Рішення

від 13.06.2018 по справі 916/212/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/212/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Аганіні В.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_1, згідно довіреності від 15.03.17 р.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департаменту комунальної власності ОМР - ОСОБА_2 довіреність від 27.12.17 р. №01-36/45

розглянувши справу №916/212/18 за позовом Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл.Думська,1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольва» (65104, м. Одеса, пр-т Академіка Глушка,29),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська,1),

про стягнення 217378,93 грн., з яких 189941,38 грн. заборгованості по орендній платі, 9125,58 грн. інфляційних втрат, 2639,66 грн. три проценти річних, 15672,31 грн. пені,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

1. Так, позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, в їх обґрунтування вказує на те, що згідно п.4.2., укладеного між ОМР та ТОВ „Ольва» договору оренди земельної ділянки від 16.07.04 р. обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється відповідно до Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за часткову участь у землекористуванні в м. Одесі, затвердженого рішенням ОМР від 29.02.00р. № 702-ХХШ та рішень ОМР від 31.10.00 р № 1709-ХХШ, від 26.03.03 р. № 1061-ХХІУ, Постанови КМУ від 12.05.00 р. № 783 „Про проведення індексації грошової оцінки земель» . Разом з цим, постановою ОАГС від 14.05.13 р. у справі № 5017/3206/2012 були внесені зміни до п.п. 2.3., 4.1. договору від 16.07.04 р., а саме: нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена в 4 234 086,3 грн., а орендна плата за вказану земельну ділянку розраховується у розмірі 5% від НГО та складає 211 704,31 грн. на рік.

2. Щорічна індексація НГО землі на індекс інфляції провадиться на підставі п.4.2. договору та ст.289 ПК України. Однак, згідно листа ГУ ДФС в Одеській області ДФС України від 15.11.17р. № 10675/9/15-32-04-14, в 2017 р. ТОВ „Ольва» , в порушення вимог п.п. 4.2., 4.3. договору, нараховувало орендну плату за землю на 2017 р. без індексації грошової оцінки за 2013-2016 р.р., що призвело до скорочення орендної плати за землю на 189942,38 грн., яку позивач відзначає як заборгованість відповідача по орендній платі і з врахуванням положень ч.1 ст.96 ЗК України, ч.1 ст.ст.526, 525, 615 ч.1 ст.629 ЦК України, ч.1 ст.193 ГК України, ст.24 ЗУ „Про оренду землі» просить суд з останнього стягнути.

3. Також, з обґрунтуванням наявності заборгованості, згідно до приписів ст.ст.625, 610, 611, 624, 549, 550 ЦК України, ст.ст.216, 218, 230 ГК України, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 9125,58 грн., три проценти річних в сумі 2639,66 грн., пеню в сумі 15 672,31 грн., розраховані за період з січня по грудень 2017 р.

4. Відповідач, заявлений позивачем позов не визнає, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 25.04.18 р. за вх.№ 8590/18, в якому вказує, що на даний час договором від 16.07.04 р., з врахуванням постанови ОАГС від 14.05.13р. у справі №5017/3206/2012, не передбачено порядку індексації орендної плати відповідно до чинного ПК України, пп.288.1., 288.5. ст.288 якого визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється в договорі оренди.

5. Відтак договором оренди від 16.07.04 р. було передбачено здійснення індексації на підставі та відповідно до Постанови КМУ від 12.05.00 р. № 783, яка втратила чинність ще 31.01.11р. згідно Постанови КМУ № 56 від 31.01.11 р. При цьому, законодавцем при врегулюванні питань щодо оренди землі та сплати орендної плати у п. 2 ПК України розділу ХІХ „Прикінцеві положення» передбачено нормативні акти (або їх окремі положення), які втратили чинність у зв'язку з прийняттям ПК України і до цього пункту не увійшла Постанова КМУ від 12.05.00 р. № 783, що на думку відповідача, свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між прийняттям ПК України та втратою чинності Постанови КМУ № 783, а відтак і відсутність підстав у відповідача для індексації орендної плати керуючись нормами ПК України, допоки сторони не внесуть відповідні зміни у договір оренди, у протилежному випадку це є порушенням ст. 58 Конституції України.

6. Згідно положень п. 4.4. договору від 16.07.04 р., ст. 188 ГК України, ст.654 ЦК України, ст.16 ЗУ „Про оренду землі» зміна умов договору щодо розміру орендної плати може відбутись шляхом укладення відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідченими та будуть невід'ємною частиною договору від 16.07.04 р., чого вчинено не було. При цьому, відповідач відзначає, що саме за ініціативою позивача, як органу місцевого самоврядування повинно було провадитись внесення змін до договору, однак така ініціатива не мала місце. Не скористався позивач, на думку відповідача, і правом на врегулювання розбіжностей у змісті договору і в судовому порядку, так як постановою ОАГС від 14.05.13р. у справі № 5017/3206/2012 не було внесено зміни у договір та не врегульовано його умови у відповідності до положень чинного ПК України.

7. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Департамент комунальної власності ОМР, заявлений позивачем позов вважає правомірним та обґрунтованим, подала до суду письмові пояснення від 12.03.18 р. за вх.№5779/18, де вказує, що з підстав не оплати відповідачем частини орендної плати, яка уявляє собою індексацію НГО землі, за період з січня по грудень 2017 р., за останнім обраховується заборгованість в сумі 189 941,38 грн. на яку відповідно до положень чинного законодавства і було нараховано індекс інфляції, три проценти річних, пеня.

8. Ухвалою від 12.02.18 р. судом було відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження за правилами ГПК України (в редакції ЗУ № 2147-VІІІ від 03.10.17 р.).

9. Ухвалою від 12.03.18 р. згідно ч.3 ст.177 ГПК України судом було продовжено строк проведення підготовчого провадження.

10. 14.05.18 р. ухвалою згідно п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, суд закрив підготовче провадження по справі № 916/212/18 та призначив справу до судового розгляду по суті.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

11. 16.07.04 р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ „Ольва» (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за № 645 та у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.11.04 р. за № 040450500179. За умовами договору з врахуванням внесених до нього змін відповідно до постанови ОАГС від 14.05.13 р. у справі № 5017/3206/2012 Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, загальною площею 1819 кв.м., вільної від забудови (зруйнована будівля), що знаходиться у м. Одесі, Малиновському районі, Люсторфська дорога, 11/2, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 4 234 086,30 грн. згідно витягу з технічної документації про НГО земельної ділянки № 136/12 від 28.02.12 р., складеного управлінням Держкомзему у м.Одесі. Договір укладено на 50 років (в тому числі на 3 роки - на період будівництва), для будівництва експлуатації та обслуговування салону-магазину „Центр будівельних технологій» (п.п. 1.1., 2.2., 2.3., 3.1. договору).

12. Орендна плата за земельну ділянку площею 1819 кв.м., розрахована у розмірі 5% від НГО цієї земельної ділянки та складає 211 704, 31 грн. на рік. Орендна палата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється відповідно до Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за часткову участь у землекористуванні в м. Одесі, затвердженого рішенням ОМР № 702-ХХШ від 29.02.00 р. та рішень ОМР № 1709-ХХШ від 31.10.00 р. і №1061-ХХІУ від 26.03.03 р.; Постанови КМУ від 12.05.00 р. № 783 „Про проведення індексації грошової оцінки земель» . Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови КМУ від 12.05.00 р. № 783 „Про проведення індексації грошової оцінки земель» . Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладення відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору. Орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати у випадку збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочення. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-х денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п.п. 4.1., 4.2., ч.2 п.4.3., п.п.4.4., 4.6., 6.3., 12.1. договору).

13. Матеріали справи містять план земельної ділянки, який є додатком до договору оренди земельної ділянки № 645 від 16.07.04 р., акт встановлення меж в натурі від 26.01.04р., додаток до акту встановлення в натурі меж земельної ділянки від 26.01.04 р., акт прийома-передачі земельної ділянки від 03.11.04 р., претензія Департаменту комунальної власності ОМР від 04.09.17 р. за вих.№ 01-13/4165, лист від 20.10.17 р. вих.№ 01.115530, адресовані відповідачу та докази їх відправлення. Із наявного у справі листа ГУ ДФС в Одеській області ДФС України від 16.11.17 р. вих.№ 0119/2998 вбачається інформація щодо здійснених відповідачем оплат орендної плати.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

14. Постанова КМУ від 12.05.00 р. № 783 „Про проведення індексації грошової оцінки земель» була прийнята відповідно до Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ), про що вказано в її преамбулі та визначає порядок проведення розрахунку індексації НГО, формулу такого розрахунку. Подалі Постановою КМУ від 31 січня 2011 р. N 56 „Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783» було визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 12 травня 2000 р. N 783. Разом з цим, закон України „Про плату за землю» втратив чинність з набранням законної сили Податкового кодексу України від 02.12.10 р. за № 2755-VІ.

15. Чинним на момент укладення договору оренди від 16.07.04 р. ЗУ „Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-XII, а саме, його ст.23 передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

16. Отже, послання відповідача щодо відсутності в Прикінцевих положеннях ПК України серед переліку законодавчих актів, які втратили свою чинність з прийняттям ПК України, Постанови КМУ від 12.05.00р. №783, а відповідно і відсутність причино-наслідкового зв'язку між прийняттям ПК України та втратою чинності зазначеної Постанови КМУ № 783 та відсутність підстав у позивача на індексацію орендної плати керуючись положеннями ПК України, є помилковим, так як судом було вже відмічено такий причино-наслідковий зв'язок мав місце, оскільки втратив чинність відповідно до ПК України закон України „Про плату за землю» згідно до якого КМУ і була прийнята постанова №783 та якою було запроваджено порядок розрахунку індексації нормативної грошової оцінки землі.

17. Положення ст.93 ЗК України визначають, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

18. Згідно ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

19. Відповідно до ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

20. Відповідно до ст.13 Закону України „Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

21. Положення ч.ч.1, 2 ст.21 Закону України „Про оренду землі» визначають, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

22. Згідно положень ч.1 ст.24, ст.30 ЗУ„Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати; зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

23. Положення пп.14.1.147, 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України передбачають, що у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

24. Відповідно до пп.288.5.1., п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Згідно п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ст.ст.272, 273 цього Кодексу.

25. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п.288.4.- 288.5.2. ст.288 Податкового кодексу).

26. Так, ст.289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

27. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

28. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

29. Отже, за умови несплати відповідачем індексації орендної плати в період з січня по грудень 2017р., що не заперечується відповідачем, заборгованість останнього складає 189941,38грн., оскільки умови договору оренди від 16.07.04р., зокрема його п.4.2., передбачає проведення таких платежів та не залежно від того, що в договорі містяться посилання на нормативний акт, який втратив свою чинність з підстав кодифікації законодавцем податкового законодавства та з огляду на те, що положення Постанови КМУ №783 від 12.05.00р. віднайшли відображення в ст.289 ПК України, суд вважає, що ОМР правомірно заявлено позовну вимогу щодо стягнення з ТОВ „Ольва» заборгованості по орендній платі в сумі 189941,38грн.

30. Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15 672,31 грн. пені за період з 31.03.2017р. по 31.01.2018р.

31. За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

32. У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

33. Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

34. Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

35. Як передбачено ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

36. Судом перевірено зроблений позивачем розрахунок пені та встановлено, що її розрахунок містить неточності та за розрахунком суду пеня складає 15745,12грн. Однак, з врахуванням того, що позивачем заявлено пеню в меншому розмірі, судом підлягає задоволенню у повному обсязі позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 15672,31грн. пені за період з 31.03.2017р. по 31.01.2018р.

37. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9125,58грн. інфляційних втрат за період з 03.03.2017р. по 31.01.2018р., 2639,66 грн. три проценти річних за період з 03.03.2017р. по 31.01.2018р.

38. У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

39. Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

40. Перевіривши розрахунок трьох процентів річних суд встановив їх вірність, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню у повній мірі позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2639,66 грн. три проценти річних за період з 03.03.2017р. по 31.01.2018р.

41. Розрахунок позивача втрат від інфляції містить неточності, судом самостійно розраховано суму втрат від інфляції за вказаний позивачем період та встановлено, що сума втрат від інфляції складає 11639,80грн. Але, так як позивачем заявлено суму втрат від інфляції у меншому розмірі, ніж сума розрахована судом, задоволенню судом у повному обсязі підлягає позовна вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 9125,58 грн. за період з 03.03.2017р. по 31.01.2018р.

42. Таким чином, системний аналіз норм законодавства, зокрема чинного на даний момент ПК України, чинних станом на момент укладення договору оренди від 16.07.04 р. Постанови КМУ від 12.05.00 р. № 783, ЗУ „Про плату за землю» , передбачення умовою договору оренди від 16.07.04р. (ч.2 п. 4.3. договору) індексацію орендної плати, яка не була предметом розгляду судами та не була піддана змінам відповідно до постанови ОАГС від 14.05.13 р. у справі № 5017/3206/2012, суд, вбачає обґрунтованими та доведеними заявлені ОМР позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, що фактично уявляє собою несплачену останнім її індексацію, у сумі 189 941,38грн. та відповідно нараховані на суму боргу пеню, індекс інфляції, три проценти річних.

43. Позиція відповідача щодо можливості врегулювання неузгодженостей умов договору від 16.07.04р., відповідно до положень чинного ПК України, саме лише за пропозицією ОМР щодо внесення відповідних змін до договору, та неправомірних вимог ОМР з цього приводу за даним позовом, не заслуговує на увагу суду, так як законодавством, як чинним на момент укладення договору від 16.07.04 р. так і на даний час, як і самим договором від 16.07.04р. не передбачено від якої сторони мають надійти пропозиції щодо врегулювання умов договору у відповідності до діючого законодавства, а отже пропозиція щодо внесення змін до договору могла бути внесена і ТОВ „Ольва» .

44. Положення ч.4 ст.11 ГПК України визначають, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

45. Згідно ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-ІV від 23.02.2006р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

46. Положення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачають, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

47. Так, у рішенні ЄСПЛ від 20.10.2011р. у справі "Рисовський проти України" аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]) , заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000?I, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Цneryэldэz v. Turkey [GC]) , заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova) , заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland) , заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах ОСОБА_3 проти Хорватії (Lelas v. Croatia) , заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v.) , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер'їлдіз проти Туреччини (Цneryэldэz v. Turkey) , п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy) , п. 119).

48. У пункті 34 рішення від 07.07.2011р. по справі "Сєрков проти України" ЄСПЛ відзначає "...Ведучи мову про закон , стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.o.» проти Чеської Республіки (Љpaиek s.r.o. v.Czech Republic) , заява № 26449/95, п. 54, від 9 листопада 1999 року). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого законодавства, вимагаючи, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні (див. рішення у справі Беєлер проти Італії (Beyeler v.) , [ВП], заява № 33202/96, п. 109, ECHR 2000-I)...".

49. Отже, позивач з дотриманням принципу належного урядування звернувся до суду з даним позовом, оскільки із запровадженням у законодавстві достатньо якісного та належним чином визначеного порядку нарахування орендної плати за землю, з врахуванням її індексації, правомірно звернувся до суду із даним позовом.

50. Враховуючи вище викладене, суд за доведеністю та обґрунтованістю задовольняє заявлені Одеською міською радою позовної вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки від 16.07.04 р. за період з січня по грудень 2017 р. в сумі 189941,38 грн., 9125,58 грн. інфляційних втрат, 2639,66 грн. три проценти річних, 15672,31 грн. пені в повній мірі.

51. Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

52. Відповідно до ст.129 ГПК України за умови задоволення судом заявлених позивачем позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3260,68грн.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691) до ТОВ „Ольва» (65104, м. Одеса, пр-т Академіка Глушка,29, код ЄДРПОУ 32431896) повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольва» (65104, м.Одеса, пр.Академіка Глушка, 29, ідентифікаційний код 32431896) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691) 189941 (сто вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок одну) грн. 38 коп. заборгованості по орендній платі, 9125(дев'ять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 58 коп. інфляційних втрат, 2639 (дві тисячі шістсот тридцять дев'ять) грн. 66 коп. три проценти річних, 15672(п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 31 коп. пені, 3260 (три тисячі двісті шістдесят) грн. 68 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 червня 2018 р.

Суддя І.А. Малярчук