Рішення

від 13.06.2018 по справі 914/615/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2018р. Справа №914/615/18

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., при секретарі М. Фарина, розглянувши матеріали

позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Зіг , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Вент Крафт , м. Львів

про стягнення 40 431,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мельник В.О.

від відповідача: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.35,46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика Зіг , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Вент Крафт , м. Львів про стягнення 40 431,00 грн.

Ухвалою суду від 10.04.2018 року відкрито провадження у справі №914/615/18 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 03.05.18 р. Ухвалою суду від 03.05.18 р. розгляд справи відкладено на 30.05.18 р. Ухвалою суду від 30.05.18 р. розгляд справи відкладено на 13.06.18 р.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обгрунтовані тим , що між сторонами існують договірні відносини (усні) по постачанню металевих виробів. На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 141 068,00 грн. згідно наступних видаткових накладних:

- видаткова накладна №932 від 15 листопада 2017 року на суму 5 508,00 грн. (згідно замовлення покупця №1007 від 09 листопада 2017 року);

- видаткова накладна №983 від 28 листопада 2017 року на суму

111 130,00 грн. (згідно замовлення покупця №975 від 03 листопада 2017

року);

- видаткова накладна №984 від 28 листопада 2017 року на суму 1 680,00 грн. (згідно замовлення покупця №1007 від 09 листопада 2017 року);

- видаткова накладна №1005 від 05 грудня 2017 року на суму 9 030,00

грн. (згідно замовлення покупця №975 від 03 листопада 2017 року);

- видаткова накладна №1006 від 05 грудня 2017 року на суму 13 720,00

грн. (згідно замовлення покупця №1007 від 09 листопада 2017 року).

У зв'язку тим, що відповідачем частково оплачено одержаний товар, заборгованість відповідача перед позивачем склала 40 454,00 грн. Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов суду не надав, хоча належним чином і в установленому законом порядку був повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Заяви і клопотання сторін .

04.04.18 р. позивачем разом з позовною заявою подано суду заяву про забезпечення позову за вх.№943/18 у задоволенні якої судом відмовлено (ухвала від 10.04.18 р.) .

02.05.18 р . позивачем надано суду заяву за вх.№15286/18 про витрати, пов'язані з розглядом справи, які включають в себе 2 643,00 грн. судового збору (1762,00 грн. судовий збір за подання позовної заяви, 881,00 грн.- за подання заяви про забезпечення позову) та 5000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

13.06.18 р. позивачем подано заяву за вх.№21623/18 про розподіл судових витрат, а саме просить визначити, що позивачем-ТзОВ Фабрика Зіг понесено судові витрати на суму 4 666,22 грн. з яких 2 666,22 грн. судовий збір та 2000,00 грн. професійна правнича допомога.

Обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика Зіг , м. Київ та ТзОВ Майстер Львів (код ЄДРПОУ 41413008), після зміни назви - Товариством з обмеженою відповідальністю Вент Крафт , м. Львів, (код ЄДРПОУ 41413008), укладено усний договір поставки металевих виробів згідно якого постачальни зобов'язався по замовленню покупця поставити товар, а покупець зобов'язався здійснювати розрахунки за поставлений товар у семиденний строк з дати приймання товару.

На виконання умов договору, згідно замовлень покупця, постачальником у період з 15.11.17 р. по 05.12.17 р. поставлено ТзОВ Вент Крафт товар на суму 141 068,00 грн.

Станом на 05 березня 2018 року покупець сплатив за товар 100 908,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями:

- №160 від 09 листопада 2017 року на суму 50 000,00 гривень;

- №163 від 10 листопада 2017 року на суму 10 454,00 гривень;

- №265 від 02 березня 2018 року на суму 40 454,00 гривень.

Відтак розмір заборгованості станом на день подання позовної заяви до суду становить 40 160,00 грн.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 271,00 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Оцінка суду.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що на виконання умов усного договору поставки позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 141 068,00 грн.

Вказане підтверджується копіями видаткових накладних, що долучені позивачем до матеріалів справи.

Натомість відповідач за отриманий товар розрахувався частково в результаті чого заборгованість за поставлений товар склала 40 160,00 грн.

Дана заборгованість повністю підтверджується первинними документами, а також поясненнями представника позивача в судових засіданнях.

Що стосується 3% річних в сумі 271,00 грн., та суд дійшов висновку відмовити позивачу в цій частині з тих підстав, що останнім не надано суду обгрунтованого розрахунку заявленої суми.

Відповідно до ч.2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Наданий позивачем в останнє судове засідання розрахунок 3% річних, не береться судом до уваги, оскільки не був долучений до позовної заяви, позивачем не обгрунтувано причин його неподання, а поданий в судовому засіданні 13.06.18 р. розрахунок не може вважатися належним доказом у справі.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов суду не надав.

Щодо неявки відповідача, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.5 ст. 252 ГПК України, яка визначає особливості розгляду справи у порядку спрощеного провадження, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання будь-якої із сторін про розгляд даної справи з викликом сторін суду не надходило. Судом з власної ініціативи розгляд справи проводився в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, на момент звернення з позовом до суду документально підтверджено, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем на суму 40 160,00 грн.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач надав суду всі належні та допустимі докази, які дають можливість суду задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача 40 160,00 грн. заборгованості за отриманий товар. Натомість відповідач своїм правом на спростування позовних вимог не скористався, письмових заперечень по суті позову суду не надав, хоча судом створено рівні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і є такими, що підлягають до часткового задоволення..

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, та те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, неявку відповідача в жодне судове засідання, неподання відзиву на позов, суд дійшов висновку судовий збір в розмірі 1762,00 грн. за подання позовної заяви до суду покласти на відповідача.

Що стосується судового збору в розмірі 881,00 грн., сплаченого позивачем за подання до суду заяви про забезпечення позову, то такий слід залишити за позивачем, оскільки ухвалою суду від 10.04.18 р. останньому відмовлено в задоволенні такої заяви.

Крім цього, позивач згідно заяви від 02.05.18 р. просив стягнути з відповідача 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, однак згідно заяви від 13.06.18 р. повноважним представником надано суду розрахунок витрат на правничу допомогу та акти виконаних робіт на суму 2000,00 грн.

Відповідно до ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи те, що на підтвердження наданих послуг адвокатом Мельником В.Я. надано суду договір про надання правової допомоги від 14.03.18 р., акти виконаних робіт від 03.05.18 р., 13.05.18 р., 30.05.18 р., розрахунок витрат на правничу допомогу на суму 2000,00 грн. від 30.05.18 р. та платіжне доручення від 11.04.18 р. №335 про проведену оплату згідно договору, суд дійшов висновку, що заявлені витрати підлягають задоволенню та підлягають до стягнення з відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 12,13, 74,76,77,86, 180,191, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вент Крафт (юридична і поштова адреса: вул. Софії Галечко, буд.11, м. Львів; фактична адреса: вул. Промислова, 50/52; код ЄДРПОУ 41413008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика Зіг (поштова адреса: вул. Естонська, буд.5, м. Київ, 03190; юридична і фактична адреса: вул. Драйзера, 24, м. Київ, 02222; код ЄДРПОУ) 40 160,00 грн. основного боргу, 1762,00 грн. судового збору та 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог - 271,00 грн. 3% річних- відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.06.2018 р.

Суддя Чорній Л.З.