Рішення

від 18.06.2018 по справі 826/11967/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2018 року № 826/11967/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І. розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.02.2017 року №104-26-53-12-01-12;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" від 14.07.2017 №15262/6/99-99-12-03-01-15;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про результати розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" від 11.05.2017 №11889/10/26-26-12-01-18;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві поновити реєстрацію платником податку на додану вартість ТОВ "МБОЙЛ ГРУП" ( код ЄДРПОУ 40181731) від 01.02.2016 року у Реєстрі платника ПДВ;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві привести у відповідність показники платника податку на додану вартість ТОВ "МБОЙЛ ГРУП" ( код ЄДРПОУ 40181731), в тому числі в картці особового рахунку до анулювання реєстрації платником ПДВ "МБОЙЛ ГРУП";

- стягнути з Державного бюджету на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість винесено в порушення вимог Податкового кодексу України, є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідною ухвалою суду провадження у справі №826/11967/17 відкрито, призначено до судового розгляду.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідачів заперечували проти позову та просили відмовити у його задоволенні повністю.

Зокрема, у відзиві на адміністративний позов представник Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві зазначає, що за період лютий 2016 - грудень 2016 ТОВ "МБОЙЛ ГРУП" подало декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та не подало декларацію за січень 2017 року. У зв'язку з цим, як повіомляє представник ГУ ДФС у м. Києві, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено довідку щодо анулювання реєстрації платників ПДВ від 24.02.2017 №89/26-53-12-01-13 та прийнято рішення від 28.02.2017 №104-26-53-12-01-12 про анулювання платника ПДВ ТОВ "МБОЙЛ ГРУП".

На підставі ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Додатково суд зазначає, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.02.2017 року №104-26-53-12-01-12 прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" ( код ЄДРПОУ 40181731).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття зазначеного Рішення стало те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП", зареєстровано як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подавало до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві декларації з податку на додану вартість та/або подавало таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою щодо анулювання реєстрації платника ПДВ №89/26-53-12-01-13 від 24.02.2017.

Не погоджуючись із прийнятим Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, Товариство з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" подало скаргу до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 16.03.2017 року.

За результатами розгляду такої скарги, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято рішення від 11.05.2017 №11889/10/26-15-12-01-18 про залишення без змін рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.02.2017 року №104-26-53-12-01-12 , а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про результати розгляду скарги, та рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" звернулось із скаргою до Державної фіскальної служби України від 22.05.2017 року.

За результатами розгляду зазначеної скарги, Державною фіскальною службою у місті Києві прийнято рішення від 14.07.2017 №15262/6/99-99-12-03-01-15 про відмову у задоволенні скарги на користь платника податків і залишено рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість без змін.

Як зазначає позивач, податковими органами грубо порушеного, п.п.19.1.1 п.19.1 ст.19 Податкового кодексу України, п.56.9 ст.56, пп. "г" п.184.1 статті 184 Податкового кодексу України №2756 від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), п.п. "г" п.5.2 Положення "Про реєстрацію платників податків на додану вартість", затверджену Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, п.4 розділу VII Наказу Міністерства фінансів України від 21.10.2015 року №916.

Не погоджуючись із рішеннями податкових органів, Товариство з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Абзацами 1-2 п.46.5 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Згідно з п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст.48 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

фізичною особою - платником податків або його представником;

особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу (п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.4 ст.49 Податкового кодексу України визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно із п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Пунктом 49.11 ст.49 Податкового кодексу України визначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Підстави та порядок анулювання реєстрації платника податків визначено ст.184 Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №1130 від 14.11.2014 (далі - Положення №1130).

Відповідно до п. 5.1 Положення № 1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України та пп. г п. 5.1 Положення №1130 реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати виключення цього платника ПДВ з Реєстру згідно з розділом V цього Положення.

Розділом V Положення №1130 визначений порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість.

Так, згідно із пп. г п.5.1 розділу V Положення №1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Абзацами 3-4 п.5.2 розділу V Положення №1130 передбачено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Відповідно до п.5.5 розділу V Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно з п.5.6 розділу V Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою N 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою N 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник рішення зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

Абзацом 1 п.5.7 розділу V Положення №1130 визначено, що протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається контролюючим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податків - фізичній особі або відповідальній особі платника податків - юридичної особи чи будь-якій особі за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податків (далі - Представник платника). Особа, яка отримує рішення, має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

Відповідно до п.5.11 розділу V Положення №1130 анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник ПДВ; що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ.

При цьому датою анулювання реєстрації платника ПДВ визначається дата, що настала раніше.

Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі пп. г п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України можливе лише за обставин неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Зазначене рішення може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення обґрунтоване не поданням протягом 11 послідовних місяців позивачем податкової звітності (декларацій з ПДВ) та/або поданням таких декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (послуг) здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою щодо анулювання реєстрації платника ПДВ №89/26-53-12-01-13 від 24.02.2017.

Разом з тим, як підтверджено матеріалами справи, в січні 2017 року, тобто на 12-й календарний місяць, Товариством з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" подано декларацію з ПДВ з показниками, які свідчили про придбання товару на суму 619 972 грн. 00 коп., проте податковим органом така декларація з ПДВ прийнятою не була.

Втім, такі дані свідчать про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" подавалась декларація з ПДВ лише 11 послідовних місяців, а не 12, як йдеться в оскаржуваному рішенні.

Відтак, суд приходить до висновку, що у порушення вимог п.п. "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.02.2017 року №104-26-53-12-01-12.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.02.2017 року №104-26-53-12-01-12 прийнято протиправно та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про результати розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" від 11.05.2017 №11889/10/26-26-12-01-18 та Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" від 14.07.2017 №15262/6/99-99-12-03-01-15, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 56.10 статті 56 Податкового кодексу України, рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з пунктами 56.2-56.3 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Також, пунктом 56.6 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно з пунктами 56.8-56.9 статті 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Водночас, відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписами пункту 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

З огляду на викладене вище, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що останніми залишено без змін рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.02.2017 року №104-26-53-12-01-12.

Отже, вказані рішення самі по собі не є юридично значеним для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а, відтак, рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про результати розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" від 11.05.2017 №11889/10/26-26-12-01-18 та Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" від 14.07.2017 №15262/6/99-99-12-03-01-15 безпосередньо не порушують права та інтереси позивача, з огляду на що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" як платника податку на додану вартість з 01.02.2016, суд керується наступним.

Згідно з пунктом 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі по тексту - Положення), передбачено, що підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру. У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту в пункту 184. статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Отже чинним законодавством України чітко визначено процедуру дій контролюючого органу на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та яким захищено права платника податків від неправомірних дій та рішень державної податкової інспекції з анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання вчинити дії із поновлення свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" не підлягає задоволенню, оскільки в цій частині права платника податків захищені скасуванням рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.02.2017 року №104-26-53-12-01-12, а тому є передчасними.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" частково.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 74-77, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.02.2017 року №104-26-53-12-01-12 "Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "МБОЙЛ ГРУП".

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 24 б, код ЄДРПОУ 39469994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МБОЙЛ ГРУП" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 11, кв. 11, код ЄДРПОУ 40181731) судові витрати зі сплати судового збору, понесені згідно квитанції №91466, у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда