Ухвала

від 18.06.2018 по справі 2а-6917/10/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 червня 2018 року СєвєродонецькСправа № 2а-6917/10/1270

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Принт-Експорт" про роз'яснення судового рішення у справі № 2а-6917/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт-Експорт" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0000552360/0 від 20.08.2010 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на суму 5495766 грн та стягнення сум,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 у справі № 2а-6917/10/1270 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Принт-Експорт до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0000552360/0 від 20.08.2010 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на суму 5495766 грн та стягнення сум задоволено частково.

07.06.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла вищевказана заява, у якій заявник просить суд роз'яснити рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 у справі № 2а-6917/10/1270 з огляду на діючий Закон України "Про виконавче провадження", що можна розуміти резолютивну частину рішення суду від 16.11.2010 по справі № 2а-6917/10/1270 в частині стягнення з "Державного бюджету України" сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та витрат зі сплати судового збору з "держави Україна". В обґрунтування заяви зазначено таке.

Станом на теперішній час постанова суду від 16.11.2010 не виконана. З метою виконання рішення суду позивачем направлено до органу Державної казначейської служби заяву про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а-6917/10/1270 з доданням до цієї заяви, зокрема, і дубліката виконавчого листа. Однак, листом Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві від 02.04.2018 № 14-08.10/578-3371 виконавчий документ було повернуто заявнику без виконання, з мотивів невідповідності дубліката виконавчого листа абз. 2 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження". Ця невідповідність, виходячи з відповіді органу казначейства, полягає у визначенні в якості боржника по виконавчому документу - "Державний бюджет України". В той же час положення діючого Закону "Про виконавче провадження" встановлюють, що боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

На дату винесення судового рішення судом першої інстанції редакція Закону України "Про виконавче провадження", що діяла на той час, передбачала в якості боржника лише фізичну або юридичну особу, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Згідно ж пункту 41 розділу 4 "порядку відшкодування податку на додану вартість", встановленого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200/86 (чинного на момент винесення рішення судом) - відшкодування податку на додану вартість з бюджету (Державний бюджет України) здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Тобто, розглядаючи норми матеріального права, чинного на момент прийняття судового рішення у 2010 році та норми матеріального права, діючого на теперішній час, вбачається висновок про наявність різниці у нормативно-правовому врегулюванні питань суб'єктивного складу боржників за рішенням про стягнення з Державного бюджету України (фактично - держави України). Оскільки за старими нормами Закону України "Про виконавче провадження" такий боржник як "держава" був відсутній взагалі, однак питання стягнення коштів з державного бюджету було врегульоване підзаконним нормативно-правовим актом. За новим же Законом "Про виконавче провадження" такий боржник як "держава" прямо визначений на законодавчому рівні. У цій ситуації орган казначейської служби, діючи у відповідності до норм саме діючого законодавства, не ототожнює поняття "державний бюджет України" та "держава Україна", що формально і послугувало підставою для повернення виконавчого документа. Таким чином, склалася ситуація, коли є незрозумілим, хто ж саме є боржником за цим рішенням суду, що викликає відповідні труднощі для подальшого виконання рішення через встановлену законодавством процедуру та потребує відповідного роз'яснення суду в частині виконання судового рішення у справі № 2а-6917/10/1270, не змінюючи його змісту.

Представник заявника в судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд заяви без його участі (том 3 арк. спр. 38).

Представник Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду заяви повідомлений належним чином (том 3 арк. спр. 37).

Представник Головного управління Державного казначейства України в Луганській області у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду заяви повідомлений належним чином (том 3 арк. спр. 36).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення з таких підстав.

Постановою від 16.11.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 (том 2 арк. спр. 175-178) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2014 (том 2 арк. спр. 180-182), суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 20.08.2010 № 0000542360/0, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт - Експорт" в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) за грудень 2009 року у розмірі 5495766 грн; стягнув з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 14010200 "Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт - Експорт" (м. Луганськ, вул. Цимлянська, 2, код ЄДРПОУ 35155783, індивідуальний податковий номер 351557812368, р/р 260074731 в ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" м. Київ, МФО 380009) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за грудень 2009 року у сумі 5487603,00 грн; стягнув з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 22090200 "Державне мито, що віднесене до інших категорій" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт - Експорт" (м. Луганськ, вул. Цимлянська, 2, код ЄДРПОУ 35155783, індивідуальний податковий номер 351557812368, р/р 260074731 в ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" м. Київ, МФО 380009) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1700,86 грн (том 2 арк. спр. 168-172).

Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені статтею 254 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 254 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється, насамперед, з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).

Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Як вбачається з резолютивної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2010, вона є чіткою за змістом, зрозумілою та не припускає кілька варіантів тлумачення. В мотивувальній частині постанови наведені доводи на обґрунтування прийнятого рішення.

Разом з тим, суд зазначає, що вказане судове рішення для позивача є зрозумілим, при цьому незрозумілим є порядок його виконання, враховуючи зміни до законодавства та новий порядок повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Зазначене свідчить про те, що позивач фактично у заяві про роз'яснення судового рішення просить встановити спосіб виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2010. Однак жодною нормою КАС України чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено встановлення способу виконання судового рішення шляхом його роз'яснення.

Вимоги, які містяться в заяві про роз'яснення рішення суду, є фактично вимогою про зміну резолютивної частини постанови, що суперечить вимогам статті 254 КАС України.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 2а-10046/09/0470 (провадження № Зі/9901/282/18).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 248, 254, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Принт-Експорт" про роз'яснення судового рішення у справі № 2а-6917/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт-Експорт" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0000552360/0 від 20.08.2010 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на суму 5495766 грн та стягнення сум відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун