Постанова

від 12.06.2018 по справі 814/2856/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року

Київ

справа №814/2856/16

адміністративне провадження №К/34389/18; К/9901/34394/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,

учасники справи:

представник позивача - Нізоля Н.М.,

представник третьої особи - Григорян О.О.,

розглянувши у судовому засіданні касаційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду 12 травня 2017 року (судді: Біоносенко В.В. (головуючий), Гордієнко Т.О., Князєв В.С.), постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 14 грудня 2017 року (судді: Стас Л.В. (головуючий), Косцова І.П., Турецька І.О.) та додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (судді: Стас Л.В. (головуючий), Косцова І.П., Турецька І.О.) у справі №814/2856/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Радсад" до Відділу агропромислового розвитку Миколаївської районної державної адміністрації, Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Миколаївської області, Державної казначейської служби України, третя особа - Міністерство аграрної політики та продовольства України про стягнення коштів в сумі 1 487 200,00 грн,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Радсад" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Відділу агропромислового розвитку Миколаївської районної державної адміністрації, Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Миколаївської області, Державної казначейської служби України, третя особа - Міністерство аграрної політики та продовольства України про стягнення коштів в сумі 1 487 200,00 грн за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними".

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що основним видом його діяльності Товариства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11), вирощування винограду (код КВЕД 01.21) та ін., у зв'язку із чим позивач має право на отримання бюджетних коштів для компенсації здійснених витрат у виноградарстві та садівництві, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 587 від 15.07.2005. Проте Товариство отримало лише частину такої компенсації в сумі 410 400,00 грн., у зв'язку із чим існує заборгованість у сумі 1 487 200,00 грн., яка Товариству перерахована не була

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду 12 травня 2017 року позов Товариства задоволено, стягнуто з Державного бюджету заборгованість за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" на користь Публічного акціонерного товариства "Радсад" в розмірі 1 487 200,00 грн.

4. Рішення суду обґрунтовано висновком про те, що позивачем надано всі необхідні документи для надання компенсації підприємству, наявність заборгованості у розмірі 1 487 200,00 грн визнана відповідачами, а тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню з Державного бюджету на користь Товариства.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду 14 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо не спрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетними зобов'язаннями, не взятими на облік органами Казначейства в розмірі 1 487 200,00 грн, за програмою Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та нагляд за ними для перерахування на рахунки Публічного акціонерного товариства "Радсад". Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Радсад" компенсацію за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками і не отримані ним в повному обсязі кошти в розмірі 1 487 200,00 грн. В решті позову відмовлено.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив про неправильне визначення процесуального статусу Міністерства аграрної політики та продовольства України як третьої особи по справі, в той час коли останнє є відповідачем по справі, а враховуючи, що Міністерство аграрної політики України, як головний розпорядник бюджетних коштів та відповідальний виконавець бюджетної програми має здійснювати не лише розподіл бюджетних коштів, а й не допускати виникнення за бюджетним зобов'язанням кредиторської заборгованості, суд дійшов висновку про бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України, а відповідно і про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача компенсації за бюджетною програмою.

7. Додатковою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство аграрної політики та продовольства України подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду 12 травня 2017 року, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 14 грудня 2017 року та додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Радсад" зареєстровано та здійснює діяльність з 04.04.2000. Основним видом діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11), вирощування винограду (код КВЕД 01.21).

У 2012 році Товариство здійснило капітальні витрати на закладення молодих насаджень винограду на загальну суму 1 329 000,00 грн та на суму 568 600,00 грн.

Згідно протоколів обстеження фактичних витрат по створенню багаторічних насаджень по ПАТ "Радсад" Відділом агропромислового розвитку Миколаївської райдержадміністрації направлено пакет документів до відділу розвитку виноградарства, садівництва та хмелярства Міністерства аграрної політики України про вартість обсягу фактично виконаних робіт в межах нормативних витрат по створенню багаторічних насаджень (виноградники) за 2012 рік на суму 1 329 000,00 грн, з них сплачено 410 400,00 грн, залишок заборгованості за 2012 рік складає 918 600,00 грн.

Вартість обсягу фактично виконаних робіт в межах нормативних витрат за 2013 рік склав в сумі 568 600,00 грн. Пакет документів на відшкодування обсягу виконаних робіт виходячи з нормативу витрат за 2013 рік направлено до відділу розвитку виноградарства, садівництва та хмелярства Міністерства аграрної політики України.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 грудня 2013 року №772 (далі наказ № 772) Про розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними затверджено розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 1 січня 2013 року у виноградарстві і садівництві (п.1.1).

Відповідно до п.2 наказу № 772 доручено Департаменту фінансово-кредитної політики та бухгалтерського обліку подати в установленому порядку Державній казначейській службі України розподіли коштів державного бюджету.

27 грудня 2013 року Управлінням Державної казначейської служби України у Миколаївському районі на виконання ст. 57 Бюджетного кодексу України, в зв'язку із закінченням бюджетного року, повернуто пакет документів на виплату компенсації за 2012-2013 роки, а саме на погашення заборгованості за 2012 рік в сумі 918 600,00 грн та відшкодування витрат за 2013 рік в сумі 568 600,00 грн, що призвело до не включення до реєстру на відшкодування обсягу виконаних робіт виходячи з нормативу витрат за 2013 рік.

Таким чином,заборгованість перед Товариством за бюджетною програмою 2801350 станом на 01.01.2014 склала 1 487 200,00 грн.

На протязі 2014 року програма 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладання молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" не діяла.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. В доводах касаційної скарги Міністерство аграрної політики та продовольства України зазначає що ним, як головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми, спрямовано бюджетні кошти на погашення кредиторської заборгованості Товариству, як суб'єкта господарювання, який займається виноградарством, а також вчинялися дії щодо звернення до Міністерства фінансів України з проханням передбачити кошти на вищезазначені цілі, а отже ним виконано обов'язки, передбачені чинним законодавством України, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства . Відсутність бездіяльності Мінагрополітики доводить листами до Міністерства фінансів України з проханням доопрацювати Закон України Про Державний бюджет України на відповідний рік , зверненням до цього ж Міністерства з бюджетним запитом на 2015 - 2017 роки (за формою 2015-2) та з бюджетним запитом на 2016 (за формою 2016-3), наголошує на тому, що не має нести відповідальність за невиконання обов'язків іншими державними органами. Скаржник також стверджує, що ним виконало функції головного розпорядника бюджетних коштів в повному обсязі в межах виділених коштів на відповідні бюджетні роки.

Також Міністерство аграрної політики та продовольства України зазначає, що воно не є відповідачем по справі, а є лише третьою особою по справі до якої позивачем жодних вимог пред'явлено не було, однак судом апеляційної інстанції було визнано протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України при цьому процесуальний статус змінено не було.

11. Товариство надало відзиви на касаційні скарги в яких вказує на правильність висновків судів щодо наявної перед Товариством заборгованості компенсації за бюджетною програмою, а відповідно і стягнення з Державного бюджету України на користь позивача таких коштів, у зв'язку з чим просить залишити касаційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України без задоволення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції):

12.1. Частини 1-3 статті 50.

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

12.2. Частини 1-4 статті 52.

Суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

13. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент розгляду справи):

13.1. Частина перша статті 341.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13.2. Пункт 2 частини першої статті 349.

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

13.3. Пункт 4 частини третьої статті 353.

Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Суд може залучити особу як другого відповідача, у разі якщо з адміністративним позовом звернулись не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом.

15. Процесуальні дії щодо заміни відповідача іншою особою чи залучення другого відповідача має проводити саме суд першої інстанції, оскільки після такої заміни чи залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи має починатися спочатку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Касаційна скарга Міністерства аграрної політики та продовольства України містить доводи відносно порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема щодо визнання протиправною бездіяльність Міністерства, яке по справі є третьою особою, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

18. Як вбачається описових частин постанови Одеського апеляційного адміністративного суду 14 грудня 2017 року та додаткової постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року судом під час проведення судового засідання протокольною ухвалою процесуальний статус Міністерства аграрної політики та продовольства України було змінено на відповідача.

19. Проте враховуючи вищезазначене колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції позбавлений права змінювати процесуальний статус Міністерства аграрної політики та продовольства України, такий статус, у разі наявності підстав, має змінювати суд першої інстанції.

20. Крім того, як вбачається з вступної частини постанови Одеського апеляційного адміністративного суду 14 грудня 2017 року та додаткової постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року Міністерств аграрної політики та продовольства України вказано у якості третьої особи, тобто процесуальний статус Міністерства фактично змінено не було.

21. Доводи касаційної скарги Міністерств аграрної політики та продовольства України щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права є обґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. З урахуванням вищевказаного, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанцій допустив порушення норм процесуального права, а тому касаційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду 12 травня 2017 року, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 14 грудня 2017 року та додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду 12 травня 2017 року, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 14 грудня 2017 року та додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі №814/2856/16 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова ,

Судді Верховного Суду