Рішення

від 06.06.2018 по справі 916/2939/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2939/17 Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Волкова Р.В.,

секретар судового засідання - Кришталь Д.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (просп. Перемоги,107-А, Київ 115, 03115);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЛЄМАН" (вул. Фонтанська дорога, 20/3, ОСОБА_1, Одеська область, 65062);

про стягнення кредитної заборгованості 7310922,14 грн.;

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не з`явився.

встановив:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЛЄМАН" про стягнення кредитної заборгованості 7310922,14 грн. (з яких: 3 599 970,01 грн. - капітал, 261347,89 грн. - проценти, 821491,55грн. - проценти за неправомірне користування кредитом, 2628112,69 грн. - пеня) заборгованості за Договором надання траншу №501.43880/FW/501.911 від 24.12.2013р. який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW501.911 від 25.12.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладену між сторонами рамкову угоду № FW501.911 від 25.12.2013р. на підставі якої здійснюються кредитування ТОВ "Фірма "ЛЄМАН".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.01.2018р. ухвалено справу№916/2939/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 05.02.2018р. (14:30).

В засіданні суду 05.02.2018р. розгляд справи відкладено на 01.03.2018р. (9:30), в засіданні суду 01.03.2018р. на 12.03.2018р. (11:00).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2018р. продовжено строк підготовчого провадження по справі №916/2939/17 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 29.03.2018р. (10:00).

У судовому засіданні 29.03.2018р. оголошено перерву до 04.04.2018р. (11:00).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.2018р. підготовче провадження у справі №916/2939/17 закрито та призначено розгляд справи по суті.

Відповідач звернувся до господарського суду одеської області з письмовим відзивом на позовну заяву (зареєстрований за вхід.№ 7203/18 від 30.03.2018р.) в якому він зазначає, що йому не зрозумілий розрахунок заборгованості, який надано позивачем, вважає його не вірним, а тому в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі (а.с.83).

26.04.2018р. позивач надав письмові пояснення (зареєстровані за вхід. № 8701/18) в яких пояснив, яким чином було зроблено розрахунок заборгованості (а.с.122).

У судовому засіданні від 06.06.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст.240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

25.12.2013р. між Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (далі - позивач, ПАТ "ПроКредит Банк", Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЛЄМАН" (далі - відповідач, ТОВ "Фірма "ЛЄМАН", Позичальник) було укладено Рамкову угоду № FW501.911, відповідно до умов якої позивач на підставі Угоди зобов'язується здійснювати кредитування Позичальника межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами, а Позичальник зобов'язується належно виконати усі умови, виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Угодою та кредитними Договорами.

24.12.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу№501.43880/FW/501.911 (далі - Кредитний договір) , згідно якого відповідачу було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 200000,00 USD, процентна ставка - 9,5% річних, строк -96 місяців.

В підтвердження видачі кредиту позивачем до позову додано виписка з рахунку відповідача.

Відповідно до п.7.8 Рамкової угоди „Сторони погодились, що належним та достатнім доказом наявності, безмірності та розміру заборгованості Позичальника, наявності порушень Договорів є письмова довідка Кредитора з розрахунком заборгованості» .

Умовами Рамкової угоди (п.8.2.1) передбачено, що Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим Договором тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні. Згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Водночас умовами Рамкової угоди (п.8.6. та п. 8.7.) передбачено, що при прострочені погашення грошових зобов'язань за цим Договором тривалістю більш ніж ЗО (тридцять) календарних днів Позичальник зобов'язаний повністю достроково погасити кредит не пізніше ніж через 3 банківські дні з дати настання тридцятого дня прострочення незалежно від того, чи Кредитор пред'явив йому ОСОБА_2, якщо інше не буде погоджено з Кредитором. При цьому Кредитор вправі самостійно та без повідомлення Позичальника приймати рішення про збільшення строку прострочення, необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має бути здійснено таке погашення.

Згідно умов Кредитних договорів (п.2.1 та 9.2.2) відповідач, як позичальник зобов`язався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку визначеному Кредитними договорами.

Позивач виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договорами та надав кредит відповідачу.

Керуючись вказаними положеннями законодавства та договору, Позивач надіслав Відповідачу ОСОБА_2 про повне дострокове погашення кредиту (копія додається), яка була отримана Відповідачем докази чого додаються до даного позову.

Умовами Кредитного договору (п.8.4.) передбачено, що Позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит протягом п'яти банківських днів з дня відправлення ОСОБА_2.

Відповідач, порушив умови Кредитних договорів та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту та відсотків, в наслідок чого утворилась заборгованість, що спричинило звернення позивача до господарського суду Одеської області з позовом, в рамках провадження у даній справі..

Відповідно до ст.15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пункт 1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного Кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із приписами ст.525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1,2 ст.530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.1048 Цивільного кодексу України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.1 Рамкової Угоди передбачено, що за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору проценти у розмірі та порядку визначених Угодою та Кредитними договорами у межах максимальних розмірів процентів, встановлених угодою.

Згідно п.4.2. Рамкової угоди проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.

Відповідно до п.4.4. Рамкової угоди У випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними Кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом факт/360 від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення.

Згідно п. 6.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» Підставами для застосування до правовідносин сторін ст.536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої ст.625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.1, 3 Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищевказане, позивач вважає, що він набув право вимагати стягнення заборгованості з Позичальника за капіталом по кредиту, відсотками по графіку, відсотками за фактичне користування капіталом та пенею, що розрахована за подвійною обліковою ставкою НБУ.

Згідно ч.1 ст.73 Господарського процесуального Кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з п.1 ст.86 Господарського процесуального Кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

До позовної заяви позивачем надано розрахунок заборгованості, який міститься в справі (а.с.19-22).

Дослідивши матеріали справи та доданий до позову розрахунок позивача, суд вважає вимоги позивача про стягнення 7310922,14 грн. заборгованості, з яких: 3 599 970,01 грн. - капітал, 261347,89грн. - проценти, 821491,55грн. - проценти за неправомірне користування кредитом, 2628112,69грн. - пеня, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.123, 129 Господарського процесуального Кодексу України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЛЄМАН" про стягнення кредитної заборгованості 7310922,14 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЛЄМАН" (65062, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 20/3, код 34801389) на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, просп. Перемоги,107-А, код 21677333) 7 310 922/сім мільйонів триста десять тисяч дев'ятсот двадцять дві/грн. 14 коп. - заборгованості за рамковою угодою № FW501/911 25.12.2013р. та укладеним на її підставі Договором про надання траншу № 501.43880/FW501.911 від 24.12.2013р., та 109 663/сто дев'ять тисяч шістсот шістдесят три/грн. 83коп. - витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 06.06.2018р.

Повний текст рішення складений та підписаний 15 червня 2018 р.

Суддя Р.В. Волков