Ухвала

від 25.04.2018 по справі 579/1136/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 579/1136/17

провадження № 61-17173ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 20 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 6 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області, профспілкового комітету Кролевецького дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 6 Кролевецької міської ради Сумської області про стягнення індексації заробітної плати та компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати,

ВСТАНОВИВ:

2 квітня 2018 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 20 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 6 березня 2018 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області, профспілкового комітету Кролевецького дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 6 Кролевецької міської ради Сумської області , у якому просила стягнути з виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області індексацію її заробітної плати за період грудень 2015 року - грудень 2016 року у розмірі 9 946 грн 04 коп.

та компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію заробітної плати у розмірі 1 282 грн 13 коп.

Кролевецький районний суд Сумської області рішенням від 20 грудня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

Апеляційний суд Сумської області постановою від 6 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом

на 1 січня 2018 року становить 1 762 гривні.

Отже, у даній справі ціна позову становить 11 228 грн 17 коп., яка станом

на 1 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100 =176 200 грн), тому, відповідно до статті 19 ЦПК України, справа є малозначною.

Право на касаційне оскарження прийнятих у справі судових рішень про відмову

в задоволенні позову ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника, оскільки стосується питання заробітної плати.

Касаційний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що обґрунтування, які вона містить, не підтверджують наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України , за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства. Посилання заявника не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК Українисуддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України , відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Зазначене відповідає і Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року.

Оскільки ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судові рішення, прийняті у малозначній справі, і випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті

389 ЦПК України , нею не доведені, відповідно до пункту 1 частини другої

статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 20 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 6 березня 2018 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко