Постанова

від 08.08.2018 по справі 916/272/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/272/18 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.,

Суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Одеський апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

Секретар судового засідання Іванов І.В.;

За участю представників сторін:

Від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Польщіна Т.Л., довіреність № 01-36/15, від 02.03.18;

Від Підприємства у формі ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" - Карпенко М.І., довіреність № б/н, від 08.02.18;

Від Одеської міської ради - Чернова Г.А., довіреність № 43/вих-мр, від 20.02.18;

Від ОСОБА_5 - не з'явився;

Від ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС", м.Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року

у справі №916/272/18

за позовом Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС", м.Одеса

до Одеської міської ради, м.Одеса

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС", ОСОБА_5

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про припинення орендних правовідносин та розірвання договору оренди земельної ділянки, -

(суддя першої інстанції: Степанова Л.В., дата та місце винесення рішення: 07.06.2018, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Щевченка, 29)

19.02.2018 Підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" (далі - Підприємства у формі ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, в якому просив:

- припинити орендні правовідносини за договором оренди земельної ділянки, площею 4774кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що укладений 12.08.2002р. між Одеською міською радою та Підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. за реєстровим №9166;

- розірвати договір оренди земельної ділянки площею 4774кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що укладений 12.08.2002р. між Одеською міською радою та Підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. за реєстровим №9166.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на земельній ділянці, яка була в оренді знаходилося нерухоме майно, що належало позивачу було відчужене третім особам що стало підставою для звернення до суду з позовом про припинення орендних правовідносин та розірвання договору оренди.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 (суддя - Степанова Л.В.) у позові Підприємства у формі ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" до Одеської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" та ОСОБА_5 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про припинення орендних правовідносин та розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовлено у повному обсязі.

Суд першої інстанції, посилаючись на норми чинного законодавства України, зокрема на ст. 334, 337 Цивільного кодексу України, ст.120 Земельного кодексу України зазначив, що при переході права власності на об'єкт нерухомості до третіх осіб, до них перейшло право на відповідну земельну ділянку,яке було у попереднього землекористувача - Підприємства у формі ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС .

Місцевий господарський суд зазначив, що до нових власників об'єктів нерухомості - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" та ОСОБА_5 прейшло право оренди земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані, у тому самому обсязі і на умовах, які були у Підприємства у формі ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС , з огляду на що, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про припинення орендних правовідносин та розірвання договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Підприємство у формі ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі №916/272/18 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Зокрема, враховуючи норми чинного законодавства України, а також правову позицію Верховного суду, Підприємство у формі ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що права позивача у зв'язку зі сплатою ним орендної плати по договору оренди землі не можна вважати порушеними.

Підприємство у формі ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" зазначає, що, враховуючи фактичне користування спірною земельною ділянкою новим власником нерухомого майна та добровільну відмову попереднього землекористувача від права користування вказаною земельною ділянкою, договір оренди, укладений між позивачем та Одеською міською радою, підлягає розірванню.

Крім того, апелянт зазначає, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції навів доводи лише з приводу неможливості розірвання спірного договору оренди, проте не зазначив жодного доводу з приводу неможливості припинення правовідносин між позивачем та відповідачем.

Заявник апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінки поясненням сторін по справі та протиправно відмовив у задоволенні позовної вимоги про припинення орендних правовідносин, проти якої учасники справи не заперечували.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2018 відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою Підприємства у формі ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" на рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі №916/272/18.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2018 апеляційну скаргу Підприємства у формі ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" на рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі №916/272/18 призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.08.2018.

19.08.2018 на адресу Одеського апеляційного господарського суду від Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги позивача, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення з підстав, викладених письмово.

В судовому засіданні 08.08.2018 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні та на скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представники Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заперечували проти доводів апеляційної скарги Підприємства у формі ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС , просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, не повідомивши суд завчасно про причини неявки, про дату, час та місце проведення судового засідання по справі повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за відсутністю представників, які не з'явились до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, тертьої особи на стороні відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюються сторонами наступні обставини.

12.08.2002 Одеською міською радою (Орендодавець) та Підприємством у формі ТОВ відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого позивач орендує земельну ділянку площею 4774кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На вказаній земельній ділянці знаходилося нерухоме майно, що належало позивачу на праві власності, а саме: комплекс будівель (нежитлові приміщення), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 609,3кв.м. та нежитлова будівля розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 5,4кв.м. (т.1 а.с. 9-12)

Пунктом 1.1. Договору унормовано, що орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі та рішення Одеської міської ради №113-ХХІV від 29.04.2002 надає, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, площею 4774 кв.м., що знаходиться у м.Одесі, в Суворовському районі, вулиця Миколаївська дорога, під номером двісті шістдесят три Б , згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Зазначена земельна ділянка надана орендарю терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування виробничого майданчика будівельної організації. (п.1.2 Договору)

Відповідно до п.3.4.6 Орендар зобов'язаний повідомити у тижневий термін Орендодавця про відчуження нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянко, а також повідомити нового власника придбаних будівель та споруд про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди землі. До переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, зазанченою в п.1. договору або її частиною (при переході права власності на будинок, споруду або їх частини) орендна плата за земельну ділянку сплачується Орендарем за всю ділянку у повному обсязі.

Нерухоме майно, яке розташоване на орендованій земельній ділянці було відчужене на підставі розподільчого балансу позивача, затвердженого Протоколом №1/2017 загальних зборів учасників позивача від 24.02.2017, Акту приймання-передачі №1 від 01.03.2017, комплекс будівель (нежитлові приміщення), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 609,3кв.м. були передані в якості внеску для формування статутного капіталу ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" створеного шляхом виділу із Підприємства у формі ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС", у зв'язку з чим станом на теперішній час новим власником комплексу будівель комплекс будівель (нежитлові приміщення), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 609,3 кв.м. є ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС".(т.1 а.с. 12-24)

24.10.2014 позивач, на підставі договору купівлі-продажу, продав ОСОБА_5 нежитлову будівлю загальною площею 5,4 кв.м. розташовану за адресою: АДРЕСА_1. (т.1 а.с.25-28)

Підприємство у формі ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС листом від 09.11.2017 звернулось Одеської міської ради, в якому повідомило, що об'єкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці площею 4774 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору оренди від 12.08.2002, відчужені третім особам, у зв'язку з чим договір ореди, укладений між Підприємством у вигляді ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС та Одеською міською радою повинен бути припиненим. (т.1 а.с. 30)

Листом №01-18/2101-09-01 від 28.11.2017 Департамент комунальної власності Одеської міської ради про те, що станом на день звернення до Одеської міської ради з повідомленням про припинення договору оренди, ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" так і не було розроблено технічної документації із землеустрою для приведення у відповідність документів на право користування земельною ділянкою та запропоновано звернутись до власників придбаних будівель та споруд про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди.(т.1 а.с. 31)

Крім того, в матеріалах справи міститься копія повідомлення за вих№13-2-2-2018/1 від 13.02.2018, в якому позивач повідомив ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" про необхідність оформлення документів на право оренди земельної ділянки. (т.1 а.с. 32)

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 626, 628, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як зазначалося вище, сторонами по справі 12.08.2002 укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивач орендував земельну ділянку площею 4774 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди земельної ділянки та припинення орендних правовідносин. Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу, а також норми Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором оренди (найму) одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу Україн визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частинами 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені ст. 141 Земельного кодексу України. Відповідно до п е , частини 1 вказаної статті підставою припинення права користування земельною є, в тому числі, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Отже, вищезазначені положення норм діючого законодавства передбачають, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розташоване, у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Відтак, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 №915/672/17.

Враховуючи вищевказані норми діючого законодавства, відчуження відповідачем об'єктів нерухомості, розташованих на орендованій земельній ділянці, призвело до припинення дії договору оренди щодо останнього як в частині прав, так і обов'язків за цим договором, у тому числі і щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Разом з тим, зазначений договір оренди діє на тих самих умовах щодо осіб, які, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набувають також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки.

З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції про те, що права позивача у зв'язку зі сплатою ним орендної плати відповідно до умов пп. 3.4.6, 3.4 договору оренди, є помилковим, оскільки в даному випадку у позивача припинились орендні відносини за договором в цілому (як права, так і обов'язки).

За таких оставин, судова колегія доходить висновку, що орендні правовідносини між Підприємства у формі ТОВ "ТРАНСБУДСЕРВІС" та Одеською міською радою на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.08.2002 припинилися в силу закону, а відтак відсутній предмет спору в частині вимог про припинення орендних правовідносин.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині позовних вимог про припинення правовідносин за договором оренди земельної ділянки від 12.08.2002 між Одеською міською радою та Підприємством у формі ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції в цій частині - скасуванню.

Укладаючи 12.08.2002 договір оренди земельної ділянки, сторони домовились, що цей договір може бути достроково розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених Законом України Про оренду землі , цим договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставі визначених земельним кодексом України та іншими законами України (п.6.2 Договору).

Враховуючи припинення орендних правовідносин між сторонами по справі, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений договір не підлягає розірванню, оскільки відчуження об'єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки.

Таким чином, перехід до ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС та ОСОБА_5 права власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій позивачем земельній ділянці, може бути підставою для внесення змін до Договору оренди, однак не є підставою для розірвання цього договору.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги в цій частині судовою колегією відхиляються.

Статтею 278 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині. Зокрема, частиною 1 вказаної статті судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" на рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі №916/272/18 підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі №916/272/18 частковому скасуванню із закриттям провадження в частині позовних вимог про припинення орендних правовідносин за договором оренди земельної ділянки від 12.08.2002 між Одеською міською радою та Підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС", в іншій частині рішення суду слід без змін.

Керуючись ст.ст. п.2 ч.1 ст. 231, 275, 277, 278, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" на рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі №916/272/18 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі №916/272/18 скасувати частково.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС" про припинення орендних правовідносин за договором оренди земельної ділянки, площею 4774кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що укладений 12.08.2002 Одеською міською радою та Підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДСЕРВІС", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. за реєстровим номером 9166.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України .

Повний текст постанови складено і підписано 09.08.2018 року.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош

.