Рішення

від 18.06.2018 по справі 812/1248/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 червня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1248/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах;

- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу, на підставі п. в ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 06.09.2017 року (а.с.4-6).

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

Позивач звернувся до відповідача з заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до п. в ст.13 (на пільгових умовах) Закону України Про пенсійне забезпечення .

02.03.2018 рішенням відповідача, яке викладене у листі №1949/0-22/30, позивачу відмовлено в призначення пенсії на пільгових умовах. В обґрунтування рішення відповідач послався, що відповідно документам, які є на підприємстві, неможливо встановити повну зайнятість на роботі тракториста-машиніста, виконання встановленого мінімум людино-днів, характер роботи у вільний від роботи на тракторі час. За таких обставин, відповідач відмовив в оформленні пенсії на пільгових умовах.

Між тим, позивач не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки у його трудовій книжці міститься запис №11 від 19.02.1994, в якому зазначено, що наказом №1 від 19.02.1994 він прийнятий на роботу тракториста та комбайнера, де працює по даний час.

Факт роботи на посаді тракториста підтверджується наступним: наказом від 19.02.1994 Про призначення ОСОБА_1 на посаду тракториста , довідка з місця роботи про те, що він працює трактористом та комбайнером з 19.02.1994 по теперішній час; довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії; довідкою, виданою Манівською сільською радою Сватівського району Луганської області від 16.04.2018 №51.

Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах, є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, так як з урахуванням фактичних обставин він має право та достатньо пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах згідно ст.14 ч.1 Закону України Про пенсійне забезпечення .

На підставі викладеного, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову, подав до суду відзив на позов, в якому зазначив наступне (а.с.46-47). Згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 20.06.1978 року заповнення ОСОБА_1 з 19.02.1994 року прийнятий в СФГ Центр на роботу з 19.02.1994 р. в якості тракториста та комбайнера. За довідкою від 11.08.2017 №2 ОСОБА_1 працював на закріпленій за ним техніці: трактором ЮМЗ-6 та комбайном Нива СК-5. За довідкою від 11.08.2017 №З ОСОБА_1 виконує обов'язки головного бухгалтера та начальника відділу кадрів. За інформацією фінансово-економічного відділу Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про нарахування заробітної плати та кількості працюючих СФГ Центр в періоди з листопада 2002 по березень 2005 року з квітня 2008 року по вересень 2008 року, з квітня 2009 року по жовтень 2009 року зазначено два та три працюючих. Відповідно довідки від 19.09.2017 року №192, складеної відділом контрольно-перевірочної роботи №24 управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю головного Управління Пенсійного фонду України в Луганської області, ОСОБА_1 призначено за наказом від 19.02.1994 року №1 на посаду голови господарства з виконанням функцій тракториста та комбайнера. Отже, ОСОБА_1 виконував функції голови господарства головного бухгалтера, відділу кадрів. За період з листопада 2002 по березень 2005, з квітня 2008 по вересень 2008, з квітня 2009 по жовтень 2009 роки, документами підтверджено роботу найманих працівників. По документам, які є на підприємстві, не можливо встановити повну зайнятість на роботі тракториста-машиніста, виконання встановленого мінімуму людино-днів, характер роботи у вільний від роботи на тракторі час. На підприємстві СФГ Центр відсутні накази (розпорядження) про закріплення ОСОБА_1 за певними ділянками робіт, табелі обліку робочого часу, журнали картки обліку робочого часу, журнали завдань, робочі книги бригадирів, наряди на виконання робіт, нормовані завдання, книги обліку інструктаж з техніки безпеки (особові книжки інструктажу з техніки безпеки) та інші. В реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні звітні дані про суму нарахованого доходу по застрахованій особі ОСОБА_1 за період з 01.01.2000 по 30.06.2000 роки по страхувальнику СФГ Центр . Згідно з даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України, селянське фермерське господарство Центр на ОСОБА_1 за період роботи з 2000 по 2017 роки, інформація про роботу на пільгових умовах, що визначаються ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення відсутня. На підставі викладеного, відповідач зазначає, що у ОСОБА_1 права на призначення дострокової пенсії за віком як трактористу-машиністу відповідно до п. в Закону України Про пенсійне забезпечення не має, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження з викликом сторін (а.с.1-2).

Позивач та його представник в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, просили розглянути справу за їх відсутності (а.с.97).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за відсутності представника (а.с.47-зворотній бік).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий 23.03.2006 Сватівським РВУМВС України в Луганській області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з 19.02.1994 по теперішній час працює трактористом та комбайнером в СФГ Центр , що підтверджується записом у трудовій книжці та довідкою СФГ Центр від 11.08.2017 №2 (а.с.10, 20,21).

Відповідно до довідки АБ №065319 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ОСОБА_1 є керівником Селянського фермерського господарства Центр (код ЄДРПОУ 21764233), зареєстрований Сватівською районною Державною адміністрацією Луганської області 24.12.1993 №13741200000000276 (а.с.15,16).

Крім того, ОСОБА_1 виконує в СФГ Центр обов'язки головного бухгалтера та начальника відділу кадрів, що підтверджується довідкою №3 від 11.08.2017 (а.с.18).

06.09.2017 позивач звернувся до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком (а.с.61).

02.03.2018 за №1949/03-22/30 Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області розглянуло заяву та відмовило позивачу у призначенні, перерахунку та виплаті пенсії, посилаючись на те, що у позивача відсутнє право для призначення дострокової пенсії за віком, як трактористу-машиністу відповідно до п. в ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення . В обґрунтування відмови послався на той факт, що по документам, які є на підприємстві, неможливо встановити повну зайнятість на роботі тракториста-машиніста, виконання встановленого мінімуму людино-днів, характер роботи у вільний від роботи на тракторі час. На підприємстві СФГ Центр відсутні накази (розпорядження) про закріплення ОСОБА_1 за певними ділянками робіт, табелі обліку робочого часу, журнали (картки) обліку робочого часу, журнали завдань, робочі книги бригадирів, наряди на виконання робіт, нормовані завдання, книги обліку інструктажу з техніки безпеки та інші. В реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні звітні данні про суму нарахованого доходу по застрахованій особі ОСОБА_1 за період з 01.01.2000 по 30.06.2000 по страхувальнику СФГ Центр . Згідно з даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України, Селянське фермерське господарство Центр на ОСОБА_1 за період роботи з 2000 по 2017 інформація про роботу на пільгових умовах, що визначається ст.13 Закону №1788 відсутня (а.с.23).

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту в ч. 1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають право чоловіки, які працюють трактористами - машиністами, безпосередньо зайнятими в виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і інших підприємствах сільського господарства, при досягненні 55 років та при стажі вказаної роботи не менше 20 років.

Згідно із статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах за п. в статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7, згідно якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві.

Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії тракторист-машиніст , запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.

До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботі трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2017 у справі №681/813/17 (провадження №К/9901/1458/17).

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що посада тракториста відноситься до посад, що визначені п. в ч. 1 статті 13 Закону № 1788.

Положеннями „Загальносоюзний класифікатор. Професії робочих, посади службовців і тарифні розряди. 1 86 016", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 27.08.1986 року № 016, закріплено, зокрема, наступні види професій: тракторист (код 19203|7).

Класифікатором професій ДК 003:95, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27.07.1995 року № 257, за кодом 8331.1 встановлено професію „тракторист" (код ОКПДТР (Общесоюзного классификатора профессий, должностей и тарифных разрядов) - 19203), за кодом 8331.2 - „тракторист (лісозаготівельні роботи)" (код ОКПДТР - 19203), за кодом 8331.2 - „тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва" (код ОКПДТР - 19205).

З даних трудової книжки позивача суд встановив, що з 19.02.1994 прийнятий на роботу трактористом та комбайнером в СФГ Центр та працює станом на сьогодні (а.с.11-12).

Крім того, в трудовій книжці йдеться посилання на відповідний наказ №1 від 19.02.1994, як на підставу внесення запису, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлено належним чином, що не викликає у суду сумніву.

Також, відповідно до інформації, зазначеної у довідці Маньківської сільської ради від 16.04.2008 №51, ОСОБА_1 відповідно до рішення десятої сесії двадцять першого скликання Маньківської сільської ради від 15.01.1993 отримав земельну ділянку площею 30 га для ведення селянського фермерського господарства, яку сам і обробляє з 23 березня 1994 року по сьогоднішній день (а.с.22).

Виходячи зі змісту трудової книжки позивача, стаж позивача трактористом є більше 20 років, що відповідає необхідним умовам для призначення пільгової пенсії відповідно до п. в ч. 1 статті 13 Закону №1788.

Врахувавши встановлені обставини та викладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а сплачений судовий збір стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Доводи відповідача про те, що по документам, які є на підприємстві, неможливо встановити повну зайнятість на роботі тракториста-машиніста, виконання встановленого мінімуму людино-днів, характер роботи у вільний від роботи на тракторі час, а також те, що на підприємстві СФГ Центр відсутні накази (розпорядження) про закріплення ОСОБА_1 за певними ділянками робіт, табелі обліку робочого часу, журнали (картки) обліку робочого часу, журнали завдань, робочі книги бригадирів, наряди на виконання робіт, нормовані завдання, книги обліку інструктажу з техніки безпеки та інші, є неприйнятними, оскільки вказані відповідачем обставини мали обов'язкове значення лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Оскільки такий запис міститься в трудовій книжці позивача, тому для призначення йому пенсії на пільгових умовах інших доказів, що підтверджують його право на призначення такої пенсії, не потрібно.

Щодо посилання відповідача на те, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні звітні данні про суму нарахованого доходу по застрахованій особі ОСОБА_1 за період з 01.01.2000 по 30.06.2000 по страхувальнику СФГ Центр , у зв'язку з чим позивач не має права на призначення пільгової пенсії, суд зазначає наступне.

Позивачем до канцелярії суду було надано довідку від 06.06.2018 №7, в якій зазначив, що лише за період з 01.01.2000 по 30.06.2000 внески не сплачувались (а.с.112).

Відповідно до п. в ч.1 ст.13 Закону № 1788 право на пенсію за віком на пільгових умовах мають право чоловіки, які працюють трактористами, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Таким чином не сплата позивачем внесків за період з 01.01.2000 по 30.06.2000 не є підставою для не призначення пільгової пенсії, оскільки загальний стаж роботи ОСОБА_1 є більшим ніж 20 роки (з 1994 року по 2018 рік включно).

Твердження відповідача про те, що згідно з даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України, Селянське фермерське господарство Центр на ОСОБА_1 за період роботи з 2000 по 2017 інформація про роботу на пільгових умовах, що визначається ст.13 Закону №1788, також відсутня, є незмістовними, оскільки приписи законодавства встановлюють, що записи у трудовій книжці підтверджують спеціальний стаж, а інші документальні документи підтверджують такий стаж тільки коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Отже, трудовою книжкою позивача та документами, які підтверджують відповідний пільговий стаж роботи на посаді, що передбачені п. в ч.1 ст.13 Закону № 1788, із зайнятістю повний робочий день.

Таким чином, позивачем надано усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження пільгового стажу.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування до його пільгового стажу періоду роботи трактористом відповідно до п. в ч.1 ст.13 Закону України №1788 з 1994 року, а тому дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах є протиправними, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, а саме зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу, на підставі п. в ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 06.09.2017 року, суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та відповідно перерахунку пенсії.

Згідно із частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень Пенсійного органу на прийняття рішення, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень статті 245 КАС України, а саме, обрати належний спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.09.2017 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки та висновків суду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем відповідно до квитанції №88623 від 26.04.2018 сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн. (а.с.3), з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 352,40 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. в ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Зобов'язати Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.09.2017 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (92200, Луганська область, Білокуракинський район, смт.Білокуракине, вул.Історична, будинок. 81, код ЄДРПОУ 41246789) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 92600, Луганська область, Сватівський район, с.Маньківка) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова