Постанова

від 12.06.2018 по справі 803/1589/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2784/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Пліша М.А., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Луцької міської ради ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у справі № 803/1589/17 (головуючий суддя Дмитрук В.В., м. Луцьк, час прийняття 16:12 год., повний текст рішення складений 02 березня 2018 року) за адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,ОСОБА_2» до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Луцької міської ради ОСОБА_1, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Луцької міської ради, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Луцької міської ради, про визнання протиправним рішення та скасування запису,-

В С Т А Н О В И В :

22 листопада 2017 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) ,,ОСОБА_2» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Луцької міської ради ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34863592 від 20.04.2017 року.

Також позивач просив скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Луцькою міською радою права власності на нерухоме майно - нежиле приміщення загальною площею 188,6 м2, реєстраційний номер 1229639207101, № запису про право власності 20065296, зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцька міська рада фактично провела незаконне набуття у власність частини 1-го поверху приміщення житлового будинку загальною площею 188,6 м2, яке є спільним майном багатоквартирного будинку та належить його співвласникам, за рахунок спільних та узгоджених з державним реєстратором незаконних дій. А відповідач вчинив реєстраційні дії з порушенням Закону, оскільки такі дії відображають неправдиві відомості щодо набуття Луцькою міською радою права власності на нерухоме майно, яке їй не належало, не було самостійним об'єктом нерухомості, а виключно допоміжним приміщенням, яке призначене для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку, що підтверджується створенням та функціонуванням у зазначеному приміщенні консультаційного Центру енергоефективності та енергозбереження, органів управління ОСББ ,,Авангард» .

Рішенням від 20 лютого 2018 року Волинський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю.

Визнав протиправним і скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Луцької міської ради ОСОБА_1 №34863592 від 20.04.2017 року.

Також суд ухвалив скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №20065296 щодо реєстрації за Луцькою міською радою права власності на нерухоме майно за адресою: місто Луцьк, проспект Перемоги, 12, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 188,6 м2, реєстраційний номер майна 1229639207101.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи, прийняте з невірним застосуванням норм матеріального ф процесуального права.

Свою апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що нею (державним реєстратором ОСОБА_1В.) було здійснено усі передбачені законодавством дії щодо розгляду і дослідження заяви та документів, поданих для проведення державної реєстрації, за результатом яких було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності. Вимагати будь-які додаткові документи замість поданих вважалося б порушенням законодавства. Жодних підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, передбачених статтею 24 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , не було.

За таких обставин відповідач просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким визнати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора ОСОБА_1 від 20.04.2017 № 34863592 законним, а державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, 12, реєстраційний номер майна 1229639207101, такою, що не підлягає скасуванню.

Представник позивача надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому обґрунтовує правомірність рішення суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач, представники третіх осіб підтримали вимоги апеляційної скарги та просять їх задовольнити.

Крім того, представник третьої особи - Луцької міської ради заявила клопотання про закриття провадження у справі, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідач та представник департаменту державної реєстрації Луцької міської ради підтримали клопотання.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та клопотання про закриття провадження у справі та просить їх відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення частково з таких підстав.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що позивачем до суду подано позов, в якому фактично оскаржується правомірність набуття Луцькою міською радою у власність частини 1-го поверху приміщення житлового будинку загальною площею 188,6 м2, про що державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Луцької міської ради прийняте відповідне рішення та зроблено відповідні записи.

Однак, на думку позивача, спірне нежиле приміщення загальною площею 188,6 м2 є спільним майном багатоквартирного будинку та належить його співвласникам,

Колегія суддів зазначає, що судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та звернення до суду) в порядку адміністративного судочинства.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч. 1 ст. 6 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та звернення до суду ).

Частиною 1 статті 2 КАС України (у зазначеній редакції) визначено, що завданням адміністративного судочинства визначено захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України (в чинній редакції) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 КАС України у редакції, чинній на час звернення до суду).

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною 3 статті 19 КАС України (в чинній редакції) визначено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення до суду) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

За змістом ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України ( у чинній редакції) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У п. 24 рішення в справі ,,Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза ,,встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування ,,суду» , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі ,,Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення ,,встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування ,,суду» , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття ,,суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає ,,усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)» . З огляду на це не вважається ,,судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на нерухоме майно - нежиле приміщення загальною площею 188,6 м2, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 396/2550/17 та від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16.

В силу приписів п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, і вважає правильним закрити провадження в цій справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 3 ч. 1 ст.315, ч.1 ст. 319, ст. ст. 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Луцької міської ради ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у справі № 803/1589/17 - скасувати, провадження у справі закрити.

Роз'яснити учасникам справи право звернення із такими позовними вимогами до суду цивільної юрисдикції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді М.А. Пліш

ОСОБА_3

Постанова в повному обсязі складена 18 червня 2018 року.