Постанова

від 28.08.2018 по справі 813/1208/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5030/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Ніколіна В.В., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т.

представника позивача - Назарко А.Р.

представника відповідача - Шийович С.Я.

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року (головуючий суддя: Коморний О.І., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту рішення - 19.06.2018) у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Під'ярків до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Фермерське господарство Під'ярків 30.03.2018 звернулось до суду з позовом, в якому з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просило визнати протиправними дії відповідача щодо виключення Фермерського господарство Під'ярків з реєстру платників єдиного податку; визнати рішення Головного управління ДФС у Львівській області викладене у листі від 26.02.2017 за № 7073/10/13-01-12-83 про відмову у наданні та/або підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи, а поданій звітності отримання статусу історія подання протиправним; зобов'язати Головне управління ДФС у Львівській області включити до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство Під'ярків як платника єдиного податку четвертої групи, про що видати відповідну довідку; визнати дії Головного управління ДФС у Львівській області по нарахуванню пені - протиправними; зобов'язати Головне управління ДФС у Львівській області внести до зворотного боку інтегрованої картки платника податків Фермерське господарство Під'ярків з податку на додану вартість, відомості про відсутність податкового боргу в сумі 11852,35 грн. (пеня).

Обґрунтовує позов тим, що ГУ ДФС у Львівській області безпідставно нарахований податковий борг, а саме пеню в сумі 11852,35 грн., за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 22.12.2017 № 0023121406, оскільки згідно платіжного доручення від 26.12.2017 № 1233 позивачем сплачено грошове зобов'язання визначене органом ДФС у податковому повідомленні-рішенні від 22.12.2017 № 0023121406, у зв'язку із чим, та відповідно до вимог п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України у ГУ ДФС у Львівській області відсутні, підстави нарахування пені.

Також зазначає, що безпідставне нарахування ГУ ДФС у Львівській області пені стало підставою прийняття протиправного рішення про відмову у наданні та/або підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи і наданні поданій звітності статусу історія подання оформленого листом ГУ ДФС у Львівській області № 7073/10/13-01-12-83 від 26.02.2018. Відповідно до вимог п. 299.10 ст. 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою, а щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені виключно правилами пункту 298.8 статті 298 ПК України, однак відповідачем не встановлено порушення позивачем вимог п. 298.8 ст. 298 ПК України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року позов задоволено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, його таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, прийняте без врахування фактичних обставин справи, а тому просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт зазначає, що станом на 01.01.2018 за даними АІС Податковий блок в ІКП (інтегрованій картці платника) ФГ Під'ярків обліковується податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 11852,35 грн і як наслідок, Головним управлінням ДФС у Львівській області відмовлено у підтверджені статусу єдиного податку 4 групи.

Представник відповідача - Шийович С.Я. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача - Назарко А.Р. у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив залишити її без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що Фермерське господарство Під'ярків є суб'єктом господарювання, перебуває на обліку у Перемишлянському відділені Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Відповідачем у період з 20.11.2017 по 01.12.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами перевірки 08.12.2017 складено акт № 2217/13-01-14-06/33826690.

За наслідками перевірки відповідачем 22.12.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0023121406, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 44710,83 грн (35768,66 грн. основний платіж, 8942,17 грн штрафна (фінансова) санкція).

Позивачем згідно платіжного доручення від 26.12.2017 № 1233 сплачено грошове зобов'язання визначене ГУ ДФС у Львівській області у податковому повідомленні-рішенні від 22.12.2017 № 0023121406 в сумі 44710,83 грн.

Згідно даних інтегрованої картки платника податків ФГ Під'ярків по податку на додану вартість станом на 01.01.2018 року за господарством обліковується податковий борг, а саме пеня в сумі 11852,35 грн., за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 22.12.2017 № 0023121406.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов слід задовольнити, оскільки в ході проведення перевірки, контролюючим органом, не встановлено порушень відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

З цими висновками суду першої інстанції, погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п. 129.4 ст.129 ПК України, на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Фермерське господарство Під'ярків є платником єдиного податку четвертої групи.

Згідно матеріалів справи, у період з 20.11.2017 по 01.12.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами перевірки 08.12.2017 складено акт № 2217/13-01-14-06/33826690.

За наслідками перевірки відповідачем 22.12.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0023121406, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 44710,83 грн. (35768,66 грн. основний платіж, 8942,17 грн штрафна (фінансова) санкція), яке останній отримав 22.12.2017.

Позивачем, 26.12.2017 сплачено усю суму грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0023121406 від 22.12.2017, що підтверджується платіжним дорученням від 26.12.2017 № 1233 (а. с. 15). Однак, в інтегрованій обліковій картці платника податків ФГ Під'ярків з податку на додану вартість обліковується податковий борг - пеня в сумі 11825,35 грн, що виникла у зв'язку з винесенням ГУ ДФС у Львівській області податкового повідомлення-рішення № 0023121406 від 22.12.2017.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що об'єктом нарахування пені, яка увійшла до складу податкової вимоги є грошове зобов'язання визначене контролюючим органом згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, яке за умовами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення.

У межах спірних правовідносин, узгоджене грошове зобов'язання, а саме податкове зобов'язання визначене відповідачем шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення від 22.12.2017 № 0023121406 на суму 44710,83 грн, сплачене позивачем 26.12.2017, тобто з дотриманням встановленого Податковим кодексом України строку.

З наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сплата узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлений кодексом строк виключає одну із умов нарахування пені, доводить відсутність складу податкового правопорушення, що унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність нарахування пені, правила обчислення якої встановлені з та діють тільки за умов наявності підстав її нарахування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 № 822/2821/17 (К/ 9901/20959/18).

Крім того, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача про відсутність визначеного алгоритму дій працівниками органів ДФС при автоматичному розрахунку пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини , суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Оскільки, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Так як, держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Наведене відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v.Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v.The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv.Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v.Croatia).

Також слід зазначити, оскільки дії відповідача щодо нарахування позивачу пені є протиправними, то відповідач зобов'язаний внести до зворотного боку інтегрованої картки платника податків Фермерське господарство Під'ярків з податку на додану вартість, відомості про відсутність податкового боргу в сумі 11852,35 грн. (пеня).

Отже, враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги: щодо визнання дій Головного управління ДФС у Львівській області по нарахуванню пені є протиправними; зобов'язання Головного управління ДФС у Львівській області внести до зворотного боку інтегрованої картки платника податків Фермерське господарство Під'ярків з податку на додану вартість, відомості про відсутність податкового боргу в сумі 11852,35 грн. (пеня), підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо виключення Фермерського господарство Під'ярків з реєстру платників єдиного податку; визнання рішення Головного управління ДФС у Львівській області викладене у листі від 26.02.2017 за № 7073/10/13-01-12-83 про відмову у наданні та/або підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи, а поданій звітності отримання статусу історія подання протиправним; зобов'язання Головне управління ДФС у Львівській області включити до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство Під'ярків як платника єдиного податку четвертої групи, про що видати відповідну довідку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи, ГУ ДФС у Львівській області шляхом направлення ФГ Під'ярків листа від 26.02.2018 № 7073/10/13-01-12-83 Щодо надання або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи (а. с. 14), ухвалено рішення про відмову у наданні та/або підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи, а поданій ФГ Під'ярків звітності наданні статусу історія подання .

Главою І розділу XIV Спеціальні податкові режими Податкового кодексу України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України на групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до п.п. 291.5. 1 .3 п. 291.5 1 статті 291 Податкового кодексу України не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, зокрема, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно із підпунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Згідно абз. 2 п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Згідно системного аналізу вище наведених норм Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що учасниками справи не заперечується, що ФГ Під'ярків протягом 2016-2017 років було платником єдиного податку четвертої групи.

Крім цього, у ФГ Під'ярків відсутній податковий борг, а саме пеня в сумі 11852,35 грн., за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання по податку на додану вартість, оскільки згідно платіжного доручення від 26.12.2017 № 1233, позивачем сплачено грошове зобов'язання визначене ГУ ДФС у Львівській області у податковому повідомленні-рішенні від 22.12.2017 № 0023121406.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що контролюючим органом не встановлено порушень з боку позивача вимог п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, оскільки Головним управлінням ДФС у Львівській області не встановлено порушень з боку ФГ Під'ярків вимог п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, а тому підстав приймати рішення про відмову у наданні та/або підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи, у відповідача були відсутні.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо виключення Фермерського господарство Під'ярків з реєстру платників єдиного податку; визнання рішення Головного управління ДФС у Львівській області викладене у листі від 26.02.2017 за № 7073/10/13-01-12-83 про відмову у наданні та/або підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи, а поданій звітності отримання статусу історія подання протиправним; зобов'язання Головне управління ДФС у Львівській області включити до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство Під'ярків як платника єдиного податку четвертої групи, про що видати відповідну довідку, підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі № 813/1208/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Суддя-доповідач: О.М. Гінда

Судді: В.В. Ніколін

А.І. Рибачук

Повне судове рішення складено 30.08.2018