Рішення

від 13.06.2018 по справі 813/1208/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1208/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Коморний О.І.,

секретар судового засідання Мергель І.Р.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Під'ярків про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Львівській області, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Обставини справи.

Позивач, Фермерське господарство ПІД'ЯРКІВ , звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з наступними вимогами з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 17 травня 2018 року:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо виключення ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ПІД'ЯРКІВ" (код ЄДРПОУ № 33826690) з реєстру платників єдиного податку.

- визнати рішення Головного управління ДФС у Львівській області викладене у листі від 26.02.2017 за № 7073/10/13-01-12-83 про відмову у наданні та/або підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи, а поданій звітності отримання статусу "історія подання" протиправним.

- зобов'язати Головне управління ДФС у Львівській області включити до реєстру платників єдиного податку відомості про ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ПІД'ЯРКІВ" (код ЄДРПОУ № 33826690) як платника єдиного податку четвертої групи, про що видати відповідну довідку.

- визнати дії Головного Управління ДФС у Львівській області по нарахуванню пені - протиправними.

- зобов'язати Головне Управління ДФС у Львівській області внести до зворотного боку інтегрованої картки платника податків ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ПІД'ЯРКІВ" (код ЄДРПОУ № 33826690) з податку на додану вартість, відомості про відсутність податкового боргу в сумі 11852,35 грн. (пеня).

- стягнути на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що ГУ ДФС у Львівській області безпідставно нарахований податковий борг, а саме пеню в сумі 11852,35 грн., за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 22.12.2017 року №0023121406, оскільки згідно платіжного доручення від 26.12.2017 р. № 1233 позивачем сплачено грошове зобов'язання визначене органом ДФС у податковому повідомленні-рішенні від 22 грудня 2017 року № НОМЕР_1 у зв'язку із чим та відповідно до вимог п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України у ГУ ДФС у Львівській області відсутні підстави нарахування пені. Стверджує, що безпідставне нарахування ГУ ДФС у Львівській області пені стало підставою прийняття протиправного рішення про відмову у наданні та/або підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи і наданні поданій звітності статусу "історія подання" оформленого листом ГУ ДФС у Львівській області № 7073/10/13-01-12-83 від 26.02.2018 року. Позивач посилається й на вимоги п.299.10 ст. 299 ПК України відповідно до яких, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою, а щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені виключно правилами пункту 298.8 статті 298 ПК України, стверджує, що ГУ ДФС у Львівській області не встановлено порушення Позивачем вимог пункту 298.8 статті 298 ПК України

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких посилається на те, що у Позивача станом на 01.01.2018 року за даними "АІС Податковий блок" в інтегрованій картці платника обліковується податковий борг по податку на додану вартість в сумі 11852,35 грн., внаслідок чого, на думку податкового органу, є обов'язок позивача перейти з 01.01.2018 з сплати єдиного податку 4 групи на сплату податків в загальному порядку. Вказаний обов'язок виник, на думку відповідача, на підставі норм п.п.291.5-1.3 ПК України.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави, викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.

Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Фермерське господарство ПІД'ЯРКІВ є суб'єктом господарювання, перебуває на обліку у Перемишлянському відділені Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Відповідачем у період з 20.11.2017 року по 01.12.2017 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ "ПІД'ЯРКІВ" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, про що 08.12.2017 року складено акт №2217/13-01-14-06/33826690.

За наслідками перевірки відповідачем 22.12.2017р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0023121406, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 44710,83 грн. (35768,66 грн. основний платіж, 8942,17 грн. штрафна (фінансова) санкція).

Позивачем згідно платіжного доручення від 26.12.2017 р. № 1233 сплачено грошове зобов'язання визначене ГУ ДФС у Львівській області у податковому повідомленні-рішенні від 22 грудня 2017 року № НОМЕР_1 в сумі 44710,83 грн.

Згідно даних інтегрованої картки платника податків ФГ "ПІД'РКІВ" по податку на додану вартість станом на 01.01.2018 року за ФГ "ПІД'ЯРКІВ" обліковується податковий борг, а саме пеня в сумі 11852,35 грн., за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 22.12.2017 року №0023121406.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Приписами підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Грошове зобов'язання платника податків, в силу вимог підп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України закріплено поняття пені як суми коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

У відповідності до підп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п. 129.4 ст.129 ПК України, на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

У розрахунку пені, обчисленої на вищевказану суму заниження податкового зобов'язання, вказано податкове повідомлення-рішення від 22.12.2017 року №0023121406 вручене платнику 22.12.2017 року, граничний строк сплати - 01.01.2018 року . Нарахування пені проводилось у період з 30.12.2015 року по 01.01.2018 року (графи 7, 19 розрахунку), застосована облікова ставка НБУ 0,22% (графа 6 розрахунку).

Даючи оцінку встановленим обставинам, суд враховує таке.

Відповідачем невірно визначено дату початку нарахування пені, оскільки відповідно до вимог п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України дата початку нарахування пені 01.01.2018 року, при цьому 26.12.2017 року позивачем сплачено усю суму грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням №0023121406 від 22.12.2017 р., що підтверджується платіжним дорученням від 26.12.2017 року № 1233 та інтегрованою карткою платника податків з податку на додану вартість. Крім цього, відповідачем невірно застосовано облікову ставку НБУ з розрахунку 0,22% оскільки відповідно до вимог п. 129.4 ст.129 ПК України слід виходити з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний день.

Суд не враховує аргументи відповідача про відсутність визначеного алгоритму дій працівників органів ДФС при автоматичному розрахунку пені, з огляду на те, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Наведене відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v.Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v.The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv.Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v.Croatia).

Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Судом встановлено, що Фермерське господарство ПІД'ЯРКІВ з 01.01.2016 року включене до реєстру платників єдиного податку як платника єдиного податку четвертої групи. З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи, у 2017 році позивач, у відповідності до пп. 298.8.1 п.298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку IV групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок.

ГУ ДФС у Львівській області шляхом направлення ФГ "ПІД'ЯРКІВ" листа від 26.02.2018 № 7073/10/13-01-12-83 "Щодо надання або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи" ухвалено рішення про відмову у наданні та/або підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи, а поданій ФГ "ПІД'ЯРКІВ" звітності наданні статусу "історія подання" (а.с.14).

Главою І розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України на групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до підпункту 291.5.-1.3 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що ФГ "ПІД'ЯРКІВ" протягом 2016-2017 років було платником єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно із підпунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Згідно із абзацом другим пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

За положеннями пункту 299.2 цієї статті (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Даючи оцінку встановленим обставинам, суд враховує таке.

ФГ "ПІД'ЯРКІВ" набуло статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2016 року.

Судом встановлено, що в межах спірних відносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Безпідставними є доводи відповідача про наявність у ФГ "ПІД'ЯРКІВ" боргу як на підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, оскільки ці норми встановлюють умови, за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Проте, відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Вищезазначена позиція узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №816/543/17 (провадження № К/9901/2404/17), від 16.04.2018 року у справі № 808/657/16 (провадження № К9901/24921/18) та у справі від 08.05.2018 у справі №816/1088/17 (провадження № К/9901/11222/18).

Попри вищенаведене суд констатує й факт відсутності податкового боргу, а саме пені в сумі 11852,35 грн., за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 22.12.2017 року №0023121406, оскільки згідно платіжного доручення від 26.12.2017 р. № 1233 Позивачем сплачено грошове зобов'язання визначене ГУ ДФС у Львівській області у податковому повідомленні-рішенні від 22 грудня 2017 року № НОМЕР_1.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди згідно ч. 2 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо виключення Фермерського господарства Під'ярків (код ЄДРПОУ № 33826690) з реєстру платників єдиного податку.

3. Визнати рішення Головного управління ДФС у Львівській області викладене у листі від 26.02.2017 за № 7073/10/13-01-12-83 про відмову у наданні та/або підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи, а поданій звітності отримання статусу "історія подання" протиправним.

4. Зобов'язати Головне управління ДФС у Львівській області включити до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство Під'ярків (код ЄДРПОУ № 33826690) як платника єдиного податку четвертої групи, про що видати відповідну довідку.

5. Визнати дії Головного Управління ДФС у Львівській області по нарахуванню пені -протиправними.

6. Зобов'язати Головне Управління ДФС у Львівській області внести до зворотного боку інтегрованої картки платника податків Фермерського господарства Під'ярків (код ЄДРПОУ № 33826690) з податку на додану вартість, відомості про відсутність податкового боргу в сумі 11852,35 грн. (пеня).

7. Стягнути на користь Фермерського господарства Під'ярків (вул. Транспортна 1Б, с. Під'ярків, Перемишлянський район, Львівська область, 81214; код ЄДРПОУ № 33826690) з Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (вул. Стрийська 35, м. Львів, 79003; код ЄДРПОУ 39462700), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 19.06.2018р.

Суддя Коморний О.І.