Рішення

від 15.06.2018 по справі 826/7017/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 15 червня 2018 року                                           справа №826/7017/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка  В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомПриватного акціонерного товариства “АВТОКАПІТАЛ” (далі по тексту – позивач, ПрАТ “АВТОКАПІТАЛ”) до1.  Київської міської митниці ДФС (далі по тексту – відповідач 1) 2.  Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі по тексту – відповідач 2, ГУ ДКСУ у м. Києві) про1)  визнання протиправною бездіяльності щодо неповернення надмірно сплачених коштів;2)  зобов'язання Київської міської митниці ДФС підготувати висновок про повернення надмірно сплачених коштів у сумі 404  532,99 грн. та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами до ГУ  ДКСУ у м. Києві ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва оскільки вважає протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неповернення надмірно сплачених коштів у сумі 404  532,99 грн., та просить зобов'язати Київську міську митницю ДФС підготувати висновок про повернення надмірно сплачених коштів у сумі 404  532,99 грн. та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами до ГУ  ДКСУ у м. Києві Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7017/17; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Відповідач 1 у письмовому запереченні проти позову зазначив, що позивач звернувся до митного органу із заявою про повернення надмірно сплачених коштів з пропуском строку звернення, передбаченим Податковим кодексом України. Відповідач 2 в письмових поясненнях зазначив, що повернення позивачу надмірно сплачених коштів можливо лише у разі надходження висновку митного органу про повернення надмірно сплачених коштів. В судовому засіданні 09 листопада 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечив, представник відповідача 2 до суду не прибув, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128  Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні. Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції. Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне. ПрАТ “АВТОКАПІТАЛ” звернулось до Київської міської митниці ДФС із заявою від 07  лютого 2017 року №08/02 про повернення коштів, надмірно сплачених у 2011 році, в якій просило підготувати висновок про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 404  532,99 грн., у тому числі 286  201,02 грн. – штрафні санкції, згідно податкових повідомлень-рішень від 06 серпня 2010 року №142 та №143; 118  331,97 грн. – пеня. Вказана заява мотивована скасуванням у судовому порядку рішень відповідача, прийнятих у відношенні ПрАТ “АВТОКАПІТАЛ”. За результатами розгляду вказаної заяви позивача, Київською міською митницею ДФС листом від 28  лютого 2017 року №17/02 повідомлено, що обґрунтована відповідь щодо даного питання надавалась листом від 09 листопада 2015 року №6776/10/26-70-25-01-05. Матеріали справи підтверджують, що позивач, з метою повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 404  532,99 грн., звертався до Київської міської митниці ДФС із заявами від 27  листопада 2013 року №42/11 та від 14 квітня 2014 року №48/04; листами Київської міської митниці ДФС від 24 грудня 2013 року №14.1/4-11/9936 та від 06 травня 2014 року №5423/1/26-70-52-04, позивачу відмовлено у поверненні надмірно сплачених коштів, мотивуючи тим, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Державної казначейської служби України у відповідності до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845. Разом з тим, на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2014 року №826/5208/14, якою митний орган зобов'язано розглянути заяви ПрАТ “АВТОКАПІТАЛ” від 27  листопада 2013 року №42/11 та від 14 квітня 2014 року №48/04 по суті, Київська міська митниця ДФС листом від 09 листопада 2015 року №6776/10/26-70-25-01-05, повідомила про відсутність підстав для повернення коштів, у зв'язку з тим, що сума грошового зобов'язання, на яку нараховані пеня та штрафні санкції за податковими повідомленнями від 06 серпня 2010 року року №142 та №143 не скасована за результатами судового оскарження. Судом встановлено, що згідно податкового повідомлення-рішення від 06 серпня 2010  року №142, ПрАТ “АВТОКАПІТАЛ” зобов'язано сплатити штраф у розмірі 142  876,14  грн.; згідно податкового повідомлення-рішення від 06 серпня 2010  року №143  ПрАТ “АВТОКАПІТАЛ” зобов'язано сплатити штраф у розмірі 143  324,88  грн.; а також за прострочення терміну сплати податкового зобов'язання нараховано пеню у розмірі 118  331,97 грн., на підставі акту про порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання від 05 серпня 2010 року №14/15/31750520. У свою чергу, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15  серпня 2013  року, залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2011 року, якою скасовано податкові повідомлення від 06 серпня 2010  року №142 та №143. Частиною першою статті 301 Митного кодексу України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У відповідності до частини першої статті 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взаємовідносини митних органів та органів Державної казначейської служби України в процесі процедури повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначає Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618 (далі по тексту – Порядок). Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку визначено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Згідно пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Згідно пунктів 2-4 розділу ІІІ Порядку заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України. З аналізу вказаних правових норм вбачається, що виникнення права на повернення сплачених податків і зборів пов'язується з певними обставинами та відповідною процедурою, зокрема: наявність факту переплати та подання заяви платником. Таким чином, з урахуванням змісту позовних вимог, у межах спірних правовідносин належить встановити факт надмірної сплати ПрАТ “АВТОКАПІТАЛ” суми коштів. На підтвердження наявності надмірної сплати ПрАТ “АВТОКАПІТАЛ” суми штрафу та пені у розмірі 404  532,99 грн. позивач надав суду копії платіжних доручень. Крім того, факт надмірної сплати ПрАТ “АВТОКАПІТАЛ” коштів у розмірі 404  532,99 грн. відповідачем не заперечується. Суд також звертає увагу на те, що митний орган не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів та не зазначає про недоліки в документах, надані позивачем в якості додатків до заяв про повернення коштів. Доводи відповідача 1 про порушення позивачем строку звернення із заявою про повернення надмірно сплачених коштів є безпідставними, з наступних підстав. Як встановлено судом та підтверджується відповідачем 1, днем виникнення надміру сплаченої суми є 15 серпня 2013 року, а саме день набрання законної сили ухвалою Вищого адміністративного суду України, якою скасовано податкові повідомлення від 06 серпня 2010  року №142 та №143, що були підставою для сплати таких коштів. Разом з тим, матеріали справи підтверджують, що позивач, з метою повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 404  532,99 грн., звертався до Київської міської митниці ДФС із заявами від 27  листопада 2013 року №42/11 та від 14 квітня 2014 року №48/04, тобто в межах строку звернення, передбаченого Податковим кодексом України. Посилання відповідача на те, що сума грошового зобов'язання, на яку нараховано пеня та штрафні санкції, не скасована за результатами судового оскарження, як на підставу для відмови у поверненні позивачу надмірно сплачених коштів є необґрунтованими, з огляду на наступне. Судом встановлено, що підставою для нарахування пені та штрафних санкцій є порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання на 524 календарних дні. Разом з тим, за результатами судового оскарження податкових повідомлень від 06  серпня 2010 року №142 та №143, Окружний адміністративний суд міста Києва в постанові від 26 січня 2011 року та Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 15 серпня 2013  року дійшли висновку, що Київською міською митницею ДФС необґрунтовано нараховані штрафні санкції, оскільки узгоджене податкове зобов'язання сплачено позивачем у встановлений законодавством десятиденний строк. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про наявність факту надмірної сплати ПрАТ “АВТОКАПІТАЛ” суми штрафу та пені у розмірі 404  532,99 грн., а факт звернення позивача до відповідача 1 із заявою про повернення коштів в межах строку, встановленого чинним законодавством підтверджується матеріалами справи. Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій. Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Порядку висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви. Наведене свідчить, що на митний орган покладено обов'язок у визначений строк підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який відповідно здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача 1 підготувати висновок про повернення позивачу надмірно сплачених коштів за заявами позивача у розмірі 404  532,99 грн., у тому числі 286  201,02 грн. – штрафні санкції, 118  331,97 грн. – пеня, та направити їх Головному управлінню Державної казначейської служби України у місті Києві, і задоволення позовних вимог у цій частині. Разом з цим, суд не погоджується із позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо неповернення ПрАТ “АВТОКАПІТАЛ” надмірно сплачених коштів, оскільки фактично повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету здійснюється органами Державного казначейства України, та не входить до повноважень митних органів, а тому достатнім способом захисту прав позивача в межах спірних правовідносин буде саме зобов'язання Київської міської митниці ДФС підготувати висновок про повернення позивачу надмірно сплачених коштів. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)  розсудливо; 7)  з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Київською міською митницею ДФС не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не підготовки висновку про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19  Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПрАТ “АВТОКАПІТАЛ” підлягає частковому задоволенню. Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - В И Р І Ш И В: 1.  Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “АВТОКАПІТАЛ” (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2; ідентифікаційний код 31750520) задовольнити частково. 2.  Зобов'язати Київську міську митницю ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8-А; ідентифікаційний код 39422888) підготувати висновок про повернення Приватному акціонерному товариству “АВТОКАПІТАЛ” надмірно сплачених коштів у розмірі 404  532,99 грн., у тому числі 286  201,02 грн. – штрафні санкції, 118  331,97 грн. – пеня, та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А; ідентифікаційний код 37993783). 3.  В іншій частині адміністративного позову відмовити. 4.  Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства “АВТОКАПІТАЛ” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1  600,00  грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                          В.А. Кузьменко