Постанова

від 30.07.2018 по справі 916/170/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/170/18 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Одеського апеляційного господарського суду №7

Одеський апеляційний господарський суд у складі :

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Принцевської Н.М., Діброви Г.І.,

секретар судового засідання - Іванов І.В.

за участю представників учасників судового процесу:

Від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 45/вих-мр, дата видачі : 20.02.18; Одеська міська рада;

Від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н, дата видачі : 24.11.17; ОК "Дачно-будівельний кооператив "Салют";

Від ОСОБА_3 комунальної власності Одеської міської ради - ОСОБА_4, довіреність № 01-36/45, дата видачі : 27.12.17;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2018 року,

у справі №916/170/18

за позовом: Одеської міської ради

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «САЛЮТ»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення 229 559,81 грн.,

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_5,

час та місце прийняття рішення: 06.06.2018р. о 17-10, м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 30.07.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "САЛЮТ", в якому просить господарський суд про стягнення 229559,81 грн., з яких 202645,89грн. - орендна плата за землю, 2075,93грн. - 3% річних, 9020,78грн. - інфляційні втрати, 15817,21грн. - пеня. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3443,40грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання договору оренди земельної ділянки від 14.08.2013року який є обов'язковим до виконання.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.06.2018 року у справі №916/170/18 (суддя Літвінов С.В.) повністю відмовлено у задоволенні позову Одеської міської ради.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції встановив, що рішенням суду Господарського суду Одеської області від 20.03.2018року по справі №916/2956/17, яке на момент прийняття рішення по справі №916/170/18 набрало законної сили, внесені зміни до договору оренди землі від 14 серпня 2013 року, укладеного між Обслуговуючим кооперативом „Дачно-Будівельний кооператив „САЛЮТ» та Одеською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстр. № 545, шляхом викладення п. 2.3, п. 4.1 та п.9.4.2 договору в наступній редакції:

- п. 2.3 договору: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,0340 га (кадастровий номер 5110136900:47:003:0049) становить: 7133818,91 гривень, згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 07 лютого 2017 року за №1616/86-17, складеного управлінням Держгеокадастру у місті Одесі Одеської області. Вказана нормативна грошова оцінка за даним договором застосовується з 01 січня 2017 року;

- п. 4.1 договору: «Орендна плата за земельну ділянку площею 2,0340 га., розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 214014,57 гривень на рік. Орендна плата у вказаному розмірі сплачується Орендарем з 01 січня 2017 року та вноситься у грошовій безготівковій формі» ;

- п.9.4.2 договору: самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексу інфляції нормативної грошової оцінки і не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, визначеному Податковим Кодексом України (з урахуванням нової грошової оцінки земель у разі введення її в дію.

Отже, суд першої інстанції вважає, що орендна плата повинна нараховуватись виходячи з нової нормативної грошової оцінки 7 133818,91 грн. 91 коп., що складає 214014,57 грн. на рік. Орендну плату по вказаному розмірі ОК „ДСК „САЛЮТ» повинен платити з 1 січня 2017 року, тобто з того часу, з якого застосовується нова нормативна грошова оцінка, відповідно до Рішення Одеської міської ради №756-УІІ від 29.06.2016р. Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси .

Отже, доводи позивача викладені у позові про те, що відповідач повинен платити орендну плату, виходячи зі старої нормативної оцінки, тобто 8 507 408,40 грн. 40 коп., що складає 255 222,25 грн. 25 коп. на рік, яка була зазначена у договорі оренди до введення в дію новою нормативної оцінки є хибними та такими, що не відповідають дійсності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати, та відповідно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Одеська міська рада через Господарський суд Одеської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Одеської міської ради задовольнити повністю.

Так, Одеська міська рада наголошує, що Верховний Суд, визначаючи момент набрання чинності змін до відповідного договору оренди щодо розміру орендної плати виходить із того, що чинним законодавством не передбачено положень про автоматичну зміну розміру орендної плати за договором оренди без укладання відповідної угоди про внесення змін до договору, а навпаки - за певних обставин такі зміни методики розрахунку, розміру грошової оцінки земельної ділянки, фіксованих відсотків тощо можуть стати лише підставою для подальшого внесення змін до відповідного договору.

Скаржник зазначає, що апеляційна та касаційна інстанція у справах з подібними правовідносинами притримується висновку, що зміна нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду розміру орендної плати встановленої умовами договору та внесення відповідних змін до договору у вигляді оформлення додаткової угоди , а до внесення змін до умов Договору сторони зобов'язані виконувати чинні умови цього Договору.

Таким чином, на думку апелянта, прийняття Одеською міською радою рішення від 29.06.2016 року № 756-УІІ Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси , яким затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, не тягне за собою автоматичну зміну умов договорів оренди землі в частині розміру орендної плати, а є лише підставою для внесення таких змін.

З урахуванням наведеного, сплата ОК ДБК Салют орендної плати за зміненою нормативною грошовою оцінкою до моменту внесення змін до договору оренди землі не відповідає чинному законодавству України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2018 року у справі №916/170/18.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до вимог ст.ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2013 року між Одеською міською радою та обслуговуючим кооперативом Дачно-будівельний кооператив Салют (далі - ОК ДБК Салют ) укладено договір оренди земельної ділянки, площею 20340 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дача Ковалевського, будинок 115, терміном на 15 років, для експлуатації та обслуговування будівель споруд рекреаційного призначення. Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 545.

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки Одеська міська рада передала в оренду ОК ДБК Салют вказану земельну ділянку.

Відповідно до п.2.3. Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 8 507 408,40 гривень, згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси №295/К від 04.06.2013 р., складеної Управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що орендна плата за земельну ділянку, площею 20340 кв.м. розрахована у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 255 222,25 грн. на рік.

Згідно п. 4.2. договору розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах передбачених законодавством.

Відповідно до п. 4.3 договору орендна плата вноситься орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю , щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на вказані реквізити ГУДКУ в Одеській області. При цьому орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації.

За умовами п. 4.4 договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно п. 4.5 договору розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни розміру земельного податку відповідно до чинного законодавства України;

- введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, яка затверджується рішенням Одеської міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або її частини;

- в інших випадках, передбачених, законодавством України;

У цих випадках розмір орендної плати змінюється Орендодавцем.

Пунктами 9.1.2 Договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно п.12.1 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, що підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Звертаючись до суду з позовом, Одеська міська рада зазначала, що відповідач покладені на нього зобов'язання законом та договором щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою не виконує належним чином та не сплачує орендну плату в належному розмірі, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 202 645,89грн. за період з 01.01.2017 року по 31.10.2017 року, на яку позивачем нараховано 2075,93грн. - 3% річних, 9020,78грн. - інфляційні втрати, 15817,21грн. - пеню.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За положеннями ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися, належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не і допускається.

Аналогічні положення зазначені в ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України «Про оренду землі» .

Положеннями ст. 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» ).

За приписами ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» ).

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов'язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» ).

За результатами, зокрема, нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, яка, відповідно до ст. 23 Закону затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» ).

Судовою колегією встановлено, що на момент укладення між сторонами договору діяла нормативна грошова оцінка земельної ділянки від 04.06.2013 р., яка була основою для розрахунку орендної плати відповідача.

Однак, рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 року № 756-VII „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» з 01.01.2017 року була введена в дію нова нормативна грошова оцінка земель міста Одеси.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так, судова колегія враховує, що рішенням суду Господарського суду Одеської області від 20.03.2018року по справі №916/2956/17, позов Одеської міської ради задоволено.

Внесені зміни до договору оренди землі від 14 серпня 2013 року, укладеного між Обслуговуючим кооперативом „Дачно-Будівельний кооператив „САЛЮТ» та Одеською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстр. № 545, шляхом викладення п. 2.3, п. 4.1 та п.9.4.2 договору в наступній редакції:

- п. 2.3 договору: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,0340 га (кадастровий номер 5110136900:47:003:0049) становить: 7133818,91 гривень, згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 07 лютого 2017 року за №1616/86-17, складеного управлінням Держгеокадастру у місті Одесі Одеської області. Вказана нормативна грошова оцінка за даним договором застосовується з 01 січня 2017 року;

- п. 4.1 договору: «Орендна плата за земельну ділянку площею 2,0340 га., розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 214014,57 гривень на рік. Орендна плата у вказаному розмірі сплачується Орендарем з 01 січня 2017 року та вноситься у грошовій безготівковій формі» ;

- п.9.4.2 договору: самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексу інфляції нормативної грошової оцінки і не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, визначеному Податковим Кодексом України (з урахуванням нової грошової оцінки земель у разі введення її в дію.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 року по справі №916/2956/17 апеляційну скаргу Одеської міської ради залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 20 березня 2018 року по справі № 916/2956/17 залишено без змін.

Згідно з частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов'язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (частина друга статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17 травня 2005 р. у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Колегія суддів враховує, що рішення суду Господарського суду Одеської області від 20.03.2018 року та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 року по справі №916/2956/17 набрали законної сили в день прийняття постанови, тобто 06.06.18 року, і на даний час не скасовані та є чинними.

Так, вищезазначеними судовими рішеннями встановлено, що рішення Одеської міської ради від 29.06.2016 про встановлення нової нормативної грошової оцінки було введено в дію з 01.01.2017 року і саме з цієї дати в позивача (орендаря) виникло право на сплату орендної плати у погодженому орендодавцем розмірі. Отримавши таке рішення, позивач, як добросовісний орендар, мав підставні та законні сподівання на реалізацію відповідачем власного волевиявлення шляхом негайного внесення відповідних змін в укладений між сторонами договір оренди.

Таким чином, судовими рішеннями по справі №916/2956/17 внесено зміни до договору в частині розміру орендної плати, встановивши обов'язок сторін застосовувати нову нормативну грошову оцінку, та відповідно, новий розмір орендної плати з 01.01.2017 року.

За таких обставин, у даних спірних правовідносинах відсутні підстави для застосування старої нормативної грошової оцінки, як помилково вважає апелянт, оскільки наразі діє нова редакція договору , із затвердженим розміром орендної плати.

Тому підстави для стягнення з відповідача орендної плати у старому розмірі відсутні.

Як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, орендна плата повинна нараховуватись виходячи з нової нормативної грошової оцінки 7 133818,91 грн. 91 коп., що складає 214014,57 грн. на рік.

Орендну плату по вказаному розмірі ОК „ДСК „САЛЮТ» повинен платити з 1 січня 2017 року, тобто з того часу, з якого застосовується нова нормативна грошова оцінка, відповідно до Рішення Одеської міської ради №756-УІІ від 29.06.2016р. Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси .

Доводи апелянта про те, що сплата ОК ДБК Салют орендної плати за зміненою нормативною грошовою оцінкою до моменту внесення змін до договору оренди землі не відповідає чинному законодавству України - безпідставні та не відповідають фактичним обставинам справи.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладені висновки, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції було проголошено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відтак, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2018 року у справі №916/170/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеської міської ради - без задоволення.

Керуючись статтями 270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2018 року у справі №916/170/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складений 01.08.2018р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська