Ухвала

від 14.06.2018 по справі 905/3340/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

14.06.2018                     Справа № 905/3340/16                                         

Господарський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді           Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання          Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали скарги публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” (49602, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108, код ЄДРПОУ 40081237) на дії головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області

у справі за позовом публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” до товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова фінансова компанія “Укразовметсплав” (87551, Донецька область, місто Маріуполь, проїзд Знаменський, будинок 1/29; 46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Анатолія Живова, будинок 15А, код ЄДРПОУ 36637261) про стягнення штрафу в сумі 66955,00 гривень,-

за участю представників сторін:

від стягувача (скаржника):           не з'явився

від боржника:                               не з'явився

від ДВС:                                         не з'явився

В С Т А Н О В И В

В провадженні судді господарського суду Донецької області Харакоза К.С. знаходилась справа за позовом Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова фінансова компанія “Укразовметсплав” про стягнення штрафу у розмірі 66 955,00 гривень.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.01.2017 у справі №905/3340/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова фінансова компанія “Укразовметсплав” на користь Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” штраф за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 66 955,00 гривень та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 378,00 гривень.

20.02.2017 був виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 30.01.2017 у справі № 905/3340/16.

05.06.2018 на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” на дії головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, в якій скаржник просить: 1) визнати незаконними дії головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 14.05.2018; 2) скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 14.05.2018, яке винесено головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області; 3) зобов'язати відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню судового наказу господарського суду Донецької області по справі № 905/3340/16 від 20.02.2017 про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова фінансова компанія “Укразовметсплав” штраф 66955,00 гривень та відшкодування судового збору 1378,00 гривень.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області № 01-01/284 від 05.06.2018, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському суді Донецької області у зв'язку із закінченням повноважень судді Харакоза К.С., для розгляду вказаної скарги по справі № 905/3340/16 визначено суддю Фурсову С.М. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2018).

Згідно ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 341 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скаргу може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Повідомлення про повернення виконавчого документа №21965, законність якого оспорюється стягувачем, датовано 14.05.2018, а тому публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” дотримано десятиденний строк на звернення зі скаргою №13-04/358 від 30.05.2018 на дії державного виконавця, у зв'язку з чим господарський суд Донецької області приймає скаргу до розгляду.

Відповідно до ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

При прийнятті даної скарги до розгляду, господарським судом встановлено, що відповідачем (боржником) у справі № 905/3340/16 здійснено зміну найменування та зареєстровано інше місцезнаходження.

Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 36637261 є – “Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрметасплав”, яке зареєстровано за адресою: 46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Анатолія Живова, будинок 15-А.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.06.2018 скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні на 14.06.2018.

Від виконавчої служби на електронну адресу суду 14.06.2018 надійшов відзив на скаргу, а також клопотання про розгляд скарги без його участі.

Від скаржника 14.06.2018 через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій опису вкладення та фіскального чеку на підтвердження направлення заяви про відкриття виконавчого провадження на адресу виконавчої служби.

Представники стягувача, боржника та виконавчої служби у судове засідання не з'явились.

За приписами ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши надані матеріали та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.

Стягувач (позивач) звернувся до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області із заявою №13-05/6 від 19.03.2018 про прийняття наказу до примусового виконання, у якій вказав боржником “Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрметасплав”, місто Тернопіль, вулиця Анатолія Живова, будинок №15-А, при цьому послався на рішення господарського суду Донецької області від 30.01.2017 по справі №905/3340/16, просив прийняти до примусового виконання наказ господарського суду Донецької області від 20.02.2017 по справі №905/3340/16 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметасплав” заборгованості (код ЄДРПОУ 36637261).

До заяви, згідно наведеного у ній переліку, додано копії довіреностей на підписантів, оригінал наказу господарського суду Донецької області від 20.02.2017 по справі №905/3340/16, довідка №13-04/195 від 19.03.2018, на підтвердження не отримання авансового внеску, оригінал платіжного доручення на сплату авансового внеску №195 від 23.05.2017.

14.05.2018 повідомленням головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання (наказ господарського суду Донецької області від 20.02.2017 по справі №905/3340/16) на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України “Про виконавче провадження”, зокрема, з посиланням на ч.2 ст.15 Закону України “Про виконавче провадження”. Виконавець зазначив, що боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення суду. У даному випадку у документах пред'явлених стягувачем містяться розбіжності щодо боржника. Виходячи з чого, виконавцем встановлено, що стягувачем не подано заяву про примусове виконання рішення.

Згідно із ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст.326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

При цьому, відповідно до ч.1, ч.3 ст.327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначає Закону Україн “Про виконавче провадження”, як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

У скарзі №13-04/358 від 24.05.2018 позивач зазначає, що при поданні заяви про прийняття наказу до примусового виконання, виявилось внесення змін до установчих документів боржника, які пов'язані зі зміною найменування та його місцезнаходженням, а саме: “Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислова фінансова компанія “Укразовметсплав” (код ЄДРПОУ 36637261) перейменовано на “Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрметасплав”, місцезнаходження на теперішній час: місто Тернопіль, вулиця Анатолія Живова, №15-А. Дані відомості містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте, державний виконавець, в порушення вимог Закону України “Про виконавче провадження” та Інструкції з організації примусового виконання рішень, не здійснив перевірку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо боржника, чим грубо порушив норми Закону щодо реалізації наданих йому повноважень зі здійснення заходів з примусового виконання рішення та права стягувача на своєчасне та в повному обсязі виконання рішення суду, повернувши виконавчий документ без прийняття до виконання.

При прийнятті даної скарги до розгляду, господарським судом встановлено, що відповідачем (боржником) у справі № 905/3340/16 здійснено зміну найменування та зареєстровано інше місцезнаходження 30.01.2017.

Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 36637261 є – “Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрметасплав”, яке зареєстровано за адресою: 46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Анатолія Живова, будинок 15-А.

Слід зазначити, що зміна найменування юридичної особи та місця її реєстрації, не має наслідком процесуальну дію, передбачену ст.52 Господарського процесуального кодексу України, але враховується судом при постановленні відповідних процесуальних документів щодо такої особи після реєстрації змін до установчих документів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей.

Згідно даних наказу від 20.02.2017 про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/3340/16, боржником визначено товариство з обмеженою відповідальністю “Промислова фінансова компанія “Укразовметсплав” (87551, Донецька область, м.Маріуполь, проїзд Знаменський, буд.1/29, ЄДРПОУ 36637261).

Відповідно ч.2 ст.15 Закону України “Про виконавче провадження” боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

При цьому, ч.5 ст.24 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Аналогічні положення містить Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012.

За приписами ст.26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.15 Закону України “Про виконавче провадження” у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно ч.4, ч.8 ст.19 Закону України “Про виконавче провадження” сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Виходячи із суті наведених норм, судом не вбачається прямого та безумовного обов'язку державного виконавця, без встановлення обґрунтованої необхідності, здійснювати перевірку інформації щодо особи, на яку покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Зі змісту наведеного слідує, що повідомлення про викладені обставини покладено на сторін виконавчого провадження, які зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

При цьому, до заяви №13-05/6 від 19.03.2018 про прийняття наказу до примусового виконання стягувачем не додано документів у підтвердження зміни місця перебування боржника та його найменування, за змістом означеної заяви не пояснено звернення саме до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з наказом від 20.02.2017 по справі №905/3340/16 із визначенням боржника – “Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрметасплав” та місце реєстрації: 46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Анатолія Живова, б.15А, що у свою чергу суперечить відомостям означеного вище виконавчого документа.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

За приписами статей 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

В силу ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги викладене, судом встановлена бездіяльність стягувача, як особи, яка повинна сприяти вчиненню виконавчих дій. Тому дії державного виконавця у спірному випадку не можуть вважатися неправомірними, оскільки є наслідком порушення стягувачем приписів Закону України “Про виконавче провадження”.

Також, судом враховується, що право стягувача на виконання рішення суду, звернувшись у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, з урахуванням усунення недоліків, до виконавчого органу, не вбачається порушеним.

Відтак, враховуючи наведені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд відмовляє у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” №13-04/358 від 30.05.2018 на дії головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Керуючись статтями ст.ст. 233-234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

У Х В А Л И В

В задоволенні скарги публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” на дії головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області – відмовити.

У судовому засіданні 14.06.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.06.2018.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя                               С.М. Фурсова