Рішення

від 18.06.2018 по справі 826/9584/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 18 червня 2018 року                                                    № 826/9584/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіл Сервіс» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним дій щодо відмови у реєстрації податкових накладних, вважати податкові накладні зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було подано ОБСТАВИНИ СПРАВИ: ТОВ «Мобіл Сервіс» звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним дій щодо відмови у реєстрації податкових накладних№1 від 06.06.2017, №2 від 26.06.2017, №3 від 26.06.2017, №4 від 12.07.2017, №5 від 18.07.2017, №3 від 11.07.2017, №2 від 07.07.2017, №1 від 05.07.2017, №6 від 21.07.2017, №7 від 21.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язання визнати податкові накладні №1 від 06.06.2017, №2 від 26.06.2017, №3 від 26.06.2017, №4 від 12.07.2017, №5 від 18.07.2017, №3 від 11.07.2017, №2 від 07.07.2017, №1 від 05.07.2017, №6 від 21.07.2017, №7 від 21.07.2017 такими, що подані в день фактичного відправлення до органів державної податкової служби засобами електронного зв'язку шляхом реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. В обґрунтування позову позивач зазначає, що згадувані податкові накладні оформлено відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, договір про визнання електронних документів є чинним, отже відповідач не мав правових підстав для відмови у прийнятті їх для реєстрації. Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у поясненнях, з яких вбачається, що позивачу відмовлено у прийнятті податкових накладених, оскільки можливо було припинено дію договору про визнання електронних документів від 26.06.2017. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, ВСТАНОВИВ: ТОВ «Мобіл Сервіс» 20.07.2017  подано для реєстрації засобами електронного зв'язку податкові накладні №1 від 06.06.2017, №2 від 26.06.2017, №3 від 26.06.2017, №4 від 12.07.2017, №5 від 18.07.2017, №3 від 11.07.2017, №2 від 07.07.2017, №1 від 05.07.2017. Також, 21.07.2017 позивачем подано для реєстрації засобами електронного зв'язку податкові накладні №6 від 21.07.2017, №7 від 21.07.2017. Відповідно до квитанцій №1  до вказаних вище податкових накладних, підставою для не прийняття таких податкових накладних вказано порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: можливо припинено дію договору про визнання електронних документів. Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПКУ передбачено, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Якщо надіслані податкові накладні та або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Пунктом 201.1 ст.201 ПК України (в редакції чинній на час подання податкових накладних) , встановлено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі – Порядок). Пунктом 9 Порядку визначено причини відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;  4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. Як зазначено вище, підставою для відмови у прийнятті згадуваних податкових накладених вказано порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: можливо припинено дію договору про визнання електронних документів. Судом встановлено, що між позивачем та Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів від 26.06.2017 №260620172, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та ін., звітних податкових документів) поданих платником в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях як оригіналу. Відповідно до п. 5 розділу 6 Договору у разі припинення дії договору надіслана платником звітність в електронному вигляді не приймається. З матеріалів справи вбачається, що позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку направлено договір про визнання електронних документів, якій не прийнято, оскільки діє договір про визнання електронних документів від 26.06.2017 №260620172 (квитанція №1). З аналогічних підстав не прийнято договір про визнання електронних документів від 24.07.2017. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що станом на подання позивачем згадуваних податкових накладених договір про визнання електронних документів від 26.06.2017 №260620172 фактично не був припинений, а відтак відмова у прийнятті податкових названих вище податкових накладних є безпідставною та не ґрунтується на згадуваних нормах законодавства. З огляду на викладене, суд вбачає наявними підстави для задоволення позову, визнання протиправним дій щодо відмови у реєстрації податкових накладних№1 від 06.06.2017, №2 від 26.06.2017, №3 від 26.06.2017, №4 від 12.07.2017, №5 від 18.07.2017, №3 від 11.07.2017, №2 від 07.07.2017, №1 від 05.07.2017, №6 від 21.07.2017, №7 від 21.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних та, як наслідок, визнання зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних вказаних податкових накладних датою (операційним днем) та часом, коли такі накладні були подані. Згідно частини 4, 5 ст. 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову. Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, - В И Р І Ш И В: 1.          Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіл Сервіс» (03110, м. Київ, вул. І. Клименка,23, код ЄДРПОУ 36509274) до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним дій щодо відмови у реєстрації податкових накладних, вважати податкові накладні зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було подано. 2.          Визнати протиправним дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкових накладних№1 від 06.06.2017, №2 від 26.06.2017, №3 від 26.06.2017, №4 від 12.07.2017, №5 від 18.07.2017, №3 від 11.07.2017, №2 від 07.07.2017, №1 від 05.07.2017, №6 від 21.07.2017, №7 від 21.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. 3.          Вважати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 06.06.2017, №2 від 26.06.2017, №3 від 26.06.2017, №4 від 12.07.2017, №5 від 18.07.2017, №3 від 11.07.2017, №2 від 07.07.2017, №1 від 05.07.2017, №6 від 21.07.2017, №7 від 21.07.2017  датою (операційним днем) та часом, коли такі накладні були подані. 4.          Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіл Сервіс» судовий збір в сумі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України. Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.           Суддя                                                                                      В.І. Келеберда