Постанова

від 22.02.2011 по справі 2-а-7/11

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 2-а-7/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року . Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді: Іванова С.М.

при секретарі: Веременко Є.Ю.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Зінченко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Кривому Розі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом II групи, а тому згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи розмір його пенсій не повинен бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Крім того, позивач посилається на ст. 50 вказаного Закону України про те, що особам, які відносяться до першої категорії, інвалідів другої групи призначається додаткова пенсія за шкоду нанесену здоров'ю у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком. 09.12.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший та перерахунок розміру пенсії, проте протокольно відповідач відмовив у перерахунку з посиланням на недоцільність такого переведення, оскільки зменшується розмір пенсії та Постанови КМУ України № 654 від 16.07.2008 року та від 28.05.2008 року № 530. Оскільки він не згоден з такою відповіддю, вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права та інтереси, гарантовані Конституцією України.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю і зазначив, що переведення позивача з одного виду пенсії на інший суперечить Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки розмір його пенсії значно зменшується. Також зазначив, що згідно заяви позивач отримує пенсію за віком відповідно до ст. 14 ч. 2 (підземні роботи) Закону України „Про пенсійне забезпечення", а відповідно на нього не поширюються вимоги ч. 4 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . При цьому представник відповідача посилається на постанову кабінету Міністрів України Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян від 28.05.2008р. № 530, як на порядок обчислення пенсії, а тому вважає, що підстави для перерахунку пенсії позивачеві по інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відсутні. З посиланням на ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , представник відповідача зазначив, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, застосування цього розміру для визначення надбавок і підвищень до пенсії цим законом не передбачено. Крім того вказав, що позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до суду, а тому в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.

Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.02.2011 року позивачу поновлено процесуальний строк для звернення до суду з 01.32.2009 року.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та громадянином, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи першої категорії, інвалідом 2-ї групи, що підтверджується посвідченням та довідкою МСЕК (а.с.7-9). Згідно розпорядження УПФУ від 08.05.2004 року позивач отримує пенсію за віком та додаткову пенсію, як інвалід 2 групи, внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач 09.12.2009 р. звертався до управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу з заявою про переведення на пенсію по інвалідності та перерахунок розміру пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримав протокольну відмову, в якій зазначалося, що в переведенні з одного виду пенсії на інший немає підстав, оскільки погіршується його становище, а загальний розмір його пенсії нараховується згідно з діючим законодавством України, а саме у відповідності з положеннями п. а ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 року та додаткова пенсія, як інваліду 2 групи внаслідок ЧК, відповідно до ст. 49 до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Частиною 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України „Про державну службу", „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Беручи до уваги, що позивач 09.12.2009 року подав заяву про переведення його на пенсію згідно з Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. При цьому суд виходив з наступного.

Зі статей 50 та 54 зазначеного Закону вбачається, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058), іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-1V не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті. Таким чином, суд вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо недоцільності проведення перерахунку пенсії, • оскільки у разі проведення розрахунку пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону № 1058, розмір умовно перерахованої пенсії був би значно більшим ніж зазначено відповідачем.

Відповідно до п. З Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №? 1566/11846 (надалі по тексту - Порядку), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання (реєстрації), а при необхідності - його законним представником (батьки або опікун (піклувальник)) за місцем проживання (реєстрації) представника.

Згідно п. 5 Порядку днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, пенсія призначається з дня звернення з урахуванням пункту 5 цього Порядку.

Таким чином суд доходить висновку про право позивача на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту його звернення до відповідача, а саме з 09.12.2009 року, а не з 01 грудня 2009 року, як зазначено в позові.

З врахуванням обставин по справі, суд, вважає за необхідне і достатнім відновити порушені права позивача шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії щодо призначення позивачу державної пенсії, передбаченої ст.54 Закону № 796 з 09 грудня 2009 року.

У відповідності з частиною першою статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявою про перерахування пенсії, пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до наведеної ст. 54 в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.

У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-ІУ - відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ). Відповідний перерахунок пенсії позивача, її максимальний розмір визначається ст. 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , яка теж є відсильною нормою з посиланням на ст. ст. 28, 42, Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 50 Закону Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком: - інвалідам III групи, дітям - інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 49 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: державної пенсії, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну.

Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії .

За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України Про прожитковий мінімум прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України І --щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. ,

Відповідно до ч. З ст. 61 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 796-ХІІ від 28.02.91 р,, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1. 2. З, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Тобто, суд зазначає, що вказана норма передбачає обов'язковість підвищення розміру пенсії, визначеної відповідно до статті 50 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо протиправності відмови відповідача у перерахунку додаткової пенсії позивачу у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, оскільки новий мінімальний розмір додаткової пенсії залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

При застосуванні ч. З ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , суд вважає, що наявність такої норми не є підставою для відмови в реалізації позивачу, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Держаний бюджет України на 2009 рік" визначено, що в залежності від зміни розміру прожиткового мінімуму встановлено мінімальний розмір пенсії за віком, який і повинен застосовуватися при перерахунку додаткової пенсії позивачу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відповідна позиція щодо обрахування періоду перерахунку відповідних пенсій викладена і в постанові Вищого адміністративного суду України від 15.01.2009 року №К-22463/07.

Таким чином, з огляду на вищевказане, суд вважає, що управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу припустилося протиправних дій щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті державної пенсії відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 09.12.2009 року, оскільки з даного часу позивач, згідно його заяви, повинен бути на неї переведений та додаткової пенсії, відповідно до вимог ст. 50 вказаного Закону з 01.12.2009 року, оскільки додаткову пенсію останній отримував, але в меншому розмірі встановленому законом, а за її перерахунком звернувся 09.12.2009 року, тобто до 15 числа поточного місяця, виходячи із мінімальної пенсії за віком, що унеможливлює застосування ст.56 Закону України „"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При цьому суд вважає за необхідне з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог і застосувати ч. 2 ст. 11 КАС України, не зазначаючи кінцевої дати здійснення перерахунку основної та додаткової пенсій, оскільки пенсія є щомісячною виплатою та призначається особі довічно, а будь-які зміни у її виплаті можуть бути пов'язані лише зі змінами внесеними до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та застосувавши до даних правовідносин ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне- пенсійне страхування".

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч. 2 ст. 11, ст.ст. 159, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про переведення його з одного виду пенсії на інший та нарахуванні і виплаті останньому, державної пенсії відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 09.12.2009 року та додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.12.2009 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перевести ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший та призначити і виплатити останньому, державну пенсію відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 09.12.2009 року та здійснити перерахунок і виплатити додаткову пенсію, відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.12.2009 року., виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із врахуванням сум, які були виплачені.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, а відповідач є місцевим органом державної виконавчої влади та фінансується з Державного бюджету України, судовий збір на користь держави з останнього не стягується.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з одночасною подачею копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя