК України, п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, відтак, вони підтверджують реальність вчинених позивачем господарських операцій.

Доводи позивача про подальше використання зазначених товарів шляхом реалізації іншим суб'єктам господарювання не спростовані контролюючим органом за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України у ході розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції.

Матеріали справи посвідчують факт виконання ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ зобов'язань за правочином, укладеним з ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що, в свою чергу, означає втрату підприємством права власності на них.

Колегія суддів зауважує про відсутність обставин та доказів на їх підтвердження, які б доводили невикористання позивачем отриманого товару у межах власної господарської діяльності, відсутність у ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ об'єктивної потреби на укладання цього правочину, неспівпадання предмету правочину з напрямом господарської діяльності позивача, фізичну відсутність придбаного товару.

Крім цього, колегія суддів зауважує на визнаній контролюючим органом обставині реєстрації виписаних контрагентом позивача податкових накладних в ЄРПН.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Доходи для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток повинні бути фактично отриманими і підтвердженими належними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з суб'єктами господарювання, і є підставою для формування податкового обліку платника податків

Первинні документи повинні підтверджувати і розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій з надання послуг, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 27 лютого 2018 року по справі № 813/1766/17 (К/9901/3360/17).

Доводи апеляційної скарги контролюючого органу про наявність кримінального провадження у відношенні посадових осіб ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД , а також посилання відповідача на досудове розслідування, яке проводиться за фактом ймовірного підроблення сертифікатів відповідності інших виробників, ніж тих, продукція, яких була придбана позивачем у ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД , як доказів фіктивності контрагента позивача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за відсутності вироку, що набрав законної сили, у відношенні посадових осіб ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД відсутні підстави для надання висновку про наявність подакових порушень з боку підприємства позивача.

Колегія суддів критично оцінює посилання контролюючого органу на приписи Закону України від 14.01.2000 року № 1393-XIV Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції , оскільки судам першої та апеляційної інстанцій не надано доказів щодо фактичного припинення обігу (реалізації) продукції, здійсненого в установленому порядку, за рішенням власника продукції або спеціально уповноважених органів виконавчої влади в межах їх повноважень.

Суд апеляційної інстанції на підставі приписів ч. 2 ст. 6 КАС України враховує те, що Європейський суд з прав людини у п. 38 рішення Суду у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 року зазначив, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У п. 110 рішення від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд вказав на те, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Стосовно висновку про порушення ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Як посвідчують первинні документи з матеріалів справи, постачання придбаних товарів позивачем здійснювалось за ціною, що перевищує ціну їх придбання, а саме:

- дизельне паливо Евро, літне ДТ-Л-К5 у кількості 5053 л., ціна за 1 л - 16,70 грн., придбано 02.07.2015 року у ТОВ КОНСТАНТА М на загальну суму з ПДВ - 84385,10 грн., а реалізовано 02.07.2015 року ТОВ АГРОФІРМА АСТАРТА за ціною, що перевищує ціну придбання у кількості 5053 л., ціна за 1 л - 17,10 грн., на загальну суму з ПДВ - 86 406,30 грн.;

- бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро вид І класу D 3, ІІ, у кількості 2530 л., ціна за 1 л. - 17,55 грн., був придбаний 21.04.2015 року у ТОВ АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ на загальну суму з ПДВ - 44401,50 грн., а реалізований ТОВ КОНСТАНТА М 17.07.2015 року за ціною, що перевищує ціну придбання, у кількості 2530 л., ціна за 1 л. - 17,60 грн., на загальну суму з ПДВ - 44528,00 грн.

Таким чином, колегія суддів зазначає про помилковість висновку контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України, оскільки він спростовується даними податкового та бухгалтерського обліку, наявними первинними документами.

Щодо встановлених порушень пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПК України, в результаті чого, фахівцям контролюючого органу зроблено висновок про заниження суми акцизного податку на суму 402177,0 грн., в тому числі за жовтень 2016 року в сумі 199784,0 грн., за грудень 2016 року в сумі 202393,0 грн., колегія суддів зазначає наступне.

ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ є оптовим постачальником пального, відповідно до Витягу з реєстру платників акцизного податку від 01.03.2016 року № 1600009891 зареєстровано платником акцизного податку.

З 01.01.2015 року відповідно до Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII Про знесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо).

Згідно з пп. 14.1.4 п.14.1 ст. 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку (пп. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПК України платниками акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПК України об'єктами оподаткування є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Згідно з пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу.

Відповідно до п. 214.4 ст. 214 ПК України у разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Колегія суддів зауважує, що операції по оптовій торгівлі є типовими для ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ господарськими операціями. Акт перевірки не ставить під сумнів, що підприємство на момент проведення спірних операцій мало у наявності необхідну кількість власних трудових ресурсів (копія штатних розкладів та розрахунків 1-ДФ за 2016 рік додається), має необхідну матеріально-технічну базу для здійснення господарської діяльності, а саме, на підставі договору на надання послуг по зберіганню нафтопродуктів від 01.10.2015 року № 01/10-15ХР, отримує послуги із зберігання пального на нафтобазі, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 6а. На підставі договору від 20.12.2011 року № 2 отримує від ТОВ КОНСТАНТА М послуги з перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, з урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідач не надав судам доказів в обгрунтування визначеного в акті перевірки ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ - Відповідно до порушення, наведеного в розділі 3 акту перевірки та в порушення пп 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПК України підприємством занижено суму акцизного податку в сумі 402177 грн, в тому числі за жовтень 2016 року в сумі 199784 грн, за грудень 2016 року в сумі 202393 грн. .

Доводи апеляційної скарги про те, що фактично ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону № 996-XIV та пп. 2.1 і 2.2 Положення № 88, то наступні акцизні накладні, виписані ТОВ НАДЕЖДА ТРЕЙД на адресу ПП СЛОБОЖАНСЬКІ РЕСУРСИ є документально не підтвердженими, а тому зареєстрованими безпідставно та неправомірно, - свого підтвердження не знайшли.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення < > суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року, - без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) Л.О. Донець А.П. Бенедик Постанова у повному обсязі складена і підписана 15 червня 2018 року.