Рішення

від 06.06.2018 по справі 916/170/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/170/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.

при секретарі судового засідання Липі Т.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1- довіреність;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність;

від третьої особи: ОСОБА_3 - довіреність

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради (пл. Думська, 1, Одеса, Одеська область, 65004) до Обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "САЛЮТ" (вул. Дача Ковалевського, 115, Одеса, Одеська область, 65038) за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 комунальної власності Одеської міської ради ( 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1) про стягнення 229559,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "САЛЮТ", в якому просить господарський суд: про стягнення 229559,81 грн., з яких 202645,89грн. - орендна плата за землю, 2075,93грн. - 3% річних, 9020,78грн. - інфляційні втрати, 15817,21грн. - пеня. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3443,40грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання договору оренди земельної ділянки від 14.08.2013року який є обов'язковим до виконання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2018року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. При цьому вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 комунальної власності Одеської міської ради. Підготовче засідання призначено на 12 березня 2018 р.

07.03.2018року відповідач звернувся до суду із заявою про зупинення провадження у справі №916/170/18 за позовом Одеської міської ради до Обслуговуючого кооперативу Дачно-будівельний кооператив Салют про стягнення 229559,81 грн. за договором оренди земельної ділянки від 14.08.2013 р. до набрання законної сили судовим рішенням по справі №916/2956/17 за позовом Обслуговуючого кооперативу Дачно-будівельний кооператив Салют до Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_4 комунальної власності Одеської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.08.2013 р.

Обґрунтовуючи заяву, відповідач посилається на п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України та зазначає, що ухвалою судді Господарського суду Одеської області від 01.12.2017 р. ОСОБА_5 було порушено провадження у справі №916/2956/17 за позовом Обслуговуючого кооперативу Дачно-будівельний кооператив Салют до Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_4 комунальної власності Одеської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.08.2013 р. Предметом спору є вимога Обслуговуючого кооперативу Дачно-будівельний кооператив Салют про внесення змін до Договору оренди землі від 14 серпня 2013 року, укладеного між Одеською міською радою, яка діяла від імені Територіальної громади міста Одеси та ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ ДАЧНО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ САЛЮТ , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №545, викласти, п.п. 2.З., 4.1., 9.4.2. зазначеного Договору оренди землі у наступній редакції: п. 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,0340 га (кадастровий номер 5110136900:47:003:0049) становить: 7133818 (сім мільйонів сто тридцять три тисячі вісімсот вісімнадцять) гривень 91 коп., згідно „витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 07 лютого 2017 року №1616/86- 17, складеного управлінням Держгеокадастру у місті Одесі Одеської області. Вказана нормативна грошова оцінка за даним договором застосовується з 01 січня 2017 року. ; п. 4.1. Орендна плата за земельну ділянку площею 2,0340 га, розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 214014,57грн. на рік. Орендна плата у вказаному розмірі сплачується Орендарем з 01 січня 2017 року та вноситься у грошовій безготівковій формі. ; п. 9.4.2. самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки і не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, визначеному Податковим Кодексом України ( з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель у разі введення її в дію). .

12.03.2018року оголошено перерву в судовому засіданні до 26.03.2018року.

19.03.2018року позивач надав заперечення на заяву про зупинення провадження відповідно яких просить суд відмовити в задоволенні заяви ОК ДБК Салют про зупинення провадження у справі № 916/170/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/2956/17.

Суд, розглянувши заяву відмовив в задоволені з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі: суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду .

Матеріали справи № 916/170/18 дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, отже у суду відсутні підстави для задоволення заяви про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2018року продовжено строк підготовчого провадження до 07.05.018року та відкладено підготовче засідання на 23.04.2018року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.04.2018року відкладено підготовче засідання на 07.05.2018року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2018року закрито підготовче провадження у справі № 916/170/18 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "30" травня 2018 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовну заяву Одеської міської ради підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував але не скористався своїм правом на надання відзиву.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

14.08.2013 року між Одеською міською радою та обслуговуючим кооперативом Дачно-будівельний кооператив Салют (далі - ОК ДБК Салют ) укладено договір оренди земельної ділянки, площею 20340 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дача Ковалевського, будинок 115, терміном на 15 років, для експлуатації та обслуговування будівель споруд рекреаційного призначення. Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 545.

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки Одеська міська рада передала в оренду ОК ДБК Салют вказану земельну ділянку.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що орендна плата за земельну ділянку, площею 20340 кв.м. розрахована у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 255 222,25 грн. на рік.

Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно з рішеннями Одеської міської ради у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством (п. 4.2 Договору).

Пунктами 9.1.2 Договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Орендна плата вноситься зі 1 ' базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації (п. 4.3).

Відповідач покладені на нього зобов'язання законом та договором щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою не виконує належним чином та не сплачує орендну плату в належному розмірі, внаслідок цього департаментом комунальної власності Одеської міської ради надіслано претензію ОК ДБК Салют від 31.07.2017 р. № 01-13/3512 про необхідність сплати заборгованості за період з січня 2017 року.

Позивач зазначає, що відповідач проігнорував вказану претензію департаменту комунальної власності Одеської міської ради та звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати. Звертаючись з даною позовною заявою, ОК ДБК Салют зазначено, що незважаючи на дію нової нормативної грошової оцінки земель міста Одеси з 01 січня 2017 року, Одеською міською радою не здійснено дій щодс) зміни розміру орендної плати за договором оренди землі від 14.08.2013 року, що зумовило звернення останнього з даним позовом.

Одеська міська рада позовну заяву ОК ДБК Салют про внесення змін до договору оренди землі не визнає, вважає, що позовні вимоги ініційовано не для приведення договору оренди у відповідність з діючим законодавством, а з метою уникнення відповідальності зі сплати орендної плати.

Позивач звертає увагу господарського суду Одеської області, що на даний час зміни до договору оренди землі від 14.08.2013 року, укладеного між Одеською міською радою та ОК ДБК Салют в частині розміру орендної плати в передбаченому законом порядку не внесені, додаткову угоду до даного договору не укладено.

ОК ДБК Салют є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання та має заборгованість, що підтверджується листом Г оловного управління ДФС в Одеській області, отриманим департаментом комунальної власності Одеської міської ради 02.11.2017 року вихід. № 0119/2870, з якого вбачається, що в 2017 року ОК ДБК Салют в порушення вимог п.п. 4.2., 4.4. Договору та без узгоджених з Одеською міською радою змін до договору, самостійно нарахувало орендну плату за землю на поточний рік за новою нормативно грошовою оцінкою земель 2017 року, що призвело до скорочення нарахувань орендної плати за землю на 270 194,62грн., а саме: з 2017 рік нараховано 214 014, 57 грн. проти обов'язкових 484 209,19 грн.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач, всупереч положень п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 4.3, 4.4 Договору, укладеного на підставі волевиявлення обох сторін, який є обов'язковим до виконання, не сплачував орендну плату у розмірі, визначеному договором, за використання відповідної земельної ділянки з 01.01.2017 р. по 31.10.2017 р„ внаслідок чого утворилась заборгованість ОК ДБК Салют за договором оренди земельної ділянки, яка складає 202 645, 89 грн.

У зв'язку з невиконанням ОК ДБК Салют умов вказаного договору відповідачу нараховано 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення, що складає 2 075,93 грн., інфляційні втрати, які складають 9 020,78 грн., пеню, яка складає 15 817,21 грн.

Враховуючи вищевикладене, Одеська міська рада звернулось до суду з даним позовом про стягнення з відповідача ОК ДБК Салют 229559,81 грн., з яких 202645,89грн. - орендна плата за землю, 2075,93грн. - 3% річних, 9020,78грн. - інфляційні втрати, 15817,21грн. - пеня. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3443,40грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

При вирішенні спору у справі господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Статтею 20 Господарського кодексу Українипередбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Виходячи з системного аналізу ст. ст. 15 , 16 Цивільного кодексу України , ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 4 Господарського процесуального кодексу України , застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Тобто, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.

У рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 р . (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Верховний Суд України у Аналізі практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України вказав наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України , права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України , юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 Цивільного кодексу України ).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України , визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. (абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України ).

До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у ст. 16 ЦК України , що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Як встановлено судом, між Одеською міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Дачно-Будівельний кооператив «САЛЮТ» 14 серпня 2013 року було укладено Договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №545. За умовами якого Одеська міська рада, як Орендодавець, передала, а Обслуговуючим кооперативом «Дачно-Будівельний кооператив «САЛЮТ» прийняв у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 2,0340 га., що знаходиться у місті Одесі, Київському районі, вулиця Дача Ковалевського, 115.

За умовами п. 2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 20340 кв.м становить 8507408,40 грн., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.06.2013р. №295/К, складених управлінням Держкомзему у м. Одесі та п. 4.1 договору передбачена орендна плата за земельну ділянку площею 20340 кв.м розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 255 222,25 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі.

Згідно п. 4.2. договору розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах передбачених законодавством.

Відповідно до п. 4.3 договору орендна плата вноситься орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю , щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на вказані реквізити ГУДКУ в Одеській області. При цьому орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації.

За умовами п. 4.4 договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно п. 4.5 договору розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни розміру земельного податку відповідно до чинного законодавства України;

- введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, яка затверджується рішенням Одеської міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або її частини;

- в інших випадках, передбачених, законодавством України;

У цих випадках розмір орендної плати змінюється Орендодавцем.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

З приписів статті 3 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» , ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України «Про оренду землі» .

Положеннями ст. 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» ).

За приписами ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» ).

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов'язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» ).

За результатами, зокрема, нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, яка, відповідно до ст. 23 Закону затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» ).

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного Кодексу України ).

Згідно зі статтею 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одеська міська рада, звернувшись до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 202645,89грн. виходила з того, що відповідач повинен платити орендну плату, виходячи зі старої нормативної оцінки, тобто 8 507 408,40 грн. 40 коп., що складає 255 222,25 грн. 25 коп. на рік, яка була зазначена у договорі оренди до введення в дію новою нормативної оцінки.

Як встановлено рішенням суду Господарського суду Одеської області від 20.03.2018року по справі №916/2956/17, яке на момент прийняття рішення по справі №916/170/18 набрало законної сили, 29 червня 2016 року Одеською міською радою за результатами розгляду технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, розробленої Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, та висновку Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 23.05.2016 р. за № 410-16 було прийнято рішення № 756-VІІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» . Згідно цього рішення ОМР нормативна грошова оцінка, зазначена в пункті 1 рішення Одеської міської ради № 576-VII від 29.06.2016 р., яка розроблена Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя станом на 01.01.2016 р., застосовується з 1 січня 2017 р. ОСОБА_4 комунальної власності Одеської міської ради № 01-13/6755 від 27.12.2016 р. ОК „ДСК „САЛЮТ» було проінформовано про введення в дію з 01.01.2017 р. нової нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та необхідності отримання витягу про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Згідно отриманого ОК „ДСК „САЛЮТ» витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси № 1616/86-17 від 07.02.2017 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер: 5110136900:47:003:0049, оренда якої є предметом укладеного між сторонами договору оренди землі від 14.08.2013 року, складає 7 133 818,91 гривень. ОК „ДСК „САЛЮТ» звернулось до Одеського міського голови із заявою за вх. № 02.2.10/220 від 07.03.2017р. про внесення змін до договору оренди землі від 14.08.2013 року, згідно якого просив викласти п. 2.3 і п. 4.1 договору в наступній редакції:

- « п. 2.3 договору: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,0340 га (кадастровий номер 5110136900:47:003:0049) становить: 7133818,91 гривень, згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 07 лютого 2017 року за №1616/86-17, складеного управлінням Держгеокадастру у місті Одесі Одеської області. Вказана нормативна грошова оцінка за даним договором застосовується з 01 січня 2017 року;

- п. 4.1 договору: «Орендна плата за земельну ділянку площею 2,0340 га., розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 214014,57 гривень на рік. Орендна плата у вказаному розмірі сплачується Орендарем з 01 січня 2017 року та вноситься у грошовій безготівковій формі» ;

Рішенням суду Господарського суду Одеської області від 20.03.2018року по справі №916/2956/17 також встановлено, що листом ОСОБА_4 комунальної власності Одеської міської ради № 01-18/363-03-01 від 27.03.2017 р. надав відповідь ОК „ДСК „САЛЮТ» про те, що вказаним ОСОБА_4 підготовлено проект рішення про внесення змін до договору оренди землі та направлено на візування у встановленому порядку для подальшого розгляду на сесії Одеської міської ради. 18.10.2017 року позивач звернувся до ОСОБА_4 комунальної власності Одеської міської ради з листом, в якому вніс пропозицію щодо підписання додаткової угоди „про внесення змін до договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом право оренди зареєстрованого 14.08.2013 року за №2111319, у якій зазначається: що п.п. 2.З., 4.1., 9.4.2. Договору оренди землі викласти у новій редакції:

«п. 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2.0340 га (кадастровий номер 5110136900:47:003:0049) становить: 7133818 (сім мільйонів сто тридцять три тисячі вісімсот вісімнадцять) гривень 91 коп., згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 07 лютого 2017 року №1616/86-17, складеного управлінням Держгеокадастру у місті Одесі Одеської області. Вказана нормативна грошова оцінка за даним договором застосовується з 01 січня 2017 року.»

«п. 4.1. Орендна плата за земельну ділянку площею 2,0340 га, розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 214014,57 грн. на рік. Орендна плата у вказаному розмірі сплачується Орендарем з 01 січня 2017 року та вноситься у грошовій безготівковій формі.»

«п. 9.4.2. самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки і не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, визначеному Податковим Кодексом України ( з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель у разі введення її в дію).»

Проте, як з'ясовано судом під час розгляду справи №916/2956/17, Одеською міською радою рішення про внесення відповідних змін до спірного договору оренди землі не прийнято, що стало підставою для звернення ОК „ДСК „САЛЮТ» до суду із заявленим позовом про внесення змін до вказаного договору щодо розміру орендної плати.

Як було зазначене вище, рішенням суду Господарського суду Одеської області від 20.03.2018року по справі №916/2956/17, яке на момент прийняття рішення по справі №916/170/18 набрало законної сили, позов задоволено. Внесені зміни до договору оренди землі від 14 серпня 2013 року, укладеного між Обслуговуючим кооперативом „Дачно-Будівельний кооператив „САЛЮТ» та Одеською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстр. № 545, шляхом викладення п. 2.3, п. 4.1 та п.9.4.2 договору в наступній редакції:

- п. 2.3 договору: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,0340 га (кадастровий номер 5110136900:47:003:0049) становить: 7133818,91 гривень, згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 07 лютого 2017 року за №1616/86-17, складеного управлінням Держгеокадастру у місті Одесі Одеської області. Вказана нормативна грошова оцінка за даним договором застосовується з 01 січня 2017 року;

- п. 4.1 договору: «Орендна плата за земельну ділянку площею 2,0340 га., розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 214014,57 гривень на рік. Орендна плата у вказаному розмірі сплачується Орендарем з 01 січня 2017 року та вноситься у грошовій безготівковій формі» ;

- п.9.4.2 договору: самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексу інфляції нормативної грошової оцінки і не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, визначеному Податковим Кодексом України (з урахуванням нової грошової оцінки земель у разі введення її в дію.

Суд вважає, що орендна плата повинна нараховуватись виходячи з нової нормативної грошової оцінки 7 133818,91 грн. 91 коп., що складає 214014,57 грн. на рік. Орендну плату по вказаному розмірі ОК „ДСК „САЛЮТ» повинен платити з 1 січня 2017 року, тобто з того часу, з якого застосовується нова нормативна грошова оцінка, відповідно до Рішення Одеської міської ради №756-УІІ від 29.06.2016р. Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси .

Отже, доводи позивача викладені у позові про те, що відповідач повинен платити орендну плату, виходячи зі старої нормативної оцінки, тобто 8 507 408,40 грн. 40 коп., що складає 255 222,25 грн. 25 коп. на рік, яка була зазначена у договорі оренди до введення в дію новою нормативної оцінки є хибними та такими, що не відповідають дійсності.

Як вказує відповідач, що не заперечує позивач та третя особо, ОК „ДСК „САЛЮТ» сплачує орендну плату, виходячи з нормативної грошової оцінки 7 133818,91 грн. 91 коп., що складає 214014,57 грн. на рік, відповідно до Рішення Одеської міської ради №756-VII від 29.06.2016р. Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси , яке вступило в дію з моменту оприлюднення в газеті Одесский вестник №26-27 від 09.07.2016 р.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє повністю позивачу в задоволені вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 202645,89грн.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача 2075,93грн. - 3% річних, 9020,78грн. - інфляційні втрати, 15817,21грн. - пеня суд вважає ці вимоги похідними від вимог про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 202645,89грн. тому також відмовляє в їх задоволені повністю.

Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, а також вимоги ст. 74 ГПК України , згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 229559,81 грн., з яких 202645,89грн. - орендна плата за землю, 2075,93грн. - 3% річних, 9020,78грн. - інфляційні втрати, 15817,21грн. - пеня задоволенню не підлягають.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову Одеської міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "САЛЮТ" за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 229559,81 грн. - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Повне рішення складено 18 червня 2018 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов