Постанова

від 06.06.2018 по справі 623/2110/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 червня 2018 року

м. Київ

справа № 623/2110/16-ц

провадження № 61-28791св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивач за первинним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж,

представник позивача - ГавриленкоТимофій Сергійович,

відповідач за первинним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Харківської області у складі судді Швецової Л. А. від 09 серпня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2016 року Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж (далі - Ізюмське КПТМ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1, користується послугами з централізованого опалення, але не сплачує грошові кошти за отримані послуги. У зв'язку із чим, станом на 01 березня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 3 894,11 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

У вересні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до Ізюмського КПТМ про стягнення 15 765,68 грн матеріальних збитків, 5 000 грн упущеної вигоди та 200 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що квартира позивач від'єднана від централізованого опалення, тому він не користується послугами з централізованого опалення; будь-які договори на отримання послуг, які надає Ізюмське КПТМ, відсутні. Внаслідок незадовільного стану труб опалення на горищному приміщенні будинку, у якому знаходиться квартира позивача, остання постійно затоплюється, внаслідок чого позивач зазнає матеріальних збитків та моральної шкоди.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 червня 2017 року первинний позов Ізюмського КПТМ задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Ізюмського КПТМ заборгованості за спожиті послуги в розмірі 3 894,11 грн та судові витрати в розмірі 1 378 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Ізюмським КПТМ доведено наявність у ОСОБА_5 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 3 894,11 грн, яка підлягає стягненню з останнього.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, суд виходив із того, що останній не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які посилався у позові.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 червня 2017 року визнано неподаною та повернуто.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що заявник протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху судовий збір не сплатив, указаних в ухвалі недоліків скарги не усунув, тому його апеляційна скарга підлягає поверненню.

У серпні 2017 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить зазначену ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що відповідно до частини третьої статті 22 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII Про захист прав споживачів (далі - Закон № 1023-XII) він звільнений від сплати судового збору, оскільки згідно із цією нормою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

22 травня 2018 року до Верховного Суду надійшла вказана справа.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України 2004 року до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 червня 2017 року залишено без руху і надано строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків щодо сплати судового збору.

12 липня 2017 року ОСОБА_5 подав до суду заяву, у якій зазначив, що його апеляційна скарга була залишена без руху помилково,вважаючи, що згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 1023- XII він від сплати судового збору звільнений .

Апеляційний суд, встановивши, що заявник протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху судовий збір не сплатив, указаних в ухвалі недоліків скарги не усунув, правильно визнав його апеляційну скаргу неподаною та повернув її заявнику.

Посилання заявника на те, що згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 1023-XII він звільнений від сплати судового збору є безпідставними, оскільки указана справа пов'язана зі стягненням заборгованості за послуги з централізованого опалення, у якій заявник за первинним позовом є відповідачем, і не може вважатися спором щодо захисту прав споживачів, тому приписи частини третьої статті 22 Закону № 1023- XII на заявника не поширюються.

На наявність інших підстав для звільнення від сплати судового збору заявник не посилався.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В. М. Коротун

В. П. Курило