Рішення

від 07.06.2018 по справі 910/3979/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2018Справа № 910/3979/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Військової частини А 0215

до Товариства з обмеженою відповідальністю Трейдекс

про стягнення 394.099,20 грн.

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

02.04.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Військової частини А0215 до Товариства з обмеженою відповідальністю Трейдекс про стягнення 394.099,20 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем (замовник) та відповідачем (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 386/16 від 21.10.2016, за умовами якого постачальник повинен поставити замовнику товар у термін до 01.04.2017. Проте, відповідач досі визначений договором товар позивачу не поставив, у зв'язку з чим позивачем за прострочення виконання зобов'язання відповідачем згідно п. 7.2 договору нараховано 394.099,200 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/3979/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою суду зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 04.04.2018 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресами: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 10, кв. 1 (номер відправлення 0103045738020), яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 03.04.2018 є місцезнаходженням відповідача, а також: 04050, м. Київ, вул. Лермонтовська, 4, оф. 13 (номер відправлення 0103045738012).

Конверт разом з ухвалою від 04.04.2018 (номер відправлення 0103045738020), надіслану на адресу: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 10, кв. 1 було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 10.05.2018 з позначкою за закінченням встановленого строку зберігання .

При цьому згідно інформації з офіційного сайту ПАТ Укрпошта в мережі Інтеренет вбачається, що 12.04.2018 та 10.05.2018 відбулись невдалі спроби вручити адресату поштового відправлення за номером 0103045738020.

Конверт разом з ухвалою від 04.04.2018 (номер відправлення 0103045738012), надіслану на адресу: 04050, м. Київ, вул. Лермонтовська, 4, оф. 13 було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 11.05.2018 з позначкою за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

З огляду на викладене, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач вимог ухвали про відкриття виконавчого провадження у справі від 04.04.2018 станом на 07.08.2018 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2016 між військовою частиною А 0215 (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальність Трейдекс (постачальник, відповідач) було укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 386/16 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується у 2016 році поставити замовникові товар, зазначений у п. 1.2 та у специфікації товару (додаток № 1 до договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.

Згідно з п. 1.2 договору найменування товару: комплектуючі вертольотів (лот № 3 - втулка несучого гвинта 8-1930-000 серії 2) ( код за ДК 016:2010 - 30.30.5. Частини повітряних і космічних літальних апаратів, інші; код за ДК 021:2015 - 34730000-3. Частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів). Кількість товару зазначена у специфікації товару (додаток № 1 до договору).

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поставку товару не здійснив, в зв'язку з чим має сплатити пеню в розмірі 394.099,20 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 10.1 договору, він набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами. Термін дії договору - включно до 31.12.2016, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.

22.10.2016 сторонами укладено додаткову угоду № 1 про зміни умов договору від 21.10.2016 № 386/16 про закупівлю товару за державні кошти реєстраційний номер 389/17, згідно з якою у пункті 1.1 договору виключено фразу у 2016 році , тобто має редакцію: Постачальник зобов'язується поставити замовникові товар, зазначений у п. 1.2 та у специфікації товару (додаток № 1 до договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.

Також вказаною додатковою угодою сторони виклали п. 3.1. договору у наступній редакції: 3.1. Сума цього договору становить 8.210.400,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 1.368.400,00 грн., з них:

за коштами Державного бюджету на 2016 рік: 0,00 грн.;

за коштами Державного бюджету на 2017 рік: 8.210.400,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 1.368.400,00 грн.

Постачання товару та розрахунки за поставлений товар у 2017 році буде здійснено виключно за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України (кошторисних призначень і фінансування) на цілі, передбачені умовами цього договору, після укладання відповідної додаткової угоди та отримання від замовника (командира військової частини А0215) повідомлення про готовність до виконання умов договору.

Внесено зміни до п. 10.1 договору та визначено: Термін дії договору - включно до 31.12.2017, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.

Також, сторони підписали нову специфікацію товару (додаток № 1 до договору), відповідно до якої поставка товару здійснюється у 2017 році.

09.03.2017 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до якої п. 3.1. договору викладено у наступній редакції: 3.1. Сума цього договору становить 8.210.400,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 1.368.400,00 грн., з них:

за коштами Державного бюджету на 2016 рік: 0,00 грн.;

за коштами Державного бюджету на 2017 рік: 8.210.400,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 1.368.400,00 грн.

Згідно п. 4.1 договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 09.03.2017, розрахунок за товар здійснюється за фактом постачання до 31.12.2017 за умови проведення платежів Державною казначейською службою України згідно з чинним законодавством, після отримання представником Замовника наступних документів: рахунку - фактури; видаткової накладної; акту прийому поставленого товару (форма - додаток № 3 до договору), затвердженого командиром військової частини А 0215.

Відповідно до п. 5.1 договору сторони погодили, що строк постачання товару: згідно з специфікацією товару.

09.03.2017 сторони підписали специфікацію товару (додаток № 1 до договору в редакції додаткової угоди № 2 від 09.03.2017) відповідно до якої термін постачання визначили: включно до 01.04.2017 за письмовим повідомленням замовника.

08.12.2017 сторонами укладено додаткову угоду № 3 про зміни умов договору від 21.10.2016 № 386/16 про закупівлю товару за державні кошти реєстраційний номер 389/17, відповідно до якої сторони змінити пункт 4.1 договору та погодили, що розрахунок за товар здійснюється за фактом постачання до 31.12.2018 за умови проведення платежів Державною казначейською службою України згідно з чинним законодавством, після отримання представником Замовника наступних документів: рахунку - фактури; видаткової накладної; акту прийому поставленого товару (форма - додаток № 3 до договору), затвердженого командиром військової частини А 0215.

Також вказаною додатковою угодою сторони виклали п. 3.1. договору у наступній редакції: 3.1. Сума цього Договору становить 8.210.400,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 1.368.400,00 грн., з них:

за коштами Державного бюджету на 2017 рік: 0,00 грн.;

за коштами Державного бюджету на 2018 рік: 8.210.400,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 1.368.400,00 грн.

Постачання товару та розрахунки за поставлений товар у 2018 році буде здійснено виключно за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України (кошторисних призначень і фінансування) на цілі, передбачені умовами цього договору, після укладання відповідної додаткової угоди та отримання від замовника (командира військової частини А0215) повідомлення про готовність до виконання умов договору.

Внесено зміни до п. 10.1 договору та визначено: Термін дії договору - включно до 31.12.2018, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.

Також, сторони підписали нову специфікацію товару (додаток № 1 до договору), відповідно до якої поставка товару здійснюється у 2018 році.

Таким чином, з урахуванням змін, внесених до договору додатковою угодою № 3 від 08.12.2017, умовами п. 4.1 договору передбачалося, що розрахунки за товар здійснюються за фактом постачання до 31.12.2018.

В специфікації, що є додатком № 1 до договору, підписану згідно додаткової угоди № 3 від 08.12.2017 зазначено про те, що термін постачання товару включно до 01.04.2017 за письмовим повідомленням замовника. Водночас, додаткова угода № 3 була укладена 08.12.2017, тобто через 9 місяців після закінчення граничної дати поставки товару, визначеної у специфікації до названої додаткової угоди. Окрім того, умовами додаткової угоди № 3 від 08.12.2017 передбачалося постачання товару безпосередньо у 2018 році і вартість товару у розмірі 8.210.400,00 грн. мала сплачуватися за рахунок коштів Державного бюджету на 2018 рік, що є неможливим здійснити у 2017 році, оскільки відповідний бюджет країни на 2018 рік станом на 01.04.2017 (граничний строк поставки, вказаний у специфікації) ще не було прийнято. Отже, додана до додаткової угоди № 3 від 08.12.2017 специфікація не відповідає змісту вказаної додаткової угоди в частині погодження сторонами строку поставки товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок укладення додаткової угоди № 3 від 08.12.2017 сторони погодили внесення змін до договору в частині визначення строку поставки товару і відповідно встановили новий строк поставки - до 31.12.2018.

Відповідно до п. 1.4 договору постачальник здійснює постачання товару за цим договором після відправлення замовником (командиром військової частини А0215) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару.

У разі планування закупівлі за рахунок коштів спеціального фонду дане письмове повідомлення надається постачальнику замовником виключно після надходження коштів на рахунки замовника на вищевказані цілі.

Згідно з п. 5.1 договору товар постачається після відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору.

Позивачем не подано доказів того, що він у 2018 році звертався до відповідача з повідомленням про готовність до виконання умов договору (наявність фінансування з Державного бюджету України), що прямо передбачено умовами п. 3.1 договору в редакції додаткових угод до нього.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що в даному випадку не мало місце прострочення відповідача щодо здійснення поставки товару позивачу, за що умовами договору передбачена відповідальність у вигляді пені.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення 394.099,200 грн. пені.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Військової частини А 0215 необґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова