Рішення

від 07.06.2018 по справі 916/272/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/272/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Шевченко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2О.І. за довіреністю;

від третьої особи ТОВ «ТРАНСБУДСЕРВІС» : не з'явився;

від третьої особи ОСОБА_3: не з'явився;

від третьої особи ОСОБА_4 комунальної власності ОСОБА_5 міської ради: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 у формі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДСЕРВІС» до відповідача ОСОБА_5 міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" та ОСОБА_3 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 комунальної власності ОСОБА_5 міської ради про припинення орендних правовідносин та розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 у формі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_5 міської ради в якому просить:

- припинити орендні правовідносини за договором оренди земельної ділянки, площею 4774кв.м., за адресою м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 263Б, що укладений 12.08.2002р. між ОСОБА_5 міською радою та ОСОБА_6 у формі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №9166;

- розірвати договір оренди земельної ділянки площею 4774кв.м., за адресою м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 263Б, що укладений 12.08.2002р. між ОСОБА_5 міською радою та ОСОБА_6 у формі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №9166.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на земельній ділянці, яка була в оренді знаходилося нерухоме майно, що належало позивачу, яке було відчужене третім особам що стало підставою для звернення до суду з позовом про припинення орендних правовідносин та розірвання договору оренди.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2018р. відкрито провадження у справі №916/272/18, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.03.2018р. о 10:00.

07.03.2018р. за вх.суду№2-1460/18 відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 комунальної власності ОСОБА_5 міської ради, ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" та ОСОБА_3.

07.03.2018р. за вх.суду№5595/18 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.

В підготовчому засіданні від 15.03.2018р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 29.03.2018р. о 11:00.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.03.2018р. було викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 29.03.2018р. о 11:00.

27.03.2018р. за вх.суду№6892/18 позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів.

27.03.2018р. за вх.суду№6897/18 позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача.

27.03.2018р. за вх.суду№6894/18 позивач надав письмові пояснення стосовно клопотання відповідача про залучення третіх осіб.

В підготовчому засіданні від 29.03.2018р. було задоволено клопотання відповідача про залучення третіх осіб та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" та ОСОБА_3 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 комунальної власності ОСОБА_5 міської ради про що судом винесено ухвали.

В підготовчому засіданні від 29.03.2018р. було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено про відкладення підготовчого засідання на 25.04.2018р. о 11:50.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.03.2018р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 25.04.2018р. о 11:50.

18.04.2018р. за вх.суду№8200/18 позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів.

В підготовчому засіданні від 25.04.2018р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 03.05.2018р. о 10:00.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2018р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 03.05.2018р. о 10:00.

25.04.2018р. за вх.суду№8627/18 третя особа ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" надало до суду пояснення.

25.04.2018р. за вх.суду№8583/18 третя особа ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" звернулося до суду з заявою про долучення до матеріалів справи доказів направлення учасникам справи пояснень.

25.04.2018р. за вх.суду№8625/18 третя особа ОСОБА_3 надав до суду пояснення.

В підготовчому засіданні від 03.05.2018р. було оголошено про закриття провадження у справі та призначення справи №916/272/18 до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.05.2018р. було закрито провадження у справі №916/272/18 та призначено справу до розгляду по суті на 08.05.2018р. о 12:00.

03.05.2018р. за вх.суду№8901/18 позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів.03.05.2018р. за вх.суду№8985/18 третя особа ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" звернулося до суду з клопотанням про залучення доказів.

В судовому засідання від 08.05.2018р. було оголошено перерву по 24.05.2018р. о 12:20.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2018р. викликано учасників справи у судове засідання на 24.05.2018р. о 12:20.

В судовому засідання від 24.05.2018р. було оголошено перерву по 07.06.2018р. о 12:40.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.05.2018р. викликано учасників справи у судове засідання на 07.06.2018р. о 12:40.

В судовому засіданні від 07.06.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/272/18.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як зазначає позивач, 12.08.2002р. між ОСОБА_5 міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_6 у формі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ТРАНСБУДСЕРВІС (Орендар) було укладено договір оренди землі відповідно до якого позивач орендує земельну ділянку площею 4774кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 263Б. На вказаній земельній ділянці знаходилося нерухоме майно, що належало позивачу на праві власності, а саме: комплекс будівель (нежитлові приміщення), розташованих за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 263Б загальною площею 609,3кв.м. та нежитлова будівля розташована за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 263Б загальною площею 5,4кв.м. Вказане нерухоме майно було відчужено третім особам наступним чином: на підставі розподільчого балансу позивача затвердженого Протоколом №1/2017 загальних зборів учасників позивача від 24.02.2017р., ОСОБА_2 приймання-передачі №1 від 01.03.2017р., комплекс будівель (нежитлові приміщення), розташованих за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 263Б загальною площею 609,3кв.м. були передані в якості внеску для формування статутного капіталу ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС створеного шляхом виділу із ОСОБА_6 у формі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДСЕРВІС» у зв'язку з чим станом на теперішній час новим власником комплексу будівель комплекс будівель (нежитлові приміщення), розташованих за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 263Б загальною площею 609,3кв.м. є ТОВ ТОВТРАНСБУДСЕРВІС .

24.10.2014р. позивач, на підставі договору купівлі-продажу продав ОСОБА_3 нежитлову будівлю загальною площею 5,4кв.м. розташовану за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 263Б.

Позивача вказує, що таким чином позивач здійснив відчуження нерухомого майна яке знаходиться на орендованій земельній ділянці третім особам та звернувся до відповідача з заявою про припинення договору оренди земельної ділянки, однак відповідач у своїй відповіді зазначив, що з відповідним зверненням повинен звернутися новий власник нерухомості при цьому жодних дій щодо розірвання договору оренди землі та припинення орендних правовідносин з позивачем не було здійснено.

Як зазначає позивач, він звернувся до нових власників нерухомого майна з повідомленнями щодо оформлення відповідних документів на право оренди земельної ділянки.

Позивач стверджує, що орендні відносини за договором оренди від 12.08.2002р. мають бути припинені, а зазначений договір оренди розірваний на тій підставі, що відбувся перехід права власності на споруди, що розташовані на такій земельній ділянці.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні у повному обсязі та припинити орендні правовідносини за договором оренди земельної ділянки, площею 4774кв.м., за адресою м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 263Б, що укладений 12.08.2002р. між ОСОБА_5 міською радою та ОСОБА_6 у формі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №9166 та розірвати договір оренди земельної ділянки площею 4774кв.м., за адресою м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 263Б, що укладений 12.08.2002р. між ОСОБА_5 міською радою та ОСОБА_6 у формі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №9166.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивачем обраний позивачем спосіб захисту порушеного права щодо розірвання договору оренди землі є неналежним способом захисту оскільки договір, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю та споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на який розташований такий житловий будинок, будівля, споруда. У позивача після відчуження нерухомого майна автоматично припинилося право користування земельною ділянкою, а у ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС та ОСОБА_3 автоматично виникло таке право користування земельною ділянкою.

Як вказує відповідач, відповідно до п.3.4.6. договору оренди землі Орендар був зобов'язаний повідомити у тижневий термін Орендодавця про відчуження нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, однак позивач а порушення умов договору не повідомив відповідача про відчуження майна.

Відповідач зазначає, що на лист позивача про припинення орендних правовідносин та розірвання договору оренди землі ОСОБА_4 комунальної власності ОСОБА_5 міської ради було повідомлено, що дані про земельну ділянку відсутні, оскільки позивач не звертався до ОСОБА_5 міської ради з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та було зазначено, що відповідно до умов договору оренди землі Орендар повинен повідомити нових власників придбаних будівель про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди землі.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору оренди, відповідач зазначає, що договором оренди землі не передбачено умови розірвання договору у зв'язку із відчуженням нерухомого майна розташованого на орендованій земельній ділянці.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.

У відповіді на відзив відповідача позивач зазначає, що способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України може бути припинення правовідношення.

Позивач вказує, що після відчуження нерухомого майна до нових власників право користування земельною ділянкою автоматично не перейшло. Щодо можливості розірвання договору оренди то відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір може бути розірваний на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС та ОСОБА_3 в своїх поясненнях зазначають, що позовна заява не підлягає задоволенню посилаючись на те, що попередній орендар земельної ділянки не повинен вчиняти будь-яких дій для припинення свого права оренди землі оскільки таке право оренди землі припиняється у продавця нерухомості в силу закону. Моментом припинення права оренди землі у продавця нерухомості та моментом виникнення права оренди землі у покупця є моментом державної реєстрації права власності на житловий будинок, будівлю та споруду за новим власником нерухомості, договір оренди землі припиняється лише в частині оренди землі попереднім орендарем для нового власника нерухомості договір продовжує діяти. В момент переходу права власності на нежитлові будівлі до ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС та ОСОБА_3 перейшло право користування земельними ділянками, а для позивача право користування земельною ділянкою припинилося та відповідно позивач, як попередній орендар не повинен вчиняти дій для припинення свого права оренди землі, а тим паче подавати позов про розірвання договору оренди землі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі від 12.08.2002р. відповідно до якого позивач орендує земельну ділянку площею 4774кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 263Б. На вказаній земельній ділянці знаходилося нерухоме майно, що належало позивачу на праві власності, а саме: комплекс будівель (нежитлові приміщення), розташованих за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 263Б загальною площею 609,3кв.м. та нежитлова будівля розташована за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 263Б загальною площею 5,4кв.м.

Вказане нерухоме майно було відчужено третім особам, а саме на підставі розподільчого балансу позивача затвердженого Протоколом №1/2017 загальних зборів учасників позивача від 24.02.2017р., ОСОБА_2 приймання-передачі №1 від 01.03.2017р., комплекс будівель (нежитлові приміщення), розташованих за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 263Б загальною площею 609,3кв.м. були передані в якості внеску для формування статутного капіталу ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС створеного шляхом виділу із ОСОБА_6 у формі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДСЕРВІС» у зв'язку з чим станом на теперішній час новим власником комплексу будівель комплекс будівель (нежитлові приміщення), розташованих за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 263Б загальною площею 609,3кв.м. є ТОВ ТОВТРАНСБУДСЕРВІС та на підставі договору купівлі-продажу від 24.1.02017р. продав ОСОБА_3 нежитлову будівлю загальною площею 5,4кв.м. розташовану за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 263Б.

Відповідно до п.3.4.6.п.3.4. Орендар зобов'язаний повідомити у тижневий термін Орендодавця про відчуження нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянко, а також повідомити нового власника придбаних будівель та споруд про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди землі. До переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, зазанченою в п.1. договору або її частиною (при переході права власності на будинок, споруду або їх частини) орендна плата за земельну ділянку сплачується Орендарем за всю ділянку у повному обсязі.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи, а саме наданої до позовної заяви копії листа вих№09/11-1 від 09.11.2017р. вбачається, що позивач направив відповідачу листа про припинення договору оренди у зв'язку із відчуженням нерухомого майна розташованого на орендованій земельній ділянці.

Також в матеріалах справи міститься лист ОСОБА_4 комунальної власності ОСОБА_5 міської ради №01-18/2101-09-01 від 28.11.2017р. про те, що станом на день звернення до ОСОБА_5 міської ради з повідомленням про припинення договору оренди, ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС так і не було розроблено технічної документації із землеустрою для приведення у відповідність документів на право користування земельною ділянкою.

Крім того в матеріалах справи міститься копія повідомлення за вих№13-2-2-2018/1 від 13.02.2018р. (яке було направлено за два дні до подання позову до суду) в якому позивач повідомив ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС про необхідність оформлення документів на право оренди земельної ділянки, а повідомлення ОСОБА_3 про необхідність оформлення документів на право оренди земельної ділянки в матеріалах справи взагалі відсутнє.

Згідно з ч.3 ст.334 Цивільного кодексу України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 1 ст.120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У відповідності до ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Перехід права власності на об'єкт нерухомості, розташований на спірній земельній ділянки підтверджений належними доказами.

Отже, при переході права власності на об'єкт нерухомості за адресою м. Одеса, Миколаївська дорога, 263Б, який розташований на земельній ділянці площею 609,3кв.м., що становить частину земельної ділянки загальною площею 4774кв.м. до ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС перейшло право на відповідну земельну ділянку, на якій розташований нежитловий об'єкт в тому ж обсязі, які були у попереднього землекористувача, а саме позивача.

При переході права власності на об'єкт нерухомості за адресою м. Одеса, Миколаївська дорога, 263Б, , який розташований на земельній ділянці площею 5,4кв.м., що становить частину земельної ділянки загальною площею 4774кв.м. до ОСОБА_3 перейшло право на відповідну земельну ділянку, на якій розташований нежитловий об'єкт в тому ж обсязі, які були у попереднього землекористувача, а саме позивача.

Частиною 1 статті 31 Закону України Про оренду землі визначені випадки, коли договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частина 1 статті 32 Закону України Про оренду землі передбачає припинення договору оренди землі шляхом розірвання у наступних випадках: на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору; у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки; на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, стаття 32 Закону України Про оренду землі не передбачає припинення договору оренди землі шляхом його розірвання у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці .

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому Договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір не підлягає розірванню. Відчуження об'єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. З огляду на наведене апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність передбачених законом підстав для розірвання Договору оренди у зв'язку із зміною власника нерухомого майна, яке розміщене на орендованій земельній ділянці (правова позиція Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду викладена в постанові від 10.04.2018р. по справі №915/672/17).

Наявність підстав для розірвання договору оренди землі, перелік яких наведений у статті 32 Закону України Про оренду землі , позивачем суду не доведена.

Судом також взято до уваги, що відповідно до пп 3.4.6. п.3.4. договору оренди землі Орендар зобов'язаний повідомити у тижневий термін Орендодавця про відчуження будинків та споруд або їх частин, розташованих на орендованій земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель та споруд про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди землі.

В матеріалах справи міститься копія повідомлення за вих№13-2-2-2018/1 від 13.02.2018р. (яке було направлено за два дні до подання позову до суду) в якому позивач повідомив ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС про необхідність оформлення документів на право оренди земельної ділянки, а повідомлення ОСОБА_3 про необхідність оформлення документів на право оренди земельної ділянки в матеріалах справи взагалі відсутнє.

Крім того, відповідно із ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто вказана стаття ЦК України передбачає захист лише порушеного права.

При цьому порядок захисту порушеного права для суб'єктів господарювання встановлено, у тому числі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Із змісту наведеної статті Господарського процесуального кодексу України вбачається, що право на звернення до суду виникає в той момент коли у юридичної особи або суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи порушено їх права і тільки в цьому випадку їх права можуть бути захищені судом, у зворотному випадку у позові слід відмовляти.

Враховуючи, що пп 3.4.6. п. 3.4. договору земельної ділянки передбачено, що до переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, зазначеною в п.1. договору або її частиною (при переході права власності на будинок, споруду або їх частини) орендна плата за земельну ділянку сплачується Орендарем за всю ділянку у повному обсязі, суд вважає, що права позивача, у зв'язку зі сплатою ним орендної плати по договору оренди землі, не можна вважати порушеними оскільки відповідно до ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії ( Ruiz Torija v . Spain ) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії ( Suominen v . Finland ), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ( Hirvisaari v . Finland ), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України ).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги ОСОБА_6 у формі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДСЕРВІС» до відповідача ОСОБА_5 міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" та ОСОБА_3 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 комунальної власності ОСОБА_5 міської ради про припинення орендних правовідносин та розірвання договору оренди земельної ділянки, необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3524,00грн. покладаються на позивача ОСОБА_6 у формі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДСЕРВІС» відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові ОСОБА_6 у формі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДСЕРВІС» до відповідача ОСОБА_5 міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" та ОСОБА_3 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 комунальної власності ОСОБА_5 міської ради про припинення орендних правовідносин та розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3524,00грн. покласти на позивача ОСОБА_6 у формі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДСЕРВІС» .

Повне рішення складено 18 червня 2018р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова